ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 2а-6873/11

Провадження № 11-207зва18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Саприкіної І.В.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Яновської О.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бондар О.А.,

представника Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат - Шпаковатої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року (у складі колегії суддів Петрика І.Й., Вівдіченко Т.Р., Оксененка О.М.) у справі № 2а-6873/11 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (далі - УПФ), управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - УПСЗН), Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат (далі - Центр), Відкритого акціонерного товариства «Радикал» (далі - ВАТ «Радикал») про визнання неправомірними дій, зобов'язання провести перерахунок соціальних виплат і пенсії та здійснити відповідні виплати з підстави, визначеної п. 3 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України),

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії відповідачів, зобов'язати провести перерахунок соціальних виплат і пенсії та здійснити відповідні виплати

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФ і зобов'язано скасувати попереднє розпорядження УПФ про призначення ОСОБА_4 пенсії та затвердити нове розпорядження з достовірними даними його заробітної плати для обчислення пенсії, а також зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Зобов'язано УПСЗН надати позивачу відповідь на звернення та здійснити нарахування одноразової компенсації, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а Центр здійснити виплату зазначеної компенсації. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким частково задоволено позов. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 до УПФ про перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за період з 06 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року включно. Зобов'язано УПФ здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки ВАТ «Радикал» та довідки галузевого державного архіву, починаючи з 24 квітня 2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2016 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року скасовано постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року, а позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПСЗН і зобов'язано надати відповідь на звернення ОСОБА_4 від 24 жовтня 2011 року. В частині позовних вимог до УПФ провадження у справі закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В подальшому ОСОБА_4 подав до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) заяву, якій присвоєно №43277/13.

12 жовтня 2017 року Велика палата ЄСПЛ ухвалила рішення у справі «Бурмич та інші проти України» і встановила існування структурної проблеми, що призводить до порушення п. 1 ст. 6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

Листом від 12 жовтня 2017 року ЄСПЛ повідомив ОСОБА_4 про ухвалення рішення у справі «Бурмич та інші проти України», при цьому вказав про приєднання до вказаної справи поданої ним заяви № 43277/13, що, на думку заявника, є підставою для перегляду за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року в адміністративній справі № 2а-6873/11.

26 лютого 2018 року ОСОБА_4.звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі № 2а-6873/11 на підставі п. 3 ч. 5 ст. 361 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII, ), - установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом та просив скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову Дніпровського районного суду м. Києва 13 вересня 2012 року.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі № 2а-6873/11.

Міністерство юстиції України надало копію рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України» разом з його автентичним перекладом українською мовою.

УПФ надіслало до суду відзив, у якому з викладених у ньому мотивів просило відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

У судовому засіданні представник Центру - Шпаковата А.М. проти задоволення заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами заперечила та просила відмовити у її задоволенні з мотивів викладених у відзиві.

Заявник та інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилися.

Розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_4, заслухавши доводи представника Центру- Шпаковатої А.М., та дослідивши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 361 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.

Однак, підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом може бути встановлення ЄСПЛ порушення Конвенції, які були спричинені під час вирішення саме тієї справи, про перегляд рішення (рішень) у якій порушується питання.

Як убачається зі змісту заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, ОСОБА_4, посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України», фактично не погоджується з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року з тих підстав, що суд апеляційної інстанції, порушуючи норми процесуального права, прийняв рішення без всебічного з'ясування обставин справи.

Однак спростувати твердження ОСОБА_4, що ним до ЄСПЛ було подано заяву стосовно рішення, яке він просить переглянути у цій справі, Велика Палата Верховного Суду не має підстав, а тому суд виходить з того, що він звертався до ЄСПЛ із такою заявою про порушення Україною зобов'язань за Конвенцією у цій справі.

У рішенні від 12 жовтня 2017 року Велика палата ЄСПЛ в справі «Бурмич та інші проти України» (заяви № 46852/13 та ін.) вирішила приєднати до п'яти заяв, зазначених у п. 1 цього рішення, ще 12143 заяви, наведені в додатках І і ІІ до цього рішення, серед яких і заява ОСОБА_4 № 43277/13, вилучити всі 12148 заяв, що стосуються однієї системної проблеми невиконання рішень національних судів в Україні, зі свого реєстру та передати їх Комітету Міністрів Ради Європи з метою подальшого опрацювання в межах заходів загального характеру щодо виконання пілотного рішення у справі «Юрій МиколайовичІванов проти України».

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 37 Конвенції ЄСПЛ може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини дають підстави дійти висновку, зокрема, що на будь-якій іншій підставі, установленій ЄСПЛ, подальший розгляд заяви не є виправданим. Проте ЄСПЛ продовжує розгляд заяви, якщо цього вимагає повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.

Зі змісту рішення у справі «Бурмич та інші проти України» вбачається, що Велика палата ЄСПЛ визнала невиправданим подальший розгляд поданих заяв, вилучила їх з реєстру справ, зазначивши, що порушені заявниками питання стосовно невиконання або тривалого невиконання рішень національних судів уже було вирішено ЄСПЛ у пілотному рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04), яким встановлено існування структурної проблеми, що призводить до порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції і передала їх Комітету Міністрів Ради Європи щоб їх можна було розглядати в межах загальних підходів з виконання згаданого вище пілотного рішення у справі ОСОБА_8.

З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає, що заяву ОСОБА_4 № 43277/13 не було розглянуто ЄСПЛ по суті, оскільки її було виключено з реєстру та передано Комітету Міністрів Ради Європи для розгляду відповідно до зобов'язань України, що випливають з пілотного рішення ЄСПЛ у справі «Юрій МиколайовичІванов проти України», а саме зобов'язань щодо вжиття Україною заходів загального характеру, що виключає можливість застосування заходів індивідуального характеру.

У главі 3 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV) передбачено, що для виконання рішення ЄСПЛ, яким констатовано порушення Україною Конвенції, мають вживатися заходи індивідуального та загального характеру.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 10 Закону № 3477-IV додатковими заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у рішенні.

Відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом: а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі; б) повторного розгляду справи адміністративним органом.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 3477-IV заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в Рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема: а) внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування; б) внесення змін до адміністративної практики; в) забезпечення юридичної експертизи законопроектів; г) забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики ЄСПЛ прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи; д) інші заходи, які визначаються - за умови нагляду з боку Комітету Міністрів Ради Європи - державою-відповідачем відповідно до Рішення з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень.

Аналіз наведених норм права та зміст рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України» дозволяє стверджувати, що заяви у цій справі, включно із заявою ОСОБА_4, були передані до Комітету Міністрів Ради Європи для їх розгляду саме в системі заходів загального характеру з виконання пілотного рішення у справі «ЮрійМиколайович Іванов проти України», а тому у Великої Палати Верховного Суду відсутні правові підстави для вжиття заходів індивідуального характеру шляхом повторного розгляду справи, уключаючи відновлення провадження у справі.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_4 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року за виключними обставинами та про відмову в її задоволенні.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 345, 356, 361, 363, 368, 369, підп. 3 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі №2а-6873/11 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства «Радикал» про визнання неправомірними дій, зобов'язання провести перерахунок соціальних виплат і пенсії та здійснити відповідні виплати - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.С. Князєв

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна

Судді:Н.О. Антонюк С.В. Бакуліна В.В. Британчук В.І. Данішевська Д.А. Гудима О.С. Золотніков О.Р. Кібенко Л.М. Лобойко Н.П. Лященко О.Б. Прокопенко Л.І. Рогач О.М. Ситнік О.Г. Яновська

Повний текст постанови складено 13 квітня 2018 року.