АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 640/13691/17 Суддя 1 інстанції: Садовський К.С.

Провадження: 33/790/73/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УкраЇнИ

11 квітня 2018 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Яковлева В.С., за участю представника Митниці ДФС Тиндика М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 484 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 192 787 (сто дев»яносто дві тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 97 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Отже, суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, дійшов висновку, про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України.

Не погодившись вказаним із рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановуКиївського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2017 року та постановити нову, якою закрити провадження у вказаній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказує, що матеріали даної справи не містять належних даних, що ОСОБА_3 був водієм у розумінні вимог п. 1.10 ПДР та рухався на транспортному засобі, а отже останній не є суб»єктом вчинення адміністративного правопорушення згідно ст. 484 МКУ. Крім того, у справі відсутні дані, що ОСОБА_3 придбав спірний автомобіль, як і те, що він його використовував в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів. Також, як зазначає апелянт, складений відносно нього протокол не відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом № 1376 від 06.11.15 р., зокрема: ОСОБА_3 не були роз»яснені права, передбачені ст. ст. 55, 56, 59 Конституції України (відповідна відмітка у протоколі відсутня); не зазначено, чи притягувався правопорушник до адміністративної відповідальності раніше протягом року; не вказано свідків; протокол підписаний особами, які не є свідками; сам протокол, як і додані до нього матеріали, містять численні виправлення та дописки, рапорт поліцейського, який зробив такі виправлення, у матеріалах справи відсутній.

ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, в своїй апеляційній скарзі просив справу розглядати без його участі. (а.с. 56)

За таких обставин та з урахуванням розумних строків розгляду адміністративної справи, суд приходить до висновку щодо можливості розгляду скарги за відсутності ОСОБА_3

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник митниці ДФС - Тиндик М.В., проти поданої апеляційної скарги заперечував, при цьому вважав можливим застосування адміністративного стягнення у вигляді конфіскації спірного автомобіля замість штрафу.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника митниці ДФС - Тиндика М.В., суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 486, 489 МК України, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Як встановлено судом, 13.03.2017 р. о 18 год. 10 хв. працівниками Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції України на автошляху в м. Харкові пр. Московському, біля буд. 86-А було зупинено транспортний засіб іноземної реєстрації «AUDI А6», VIN: НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_3.

Згідно бази даних АСМО «Інспектор» ЄАІС ДФСУ, вказаний транспортний засіб «AUDI А6»,VIN: НОМЕР_1 мав реєстраційний номерний знак (CZ) НОМЕР_2 та ввозився на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС громадянином ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) та останній раз вивезений за межі України 21.07.13. Після вказаної дати фактів ввезення в Україну вказаного транспортного засобу не зареєстровано.

У повідомленні Управління патрульної поліції у м. Харкові від 13.03.17 зазначено, що даний транспортний засіб був придбаний гр. ОСОБА_3 під м. Київ у 2013 році.

Станом на даний час документи щодо ввезення вказаного транспортного засобу в Україну чи його митного оформлення у гр. ОСОБА_3 відсутні.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 484 МК України, тобто, зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України підтверджується даними протоколу про порушення митних правил № 0298/80700/17 від 07.04.2017 року (а.с. 5-8), висновком (а.с.1-2), повідомлення (а.с. 12), даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску (а.с. 13), висновком експертизи № 142005901-1498 від 28.07.17р. (а.с. 38-39).

З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України.

Доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_3 не спростовують правильність висновків суду. Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України, встановлена на підставі сукупності доказів.

Порушень вимог законодавства, які б потягли скасування постанови суду, апляційним судом не встановлено, а матеріали справи таких даних не містять.

В той же час, диспозиція статті 484 МКУ передбачає стягнення у виді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів або їх конфіскацію.

Відповідно до положень статті 33 КУпАП, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом»якшують чи обтяжують відповідальність.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності притягується вперше, його діями не завдано шкоди, є безробітний, має ряд захворювань. Судом першої інстанції під час вирішення питання щодо призначення стягнення враховано, що на автомобіль накладено арешт в рамках кримінального провадження за ознаками ч.1 ст. 358 КК України. Проте, враховуючи що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, строк арешту є досить тривалим, санкція ст. 358 КК України не передбачає конфіскації, на думку суду апеляційної інстанції, можливо застосувати до ОСОБА_3 стягнення у виді конфіскації автомобіля - безпосереднього предмету порушення митних правил.

За таких обставин постанова суду першої інстанції в частині накладеного адміністративного стягнення підлягає зміні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 484 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 192 787 (сто дев»яносто дві тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 97 коп.,- змінити в частині виду стягнення, застосувавши конфіскацію транспортного засобу «AUDI А6», VIN: НОМЕР_1 з реєстраційним знаком 4М64863.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області В.С. Яковлева