КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 квітня 2018 року м. Київ 810/1053/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Русанівської сільської ради Броварського району Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Русанівської сільської ради Броварського району Київської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 07.03.2018 дану позовну заяву залишено без руху через її не відповідність вимогам статті 160, 161 КАС України. Позивачу надано строк, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків та запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду письмових обґрунтувань причин пропуску строку звернення до суду щодо визнання протиправним та скасування рішення №2 Першої сесії Русанівської сільської ради Броварського району Київської області VII скликання від 04 листопада 2015 року та, за необхідності, клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом, якщо такий строк було пропущено з поважних причин.

19.03.2018 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Надаючи оцінку даній заяві суддя зазначає, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 07.03.2018 про залишення позовної заяви без руху в повній мірі.

Так, представником позивача зазначено, що Русанівською сільською радою Броварського району Київської області VII скликання, на своєму офіційному сайті було розміщене лише Рішення першої сесії Русанівської сільської ради Броварського району Київської області VII скликання від 04 листопада 2015 року (http://www.nisamv-rada.gov.ua/nase-selo/silska-rada/risenna-silskoie-radi?offset=40), без Протоколу, що відображає розгляд питань порядку денного, хід ведення сесії сільської ради та результати голосування, який не був оприлюднений.

В адміністративному позові та заяві про усунення недоліків позовної заяви представник позивача не заперечує факту опублікування рішення №2 Першої сесії Русанівської сільської ради Броварського району Київської області VII скликання 04 листопада 2015 року.

Натомість, представник позивача надає пояснення про порушені вимоги щодо опублікування протоколу сесії про обрання секретаря сільської ради з якого позивач могла б дізнатись про порядок, процедуру, хід та результати голосування з обрання та вважає, що позивач не могла раніше дізнатися про порушення під час обрання секретаря Русанівської сільської ради та пропустила строки на звернення до суду з поважних причин.

За умови ненадання додаткових пояснень та належних обґрунтувань на вимогу ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд ставить під сумнів, повідомлені представником позивача обставини щодо моменту визначення, коли саме йому стало відомо про порушення своїх прав оскарженим рішенням.

Так, порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому самого лише посилання на момент, коли особа для себе з'ясувала, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав у сфері публічних правовідносин, недостатньо.

Виходячи із закріпленої у КАС України презумпції можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, доведенню також підлягає факт, того що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у справі №6-17цс17.

За таких обставин суддя переконаний, що починаючи з 04.11.2015 позивач у силу свого правового статусу у спірних правовідносинах могла та мала знати, про результати рішення №2 Першої сесії Русанівської сільської ради Броварського району Київської області VII скликання від 04 листопада 2015 року, оскільки дане рішення було розміщено на офіційному сайті Русанівської сільської ради.

Водночас, будь-яких доказів або пояснень щодо причин, з яких позивач протягом двох років та п'яти місяців не вчиняла ніяких дій по з'ясуванню стану та обставин оскаржуваного рішення, позивачем не зазначено.

Суддя звертає увагу позивача, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Водночас доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об'єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить приймати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

З урахуванням викладеного, представнику позивача слід було навести обставини, що свідчили б про відсутність у ОСОБА_1 об'єктивної можливості дізнатись про порушення своїх прав з огляду на презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.

Суддя не погоджується з твердження представника позивача, що у зв'язку з не опублікуванням своєчасно протоколу сесії про обрання секретаря сільської ради, позивач не могла раніше дізнатися про порушення під час обрання секретаря Русанівської сільської ради та пропустила строки на звернення до суду з поважних причин, оскільки позивач оскаржує саме рішення Русанівської сільської ради від 04.11.2015, яке прийнято за наслідками скликання сесії Русанівської сільської ради.

Суддя зазначає, що сам по собі протокол сесії відображає тільки розгляд питань порядку денного, хід ведення сесії сільської ради та результати голосування.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань.

Вимогами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому суддя вважає встановленим той факт, що позивач та його представник отримали ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 07.03.2018, але при цьому в установлений судом 10-ти денний строк з моменту отримання ухвали (до 31.03.2018) та станом на 10.04.2018 у повному обсязі не усунули недоліки позовної заяви, яку судом залишено без руху.

Отже, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 07.03.2018 позивачем повністю не виконано, а виявлені судом недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто.

Згідно з приписами ч.2 ст.44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.

Частиною 3 статті 9 КАС України, передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Водночас, повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 9, 44, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Русанівської сільської ради Броварського району Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві та копію ухвали надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.