Справа № 2-а-52/2007
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2007 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
у складі: головуючого судді: Слюсар
Л.П.
при
секретарі: Кошеварова М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська
цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Управління
Служби Безпеки України в Дніпропетровській області, третя особа Головне
управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо
визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання провести
певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м.
Дніпропетровська з позовом до Управління Служби Безпеки України в
Дніпропетровській області щодо визнання незаконними дій суб'єкта владних
повноважень та зобов'язання провести певні дії стосовно вірного нарахування
пенсії.
Ухвалою суду від 02.03.2007 року в якості третьої особи було залучено
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач в позові і в ході судового
засідання посилався на те, що вказав, що, він проходив військову службу та
знаходився на грошовому забезпеченні в управлінні Служби безпеки України. В
серпні 2006 року він звільнився і пішов на пенсію. Але відповідач невірно
нарахував розмір належної йому пенсії, розмір якої становить значно нижче,
чим повинен бути на підставі Закону України “ Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” . Він звернувся до
керівництва відповідача з метою усунення неправильного нарахування пенсії, але
відповідач відмовив в задоволенні його прохання. Вважає, що відповідач
своїми діями ( невірне нарахування пенсії із застосуванням норм Закону України
“ Про державний бюджет України на 2006 рік) порушив його законні права, тому ця
діяльність керівництва управління служби безпеки України в Дніпропетровській
області протерічать чинному законодавству. Прохав визнати незаконною вказану
діяльність відповідача та зобов'язати його перерахувати йому пенсію за вислугу
років з грошового утримання за останній місяць служби з усіма видами постійних
надбавок і премій в розмірі передбаченому ст.13 Закону України “ Про пенсійне
забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”,
задовольнивши позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не
заперечував, пояснивши, що дійсно позивач пішов на пенсію і є спеціальний закон
для нарахування пенсії, чого зроблено не було. Просив ухвалити рішення за
наявними матеріалами справи по закону на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши
представлені докази, вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню із
наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно проходив
службу та знаходився на грошовому забезпеченні в Управлінні служби безпеки
України в Дніпропетровській області. В 2006 році наказом голови служби безпеки
України позивач був звільнений з військової служби в службі безпеки України за
станом здоров'я. Наказом начальника управління СБ України у Дніпропетровській
області від 22.08.2006 року ОСОБА_1 було виключено із списку
Управління. Загальна вислуга років складає 20 пільгових років, військове
звання майор. На цій підставі позивачу необхідно було
нарахувати пенсію за вислугу років відповідно до ст.43 Закону України “ Про
пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших
осіб” в редакції Закону
№3591-ІУ від 04.04.2006 року із розміру грошового забезпечення за останньою
штатною посадою перед звільненням з усіма видами надбавок та у розмірі,
визначеному статтею 13 цього Закону.
При розрахунку пенсії фінансовий підрозділ Управління застосував
крім вище вказаного Закону Закон України “ Про державний бюджет на 2006 рік”,
зокрема статтю 40, пункт 30 статті 77 та статтю 107.
Статтею 40 вказаного Закону передбачено при визначенні місячного
грошового забезпечення для розрахунку пенсії надбавки, доплати та премії брати
середні за останні 24 місяці. Надбавки особам, які мають право на пенсію за
вислугу років і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі взагалі
не враховувати.
Пунктом 30 статті 77 зупинено на 2006 рік дію статті 43 Закону України
“ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.
Статтею 107 встановлено, що розмір пенсій, призначених у 2006 році
відповідно до Закону України “ про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших
осіб не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком.
Суд вважає, що такий розрахунок пенсії є незаконним, таким що
суперечить вимогам статті 22 Конституції України, Закону України від 04 квітня
2006 року №3591-ІУ “ Про внесення змін до деяких законів України з питань
пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців”, частині 3
пункту 8 Указу Президента України від 27 грудня 2005 року № 1843/2005 і привів
до того, що пенсія позивача значно зменшилася і складає 727 грн.31 коп.
Президент своїм Указом від 27 грудня 2005 року №1843/2005 зобов'язав
Кабінет Міністрів України вжити заходів щодо недопущення погіршення умов
пенсійного забезпечення військовослужбовцям.
У зв'язку з тим, що Законом України “ Про державний бюджет України на
2006 рік” умови пенсійного забезпечення військовослужбовців було погіршено,
був розроблений проект закону, який було прийнято 04 квітня 2006 року №
3591-ІУ, а вступив у дію 29 квітня 2006 року. Цим законом змінено назву
Закону “ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...”, який названо “
Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших
осіб”, поновлено право військовослужбовців на розрахунок пенсії з грошового
забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з усіма видами
надбавок та премій ( ст.43). Максимальний розмір пенсії не повинен
перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення ( ч.2 ст.13).
Крім того, закон доповнено статтею 1-1, в якій сказано, що “ законодавство про
пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби ... базується на
Конституції України і складається із цього Закону, Закону України “ Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових
актів, прийнятих відповідно до цих законів...” Зміна умов, норм пенсійного
забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється
виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “ Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
На підставі цієї норми зміна умов і норм пенсійного забезпечення
військовослужбовців не може здійснюватись за законом України “ Про бюджет
України на 2006 рік”.
Згідно до ч.5 ст.17 Конституції України “ Держава забезпечує
соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах
України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей”.
Частиною 2 ст.9 Закону України “ Про соціальний та правовий захист
військовослужбовців і членів їх сімей” визначено, що “ військовослужбовці
отримують за
рахунок держави, грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі
пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них”.
Відповідно до ч.4 ст.9 вище вказаного Закону порядок і розміри
грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців і компенсації
замість продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з
урахуванням коефіцієнту інфляції грошових доходів.
Згідно статті 2 Закону України “ Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей” ніхто не вправі обмежувати
військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених
законодавством України.
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України “ при прийнятті нових законів
або внесення змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу
існуючих прав і свобод”.
При таких обставинах суд вважає, що діяльність суб'єкту владних повноважень -
управління служби безпеки України в Дніпропетровській області при здійснені ним
владних управлінських функцій призвело до порушень законних прав та інтересів
позивача на отримання правильно нарахованого пенсійного забезпечення за рахунок
держави.
Суд приймає до уваги також і ті обставини, що у вищезазначених законах України
та наказах керівництва відповідача стосовно позивача не встановлювалися будь-
які обмеження, дія вищеназваних документів у встановленому законом порядку не
обмежувалася, в судовому засіданні згідно наданих документів видно, що
представник відповідача фактично визнав позовні вимоги, заперечення проти
позову до судового засідання не надійшли.
За таких обставин суд вважає, що викладені позивачем обставини знайшли своє
підтвердження в ході судового засідання, переконливих доказів на спростування
позиції позивача представник відповідача суду не надав, позовна заява
ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 17,22 Конституції України, ст. 9
Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів
і їх сімей” , ст.1-1,13,43 Закону України “ Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, ст.
3,6-14,17,104-106,128, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1- задовольнити .
Визнати незаконними дії управління служби безпеки України у Дніпропетровській
області , які виразилися у нарахуванні пенсії ОСОБА_1 із застосуванням лише норм Закону України “ Про державний бюджет
України на 2006 рік”.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області
перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з
грошового утримання за останній місяць служби з усіма видами постійних надбавок
і премій у розмірі, передбаченому ст.13 Закону України “ Про пенсійне
забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської
області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк,
з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після
цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до
апеляційної інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом
подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення постанови.
Суддя
Л.П.Слюсар