УХВАЛА

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа №  910/19179/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" та Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

про визнання недійсним договору № UA-EA-2017-07-28-00017-с/42 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11.10.2017

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма"

про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 910/19179/17.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання, зокрема, касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, за приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 становить 1 762 грн.

Поряд з цим слід зазначити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду розміщено та відповідно до листа Державної казначейської служби України від 01.12.2017 № 16-08/1082-20145 визначені наступні реквізити рахунку для зарахування до Державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: рахунок отримувача: 31213207700007; отримувач: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУДКСУ у м.   Києві.

Відтак, Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" належало сплатити судовий збір в розмірі 1   762   грн., проте скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, в касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, в якому скаржник обґрунтовує неможливість сплати судового збору тим, що Товариство наразі має труднощі із вільними коштами на рахунку, необхідними для сплати судового збору, оскільки у період з 02.04.2018 – 10.04.2018 зобов'язане розраховуватись зі своїми кредиторами, сплачувати необхідні адміністративні платежі та податки, а також проводити розрахунки з виплати заробітної плати своїм працівникам.

За приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Норми статті 8 названого закону не містять посилання на інші підстави, за наявності яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У зв'язку із цим слід зробити висновок, що норми частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять вичерпний перелік підстав, за яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору. Натомість, скаржник в клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі не зазначив жодної із підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" та не надав доказів на підтвердження будь-якої із таких підстав.

При цьому відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до статті 306 Господарського процесуального кодексу України такий строк на ухвали, передбачені пунктами 2, 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу, не може перевищувати тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі. У той же час скаржник всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України не надав жодних доказів, які б давали підстави стверджувати про спроможність сплатити судовий збір у повному обсязі протягом строку розгляду касаційної скарги.

Беручи до уваги вищевикладене та оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, та з огляду на імперативні приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 910/19179/17.

Крім того, відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана ухвала Київського апеляційного господарського суду прийнята 06.02.2018, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної ухвали апеляційного суду в касаційному порядку, припадає на 26.02.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" касаційну скаргу подало 04.04.2018, про що свідчить вхідний штамп канцелярії Київського апеляційного господарського суду на першій сторінці касаційної скарги, та в касаційній скарзі заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, поважності причин його пропуску скаржником не зазначено та доказів, щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку, суду не надано.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Отже суд зазначає, що скаржнику необхідно звернутися із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подана без додержання вказаних приписів законодавства.

Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі №   910/19179/17 відмовити.

2. Касаційну  скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі №   910/19179/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 02.05.2018, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з  моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                      К. М. Пільков