ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2009 р. Справа № 61/293-09
вх. № 8840/4-61
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Овчаренко М.В., за довіреністю б/н від 31.12.2008р.;
першого відповідача - ОСОБА_2, особисто за паспортом серії НОМЕР_3 від 01.10.2005р.; другого відповідача - не з"явився;
третьої особи - ОСОБА_3, особисто за паспортом серії МК від 28.02.1996р.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", м.Нікополь Дніпропетровської області
до 1.Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Південне Харківського району Харківської області;
2.Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Південне Харківського району Харківської області;
3-я особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, м. Південне Харківського району Харківської області;
про стягнення 9278,68 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за договором кредиту №ДК 28-18 від 14.02.2008р. та договором поруки №19 від 14.02.2008р. у розмірі 9278,68 грн., з яких: основна сума кредиту - 6250,00 грн., за відсотками - 1112,34 грн. та пеня у розмірі - 1916,34 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідачів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2009р. до участі у справі було залучено третю особу на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3
В судовому засіданні 02.12.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, супровідними листами (вх.14894 та вх.15506) надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи.
Перший відповідач (ФОП ОСОБА_2) в судовому засіданні 02.12.2009р. проти позову не заперечувала , про що зазначила у відзиві на позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи, також перший відповідач у відзиві на позовну заяву просив надати йому розстрочку платежів у період з 02.12.2009р. по 10.09.2010р.
Другий відповідач (ФОП ОСОБА_4) в судове засідання , призначене на 02.12.2009р., не з"явився, документів, витребуваних ухвалою суду від 17.11.2009р. та відзиву на позовну заяву , не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.
Третя особа в судовому засіданні 02.12.2009р. проти позову не заперечувала.
Представник позивача проти клопотання першого відповідача про розстрочку платежів заперечував.
Присутні в судовому засіданні 02.12.2009р. представники сторін вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника другого відповідача.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників відповідачів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
14.02.08р. між ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” та першим відповідачем - ФОП ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №ДК 28-18, відповідно до п.1.1-2.1 якого Кредитор (позивач) зобов'язався надати Позичальникові (відповідачу - ФОП ОСОБА_2.) грошові кошти (кредит) на розвиток власного бізнесу у розмірі 10000,00грн., а Позичальник зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування на умовах, передбачених цим договором.
Кінцевою датою повернення кредиту, відповідно до п.2.2. Кредитного договору є 17.09.2008р. Відповідно до п.4.1 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 2,5 % на місяць від суми вказаної у п.1.1.
Позивач свої зобов"язання за кредитним договором №ДК 28-18 від 14.02.08р. виконав в повному обсязі, надавши ФОП ОСОБА_2 кредит у сумі 10000,00грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером №45 від 14.02.08р.
Як встановлено в процесі розгляду даної справи, ФОП ОСОБА_2 свої зобов'язання за Кредитним договором виконувала несвоєчасно та не в повному обсязі. Так, ФОП ОСОБА_2 до каси позивача, в якості погашення кредиту було сплачено 3750,00 грн., та відсотків за його користування на суму 663,00 грн.
Внаслідок порушення ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором №ДК 28-18 від 14.02.08р. щодо своєчасного та повного повернення кредиту, у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позовної заяви складає 7362,34 грн.
Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором . Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вказані обставини та те, що перший відповідач (ФОП ОСОБА_2 ) не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми неповерненого кредиту та відсотків в розмірі 7362,34 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не визнана відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 1916,34 грн. пені за непогашення у строк платежів за кредитним договором № ДК28-18 від 14.02.08р.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 6.1. Договору за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором виходячи з подвійної облікової ставки НБУ , складає 1916,34 грн. за 406 днів прострочки.
Проте, відповідно до приписів статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
За таких підстав, з урахуванням приписів ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку, що пеня , нарахована позивачем підлягає частковому стягненню лише за період 6 місяців, що складає 874,83 грн. за період з 17.09.08 по 17.03.09р.
Враховуючи те, що перший відповідач не виконав взяте на себе зобов"язання по повному та своєчасному погашенню заборгованості по кредиту, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 874,83 грн. обгрунтованими документально доведеними матеріали справи, а тому вони підлягають задоволенню. В частині нарахованої позивачем пені в сумі 1041,51 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.
Заборгованість за договором кредиту №ДК 28-18 від 14.02.08р. позивач просить стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4, посилаючись на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №ДК 28-18 від 14.02.08р. з боку ФОП ОСОБА_2 , між позивачем та ФОП ОСОБА_4 (другий відповідач) було укладено договір поруки №19 від 14.02.08р., згідно якого поручитель (ФОП ОСОБА_4.) зобов'язався перед кредитором (позивач) відповідати за виконання боржником (ФОП ОСОБА_2) зобов'язань за кредитним договором № ДК 28-18 від 14.02.08р. щодо повернення кредиту, сплати позивачеві відсотків за користування цим кредитом, а також збитків, штрафів та пені, передбачених умовами цього Кредитного договору.
Відповідно до п.3.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником (ФОП ОСОБА_2.) зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручитель (ФОП ОСОБА_4 ) відповідає перед кредитором (позивачем) як солідарний боржник.
Пунктом 3.3 договору поруки встановлено, що при невиконанні (частковому невиконанні) боржником (ФОП ОСОБА_2) своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручитель (ФОП ОСОБА_4.) зобов'язується здійснити виконання порушеного боржником зобов'язання за Кредитним договором протягом трьох робочих днів із дня пред'явлення до них вимоги кредитором (позивачем).
Через порушення ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором № ДК 28-18 від 14.02.08р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до поручителя (ФОП ОСОБА_4) з вимогою №65 від 23.01.09р. повернути заборгованість за кредитним договором протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги.
Факт направлення та отримання вимоги другому відповідачу (ФОП ОСОБА_4.) підтверджується наявним в матеріалах справи повдомленням про вручення поштового відправлення. Вказана вимога позивача була залишена ФОП ОСОБА_4 без відповіді та без задоволення.
Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником
Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на наведене вище, та приймаючи до уваги, що перший відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором №ДК 28-18 від 14.02.08р. щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про солідарне стягнення з першого (ФОП ОСОБА_2) та другого (ФОП ОСОБА_4.) відповідачів заборгованості за даним договором по поверненню кредиту в сумі 7362,34 грн. та пені у сумі 874,83 грн. З урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
02.12.2009р. представник першого відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву , в якому просив надати йому розстрочку платежів у період з 02.12.2009р. по 10.09.2010р.
Відповідно до ст.121 ГПК україни при наявності обставин , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , за заявою сторони , державного виконавця , за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках , залежно від обставин , може відстрочити або розстрочити виконання рішення , ухвали, постанови , змінити спосіб та порядок їх виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення копотання першого відповідача про розстрочку виконання рішення, вважає що відповідач не довів суду винятковості обставин при наявності яких зазначене клопотання підлягає задоволенню, а крім того суд зауважає, що додані в обгрунтування цього клопотання документи не є належними доказами, оскільки не завірені належним чином.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на першого та третього відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 15, 526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України" в особі Дніпровської філії (53224, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Електрометалургів,46-а, к.3, р/р26505218614500 в “УкрСиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35183716 ) 7362,34 грн. основного богу, 874,83 грн. пені, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення пені в сумі 1041,51 грн. відмовити.
Відмовити в задоволенні клопотання першого відповідача про розстрочку виконання рішення.
Суддя
Повний текст рішення підписано 07.12.2009р.
Справа №61/293-09.