Справа № 22ц-9259 головуючий у 1 інстанції Руденко Л.М.
доповідач Шевченко В.Ю.
Категорія № 34
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009р.
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Зінов»євої А.Г.,
суддів: Шевченко В.Ю., Олєйникової Л.С.,
при секретарі Артамоновій С.О.,
з участю представника відповідачів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2009р. за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,
В С Т А Н О В И В:
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на свою користь матеріальну та моральну шкоду, заподіяну злочином. Свої вимоги мотивував тим, що 20 квітня 2008р. о 21год.40хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_3, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а також достатнього навику експлуатації транспортного засобу, керуючи автомобілем марки ВАЗ – 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1, володільцем якого був його батько ОСОБА_4, здійснюючи рух по вул.Аеродромна в м.Слов»янську, в порушення Правил дорожнього руху, допустив виїзд транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з моторолером марки «Ракета», який рухався назустріч під керуванням сина позивача – ОСОБА_5 , пасажиром якого був ОСОБА_1 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 помер, а ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких його було визнано інвалідом другої групи. Слов»янським міскрайонним судом ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України. ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як володільця джерела підвищеної небезпеки, солідарно у відшкодування матеріальної шкоди понесені ним витрати по організації похорон та поминок у сумі 3200грв., придбання та установка пам»ятника – 3000грв., вартість моторолера марки «Ракета» - 5000грв., а всього 11200грв., а також моральну шкоду у розмірі 50 000грв. та витрати на правову допомогу – 1000грв. ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди витрати на придбання ліків у сумі 8477грв.44коп., витрати на поїздки до лікарень – 6560грв., витрати на надання сторонньої допомоги – 1600грв., недоплачену заробітну плату у зв»язку з виплатою по лікарняному у розмірі 60% - 1330грв., а також моральну шкоду у розмірі 100 000грв.
Рішенням Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2009р. позовні вимоги було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 6200грв., моральну шкоду у розмірі 40 000грв. та витрати на правову допомогу у сумі 1000грв. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 8477грв.44коп. та моральну шкоду у розмірі 10 000грв. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначає, що суд безпідставно відмовив йому у відшкодуванні втрати заробітної плати внаслідок знаходження на лікарняному та не прийняв до уваги докази на підтвердження витрат на сторонню допомогу, поїздки до лікувальних установ та безпідставно зменшив розмір моральної шкоди. Крім того, відмовляючи у стягнення шкоди з обох відповідачів, суд не врахував, що ОСОБА_4 є володільцем джерела підвищеної небезпеки і повинен нести відповідальність поряд з ОСОБА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог про стягнення вартості моторолера «Ракета», яким керував його син під час дорожньо-транспортної пригоди та безпідставно зменшив розмір моральної шкоди. Суд в порушення норм матеріального права відмовив у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 як володільця джерела підвищеної небезпеки.
В засіданні апеляційного суду представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційних скарг, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивачі в судове засідання не з”явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судом при розгляді даної справи встановлено, що 20 квітня 2008р. о 21год.40хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_3, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а також достатнього навику експлуатації транспортного засобу, керуючи автомобілем марки ВАЗ – 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1, володільцем якого був його батько ОСОБА_4, здійснюючи рух по вул.Аеродромна в м.Слов»янську, в порушення Правил дорожнього руху, допустив виїзд транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з моторолером марки «Ракета», який рухався назустріч, під керуванням сина позивача – ОСОБА_5 , пасажиром якого був ОСОБА_1 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 помер, а ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких його було визнано інвалідом другої групи. Слов»янським міскрайонним судом ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України та засуджено до позбавлення волі. Враховуючи встановлені по справі обставини та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог. З урахуванням того, що під час розгляду справи не було доведено, що ОСОБА_3 з дозволу свого батька ОСОБА_4 взяв автомобіль, на якому скоїв зіткнення з моторолером «Ракета» під керуванням ОСОБА_5, суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що наданим по справі доказами було доведено факт заподіяння йому з боку ОСОБА_6 матеріальної шкоди у вигляді витрат на організацію поховання та поминального обіду у розмірі 6200грв.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог про стягнення вартості пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моторолера «Ракета», не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження того, кому належить вказаний моторолер, які збитки були спричинені позивачу відповідно реальної вартості цього майна на час розгляду справи судом.
Підставою для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 було те, що даним позивачем не було представлено належних доказів на підтвердження спричиненої йому матеріальної шкоди у вигляді витрат на поїздки до лікувальних закладів та у зв»язку з наданням стороннього догляду. Даний висновок є правильним та матеріалами справи не спростований, у зв»язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують.
Разом з тим, не можна погодитись з висновком суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині втраченої ним заробітної плати.
Відповідно до вимог ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на час даної дорожньо-транспортної пригоди працював у ВАТ «Словважмаш» і йому за період з 20 квітня 2008р. по 18 червня 2008р. була виплачена допомога у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю у розмірі 60% від заробітку у сумі 2003грв.36коп. ( а.с.26). Таким чином, розмір недоотриманого позивачем заробітку внаслідок винних дії відповідача ОСОБА_3, складає 1335грв.57коп. та підлягає стягненню на користь ОСОБА_1
Доводи апеляційних скарги щодо необгрунтованої відмови суду у стягненні з відповідача ОСОБА_4 у солідарному порядку матеріальної та моральної шкоди спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що судом першої інстанції під час розгляду справи дані обставини були досліджені повно та всебічно і зроблено правильний висновок про те, що будь-яких належних та достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди експлуатував транспортний засіб з дозволу свого батька ОСОБА_4 надано не було.
Доводи апеляційних скарг щодо розміру моральної шкоди висновків суду не спростовують, оскільки визначаючи цей розмір суд врахував конкретні обставини справи, характер, тяжкість та глибину моральних страждань позивачів.
За таких підстав рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь з ОСОБА_3 недоотриманого заробітку підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307,309, 313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2009р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення недоплаченого заробітку у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю скасувати
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 недоплачений заробіток у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю у розмірі 1335 ( однієї тисячі триста тридцять п»ять) грв.57коп.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді