Справа № 2а-440-09
2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 р. Сватівський районний суд Луганської області
в складі: головуючого - судді Пчолкіна С.А.
при секретарі - Рекі А.
без участі позивача
без участі представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в письмовому провадженні, у залі суду в м. Сватове Луганської області справу за № 2а-440-09 за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до
Управління пенсійного фонду України
в Сватівському районі Луганської області
про перерахунок пенсії та відшкодування
недоплати по пенсії, суд,
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2009 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом 2 групи з 29.09.2009 року. Та зобов’язати відповідача зробити перерахунок пенсії згідно до ст.ст. 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В судове засідання позивач не з’явився, в своєму позові просив справу розглянути без його участі, на своїх вимогах наполягав.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, просив суд справу слухати без їх участі, надавши суду письмові заперечення, відповідно до яких відповідач позов не визнав та вказав, що розрахунок пенсії проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Суд, вивчивши матеріали справи, знаходить, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується його посвідченням.
Згідно довідки МСЕК позивач з 29.09.2009 року є інвалідом 2 групи по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та видане посвідчення, що він є інвалідом другої групи. Згідно посвідчення, виданого 29.03.2004 року, позивачу була встановлена 3 група інвалідності, в зв’язку з чим йому була призначена пенсія як інваліду третьої групи.
Позивач є інвалідом 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС віднесених до категорії 1 осіб, що постраждали в наслідок Чорнобильський катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796 – ХІІ) та має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Судом встановлено, що позивач звертався із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі в Луганської області про перерахунок йому пенсії як інваліду ІІ групи як особі, яка потерпіла в наслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності до ст. ст. 50, 54, 67 Закону № 796 – ХІІ, але отримав відмову.
Відповідно до рішення Сватівського районного суду від 05 березня 2009 р. Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі в Луганської області було зобов’язано зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2009 р.
Згідно зі ст.54 Закону № 796 – ХІІ розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 Закону № 796 – ХІІ таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30 травня 1997 р. «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій продубльовано вказані положення Закону № 796 – ХІІ стосовно того, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. А в п.2 Постанови від 3 січня 2002 р. № 1 Кабінет Міністрів України установив розмір сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Статтею 49 Закону № 796 – ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього до Закону № 796 – ХІІ ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 Закону № 796 – ХІІ, особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідам 2 групи – у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 Закону № 796 – ХІІ, виплати додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058 – IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058 – IV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статями 50, 54 Закону № 796 – ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону № 1058 – IV, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунків інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановленого іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги ч.1 ст.50 та ч.4 ст. 54 Закону № 796 – ХІІ.
На даний час ніяких змін ні до самого Закону, ні до вказаної Постанови в цій частині не внесено, вони є чинними, а тому закріплені в них норми повинні застосовуватися у такому вигляді, як вони викладені.
Відповідно до ст. 71 Закону № 796 – ХІІ дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4 пунктом 2 частини 1 статі 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з рішеннями Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі 31-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до ст. 71 Закону № 796 – ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
На час розгляду справи Верховною Радою України не прийнято нових законів, які б вносили зміни до положень ст.ст. 50, 54 Закону № 796 – ХІІ.
Порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за приписами якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до внесених змін до ч. 3 ст. 67 Закону № 796 – ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Згідно ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З цих підстав суд вважає за можливе визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачу незаконними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 29 вересня 2009 року відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796 – ХІІ.
Керуючись ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2, 9, 11, 17,18, 99, 100, 158 - 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області задовольнити.
Визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 як інваліду другої групи з 29 вересня 2009 року незаконними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1 як інваліду другої групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 29 вересня 2009 року на підставі ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 даного Закону та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з 29 вересня 2009 р. згідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 75 % мінімальних пенсій за віком з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 даного Закону. Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ: С.А. ПЧОЛКІН