Справа 22ц-9381 Головуючий у 1 інстанції Румілова Н.М.
Категорія 44 Доповідач Червинська М.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 грудня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі
Головуючої: Червинської М.Є.
Суддів: Лісового О.О., Барсукової О.І.
При секретарі Баранові В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 5 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: комунальне підприємство «245», орган опіки та піклування Горлівської міської ради, ОСОБА_3, про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, зміну умов договору найму жилого приміщення,
Встановив:
В листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Посилався на те, що в спірній квартирі відповідачка не проживає з жовтня 2002 року, не сплачує комунальні послуги, поважних причин для її не проживання не має. Просив позов задовольнити на підставі т.. 71 ЖК України.
Відповідачка позов не визнала, пред»явила зустрічний позов, просила вселити її з дитиною в спірну квартиру, змінити умови договору найму жилового приміщення.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 5 жовтня 2009 року ОСОБА_1 визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, в задоволенні позовних вимог відповідачки відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають доказам по справі, не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у шлюбних відносинах, їм на сім»ю з врахуванням неповнолітньої дитини була надана спірна квартири, яка відносилась до службового житла, в подальшому квартиру було виключено із числа службових. Суд дійшов до висновку, що оскільки відповідачка з 2002 року не проживає в спірній квартирі без поважних причин, вона втратила право користування нею.
В судовому засіданні відповідачка підтримала доводи апеляційної скарги, позивач, третя особа ОСОБА_3 просили скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача, доводи відповідачки, позивача, третьої особи ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з наступних підстав:
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Апеляційний суд вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Задовольняючи позивні вимоги позивача про визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням в спірній квартирі на підставі ст. 71 ЖК України, суд виходив з того, що відповідачка з 2002 року не проживає в спірній квартирі без поважних причин. Проте з таким висновком суду погодитись неможливо.
Встановлено, що спірна квартира надавалась позивачу, відповідачки та їх неповнолітній дитині в травні 1998 року, квартира мала статус службового жилого приміщення.
Рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради від 17 жовтня 2007 року спірна квартира була виключена з числа службових, позивачу на склад сім»ї: три особи була надана спірна квартира на умовах договору найму жилого приміщення (а.с.47). На підставі вказаного рішення виконкому 17.10.2007 року позивачу на склад сім»ї, в тому числі відповідачки та неповнолітньої дочки, був виданий ордер на спірну квартиру (а. с. 5). Позивач погодився з видачею ордеру, з тим, що спірна квартира надається в жовтні 2007 року на сім»ю з врахуванням відповідачки та дитини, тим самим визнавав за відповідачкою право користування жилим приміщенням на час видачі ордера. За таких підстав висновок суду про те, що відповідачка не проживає в спірній квартирі з 2002 року без поважних причин є помилковим.
Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
До суду з позовом про визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщення, позивач звернувся в листопада 2008 року, ордер на право заняття спірної квартири виданий в жовтні 2007 року, на цей час позивач визнавав за відповідачкою право користування жилим приміщенням, таке право зберігалось за відповідачкою, відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК, до квітня 2008 року. Апеляційний суд вважає, що з квітня 2008 року, понад встановлений законом шестимісячний строк, відповідачка не проживала в спірній квартирі за поважних причин.
В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім»ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з»ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім»ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
В судовому засіданні встановлено, що в 2005 році в спірну квартиру позивачем була вселена ОСОБА_3, 29 квітня 2009 року вони уклали шлюб, в червні 2009 року ОСОБА_3 була зареєстрована в спірній квартирі. За таких обставин доводи відповідачки щодо неможливості проживання в спірній квартирі, поважності причин не проживання заслуговують на увагу. Оскільки суд визнає, що не проживання відповідачки понад встановленого законом строку з квітня 2009 року до часу звернення позивача з позовом до суду сталося за поважних причин, в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, позовні вимоги відповідачки про вселення слід задовольнити.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира складається із двох ізольованих кімнат розміром 16,6 кв.м. та 11,6 кв.м., на час вирішення спору в спірній квартирі зареєстровані позивач, відповідачка, неповнолітня дочка сторін, та третя особа ОСОБА_3 Таким чином, за умови всіх осіб, які на час вирішення спору зареєстровані в спірній квартирі, відсутня можливість для зміни умов договору житлового найму, оскільки на кожного припадає по 7,5 кв.м., при укладенні окремого договору житлового найму на кімнату 11,6 кв.м. будуть суттєво порушатися житлові права. За таких підстав в задоволенні позову відповідачки про зміну умов договору найму жилого приміщення слід відмовити.
Керуючись ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 України, апеляційний суд
Вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 5 жовтня 2009 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, зміну умов договору найму жилого приміщення задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_2.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну умов договору найму жилого приміщення в квартирі АДРЕСА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: