ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 р. № 23/38-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю. –головуючого ( доповідач у справі )
Заріцької А.О.,
Міщенка П.К.,
розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва
на постановугосподарського суду міста Києва від 16.02.2009
та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 17.06.2009
у справі№ 23/38-б господарського суду міста Києва
за заявою Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
доПП "Робур Трейд"
провизнання банкрутом
за участю представників сторін: від Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 –ОСОБА_2;
від Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста
Києва –Косякевич Ю.С.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Києва від 16.02.2009 у справі № 23/38-б, на підставі ст.ст. 22-24, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ПП "Робур Трейд" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого –Ковезу А.І.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2009 у справі № 23/38-б на підставі ст.ст. 31, 32, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", затверджений наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу –ПП "Робур Трейд", провадження у справі про банкрутство припинено.
Не погоджуючись з прийнятими постановою та ухвалою, Державна податкова інспекції у Оболонському районі міста Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову господарського суду міста Києва від 16.02.2009 та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2009, а справу направити на новий розгляд на стадію ліквідаційної процедури, посилаючись на порушення місцевим судом норм ГПК України та ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заслухавши пояснення представника Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва та представника Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, переглянувши в касаційному порядку прийняті у справі постанову та ухвалу місцевого господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2009 порушено провадження у справі за заявою Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до ПП "Робур Трейд" про визнання останнього банкрутом, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Постановою господарського суду міста Києва від 16.02.2009 у справі № 23/38-б на підставі ст.ст. 22-24, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ПП "Робур Трейд" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого –Ковезу А.І.
Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку,якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 1 Закону передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців, після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.
При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону, в площині безспірності грошових вимог, а саме –справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження – всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами Закону.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство, а також безспірності вимог до боржника , ініціюючий кредитор посилався на існування у ПП "Робур Трейд" перед ним грошової заборгованості, що, на думку заявника, підтверджується відповіддю на лист-вимогу, в якій ПП "Робур Трейд" визнало наявність заборгованості перед Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 у розмірі 16187 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що з 14.04.2006 набула чинності нова редакція Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до вимог статті 3 якого, передбачений перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, у вказаному переліку відсутні такі документи, як визнана у встановленому порядку претензія.
Таким чином, ініціюючим кредитором на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду належних доказів безспірності грошових вимог до боржника.
Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що господарський суд міста Києва без належних правових підстав порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, в порушення вимог ст. 34 ГПК України, без належних доказів наявності безспірності вимог, незаконно продовжив процедуру банкрутства ПП "Робур Трейд" та визнав постановою його банкрутом, і як наслідок, в порушення вимог чинного законодавства, оскаржуваною ухвалою припинив провадження у справі № 23/38-б за спрощеною процедурою, у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора, незаконно ліквідував підприємство –банкрута на підставі п. 6, ч.1, ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ст. 11113 ГПК України, у випадках скасування касаційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва задовольнити частково.
Постанову господарського суду міста Києва від 16.02.2009 та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2009 у справі № 23/38-б скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
П.К. Міщенко