ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2009 р. № 11/64
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А.,
суддів:Швеця В.О.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивачаМойсик М.В. дов. №21 від
відповідачаФОП ОСОБА_1,
ОСОБА_2 дов. №789 від 25.02.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи –підприємця ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2009 р.
у справі№11/64 господарського суду м. Києва
за позовомКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради
доФізичної особи –підприємця ОСОБА_1
про стягнення 16 999,35 грн.
за зустрічним позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
доКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради
провизнання недійсним договору
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12 456,08 грн. заборгованості з орендної плати, 4 296,93 грн. пені, 246,34 грн. видатків зі сплати земельного податку.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулась з зустрічним позовом до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради про визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення №049/Г від 01.04.2008 року. Зустрічний позов мотивований тим, що при укладенні договору сторони не досягли згоди з істотних умов договору.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.05.2009 року (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2009 року (судді: Кропивна Л.В., Пашкіна С.А., Синиця О.Ф.), первісний позов задоволений частково, з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради стягнуто 12 456,08 грн. заборгованості з орендної плати, 682 грн. пені, 246,34 грн. видатків зі сплати земельного податку та відповідні судові витрати. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що укладений між сторонами договір оренди містить всі визначені законом для цього типу договорів істотні умови, які були погоджені сторонами при підписанні договору, тому підстави для його визнання недійсним відсутні, крім того недосягнення згоди з усіх істотних його умов є підставою вважати такий договір неукладеним, визнання недійсним неукладеного договору не потребується. Позивач, в порушення умов договору вчасно не сплатив орендну плату, в результаті чого утворилась заборгованість у вказаному розмірі, за несвоєчасність розрахунків як договором так і законом передбачено сплату пені, договором також передбачено компенсація орендодавцеві видатків по сплаті земельного податку.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 215, 638 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 01.04.2008 року між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) на підставі відповідних розпоряджень Солом'янської райдержадміністрації укладений договір оренди №049/ Г, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 30,9 кв. м. по АДРЕСА_1 Орендна плата обраховується виходячи з експертної оцінки майна (114 160 грн.) і за перший місяць становить 2 378,33 грн., а розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції. Орендар повинен сплачувати орендну плату та інші визначені договором платежі щомісяця до 1 числа місяця наступного за звітним (п. 3 Договору). Відповідно до п. 3.5 Договору, крім орендної плати Орендар компенсує Орендодавцеві видатки по платі за землю. Орендна плата та інші платежі сплачуються починаючи з дня підписання акта приймання-передачі орендованих приміщень. Пунктом 9.5 Договору передбачено право Орендаря відмовитись від договору оренди, повідомивши про це Орендодавця за один місяць та сплативши всі передбачені Договором платежі. За несвоєчасну сплату орендних платежів Договором передбачено сплату пені в розмірі 0,5% за кожен день прострочення. Строк договору оренди –до 27.02.2011 року. Об'єкт оренди переданий Орендарю за актом приймання-передачі 01.04.2008 року.
Лист про розірвання договору оренди направлений підприємцем на адресу Солом'янської райдержадміністрації 05.09.2008 року, орендоване приміщення повернуто Орендодавцю за актом приймання-передачі 30.10.2008 року.
При цьому орендна плата та інші платежі за період з липня по жовтень 2008 року підприємцем не сплачувались.
Приписами п. 5 ст. 762, п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлений обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
Статтею 611 Цивільного кодексу України також встановлено, що правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки (пені).
Відповідно до частини 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.
Як вказано вище, договором передбачено порядок розрахунків за орендоване приміщення, а також умови розірвання договору за ініціативою Орендаря ( за умови сплати всіх платежів за договором). При цьому судами встановлено, що згоди про розірвання договору сторони дійшли 30.10.2008 року, однак платежі за період з липня по жовтень 2008 року підприємцем сплачені не були, в результаті чого виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 12 456,08 грн., розмір пені, що підлягає сплаті становить 682 грн., розмір видатків зі сплати земельного податку становить 246,34 грн.
З урахуванням вищезазначених обставин та норм наведеного законодавства, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову у вказаній частині.
Стосовно вимог зустрічного позову про визнання вищезазначеного договору недійсним, судова колегія касаційної інстанції відзначає наступне.
З приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 284 Господарського кодексу України вбачається, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахувань вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено зміст спірного договору оренди на предмет відображення в договорі визначених законом істотних умов, а також досягнення сторонами згоди з істотних умов та встановлено, що договір містить необхідні істотні умови договору ( п. 1, п.2, п. 4.10, п. 7.1, п. 9.1, п. 9.5…). Договір підписаний Орендодавцем та Орендарем без зауважень. Тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наведені позивачем за зустрічним позовом доводи не дають підстав для визнання договору недійсним та правомірно відмовили в задоволенні зустрічного позову. Більш того, на момент звернення до суду договір був розірваний, а визнання договору оренди недійсним можливе лише на майбутнє.
В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі, що не входить до повноважень касаційної інстанції, до уваги не приймаються.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2009 року у справі №11/64 залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
СуддяШвець В.О.
Суддя
Шаргало В.І.