Справа № 344/3058/18

Провадження № 6/344/88/18

У Х В А Л А

17 квітня 2018 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Максимів Н.С.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Івано-Франківську подання головного державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 звернувся з поданням про примусове проникнення до приміщення боржника ОСОБА_2, а саме до квартири АДРЕСА_1, для забезпечення виконання виконавчого листа, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області № 344/12229/2014 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» 22837737 гривень 40 копійок.

Заявник в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як встановлено матеріалами справи, на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист № 344/12229/2014, виданий Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 11.10.2016 року на виконання рішення цього ж суду, боржником за яким є ОСОБА_2.

У поданні державний виконавець зазначає, що неодноразовими виходами за місцем проживання боржника за адресою: квартира 1, що по вул. Підгірянки, 54 у м. Івано-Франківську, встановлено та складено акти про те, що за вказаною адресою вхідні двері зачинено, на дзвінки ніхто не реагував. На виклики державного виконавця Фолюшевська І.Б. не з’являлася. А відтак, враховуючи, що на теперішній час рішення суду не виконано, а боржник ухиляється від виконання рішення, тому для повного своєчасного виконання рішення суду, необхідно примусово проникнути до житла боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

У відповідності до ч.1ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Згідно з ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України, рішення суду є обов'язковим до виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 18 ЦПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

На підставі наведеного, на переконання суду, проникнення до житла боржника є крайнім методом виконання рішення суду та може бути застосованим лише за наявності беззаперечних доказів та підстав, що виконавцем вживались усі методи та заходи виконання рішення суду, які не потребують проникнення до житла боржника та що виконання рішення суду можливо виключно за умови проникнення до житла боржника.

Однак, всупереч наведенному, державним виконавцем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що ним застосовувались усі способи та заходи виконання рішення суду, які не потребують проникнення до житла боржника та що виконання рішення суду можливо виключно за умови проникнення до житла боржника, а відтак суд вважає, що подання є передчасним, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання головного державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.М.Антоняк