Справа № 2-а-4850/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2011 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Радюк Ю.Ю.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

представника третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа ДПА України в Рівненській області, про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання провести донарахування та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

25 Травня 2011 року позивач звернувся до ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання провести донарахування та виплату пенсії по тих підставах, що 24.12.2010 року він був звільнений зі служби в органах податкової міліції України в запас через хворобу, звернувся до відповідача з приводу призначення йому пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених із військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ з наступними змінами і доповненнями. В лютому 2011 року він отримав повідомлення відповідача про призначення йому пенсії із 25.12.2010 року в розмірі 2368,59 грн., при нарахуванні якої врахований його посадовий оклад 2040,00 грн., оклад за спеціальним заванням 130,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 759,50 грн. за останньою штатною посадою перед звільненням та середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням в розміррі 1807,67 грн., разом 4737,17 грн., від якого розмір його пенсії, як 50% грошового забезпечення, визначений в сумі 2368,59 грн. ОСОБА_4 дії відповідача вважає протиправними, вчиненими в порушення чинної на час призначення пенсії редакції ч.З ст.43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХП в редакції від 04.04.2006 року, яким передбачене врахування до розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням премій в розмірах, установлених законодавством. 23 Березнія 2011 року він звенувся з відповідною письмовою заявою до ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з проханням обчислити йому пенсію з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням відповідно ч.3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХП в редакції від 04.04.2006 року з часу його звільнення зі служби в органах податкової міліції та виплатити йому суму недоплаченої пенсії. 18 Квітня 2011 року за вих. №С-284/14-07 він отримав відповідь відповідача з відмовою в проведенні такого перерахунку з посиланням на те, що обчислення пенсії здійснюється відповідно, до чинного законодавства. Таку відповідь та посилання в ній на нормативні документи, які не є чинними або є підзаконними актами, вважає незаконною, оскільки з огляду названі нормативні акти не можуть застосовуватися для розрахунку належної йому пенсії з урахуванням його звільнення в грудні 2010 року, а були такі прийняті у відповідності до законів про державний бюджет. Враховуючи доводи з приводу застосування чинної ч.3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 року №22.62-ХІІ в редакції від 04.04.2006 року та Довідку ДПА в Рівненській області №05-25/199 про складові заробітної плати, розмір його грошового забезпечення для призначення пенсії повинен складатися із: посадового окладу 2040,00 грн., оклад за спеціальним заванням 130,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 759,50 грн., надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важкої роботи згідно 1464,75 грн., премії 720,00 грн., премії до державних, професійних свят та ювілейних дат 5000,00 грн., а разом 10 114,25 грн., від якого розмір його пенсії, як 50% грошового забезпечення, повинен становити 5057,12 грн. Відмову відповідача в нарахуванні і виплаті йому вказаного розміру пенсії вважає порушенням його майнових прав. Просить врахувати, що про порушення своїх прав він фактично довідався із листа відповідача 18 квітня 2011 року за вих. №С-284/14-07, визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, донарахування та виплату йому пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням 10 114,25 грн. із 25.12.2010 року, з врахуванням уже виплачених сум пенсії.

Згідно письмових заперечень відповідача на позовну заяву, вимоги ОСОБА_6 вважаються безпідставними, а розрахунок грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою перед звільненням проведений на підставі грошового атестату УПМ ДПА в Рівненській області від 24.12.2010 року та довідки ДПА в Рівненській області №05-25/199, що складає 4737,17 грн., визначений у відповідності до положень Закону України від 19.12.2006 року №489-У «Про державний бюджет України на 2007 рік», постанови КМ України від 17.07.1992 року №393 та постанови КМ України від 13.02.2008 року №45, оскільки внаслідок визнання неконституційними положень Закону України «Про Державнеий бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і відсутністю нормативного акту про відновлення дії Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільненні, із військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ в редакції до внесення змін, порядок обчислення пенсії залишився неврегульованим. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог, залучити до участі в справі в якості третьої особи ДПА в Рівненській області до компетенції якої відноситьться визначення розміру грошового забезпечення.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, повністю підтвердили обставини викладені в позові, та просять врахувати, що на підставі чинної редакції ч.3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХП в редакції від 04.04.2006 року отримані позивачем премії перед виходом на пенсію не відносяться до додаткових видів грошового забезпечення, та позовні вимоги задовольнити. Додатково пояснили, що відповідь відповідача на звернення у вигляді заяви позивача одержана безпосередньо в ОСОБА_5 управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. Доводи відповідача про застосування ч.4 ст.99 КАС України вважають безпідставними, оскільки Законом України від 09.04.1992 року №2262-ХП в редакції від 04.04.2006 року не передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач не скористався таким порядком.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог за пропущеним строком звернення позивача до суду за вирішенням адміністративного спору із застосуванням положень ч.4 ст.99 КАС України, оскільки місячний строк звернення пропущений і клопотання про поновлення такого строку не було заявлено. Вважає, що Законом України від 09.04.1992 року №2262-ХП в редакції від 04.04.2006 року та Законом України и»Про звернення громадян» передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався таким порядком. Вказав, що позивач в своєму зверненні від 22.03.2011 року фактично оскаржував дії відповідача, оспорюючи порядок розрахунку і розмір грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед виходом на пенсію та просив обчислити пенсію із розміру грошового забезпечення відповідно до ч.3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХП в редакції від 04.04.2006 року, виплатити суму недоплаченої пенсії, нарахованої, виходячи із розміру такого грошового забезпечення з часу звільнення зі служби в органах податкової міліції України, що перекликається із поставленими в судовому порядку вимогами. На таке оскарження дій відповідача позивач 18.04.2011 року отримав відповідь, на що посилається в позовній заяві і визнав в судовому засіданні, водночас із пропуском встановленого ч.4 ст.99 КАС України місячного строку звернувся в суд. Просить відмовити в позові за вказаних підстав.

Представник залученої до участі в справі третьої особи ДПА в Рівненській області в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 залишає на розгляд суду, оскільки в компетенції ДПА в Рівненській області знаходиться підготовка та передача ОСОБА_5 управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області документів /грошового атестату і довідки №05-125/199/ про складові заробітної плати, надбавки та премії, до яких відсутні будь які претензії з боку сторін. Розрахунок грошового забезпечення для визначення розміру пенсії на підставі наданих документів у вигляді грошового атестату і додатку входить в компетенцію відповідача.

Дослідивши пояснення сторін, надані в справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні у обставини справи, суд прийшов до наступних висновків.

Позивачу ОСОБА_2 на його звернення до відповідача ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з приводу призначення призначення йому пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених із військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХП в редакції від 04.04.2006 року із 25.12.2010 року призначена пенсія в розмірі 2368,59 грн., при нарахуванні якої врахований його посадовий оклад 2040,00 грн., оклад за спеціальним заванням 130,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 759,50 грн. за останньою штатною посадою перед звільненням та середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням в розміррі 1807,67 грн., разом 4737,17 грн., від якого розмір його пенсії, як 50% грошового забезпечення, визначений 2368,59 грн. В лютому 2011 року позивач отримав повідомлення відповідача про призначення йому пенсії у вищевказаному розмірі.

У відповідності до положень ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених із військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ в редакції від 04.04.2006 року передбачено, що рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

Не погодившись із порядком та розміром нарахованої пенсії позивач ОСОБА_2 23 березня 2011 року звернувся із заявою до Начальника ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, за змістом якої оскаржував дії по неправомірному врахуванню йому при призначенні і розрахунку розміру пенсії із грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у розмірі 1807,67 грн. всупереч ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених із військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХП в редакції від 04.04.2006 року. Просив обчислити йому пенсію із розміру грошового забезпечення за останньою посадою перед звільненням відповідно до ч.3 ст.43 вказаного Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХП в редакції від 04.04.2006 року, виплатити суму недоплаченої пенсії, нарахованої, виходячи із розміру такого грошового забезпечення з часу звільнення зі служби в органах податкової міліції України, що перекликається із поставленими в судовому порядку вимогами.

Дослідженим змісту звернення позивача від 23 березня 2011 року у вигляді оскарження дій відповідача спростовуються доводи позовної заяви про те, що про порушення його права позивачу стало відомо лише з листа відповідача від 18 квітня 2011 року №6-284/14-07, а його заява носила консультативний характер.

Згідно доводів позовної заяви /стор.3 абз. 4/, наданого досліджених судом доказу у вигляді копії відповіді ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.04.2011 року №6-284/14-07, пояснення позивача про одержання такої відповіді нарочним, суд вважає встановленим, що позивач 18 квітня 2011 року одержав рішення вказаного суб'єкта владних повноважень про відмову в задоволенні його вимог за безпідставністю та про правильність розрахунків розміру грошового забезпечення і пенсії.

Суперечна позиція позивача і представника з приводу дати одержання веказаного рішення вказаного суб'єкта владних повноважень не підтверджена належними допустимими доказами в справі, не можде бути прийнята судом.

Відповідно ч.4 ст.99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

У відповідності до п.14 керівних роз'яснень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ ", вбачається, що за правилами частини третьої ст.100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративними судами незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.

За наведених обставин, оцінюючи встановлені обставини пропущеного встановленого ст.99 ч.4 КАС України місячного строку звернення до адміністративного суду із даним позовом від 25 травня 2011 року після використання досудового порядку вирішення спору, передбаченого ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених із військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХП в редакції від 04.04.2006 року, з отриманням позивачем 18 квітня 2011 року рішення суб'єкта владних повноважень ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за результатами розгляду скарги позивача на неправомірні рішення і дії, без клопотання про поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважних причин його пропуску /в порядку ст..102 КАС України/, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 саме з підстав пропуску строку звернення до адміністративного за захистом порушеного права.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 17, 18, 19, 70, 71, 99, 100, 122, 143, 159, 161,162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень відмовити у зв'язку із пропущеним строком звернення до адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного судлу через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ст.. 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяьтти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук