АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 668/13275/14-ц Головуючий в І інстанції Кузьміна О.І. Провадження № 22-ц/791/305/18 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоІгнатенко П.Я.,

суддів:Воронцової Л.П.,

Радченка С.В.,

за участю секретаряПісоцької Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 11 лютого 2016 року (ухвалене під головуванням судді Кузьміної О.І.) у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Територіальний сервісний центр 6541 регіонального Сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Херсонській області та автогаражний кооператив «Феміда-2», про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, визнання угод недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання майна особистою приватною власністю,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що з 27 травня 1972 року по 23 квітня 2014 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6

Під час шлюбу з відповідачем ними було придбано: квартиру АДРЕСА_1, автомобіль «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; побудовано гараж в автогаражному кооперативі «Феміда-2» (далі - АК «Феміда-2») та відкрито депозитний рахунок на ім'я відповідача в банку «Фінанси і Кредит», на якому знаходяться їхні спільні кошти.

Враховуючи вказане та з урахуванням уточнення до позову, позивач просила: визнати удаваним договір дарування квартири кв.¹82, розташованої за адресою: вул. Будьонного, 12 у м. Херсоні, укладений 20 травня 2004 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Ляшук Л.Г., визнавши, що сторонами дійсно було вчинено договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири;

- визнати вказану квартиру спільною сумісною власністю подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частини зазначеної квартири;

- визнати недійсною угоду купівлі-продажу автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, укладену між продавцем ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_8, повернувши сторони у первісний стан;

- скасувати державну реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу за ОСОБА_8;

- здійснити поділ майна подружжя в натурі, виділивши їй автомобіль «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, вартістю 87 000 грн, а відповідачу - гаражний бокс НОМЕР_4, вартістю 87 444 грн;

- зобов'язати Управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонській області здійснити реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу за нею;

- визнати грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку № 2630.7.017671.3 відкритому 15 квітня 2014 року на ім'я ОСОБА_6 за депозитною угодою № 326933/17165/3-14 в філії «Південне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (відділення № 12 в м. Херсоні), і на момент закінчення терміну дії депозитної угоди становили 137 284 грн 81 коп., спільною сумісною власністю подружжя;

- стягнути з ОСОБА_6 на її користь ? частини вказаних грошових коштів у розмірі 68 642 грн 50 коп.

ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_7, в якому просив визнати транспортний засіб «Mitsubishi Galant», державний номерний знак НОМЕР_1, та гаражний бокс АДРЕСА_5 його особистою власністю, стягнути з ОСОБА_7 на його користь понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2015 року позов ОСОБА_7 задоволено.

Визнано недійсною угоду купівлі-продажу автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, укладену 11 липня 2014 року між продавцем ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_8, повернувши сторони у первинний стан.

Скасовано державну реєстрацію вищевказаного транспортного засобу за ОСОБА_8 в Управлінні Державтоінспекції УМВС України в Херсонській області. Здійснено поділ майна подружжя в натурі: виділено ОСОБА_7 автомобіль «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_3, вартістю 87 тис. грн; виділено ОСОБА_6 гаражний бокс НОМЕР_4 вартістю 87 444 грн.

Зобов'язано Управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонській області здійснити реєстрацію транспортного засобу «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_3, за ОСОБА_7

Визнано грошові кошти, які знаходилися на депозитному рахунку № № 2630.7.017671.3, відкритому 15 квітня 2014 року на ім'я ОСОБА_6 за депозитною угодою № 326933/17165/3-14 в філії «Південне регіональне управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (відділення № 12 в м. Херсоні), і становили на момент закінчення терміну дії депозитної угоди 137 284 грн 81 коп., спільною сумісною власністю подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 частину грошових коштів, які знаходилися на вищевказаному депозитному рахунку, в сумі 68 642 грн 50 грн.

Визнано удаваним договір дарування АДРЕСА_1, укладений 20 травня 2004 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Ляшук Л.Г., визначивши, що між сторонами було вчинено договір купівлі-продажу даної квартири.

Визнано вищевказану квартиру спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та визнано за останньою право власності на 1/2 частини вказаної квартири.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання майна особистою приватною власністю відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 15 липня 2015 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2015 року змінено. В частині визнання права власності на гаражний бокс, поділу в натурі гаражного боксу, автомобіля «Mitsubishi Galant», зобов'язання Управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонської області здійснити реєстрацію транспортного засобу «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску за ОСОБА_7 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7 про визнання права власності на гаражний бокс в АК «Феміда-2», поділ в натурі гаражного боксу, автомобіля «Mitsubishi Galant», зобов'язання Управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонської області здійснити реєстрацію транспортного засобу «Mitsubishi Galant» 2008 року випуску за ОСОБА_7

Визнано право власності за ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по ? частині автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску. В решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2015 року та рішення Апеляційного суду Херсонської області від 15 липня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 12 липня 2016 року, позов ОСОБА_7 задоволено частково.

Визнано удаваним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 20 травня 2004 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Ляшук Л.Г., зареєстрованим в реєстрі за № 1417, визнавши, що між сторонами в дійсності було вчинено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1

Визнано недійсною угоду купівлі-продажу автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1 та повернуто сторони у первісний стан.

Скасовано державну реєстрацію транспортного засобу «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1 за ОСОБА_8 в Територіальному сервісному центрі 6541 регіонального Сервісного центру МВС у Херсонській області.

Поділено спільне майно подружжя, виділено у власність ОСОБА_7 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частини автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, а у власність ОСОБА_6 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та ? частини автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 68 642 грн 50 коп. в рахунок компенсації 1/2 частини грошових коштів, що акумулювались на депозитному рахунку НОМЕР_5 відкритому 15 квітня 2014 року в філії «Південне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (відділення № 12 в м. Херсоні) на ім'я ОСОБА_6 за депозитною угодою № 326933/17165/3-14.

В решті вимог ОСОБА_7 відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання майна особистою приватною власністю відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 12 липня 2016 року скасовано в частині вимог про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу та поділу автомобіля між подружжям, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 12 липня 2016 року залишено без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_7 в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_7- адвокат ОСОБА_11 доводи апеляційної скарги не визнає та просить їх відхилити і рішення суду залишити без змін.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_5, яка діє в його інтересах, підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити. У разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_7 грошової компенсації половини вартості автомобіля, просять взяти до уваги, що в 2014 році спірний автомобіль проданий за 87000 грн., половина складає 43500 грн.

ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_11, яка діє в її інтересах апеляційну скаргу не визнали, просять стягнути на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію половини вартості автомобіля «Mitsubishi Galant». Згідно поданого розрахунку грошової компенсації просять врахувати середню ринкову ціну автомобіля, визначену експертом станом на 11.07.2014 року , застосувавши індекс інфляції, всього на суму 365376,00 грн. та стягнути на користь позивачки половину зазначеної суми, а саме 182688 грн.

ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, направила до суду апеляційної інстанції письмові пояснення, згідно яких вона придбала 11.07.2014 року у ОСОБА_6 спірний автомобіль за 70000 грн. На той момент їй не було відомо про спір стосовно поділу майна між подружжям та про необхідність дружини давати згоду на його відчуження. Придбаним автомобілем ОСОБА_8 користувалась приблизно півроку, після чого вирішила його продати, оскільки машина не підійшла за габаритами. ОСОБА_6 запропонував викупити цей автомобіль та розраховуватись частинами, в зв'язку з чим ОСОБА_8 видала на ОСОБА_6 довіреність на право керування та передала йому автомобіль. Повне переоформлення права власності домовились здійснити після повного розрахунку.

ОСОБА_9 та адвокат ОСОБА_12, яка діє в його інтересах, апеляційну скаргу не визнали, просять її відхилити. Просять взяти до уваги, що ОСОБА_6 продав автомобіль, який є спільним майном подружжя без згоди дружини та має відшкодувати дійсну вартість автомобіля на момент розгляду спору.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в частині вимог про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу та поділу автомобіля між подружжям, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодерження в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

Частиною другою статті 369 ЦК України встановлено, що згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Статтями 69 та 70 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до частини третьої статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Разом з тим відсутність такої згоди сама по собі не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним з подружжя без згоди другого з подружжя, недійсним.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України в разі вчинення одним зі співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

З аналізу зазначених норм закону у їх взаємозв'язку Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-1743цс16.

Отже, згода одного з подружжя на відчуження цінного спільного сумісного майна має бути надана у письмовій формі.

Однак відповідно до положень частин першої та другої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна зі сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним

Законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про розподіл цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження такого без письмової згоди одного з подружжя, за умови наявності іншої згоди, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.

У випадку порушення письмової форми надання згоди на вчинення відчуження цінного спільного майна подружжя (правочину), якщо один з подружжя надав таку згоду усно, а другий з подружжя погодився з такою згодою, то такий правочин може бути визнаний дійсним.

Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-7цс15.

З матеріалів справи вбачається, що спірний автомобіль придбаний подружжям в період шлюбу 09.10.2008 року, зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 та відчужений останнім ОСОБА_8 за договірною ціною 87000 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком від 11.07.2014 року та заявою №44408619 від 11.07.2014 року (т.1 а.с.47,49, т.3 а.с.135-137).

Також судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 розпорядився спірним автомобілем без належної згоди другого з подружжя, оскільки доказів виконання зазначеної в ч.3 ст. 65 СК України вимоги про надання її письмової згоди на реалізацію автомобіля - суду не надано, будь-якої згоди на відчуження ОСОБА_7 не надавала і вказані обставини сторонами не оспорюються.

З урахуванням того, що як в суді першої, так і апеляційної інстанції в межах наданих доказів не доведено, а судом не встановлено недобросовісність ОСОБА_6 та контрагента за договором ОСОБА_8 у зазначеному вище договорі купівлі-продажу. Отже, підстав визнавати цей договір недійсним немає.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 30 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про зарахування при поділі майна подружжя вартості автомобіля, який переоформлено на третіх осіб та, виходячи із рівності часток, стягнути з відповідача, який розпорядився спільним майном, половину його вартості на користь позивача.

Згідно роз'яснень , що містяться у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995р. із змінами « Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають

виходити з того що, зокрема, вартість спірного майна визначається за погодженням

сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час

розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за

яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи

місцевості. Для її визначення при необхідності призначається

експертиза.

Враховуючи, що транспортний засіб, який є спільним майном подружжя, відчужений відповідачем без згоди іншого з подружжя, тобто відповідач самовільно розпорядився спільним майном, яке вибуло із володіння подружжя внаслідок його дій у 2014 році, однак поділ майна подружжя та спір вирішується судом на теперішній час,а тому має враховуватись вартість майна на момент розгляду спору.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №Вс-3 від 12.02.2018 року, проведеної в ході апеляційного розгляду, ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2 на момент дослідження складає 221255,69 грн. (а.с. 164-167).

Згідно пояснень експерта ОСОБА_13, даних в ході апеляційного розгляду при визначенні ринкової вартості автомобіля на момент розгляду справи було проведено огляд транспортного засобу в присутності відповідача ОСОБА_6, про що складено протокол огляду. При визначенні ринкової вартості враховано комплектність, технічний стан та пошкодження автомобіля. Експерт пояснив, що при проведенні експертного дослідження враховано також пробіг транспортного засобу, дефекти кузову, лакофарбового покриття, корозія металу. З урахуванням того, що кузовні складові транспортного засобу відновлювались ремонтом три і більше складових, вартість знижена на 10% відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року та Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу.

Вирішуючи даний спір, погоджуючись із висновками суду першої інстанції про те, що спірний автомобіль є спільним майном подружжя та здійснюючи його поділ, судова колегія дійшла висновку, що при визначенні вартості спірного автомобіля необхідно вважати належним доказом висновок судового експерта-автотоварознавця, яким визначено вартість спірного автомобіля станом на момент розгляду справи, тобто на момент вирішення спору про поділ автомобіля, у розмірі 221255,69 грн. В зв'язку з цим з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача ? частина вартості спірного автомобіля в сумі 110627,85 грн.

Доводи позивача ОСОБА_7 про стягнення на її користь половини середньої ринкової ціни автомобіля відповідного року випуску станом на 11.07.2014 року з урахуванням інфляційних витрат в сумі 365376,00 грн., судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки в зв'язку з наявністю спірного майна в натурі, воно було досліджено та експертним шляхом визначено його вартість саме на момент вирішення спору судом в зазначеній вище сумі 221255,69 грн. Окрім того, вартість майна при поділі, визначається станом на момент поділу, тобто на момент вирішення спору про його поділ судом. При цьому не можна вважати датою поділу автомобіля момент самовільного його відчуження без згоди іншого з подружжя.

Посилання відповідача про неналежність зазначеного доказу, доводи про неможливість визначення ринкової вартості автомобіля у 2018 році без результатів огляду автомобіля на час його відчуження у 2014 році , судовою колегією до уваги не приймаються, як не засновані на вимогах закону і такі, що спростовуються доказами, які є в матеріалах справи та поясненнями експерта, допитаного в ході апеляційного розгляду, попередженого про кримінальну відповідальність.

Посилання відповідача на незаконність експертизи, оскільки транспортний засіб оформлений на іншу особу - ОСОБА_8, також до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на те, що ОСОБА_6 надав доступ до автомобіля, який фактично перебуває у його користуванні. В зв'язку з цим експертом за результатом огляду автомобіля встановлено вартість спірного майна саме на момент розгляду спору судом з урахуванням його фактичного стану.

Посилання відповідача на те,що при відчуженні у 2014 році проводилась експертиза транспортного засобу та вартість відчуження за 87000 грн. відповідала його ринковій вартості не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому не приймаються до уваги, оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду від 11.02.2016 року скасуванню в частині задоволення вимог про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу та поділу автомобіля між подружжям з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вимог про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля і скасування державної реєстрації транспортного засобу. В частині поділу автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, позов ОСОБА_7 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 в рахунок ? вартості автомобіля 110627,85 грн., а також стягнути з ОСОБА_6 половину витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 2826 грн., понесених позивачкою ОСОБА_7

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 65, 69-72 СК України та ст.ст. 3,203,215,218,369,372 ЦК України, ст.ст.13,374,376,382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 11 лютого 2016 року, - скасувати в частині задоволення вимог про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу та поділу автомобіля між подружжям з ухваленням в цій частині нового рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_7 про поділ автомобіля задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 110 627, 85 грн. (сто десять тисяч шістсот двадцять сім гривень вісімдесят п'ять копійок) в рахунок ? частини вартості автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути витрати на проведення експертизи в сумі 1413 грн. (тисяча чотириста тринадцять гривень).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дати виготовлення повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

С.В.Радченко

Дата складання повного судового рішення 17 квітня 2018 року.