Справа № 22ц-9711/2009р Головуючий 1-ї інстанції – Клешньов О.І.
Категорія - 27 Доповідач - Кондратьєва О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2009 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої - Кондратьєвої О.М.,
суддів – Могутової Н.Г., Хейло Я.В.,
при секретарі – Петрушенко А.О.,
за участю – сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Калінінського райсуду м. Горлівки від 15 жовтня 2009 року, яким позовні вимоги АКІБ «УкрСиббанк» задоволені: стягнута з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в розмірі 518408,67 грн., що еквівалентно 64825,39 доларів США, а також судові витрати в розмірі 606,66 грн. з кожного з відповідачів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати зазначене рішення і повернути справу на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права. Так, судом не враховано, що при укладенні між сторонами договору на умовах надання кредиту в іноземній валюті, вказана валютна операція вимагала отримання однією з сторін індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України, але ж наявність такої ліцензії у АКІБ «УкрСибБанк» не встановлена. Оскільки вказаний правочин, як такий, що суперечить вимогам законодавства, є недійсним, то недійсне зобов»язання не підлягає забезпеченню, а тому укладені договори поруки є також недійсними, і відповідно, підстав для стягнення суми боргу по вказаних договорах не існує.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачі неналежним чином виконують умови кредитного договору та договору поруки, в зв»язку з чим станом на 9 вересня 2009 року утворилась заборгованість, тому позивач вправі вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась в розмірі 518408,67 грн., що еквівалентно 64825,39 доларів США., а також судові витрати.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд 1-ї інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом встановлено, що судом при розгляді даної справи порушень зазначених норм припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що 7 березня 2008 року позивачем був наданий відповідачу ОСОБА_1 споживчий кредит в розмірі 60000 доларів США для її особистих потреб, а саме – придбання нерухомості.
За умовами договору (а.с.5-13), позичальник зобов»язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлено графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 7 березня 2029 року. За користування кредитними коштами відповідач зобов»ячався щомісячно сплачувати кредит в розмірі 650 доларів США та відсотки, згідно п.п.1.3.1 договору, нараховані банком за попередній місяць.
Виконання зобов»язань ОСОБА_1 було забезпечено укладенням договорів застави нерухомості (будинку та земельної ділянки) та договорів поруки, що укладені між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зобов»язався відповідати перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов»язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту (а.с.14,15).
В порушення вимог ч.1 ст.526 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином зобов»язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та нарахованих відсотків за його використання, в зв»язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про дострокове повернення всієї заборгованості за договором шляхом солідарного стягнення суми.
До відносин за кредитним договором, згідно з ч.2 ст. 1054 ЦК України, застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
З наданого АКІБ «УкрСиббанк» розрахунку заборгованості за кредитом (а.с.16-21) вбачається, що частина кредиту, що залишилась до виплати, становить 58160,56 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом – 694 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками – 5566,21 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту – 46,99 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом – 357,67 доларів США, а всього 64825,39 доларів США, що еквівалентно 518408 грн. 67 коп., яку суд 1-ї інстанції обґрунтовано стягнув на користь позивача солідарно з усіх відповідачів, враховуючи вимоги ст. 554 ЦК України.
За таких обставин Апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги відповідача про недійсність умов кредитного договору та договорів поруки і безпідставність стягнення суми не заслуговують на увагу, оскільки суперечать вимогам закону.
7 березня 2008 року відповідачі підписали згадані договори, не оскаржували їх умов, не пред»являли зустрічного позову про визнання правочинів недійсними. Згідно з ч.1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Обставини справи свідчать, що чинним законодавством України передбачено право комерційних банків здійснювати валютні операції, в т.ч. видавати кредити у іноземній валюті юридичним та фізичним особам.
На підставі банківської ліцензії, дозволу Національного Банку України та додатку до нього (а.с.62-64) АКІБ «УкрСиббанк» має право здійснювати операції з іноземною валютою, в т.ч. операції з надання кредитів в іноземній валюті, тому правочини не суперечать закону і не визнані судом недійсними, відповідно, підстав вважати укладені договори недійсними не існує.
В частині стягнення судових витрат рішення суду не оскаржувалось.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: