4

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2-а-14/07

23 квітня 2007 року                            Індустріальний  районний суд м.

Дніпропетровська

 

   у складі :                          головуючого   судді - Слюсар Л.П.

                                             при  секретарі -   Гасінбергер  М.

М.,  

 

розглянувши у відкритому судновому засіданні  в м. Дніпропетровськ справу за

позовною заявою ОСОБА_1  до Виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради ,  третя особа  ОСОБА_2  про  скасування  рішення  Індустріальної районної  у м. Дніпропетровську Ради про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна над малолітньою дитиною та стягнення моральної шкоди, - 

 

ВСТАНОВИВ :

 

ОСОБА_1  в грудні 2006 року звернулася до суду із позовною заявою  

до виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську  ради,

третя особа  ОСОБА_2  про  скасування  рішення  Індустріальної районої  у м. Дніпропетровську Ради про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна над малолітньою дитиною та стягнення моральної шкоди посилаючись на те, що  14.11.2006 року їй стало відомо що   рішенням Індустріального районної у м. Дніпропетровську ради НОМЕР_1  від 15 вересня 2006 року її  було позбавлено батьківських прав  по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено її матір ОСОБА_2 опікуном над  її донькою  ОСОБА_3. Вважає рішення необґрунтованим і незаконним.   Відповідачем вирішено питання про  необхідність позбавлення її материнських прав відносно доньки на підставі заяви та докумнтів, що були надані відповідачеві лише ОСОБА_2 без урахування тих документів, які подавала позивачка  Просила визнати противоправним та скасувати рішення виконкому Індустріальної районної в м. Дніпропетровську Ради НОМЕР_1 від 15 вересня 2006 року про   позбавлення її батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначення її матері гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном над її донькою ОСОБА_3 та стягнути із відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 гривень та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила суд 

задовольнити її позовну заяву.

Представник   відповідача Виконавчого комітету Індустріальної районної у м.

Дніпропетровську ради  в судове засідання з'явився,  позовні вимоги  не визнав,

просив в позові відмовити.  Суду пояснив, що зі сторони служб виконкому були

проведені всі необхідні дії щодо  обґрунтованого винесення рішення  про

доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

Третя особа  ОСОБА_2  просила в задоволені позову відмовити. Вказала,

що її донька  не займається вихованням своєї малолітньої дочки ОСОБА_3. З

грудня 2003 року дитина з матір'ю не проживає, а проживає з нею.   Позивачка

матеріально дитину не утримує не займається її вихованням, навіть не

спілкується із нею.  ДійсноОСОБА_1не вживає алкогольні напої,  не

курить, однак вихованням дитини не займається. Вважає, що рішення виконкому є

законним.

 

 

Представник третьої особи  просила суд в задоволені позову відмовити, оскільки

рішення виконкому є законним.         

Суд, вислухавши сторони,  адвоката, вивчивши матеріали справи, вважає, що

позовна заява  підлягає  задоволенню частково з наступних підстав.

Судом установлено,  ОСОБА_1 є матір'ю  двох малолітніх доньок:  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.16,17).   Згідно до копії

трудової книжки ОСОБА_1  із 13.07.1995 року працює  на ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.14). За час роботи на підприємстві зарекомендувала себе з хорошої сторони ( а.с.15).  ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1.   Її матір'ю, третьою особою по справі   ОСОБА_2    25 липня  2006 року   було подано заяву до Голови Індустріальної районної  у м. Дніпропетровську ради про позбавлення  її доньки ОСОБА_1  батьківських прав по відношенню малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.    Службою опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради були зібрані всі необхідні документи.  Відповідно до  клопотання  начальника служби у справах неповнолітніх  до Голови Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради , служба у справах 

неповнолітніх   порушує клопотання щодо позбавлення батьківських прав гр..

ОСОБА_1  по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_4 ( а.с.46) . 

Рішенням Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради  від 15.09.2006

року НОМЕР_1   вирішено про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 по відношенню до малолітньої доньки  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та

призначення  її матері гр. ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном над малолітньою ( а.с.13).

Суд не може погодитися з твердженням  представника відповідача  про те, що 

позивачка,  добровільно залишивши  у 2002 році квартиру АДРЕСА_1, в якій мешкала разом із матір'ю  ОСОБА_2, батьком ОСОБА_5 , сестрою ОСОБА_6, доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,  залишила на  виховання своїх батьків старшу дочку і не довела

про те, що їй   були створені перешкоди у користуванні квартирою.  Оскільки

рішенням Індустріального районного суду від 05 жовтня 2006 року  по цивільній

справі  за позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, третя особа ЖКП «

Дніпрокомунсервіс» про визнання особи такою, що втратила право користування

житловим приміщенням  та за зустрічною позовною заявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи ЖКП « Дніпрокомунсервіс», орган опіки та

піклування Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради  про зміну

договору найму житлового приміщення та вселення , була задоволена зустрічна

позовна заява ОСОБА_1. При розгляді справи було встановлено, що ОСОБА_1  та її малолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3  не мають можливості проживати в спірній

квартирі через недоброзичливе ставлення  ОСОБА_2 Як вбачається із наданих суду доказів по справі   при  підготовці документів для винесення рішення  органи опіки та піклування  підійшли недобросовісно, врахувавши тільки надані  документи  ОСОБА_2 Крім того ні ОСОБА_2, ні представник Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради не змогли пояснити суду , чому  в заяві ОСОБА_2 та поданні 

начальника  у справах неповнолітніх мова йде про  малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  а рішення виконкому відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. При винесені рішенні не  було

перевірено достовірність   відсутності даних про місце знаходження   батька

дитини та не  встановлено факт дійсної відсутності опіки батьків.  Як показала

ОСОБА_1, батько дитини  ОСОБА_7 працює з нею  та її батьками на  одному підприємстві. 

  Згідно до ст. 164 СК  України  мати, батько  можуть бути позбавлені  судом

батьківських прав.

Як вбачається  із оскаржуваного рішення є протиріччя між   назвою  рішення 

виконкому :    « про позбавлення батьківських прав… » та    п.1 резолютивної

частини « вважати за необхідне позбавлення батьківських прав».     Назва 

рішення повинна відповідати його змісту, а саме « про доцільність позбавлення

батьківських прав; про необхідність позбавлення».

Відповідно до ст. 5 СК України  держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство,

батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї, та забезпечує  пріоритет

сімейного виховання дитини. 

 Дотримуючись передбачених у ст.11 Закону України « Про охорону дитинства»

принципів виховання дітей батьками або одним із них, відповідач зобов'язаний не

допускати позбавлення дитини природного життєво важливого середовища для

нормального розвитку її особистості якщо за всебічним, повним і об'єктивним

дослідженням всіх істотних обставин  справи, він достовірно не встановить

дійсність обставин, що можуть слугувати підставами позбавлення батьків  або

одного із них батьківських прав за залишення дітей без батьківського

піклування. У разі наявності  можливості забезпечення дитині її виховання

батьками або одного із них та проживання дитини з таким із батьків, відповідач

через службу у справах неповнолітніх, відповідно до ст.17 СК України   та ч.3

ст.12 Закону України « Про охорону дитинства» зобов'язаний надати обом батькам

або тому з них, з ким може проживати дитина, допомогу в усунені тих перешкод,

які вже існують або можуть виникнути у здійснені ними своїх батьківських прав

та виконані своїх батьківських обов'язків.

З огляду на викладене , суд  вважає, що вимоги позивачки в частині визнання 

протиправним та  скасувати рішення НОМЕР_1 від 15.09.2006 року виконавчого

комітету  Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради законні і

підлягають задоволенню. 

В частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. суд вимушений відмовити.

 Відповідно до ст. 56  Конституції України кожен має право  на відшкодування за

рахунок держави або органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної

шкоди, завданої  незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів

державної влади, органів  місцевого самоврядування, їх посадових   і службових 

осіб  при здійснені своїх повноважень.

Позивачкою не доведено спричинення моральної шкоди з вини відповідача, оскільки

як встановлено в ході судового розгляду між позивачкоюОСОБА_1та її

матір'ю  третьою особою по справі  ОСОБА_2   виникла  конфліктна 

ситуація і ОСОБА_1  вимушена була залишивши  старшу  доньку  і піти  з

меншою донькою проживати  в інше місце.  Крім того, позивачкою не надано суду

підтвердження  прояву завдання їй моральної шкоди.  

Виходячи із вищевикладеного суд не вбачає підстав   для задоволення  цієї

частини позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України  із відповідача підлягає стягненню на користь

позивачки сплачений судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись: ст. 56 Конституції України,   Законом України « Про охорону

дитинства»,  ст. ст. 5, 17, 164 СК України    ст. ст.9, 10, 11,94, 158-163 КАС 

України, суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:

 Позов ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

Визнати  протиправним та  скасувати рішення НОМЕР_1 від 15.09.2006 року

виконавчого комітету  Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради

про  позбавлення батьківських прав ОСОБА_1, 05.04.1977

року народження по відношенню до малолітньої доньки  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначення  гр.. ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном над малолітньою.

В стягнені моральної шкоди відмовити.

Стягнути із Виконавчого комітету Індустріальної районної у місті

Дніпропетровську ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в

сумі 3 грн. 40 коп.  

Постанова може   бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області

через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня

проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього

протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії  до апеляційної

інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі

апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення .

 Суддя:                                                                         

                           Л.П. Слюсар