Справа № 2-а-3309
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 року
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Сюсель І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора адміністративної практики роти ДПС № 2 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітана міліції Мельник Віталія Анатолійовича про поновлення строку для звернення до адміністративного суду та скасування постанови АР 084441 від 03.04.2009 року, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 300 гривень за ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із адміністративним позовом до відповідача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АР 084441 від 03.04.2009 року за ст.122 ч.1 КУпАП, про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., складеної відносно нього відповідачем. В обґрунтування позову вказує, що на початку вересня 2009 року від власника автомобіля НОМЕР_1, яким він керував, ОСОБА_3, йому стало відомо, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП. Враховуючи, що ніяких порушень ПДР України він не скоював, він звернувся за правовою допомогою до адвоката. 08.09.2009 року був зроблений адвокатський запит до ВДАІ м.Мелітополь щодо підстав притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та з відповіді ВДАІ м.Мелітополь позивачу стало відомо, що постановою АР 084441 від 03.04.2009 року його було визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП. Проте, позивач вказує, що зазначена постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки при її винесенні не враховувалися вимоги ст.33 КУпАП, зокрема особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та інше з наступних підстав. В постанові зазначено, що правопорушення скоєне саме позивачем, однак позивач вказує, що він не є власником зазначеного автомобілю, тому є незрозумілим, яким чином відповідач визначив, що саме він керував автомобілем та скоїв правопорушення.
Від позивача надійшла заява, в якій він просив слухати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, позов не визнав у повному обсязі, надіслав письмові заперечення, в яких зазначає, що вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий “ВИЗИР” призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів, відеозапису та фотозйомки факту порушення правил дорожнього руху, візуального відображення на екрані монітору, обробки, зберігання та відтворення відеозапису. Вказаний прилад допущений до використання у службовій діяльності підрозділів ДАІ для документування порушень ПДР. Методичні рекомендації щодо роботи з вказаним пристроєм передбачають негласний контроль за швидкісним режимом транспортних засобів, що має на меті виявлення порушників швидкісного режиму без їхньої зупинки. У відповідності до статей 258, 276, 278 КУпАП працівник адміністративної практики підрозділу вирішує питання про розгляд адміністративної справи та виносить постанову. Постанова була винесена на підставі фотофіксації та рапорту інспектора ДПС, який проводив фотофіксацію. Відповідач зазначає, що постанова винесена на законних підставах та з додержанням норм і вимог чинного адміністративного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, адміністративні позови з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.
Постановою інспектора адміністративної практики роти ДПС № 2 капітана міліції Мельник Віталія Анатолійовича АР 084441 від 03.04.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення /а.с.8/ позивача, ОСОБА_1, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень за те, що 02.04.2009 року на 332 км а/д Харків-Сімферополь о 14 год. 13 хв. він, керуючи автомобілем НОМЕР_2 перевищив швидкість на 34 км/год, рухався зі швидкістю 124 км/год. В постанові зазначено, що позивач допустив порушення п.12.6 “ґ” ПДР України.
Частиною 1 ст.122 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно пункту 12.6 ПДР України, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: а) легковим автомобілям з причепом і мотоциклам — не більше 80 км/год; б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, — не більше 70 км/год; в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, — не більше 60 км/год; г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) — не більше 90 км/год; ґ) іншим транспортним засобам: на автомагістралях — не більше 130 км/год, на дорогах для автомобілів — не більше 110 км/год, на інших дорогах — не більше 90 км/год.
Відповідно до ч.2 ст.283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до ст.289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена відповідачем 03.04.2009 р. Згідно копії супровідного листа, копія постанови у відношенні позивача була надіслана йому з відділу ДАІ з обслуговування м.Мелітополь та Мелітопольського району 15.09.2009 року. З урахуванням того, що постанова була отримана позивачем 15.09.2009 року, а звернувся до суду з позовом він 18.09.2009 р., суд вважає, що позивачем не пропущений строк для оскарження постанови.
Згідно з ч.6 ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
На фотофіксації, що надіслана відповідачем на адресу суду / а.с.23/, зафіксований автомобіль, належний позивачу, однак з цієї фотофіксації не зрозуміло, що зазначений знімок був зроблений саме на 332 км автодороги Харків-Сімферополь. При цьому інших доказів в підтвердження викладених у постанові обставин правопорушення, суду не надано.
Щодо наданої представником відповідача копії постової відомості установки нарядів ДПС станом на 02.04.2009 року /а.с.28/, то суд вважає, що з неї не вбачається, що саме в місці, що зазначено в постанові, було виявлено правопорушення. При цьому інших доказів в підтвердження викладених у постанові обставин правопорушення, окрім зазначеної копії постової відомості, суду не надано.
Відповідно до ч.1ст.14? КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Як вбачається з технічних характеристик спеціального технічного засобу – вимірювача швидкості “Визир”, викладених в технічних рекомендаціях до нього, він не працює в автоматичному режимі (лише стаціонарному або патрульному), а для його функціонування обов’язково потрібне втручання людини.
Таким чином, в даному випадку у відповідача не було підстав, передбачених КУпАП, для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без складання протоколу про адміністративне правопорушення, чим були порушені права позивача.
Достовірних доказів того, що саме позивач порушив п.12.6 “ґ” ПДР України, відповідачем у судове засідання не надано.
Згідно з п.3 ч.1 ст.293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може скасувати постанову та закрити справу.
Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що з фотофіксації, яка послужила підставою для складання оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, неможливо встановити місцевість, де було зроблено цю фотофіксацію, а також встановити, що швидкість, зафіксована приладом “Визир”, належить саме автомобілю позивача, суд вважає факт порушення позивачем вимог п.12.6 ПДР України не підтвердженим достовірними та достатніми доказами, а отже і скоєння ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 була винесена з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв’язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АР 084441 від 03.04.2009 року, винесену інспектором адміністративної практики роти ДПС № 2 капітаном міліції Мельник Віталія Анатолійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 (триста) гривень на користь держави, та провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний Запорізької області суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
СУДДЯ В.І.БАРАНОВ