ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1184/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Лях О.П. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці ДФС на рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 07.02.2018, суддя Новак Ю.Д., вул. Пролетарська, 37, м. Полтава, Полтавська, 360,022, повний текст складено 16.02.18 по справі № 816/1184/17

за позовом ОСОБА_1

до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області , Полтавської митниці ДФС

про визнання протиправними дій, відкликання виконавчого документу та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - відповідач 1), Полтавської митниці ДФС (далі - відповідач 2) про визнання протиправними дій, відкликання виконавчих документів та скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень, в якому вказує, що Полтавська митниця ДФС направила до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області прийняті відносно неї постанови у справах про порушення митних правил від 20.04.2017 р. №0046/80600/17, від 08.06.2017 р. №0067/80600/17, №0068/80600/17, які не набрали законної сили, а Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень від 22.05.2017 р. ВП №53988350, від 06.07.2017 р. ВП №54222493 та від 18.07.2017 р. ВП №54313909 та розпочав їх примусове виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Полтавською митницею ДФС порушені умови та порядок направлення постанов у справах про порушення митних правил до органів державної виконавчої служби для примусового виконання, визначені у статтях 529, 533, 535, 539 та 540 Митного кодексу України. Також посилається на те, що Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, отримавши від неї відомості про факт оскарження постанов у справах про порушення митних правил, мав перевірити та впевнитись, чи дійсно постанови митниці набрали чинності, чи є правдивими відомості у цих постановах стосовно набуття ними чинності. Проте, Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не з'ясував даного факту, допустив протиправну бездіяльність, у наслідку якої було прийнято протиправні рішення розпочати примусове виконання вищезазначених постанов.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 07.02.2018 року вказаний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Полтавської митниці ДФС щодо направлення підрозділу державної виконавчої служби для примусового виконання виконавчих документів, які не набрали законної сили. Зобов'язано Полтавську митницю ДФС відкликати направлені до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області виконавчі документи - Постанови Полтавської митниці ДФС від 20.04.2017р. у справі про порушення митних правил №0046/80600/17; від 08.06.2017р. у справі про порушення митних правил №0067/80600/17; від 08.06.2017р. у справі про порушення митних правил №0068/80600/17. Визнано протиправними дії Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо відкриття виконавчих проваджень від 22.05.2017 року ВП №53988350; від 06.07.2017 року ВП №54222493 та від 18.07.2017 року ВП №54313909. Постанови Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2017 р. ВП №53988350; про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2017 р. ВП №54222493; та про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2017 р. ВП №54313909 скасовано.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.02.2018 року та прийняти нове, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог ст. 533, 536 Митного кодексу України та статей ст.2, 6, 9, 72,90,242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, та розглянути справу без його участі.

Від представника Полтавської митниці ДФС надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, які були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20.04.2017р. Полтавська митниця ДФС винесла постанову в справі про порушення митних правил №0046/80600/17 та того ж дня вручила її особисто ОСОБА_1

28.04.2017р. ОСОБА_1 оскаржила вказану постанову до Державної фіскальної служби України, що підтверджується листом ДФС України від 26.05.2017 №6895/Р/99-99-20-02-02-14.

Під час оскарження постанови митниці до Державної фіскальної служби, 05.05.2017р. Полтавська митниця ДФС листом №148/9/16-70-20 направила постанову від 20.04.2017 р. у справі про порушення митних правил №0046/80600/17 до Подільського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Полтава у Полтавській області для примусового виконання та зазначила у цій постанові, що вона набула чинності.

22.05.2017 р. Подільський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Полтава у Полтавській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Полтавської митниці ДФС від 20.04.2017р. №0046/80600/17 та розпочав заходи з примусового виконання.

23.05.2017р. Державна фіскальна служба України винесла постанову в справі про порушення митних правил №0046/80600/17, якою постанову Полтавської митниці ДФС від 20.04.2017р. №0046/80600/17 залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення. При цьому, постанова Державної фіскальної служби України винесена у місті Києві без присутності позивача, про час та місце розгляду справи позивач проінформована не була.

Постанова Державної фіскальної служби України надіслана на адресу позивача листом від 26.05.2017 р. № 6895/Р/99-99-20-02-02-14.

16.06.2017р. позивач звернулась до Ленінського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом про скасування постанов Полтавської митниці ДФС від 20.04.2017р. та Державної фіскальної служби України від 23.05.2017р. у справі про порушення митних правил № 0046/80600/17.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 31.07.2017р. у справі №553/1539/17, визнано протиправними та скасовано постанови Полтавської митниці ДФС від 20.04.2017р. та Державної фіскальної служби України від 23.05.2017р. у справі про порушення митних правил №0046/80600/17

Ухвалою Харківський апеляційний адміністративний суду від 29.11.2017 року апеляційну скаргу Полтавської митниці ДФС по справі 553/1539/17 залишено без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтави у справі №553/1539/17 без змін. Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 29.11.2017р.

08.06.2017р. Полтавська митниця ДФС винесла постанову в справі про порушення митних правил №0067/80600/17, якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності. При цьому, постанову винесено без присутності ОСОБА_1, про час та місце розгляду справи позивач завчасно проінформована не була.

Постанова в справі про порушення митних правил направлена позивачу листом Полтавської митниці ДФС від 08.06.2017 № 534/10/16-70-20 та отримана нею 13.06.2017р.

19.06.2017р. позивач цю постанову оскаржила до Державної фіскальної служби України, що підтверджується листом ДФС України від 13.07.2017 №8819/Р/99-99-20-02-02-14.

Під час оскарження постанови митниці до Державної фіскальної служби, 23.06.2017р. Полтавська митниця ДФС листом №223/9/16-70-20 направила постанову від 08.06.2017р. у справі про порушення митних правил №0067/80600/17 до Подільського ВДВС для примусового виконання та зазначила у цій постанові, що вона набула чинності.

06.07.2017р. Подільський ВДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Полтавської митниці ДФС від 08.06.2017р. №0067/80600/17 та розпочав заходи з примусового виконання.

12.07.2017р. Державна фіскальна служба України винесла постанову в справі про порушення митних правил №0067/80600/17, якою постанову Полтавської митниці ДФС від 08.06.2017р. №0067/80600/17 залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення. При цьому, постанова Державної фіскальної служби України винесена у місті Києві без присутності позивача, про час та місце розгляду справи позивач проінформована не була.

Постанова Державної фіскальної служби України надіслана на адресу позивача листом від 13.07.2017 р. № 8819/Р/99-99-20-02-02-14 та отримана нею 19.07.2017р.

24.07.2017р. позивач звернулась до Ленінського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом про скасування постанов Полтавської митниці ДФС від 08.06.2017р. та Державної фіскальної служби України від 12.07.2017р. у справі про порушення митних правил № 0067/80600/17.

12.10.2017р. Ленінський районний суд м. Полтави виніс постанову у справі №553/1834/17, якою визнав протиправними та скасував постанови Полтавської митниці ДФС від 08.06.2017р. та Державної фіскальної служби України від 12.07.2017р. у справі про порушення митних правил №0067/80600/17 .

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 року апеляційну скаргу Полтавської митниці ДФС по справі 553/1834/17 залишено без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтави у справі №553/1834/17 без змін. Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 31.01.2018р.

08.06.2017р. Полтавська митниця ДФС винесла постанову в справі про порушення митних правил №0068/80600/17, якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності. При цьому, постанову винесено без присутності ОСОБА_1, про час та місце розгляду справи позивач завчасно проінформована не була.

Постанова в справі про порушення митних направлена позивачу листом Полтавської митниці ДФС від 08.06.2017 № 534/10/16-70-20 та отримана нею 13.06.2017р..

19.06.2017р. позивач оскаржила цю постанову до Державної фіскальної служби України, що підтверджується листом ДФС України від 13.07.2017 Р. № 8820/Р/99-99-20-02-02-14.

Під час оскарження постанови митниці до Державної фіскальної служби, 23.06.2017 р. Полтавська митниця ДФС листом №224/9/16-70-20 направила постанову від 08.06.2017р. у справі про порушення митних правил №0068/80600/17 до Подільського ВДВС для примусового виконання та зазначила у цій постанові, що вона набула чинності.

12.07.2017р. Державна фіскальна служба України винесла постанову в справі про порушення митних правил №0068/80600/17, якою постанову Полтавської митниці ДФС від 08.06.2017р. №0068/80600/17 залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення. При цьому, постанова Державної фіскальної служби України винесена у місті Києві без присутності позивача, про час та місце розгляду справи позивач проінформована не була.

Постанова Державної фіскальної служби України надіслана на адресу позивача листом від 13.07.2017 № 8820/Р/99-99-20-02-02-14 та отримана нею 19.07.2017р. у поштовому відділенні 36020 м. Полтави, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти.

18.07.2017р. Подільський ВДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Полтавської митниці ДФС від 08.06.2017р.№0068/80600/17 та розпочав заходи з примусового виконання (а.с. 101).

24.07.2017р. позивач звернулась до Ленінського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом про скасування постанов Полтавської митниці ДФС від 08.06.2017р. та Державної фіскальної служби України від 12.07.2017р. у справі про порушення митних правил № 0068/80600/17.

На даний час справа № 553/1835/17 перебуває на розгляді у Ленінському районному суді м. Полтави, рішення по справі не прийняте.

Не погоджуючись з вищезазначеними діями та рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанови Полтавської митниці ДФС у справах про порушення митних правил №№ 0046/80600/17, 0067/80600/17 та 0068/80600/17 на час їх звернення Полтавською митницею ДФС до примусового виконання і винесення Подільським відділом державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП №53988350, ВП №54222493, ВП №54313909 не набрали законної сили.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 529 МК України встановлено, що скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

За змістом частини 1 статті 535 МК України постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 539 МК України штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.

Частиною 1 статті 540 МКУ встановлено, що у разі, якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.

Згідно статті 533 МК України подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).

Статтею 537 МК України встановлено, що контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил здійснюється органом доходів і зборів, який виніс постанову.

Відповідно до статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно статті 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Статтею 291 КУпАП встановлено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.

Згідно статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно стаття 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 1 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче впровадження" встановлено, що виконавчий документ повертається без прийняття до виконання, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили.

Відповідно до статті 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом (стаття 305 КУпАП).

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 3001 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (стаття 308 КУпАП).

Умови та порядок направлення постанов в справах про порушення митних правил до органів державної виконавчої служби (у тому числі в разі їх оскарження) для примусового виконання визначені у статтях 529, 533, 535, 539 та 540 Митного кодексу України, а стаття 19 Конституції України визначає обов'язок митниці діяти лише у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Митниця є суб'єктом владних повноважень, який в розумінні ст. 19 Конституції України та ст.ст. 2, 4 КАС України не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього. Таким чином, вчинення митницею дій у спосіб, що не передбачений Митним кодексом України, замість дій, які він в силу покладених на нього обов'язків та в межах наданих повноважень повинен був вчинити, є протиправним діянням.

Отримавши від боржника відомості про факт оскарження ним постанов у справах про порушення митних правил (а.с. 173, 181), Подільский ВДВС мав перевірити та впевнитись, чи дійсно постанови митниці набрали чинності, чи є правдивими є відомості у цих постановах стосовно набуття ними чинності.

На Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області покладено обов'язок дотримання приписів пункту 1 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якого виконавчий документ повертається без прийняття до виконання, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили.

Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в силу покладених на нього обов'язків та в межах наданих повноважень, отримавши взаємовиключні відомості від стягувача та боржника, повинен був перевірити та з'ясувати факти набрання чинності постановами Полтавської митниці ДФС у справах про порушення митних правил №№ 0046/80600/17, 0067/80600/17 та 0068/80600/17.

Однак, Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області дані факти не з'ясував, допустив протиправну бездіяльність, у наслідку якої ним прийняті протиправні рішення розпочати примусові виконання вищезазначених постанов.

Як свідчать письмові докази, постанови Полтавської митниці ДФС у справах про порушення митних правил №№ 0046/80600/17, 0067/80600/17 та 0068/80600/17 на час їх звернення Полтавською митницею ДФС до примусового виконання і винесення Подільським відділом державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП №53988350, ВП №54222493, ВП №54313909 не набрали законної сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправними дій Полтавської митниці ДФС щодо направлення підрозділу державної виконавчої служби для примусового виконання виконавчих документів, які не набрали законної сили та зобов'язання Полтавську митницю ДФС відкликати направлені до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області виконавчі документи - Постанови Полтавської митниці ДФС від 20.04.2017р. у справі про порушення митних правил №0046/80600/17; від 08.06.2017р. у справі про порушення митних правил №0067/80600/17; від 08.06.2017р. у справі про порушення митних правил №0068/80600/17.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначених в ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані постанови Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2017 р. ВП №53988350; про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2017 р. ВП №54222493; та про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2017 р. ВП №54313909 прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, а отже є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про їх скасування.

Щодо інших доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.02.2018 року без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 07.02.2018 по справі № 816/1184/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц

Судді(підпис) (підпис) О.П. Лях В.В. Старостін

Повний текст постанови складено 17.04.2018.