Р і ш е н н я

І м е н е м   У к р а ї н и

Справа №2-411/2009

23 листопада 2009 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

Судді              - Овчаренко Н.Г.

При секретареві    - Волошиній Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності на житловий будинок та позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа – П»ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1\3 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, виділ в натурі 1\3 частини житлового будинку, усунення перешкод у користуванні 1\3 частиною житлового будинку шляхом зобов»язання ОСОБА_1 звільнити будинок, скасування реєстрації,-

В с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду у червні 2007 року із позовом визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності на житловий будинок, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що вона у лютому 2002 року оформила завдаток, а 13.04.2002 придбала за простою письмовою угодою у відповідачки та її чоловіка житловий будинок АДРЕСА_1. в цей же день сплатила гроші за будинок, а відповідачка та її чоловік звільнили його.

На час придбання будинку він знаходився у занедбаному стані після пожежі. Після вселення до будинку позивачка здійснила ремонт будинку.

Домовленість з відповідачкою та її чоловіком про нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу була, але через смерть чоловіка позивачки ІНФОРМАЦІЯ_2 нотаріальне оформлення здійснене не було, так як відповідачка мала оформити спадкові права.

Відповідачка, яка мешкає у будинку 68 по тій же вул.Русанова, дотепер не оформила правовстановлюючих документів на будинок, тому позивачка просить суд на підставі ст.220 ЦК України визнати укладений договір дійсним та визнати за нею право власності на будинок, так як між сторонами досягнуто всіх істотних умов договору та вони виконані.

У судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги та, посилаючися на ті самі підстави, просила суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала проти того, що угода з купівлі-продажу відбулася, але наголошувала, що гроші сплачені не в повному обсязі.

В процесі розгляду справи до суду 05.03.2008 із позовною заявою звернувся ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа – П»ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1\3 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, виділ в натурі 1\3 частини житлового будинку, усунення перешкод у користуванні 1\3 частиною житлового будинку шляхом зобов»язання ОСОБА_1 звільнити будинок, скасування реєстрації.

В обґрунтування своїх вимог посилається на той факт, що його мати та батько розірвали шлюб у 1995 році, а тому спірне домоволодіння належало лише його батькові та не було спільним майном подружжя. Уклавши такий договір продажу, його мати порушила права своїх неповнолітніх дітей на спадщину.

До моменту продажу будинку він з батьками та молодшими сестрами проживав у спірному домоволодінні, а тому вважається таким, що прийняв спадщину. Оформити своє право на спадщину у нотаріуса він не може, так як там проживає ОСОБА_1 та створює йому перешкоди у користуванні домоволодінням, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1\3 частину домоволодіння, виділити її в натурі, зобов»язати ОСОБА_1 звільнити будинок.

Також у спірному домоволодіння залишаються зареєстрованими його мати та її син ОСОБА_4, тому просить скасувати їх реєстрацію.

У судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив суд відмовити їй у задоволенні позову, а свої вимоги підтримав та, посилаючися на підстави свого позову, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи – П»ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори надав суду листа про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності на житловий будинок підлягають задоволенню, а позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа – П»ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1\3 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, виділ в натурі 1\3 частини житлового будинку, усунення перешкод у користуванні 1\3 частиною житлового будинку шляхом зобов»язання ОСОБА_1 звільнити будинок, скасування реєстрації – не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.04.1993 ОСОБА_5, який на той час перебував у шлюбі з ОСОБА_2 – відповідачкою у справі, придбав у ОСОБА_6 житловий будинок з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 (а.с.15,57).

Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано 20.02.1995 (а.с.69).

Згідно з актом пожежі від 15.12.2001 (а.с.13), ОСОБА_5 отримав травми через необережне поводження з електроприладами кустарного виробництва, а будинок зазнав ушкоджень дерев»яних конструкцій перекриття. Пожежею знищені домашні речі та документи (паспорт, воєнний квиток).

З фото таблиці (а.с.30-31) вбачається, що будинок після пожежі був у непридатному для проживання стані, з чого суд робить висновок, що ОСОБА_5 після пожежі міг проживати у колишньої дружини – відповідачки у справі, та дав згоду на продаж свого ушкодженого будинку.

Також на підставі власноруч написаної розписки від 15.04.2002 в присутності свідка ОСОБА_7 судом встановлено, що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 передплату у 100 грн за будинок АДРЕСА_1, що він продає (а.с.10), що суд також розцінює як доказ наміру продати будинок саме ОСОБА_1

З розписки ОСОБА_2 (а.с.14) вбачається, що вона написана 13.04.2002 власноруч, без будь-якого стороннього тиску, у присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про те, що вона отримала від ОСОБА_1 гроші за будинок, частку з яких після належного оформлення договору купівлі-продажу зобов»язалася передати ОСОБА_5

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

На підставі вищенаведених письмових доказів суд дійшов висновку, що відбулося повне виконання договору купівлі-продажу між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2, а тому договір про продаж будинку, укладений у простій письмовій формі між ними, суд вважає можливим визнати дійсним, та вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Твердження ОСОБА_3 про те, що він звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, спростовуються відповіддю П»ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори на запит суду (а.с.144), з якої вбачається, що ніхто із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не звертався і спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

На час смерті ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_2, його син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був вже повнолітнім та, занючи про те, що його батьки не перебувають у шлюбі, мав можливість звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але цього не зробив.

Тверждення ОСОБА_3 про те, що спірне домоволодіння є його єдиним житлом, що він там проживає, а тому фактично прийняв спадщину згідно з нормами ЦК України, які діяли на час відкриття спадщини, спростовуються фототаблицею (а.с.30-32), яка була виготовлена у квітні 2002 року, за два тижні до смерті ОСОБА_5, з якої вбачається, що будинок повністю згорів та в ньому ніхто не проживав.

У своїй позовній заяві ОСОБА_3 зазначив, що мешкає по АДРЕСА_2. На запит суду з ЦАС надійшла довідкп, що ОСОБА_3 взагалі не значиться в прописці або виписці (а.с.146).

Також ОСОБА_3 не надав суду для огляду у судовому засіданні свого паспорту.

Всі вищезазначені обставини суд розцінює, як недоведеність належними доказами ОСОБА_3 фактичного прийняття спадщини після смерті батька.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 ще за життя мав намір продати свій згорівший будинок саме ОСОБА_9, що він підтвердив у своїй розписці, а вся подальша бездіяльність спадкоємців свідчить про те, що вони знали про намір ОСОБА_5 продати будинок, а отримавши за нього гроші від ОСОБА_1, вже не вважали його спадщиною.

І лише після того, як ніяким іншим шляхом, ніж судове рішення, ОСОБА_1 не змогла визнати за собою право власності на будинок, ОСОБА_3 подав до суду позов про визнання права власності в порядку спадкування.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необгрунтованість та недоведеність належними доказами позовних вимог ОСОБА_3, а тому вони задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Керуючись ст.220 ЦК України, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності на житловий будинок - задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу майна, укладений 13.04.2002 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі – дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 165 грн.

У задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа – П»ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1\3 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, виділ в натурі 1\3 частини житлового будинку, усунення перешкод у користуванні 1\3 частиною житлового будинку шляхом зобов»язання ОСОБА_1 звільнити будинок, скасування реєстрації – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна  скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                        Н.Г.Овчаренко