Справа № 22-9957 Головуючий в 1 інстанції – Жамбровський С.І.
Категорія - 26 Доповідач – Шевченко В.Ю.
У Х В А Л А
іменем України
17 грудня 2009 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Зінов»євої А.Г.,
суддів:Шевченко В.Ю., Олєйникової Л.С.,
при секретарі
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Вугледарі на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2009р. за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Вугледарі про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Вугледарі звернулось із апеляційною скаргою на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2009р., яким було частково задоволено позов ОСОБА_3, на його користь з відповідача стягнуто моральну шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров”я на виробництві, у розмірі 15000грв.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не було надано належних доказів щодо підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди. Суд не врахував, що відповідач у повному обсязі відшкодовує позивачу страхові виплати.
Представник відповідача????? в засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Позивач ?????в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 тривалий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості. Під час виконання трудових обов»язків отримав професійне захворювання – хронічний обструктивний бронхіт пильової етіології. Згідно висновку МСЕК від 16 липня 2003р. за вказаним професійним захворюванням йому вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково, а за сукупністю – 60%, у тому числі 10% за трудовим каліцтвом повторно. Позивача визнано інвалідом 3 групи. Враховуючи, що внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві позивачу завдано моральної шкоди, а також з урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань , суд визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, у сумі 15000грв.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що вперше позивачу втрату професійної працездатності внаслідок професійного захворювання було встановлено висновком МСЕК від 16 липня 2003р.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди у зв”язку з ушкодженням здоров»я, виникло у позивача у 2003р. і на той час діяли норми Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, які передбачали відшкодування моральної шкоди потерпілим внаслідок ушкодження здоров”я на виробництві.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом”якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч.ч.1,2ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом”якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування моральної шкоди, заподіяною внаслідок ушкодження здоров”я за нормами Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. № 1105-Х1V.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності, тому апеляційний суд вважає непереконливими доводи апеляційної скарги про необхідність підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК.
Визначаючи розмір моральної шкоди, яку необхідно стягнути на користь позивача, суд першої інстанції врахував характер , глибину та тривалість моральних страждань позивача, якого визнано інвалідом третьої групи, втрата працездатності встановлена безстроково. Внаслідок ушкодження здоров”я на виробництві було порушено звичайний уклад його життя, що впливає на його психологічний стан та потребує додаткових зусиль для організації свого життя.
В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення суми відшкодування моральної шкоди, а також навів мотиви, з яких він не приймає до уваги заперечення відповідача та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об”єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.
Апеляційний суд вважає, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи, принципам розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Вугледарі відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2009р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді