ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/1945/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки",

боржник - Дочірнє підприємство "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія",

директор - Біленко В.М.

представник - адвокат Панченко Н.О. (договір про надання правової допомоги №67 від 10.10.2017)

представник - адвокат Власенко Д.О. (договір №21-03/18 про надання правової допомоги від 21.03.2018)

кредитор - Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія",

директор Біленко В.В.

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсаж-Газ",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Фреш-Фрут",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Адамант"

розпорядник майна - арбітражний керуючий Косенко Сергій Георгійович, особисто

розглянув касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 10.05.2017

у складі колегії суддів: Богатир К.В. (головуючий), Жеков В.І., Ліпчанська Н.В.

та на ухвалу Господарського суду Херсонської області (в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсаж-Газ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки")

від 28.03.2017

у складі судді Сулімовської М.Б.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки"

про банкрутство

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 19.01.2018 справа №923/1945/15 Господарського суду Херсонської області надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з Вищого господарського суду України відповідно частини 5 статті 31 та підпунктів 4, 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.

2. 29.01.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 19.01.2018, справа №923/1945/15 прийнята до провадження Верховним Судом у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.03.2017 в оскаржуваній частині та призначено її розгляд на 27.03.2018 о 10 год. 00 хв., доручено Господарському суду Херсонської області забезпечити проведення відеоконференції 27.03.2018 о 10 год. 00 хв.; в судовому засіданні 27.03.2018 оголошено перерву до 03.04.2018 о 09 год. 30 хв.

3. Судове засідання Верховного Суду 03.04.2018 проводилося в режимі відеоконференції з Господарським судом Херсонської області.

4. Кредитори - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Фреш-Фрут" подали відзиви на касаційну скаргу боржника.

5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статей 617, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Провадження у справі №923/1945/15 про банкрутство Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія" (далі - ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2015 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" (далі - ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", ініціюючий кредитор), здійснюється на стадії розпорядження майном, введеної цією ж ухвалою суду з призначенням розпорядником майна арбітражного керуючого Крижановського М.М.; визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 550 000 грн. основного боргу.

7. 25.12.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення №26735 про порушення справи про банкрутство ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія".

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсаж-Газ" (далі - ТОВ "Форсаж-Газ") звернулося до місцевого господарського суду із заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 840 932 грн., в тому числі 435 600, 32 грн. заборгованості за договорами позики та відступлення права вимоги (цесії), яка підтверджена рішеннями суду від 11.03.2014 та від 09.06.2015 у господарській справі №923/128/14, а також 355 240, 71 грн. інфляційних втрат та 50 090, 97 грн. - 3% річних (т. 2, а.с. 71-95).

9. Ініціюючий кредитор - ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" подав до місцевого господарського суду заяву з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 1 419 174, 30 грн., з яких 1 205 738, 69 інфляційних збитків та 213 435, 61 грн. - 3% річних, нарахованих на суму основного боргу за договорами позики, стягнену за рішенням суду від 26.05.2014 у господарській справі №923/597/14, яке не виконано боржником, а також 2 756 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (т. 2, а.с. 96-110).

10. Розгляд конкурсних вимог ТОВ "Форсаж-Газ" та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" неодноразово відкладався місцевим господарським судом.

11. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.03.2016 призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Пляку С.В., повноваження якого достроково припинено за його заявою ухвалою місцевого господарського суду від 07.04.2016 з призначенням розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косенка С.Г.

12. 28.03.2017 Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б. розглянув ряд конкурсних вимог кредиторів, серед яких визнав кредиторські вимоги ТОВ "Форсаж-Газ" на суму 2 756 грн. судового збору у першу чергу та 840 590, 89 грн. у четверту чергу; кредиторські вимоги ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" на суму 14 936 грн. судового збору у першу чергу та на суму 2 967 900, 34 грн. у четверту чергу; зобов'язав розпорядника майна боржника Косенка С.Г. включити визнані господарським судом вимоги до реєстру вимог кредиторів.

13. Рішення суду першої інстанції в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Форсаж-Газ" на суму 840 590, 89 грн. основного боргу мотивоване тим, що спірні грошові вимоги виникли до моменту порушення щодо боржника ухвалою суду від 24.12.2015 даної справи про банкрутство на підставі договорів позики, укладених у 2010-2011 роках, та договору цесії №04/15 від 17.12.2013, тобто є конкурсними за своєю правовою природою; на суму 435 600, 32 грн. спірні вимоги підтверджені рішеннями суду від 11.03.2014 та від 09.06.2015 у господарській справі №923/128/14, які не виконані боржником, а на суму 355 258, 71 грн. інфляційних втрат та на суму 49 749, 86 грн. - 3% річних, правомірно нараховані боржнику в порядку статті 625 ЦК України у зв'язку з невиконанням судових рішень про стягнення грошових коштів.

14. Визнаючи частково додатково заявлені ініціюючим кредитором - ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" кредиторські вимоги до боржника на суму 1 205 738, 69 грн. інфляційних втрат та на суму 212 161, 65 грн. - 3% річних, як конкурсні, суд першої інстанції виходив з того, що на момент порушення даної справи про банкрутство боржником не виконано рішення суду від 26.05.2014 у господарській справі №923/597/14, за яким з боржника стягнено на користь кредитора 1 550 000 грн. основного боргу та 31 000 грн. судового збору у зв'язку з порушенням зобов'язань за договорами позики, укладеними у лютому-березні 2011 року, а, відтак, спірним кредитором обґрунтовано застосовано до боржника відповідальність за невиконання грошового зобов'язання відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання до моменту подання заяви з грошовими вимогами, оскільки заява боржником про застосування позовної давності не подавалася.

15. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог спірних кредиторів на суму 3% річних, розрахованих в період з 24.12.2015 по 01.01.2016 мотивоване тим, що такі вимоги не є конкурсними за своєю правовою природою, зважаючи на їх нарахування боржнику після порушення щодо нього даної справи про банкрутство ухвалою місцевого господарського суду від 24.12.2015.

16. Суд відмовив у звільненні боржника від виконання зобов'язання в частині інфляційних та 3% річних з підстав наявності форс-мажорних обставин з посиланням на недоведення боржником настання форс-мажорних обставин саме щодо виконання спірних договорів.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

17. Боржник подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.03.2017 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Форсаж-Газ" та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" до ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія", в якій просив скасувати частково рішення місцевого суду та зменшити розмір заявлених спірними кредиторами грошових вимог на суми інфляційних втрат та 3% річних, обґрунтовуючи їх нарахуванням боржнику в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводився у справах №5/48-Б-09 та №12/111-Б-10 про банкрутство ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія" з подальшим їх припиненням господарськими судами.

18. 19.04.2017 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №923/1945/15 передана на розгляд колегії суддів: Богатир К.В. - головуючий, Мишкіна М.А., Жеков В.І., яка ухвалою від 24.04.2017 прийняла апеляційну скаргу до провадження та призначила її розгляд на 10.05.2017; 05.05.2017 відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду справи №923/1945/15, у зв'язку з перебуванням судді Мишкіної М.А. у відпустці, сформовано колегію суддів: Богатир К.В. - головуючий, Ліпчанська Н.В., Жеков В.І., яка ухвалою від 10.05.2017 прийняла до провадження апеляційну скаргу боржника, призначену до розгляду попереднім складом апеляційного суду в судовому засіданні на 10.05.2017.

19. 10.05.2017 постановою Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.03.2017 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Форсаж-Газ" та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" у справі №923/1945/15 залишено без змін.

20. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи судом першої інстанції, з його висновками про правову природу спірних кредиторських вимог, як конкурсних, їх підтвердження належними та достатніми доказами у справі та зазначив про правомірність визнання кредиторами ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія" ТОВ "Форсаж-Газ" з вимогами на суму 2 756 грн. судового збору у першу чергу та 840 590, 89 грн. у четверту чергу та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" з вимогами на суму 14 936 грн. судового збору у першу чергу та на суму 2 967 900, 34 грн. у четверту чергу задоволення.

21. Суд апеляційної інстанції спростував доводи боржника про безпідставне нарахування спірними кредиторами інфляційних втрат та 3% річних на суми основного боргу боржника в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у попередніх справах про банкрутство №5/48-Б-09 та №12/111-Б-10 ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія" та зазначив, що нормами чинного на момент порушення зазначених справ Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 (статті 1, 12) не було встановлено заборони на застосування до боржника відповідальності за невиконання грошових зобов'язань порядку статті 625 ЦК України.

22. Апеляційний суд відхилив доводи боржника про часткову неможливість виконання ним грошових зобов'язань перед ТОВ "Форсаж-Газ" та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" з посиланням на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що полягали у протиправних діях третіх осіб, які призвели до пошкодження та загибелі багаторічних сільськогосподарських культур боржника, так як відповідно до висновку Торгово-промислової палати України такі події призвели до недоотримання боржником врожаю 2014 року та безпосередньо вплинули на виконання ним умов договору оренди земельної ділянки від 25.11.2003 та договору оренди землі від 26.03.2007, сторонами яких спірні кредитори не були та які не є підставою виникнення спірних кредиторських вимог за договором позики та договором постачання паливо-мастильних матеріалів.

23. Судом апеляційної інстанції спростовано, як необґрунтовані, доводи боржника про те, що розрахунок заявлених спірними кредиторами інфляційних втрат та 3% річних здійснено без урахування строку позовної давності, оскільки боржник, заперечуючи проти задоволення спірних кредиторських вимог, не заявляв про застосування наслідків спливу позовної давності за такими вимогами в порядку частини 3 статті 267 ЦК України.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (боржника)

24. Скаржник доводив, що судами безпідставно визнано вимоги спірних кредиторів в частині нарахованих боржнику інфляційних втрат та 3% річних на суми основного боргу за договорами позики, оскільки в період 2009 - 2014 років існували форс-мажорні обставини (захоплення підприємства шляхом незаконного порушення 2-х справ про банкрутство та призначення свого менеджменту на захоплене підприємство), які перешкодили боржнику належно виконати грошові зобов'язання перед спірними кредиторами, та згідно з пунктом 6.3. договорів позики є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язань, внаслідок чого суди порушили вимоги статей 34, 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017.

25. Скаржник аргументував, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин положення частин 2, 3 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", так як до форс-мажорних обставин віднесено захоплення підприємства, що було встановлено відповідно до Сертифікату Торгово-промислової палати України, та вплинуло в цілому на ведення господарської діяльності боржника, а не виконання його окремих зобов'язань за договорами.

26. В додаткових поясненнях, наданих представниками скаржника Панченко Н.О. та Власенком Д.О. в засіданні касаційного суду зазначено про незаконність визнання спірних грошових вимог обох кредиторів як таких, що подані з пропуском 30-денного строку на їх подання згідно із статтею 23 Закону про банкрутство, оскільки апеляційним судом встановлено, що грошові вимоги обох спірних кредиторів подано 29.01.2016, в той час як оголошення про порушення справи про банкрутство здійснено 25.12.2015. Також, представники зазначали про безпідставне порушення справи про банкрутство, оскільки особа, яка подавала заяву від імені ініціюючого кредитора за дорученням 15.10.2015, не була наділена повноваженнями на звернення до суду у справах про банкрутство, оскільки її повноваження були обмежені представництвом сторони у справах позовного провадження.

Доводи інших учасників справи

27. Кредитори - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Фреш-Фрут" у відзивах на касаційну скаргу підтримали доводи боржника та просили суд касаційної інстанції скасувати результат розгляду судами попередніх інстанцій спірних кредиторських вимог.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

28. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Стаття 1 - кредитор - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 статті 23 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Частина 2 статті 23 - кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Частина 3 статті 23 - заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Частина 4 статті 23 - особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Частина 6 статті 23 - заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Частина 2 статті 25 - у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу.

29. Господарський процесуальний кодекс України в редакції до 15.12.2017

Частини 1, 2 статті 36 - письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Частини 1, 2 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

30. Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"

Частина 3 статті 14 - Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Частина 2 статті 14-1 - форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: … захоплення підприємств.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

31. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні (ухвалі) або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку судами доказів, наданих спірними кредиторами на підтвердження їх грошових вимог до боржника, разом з тим, його доводи про порушення судами норм матеріального права при розгляді спірних кредиторських вимог колегія суддів Верховного Суду вважає прийнятними.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів попередніх інстанцій

32. Аналіз приписів частин 1, 4 статті 23 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки протилежне матиме наслідком їх включення до реєстру як вимог шостої черги.

33. За змістом частини 6 статті 23 та частини 2 статті 25 Закону про банкрутство вбачається, що обов'язком господарського суду є розгляд у попередньому судовому засіданні грошових вимог конкурсних кредиторів до боржника на предмет їх правомірності та обґрунтованості незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні.

Разом з тим, в порушення вимог статей 34, 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017, місцевим господарським судом не надано оцінки відповідності заяв спірних кредиторів з грошовими вимогами до боржника вимогам частини 3 статті 23 Закону про банкрутство щодо їх форми, а саме їх підписання від імені кредиторів уповноваженим представником. З матеріалів справи вбачається, що до заяв з грошовими вимогами кредиторами додано фотокопії довіреностей про уповноваження Юріної А.Р. на представництво інтересів ТОВ "Форсаж-Газ" та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", які не засвідчені належним чином, що не узгоджується з вимогами статті 36 ГПК України, та за змістом яких не вбачається уповноваження Юріної А.Р. на представництво інтересів спірних кредиторів у провадженнях у справах про банкрутство, зокрема, на подання заяв у справах про банкрутство (т. 2, а.с. 93, 108).

При цьому, розпорядником майна Плякою С.В. подано до суду першої інстанції повідомлення про результат розгляду кредиторських вимог ТОВ "Форсаж-Газ" та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", згідно з якими розпорядником майна не визнано вимоги спірних кредиторів в повному обсязі як такі, що неналежно оформлені, оскільки до заяв з грошовими вимогами не надано доказів на підтвердження повноважень представника на підписання таких заяв від імені юридичних осіб-кредиторів (т. 3, а.с. 111, 112). Однак, зазначені обставини не були взяті до уваги судами при розгляді кредиторських вимог ТОВ "Форсаж-Газ" та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", як спірних, у судовому засіданні 28.03.2017.

34. Апеляційний суд, переглядаючи спірні кредиторські вимоги в повному обсязі, встановив, що заяви ТОВ "Форсаж-Газ" та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" з грошовими вимогами до ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія" надійшли до місцевого господарського суду 29.01.2016 (т. 2, а.с. 71, 96, т. 6, а.с. 209, 212).

Визнаючи частково вимоги спірних кредиторів на суми основного боргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні кредиторські вимоги виникли до порушення щодо боржника даної справи про банкрутство ухвалою суду від 24.12.2015, а, відтак, є конкурсними за своєю правовою природою, підтверджені належними та достатніми доказами та згідно із встановленою статтею 45 Закону про банкрутство черговістю підлягають задоволенню у четверту чергу реєстру вимог кредиторів.

Однак, в порушення вимог статті 101 ГПК України в редакції до 15.12.2017, апеляційний суд не звернув увагу на те, що оголошення про порушення щодо ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія" даної справи про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 25.12.2015 (т. 1, а.с. 180-181). Отже, в силу частини 1 статті 23 Закону про банкрутство граничним строком для подання кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника є 25.01.2016, зі спливом якого заявлені кредиторами вимоги погашаються у шосту чергу задоволення на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Місцевим господарським судом у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали зазначено про подання ініціюючим кредитором - ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" заяви з додатковими вимогами до боржника 29.01.2016, однак, дати звернення ТОВ "Форсаж-Газ" з кредиторськими вимогами не встановлено (т. 6, а.с. 66, 67-зворот). Відтак, судами не досліджено належним чином обставин подання заяв з грошовими вимогами спірних кредиторів з дотриманням 30-денного строку, а суд касаційної інстанції не вправі досліджувати докази щодо правомірності подання заяв кредиторами в інший день.

35. Відмовляючи у визнанні висновків Торгово-промислової палати України як таких, що підтверджують настання форс-мажорних обставин, суди не звернули уваги на те, що "захоплення підприємств" у безпідставно порушеній справі про банкрутство з встановленням на такому підприємстві менеджменту в особі ліквідатора та позбавленням керівника можливості управляти таким підприємством є відповідно до частини 2 статті 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорною обставиною та в цілому впливає на здатність такого підприємства виконувати свої договірні зобов'язання. Відтак, висновки судів про відсутність правових підстав для часткового звільнення боржника від виконання зобов'язань зі сплати 3% річних та інфляційних збитків за договорами із кредиторами, чиї вимоги розглядалися як спірні, Суд вважає такими, що не узгоджуються з вимогами статті 617 ЦК України.

36. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи та невірне застосування судами норм матеріального права про можливість часткового звільнення від відповідальності боржника у зв'язку із наявністю щодо нього обставин непереборної сили, які в цілому паралізували роботу підприємства, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

37. Суд погоджується з доводами скаржника відповідно до пунктів 24-26 мотивувальної частини даної постанови, що підтверджується висновками пунктів 32-36 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суду касаційної інстанції надано право за результатами розгляду касаційної скарги скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги боржника, скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 в цілому та ухвали Господарського суду Херсонської області від 28.03.2017 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Форсаж-Газ" та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" у справі №923/1945/15 та направлення справи в зазначеній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судам належить дослідити правову природу спірних кредиторських вимог, зважаючи на момент їх пред'явлення до боржника, перевірити відповідність поданих спірними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника вимогам щодо їх форми відповідно до частини 3 статті 23 Закону про банкрутство та з огляду на встановлене прийняти обґрунтоване рішення про наявність (відсутність) правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном боржника вимог спірних кредиторів з визначенням черговості їх задоволення в порядку статті 45 Закону про банкрутство.

В. Судові витрати

39. У зв'язку із частковим задоволенням касаційної скарги та скасуванням судових рішень судів попередніх інстанцій про часткове визнання вимог спірних кредиторів, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки розгляду по суті спірних кредиторських вимог не відбулося.

На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 310, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.03.2017 (в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсаж-Газ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки") у справі №923/1945/15 скасувати.

Справу №923/1945/15 в частині кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсаж-Газ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" направити на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк