2-а-12/07

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2007 року                       Індустріальний  районний суд м.

ДніпроОСОБА_6вська

   у складі :                          головуючого   судді - Слюсар Л.П.

                                             при  секретарі -  Олексенко М.В.

                                             за участю адвоката   - ОСОБА_1

Л.,  

розглянувши у відкритому судновому засіданні  в м. ДніпроОСОБА_6вськ справу за

позовною заявою   Шапар Івана Макаровича до Комісії з питань поновлення прав

реабілітованих громадян Синельниківської районної ради ДніпроОСОБА_6вської

області про визнання противоправною відмову в виплаті грошової компенсації,

повернення майна , - 

ВСТАНОВИВ :

  ОСОБА_2  звернувся до суду із позовною заявою  до  Комісії з питань

поновлення прав реабілітованих громадян Синельниківської районної ради

ДніпроОСОБА_6вської області про визнання противоправною відмову в виплаті

грошової компенсації, повернення майна посилаючись на те,  що    рішенням

комісії НОМЕР_1 його батька та його реабілітовано, однак

в відшкодуванні вартості майна, яке фактично було конфісковано у його сім'ї,

йому було відмовлено. Вважає рішення  противоправним та просив винести

постанову, якою визнати противоправним і відмінити рішення комісії з питань

поновлення прав реабілітованих громадян Синельниківської районної ради

ДніпроОСОБА_6вської області  НОМЕР_1 в частині відмови в

виплаті грошової компенсації, поверненні майна або відшкодуванні його вартості

та зобов'язати Комісію з питань поновлення прав реабілітованих громадян

Синельниківської районної ради ДніпроОСОБА_6вської області винести рішення щодо

відшкодування йому вартості майна, конфіскованого у його сім'ї.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд 

задовольнити його позовну заяву.

Представник   відповідача, діючий на підставі доручення, позовні вимоги не

визнав, просив в позові відмовити. Суду пояснив, що  при здійснені своїх

повноважень та прийнятті рішень комісія з питань поновлення прав реабілітованих

громадян Синельниківської районної ради керується Законом України “ Про

реабілітацію жертв політичних репресій” та “ Положенням про порядок виплати

грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості

реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям”. При прийнятті  рішення

відносно громадянина ОСОБА_2, комісія виконала всі можливі дії з метою

встановлення факту конфіскації майна батька позивача гр. ОСОБА_3, але факт

конфіскації майна не підтвердився, що і стало причиною прийняття такого

рішення.  Крім того до комісії позивач не надав документа підтверджуючого,

належність його до кола спадкоємців, та комісія не отримала доказів того, що

майно у нього дійсно конфісковувалося.

Суд, вислухавши сторони, адвоката, вивчивши матеріали справи, вважає, що

позовна заява  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено, що  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

народився в м. Синельниково ДніпроОСОБА_6вської області ( а.с.13).

Як пояснив в судовому засіданні позивач,  сім'я його батька ОСОБА_3, 1875 року народження,  українця по національності, в 1930 році була

розкуркулена та всіх членів його родини, а саме: батька ОСОБА_3, матір ОСОБА_4, його  та інших, на момент висилки проживаючих на

хуторі Ново-Олександрівка Синельниківського району,  арештували і як “ворогів

народу”  вивезли в Сибір.  На хуторі Ново-Олександрівка залишилося

домоволодіння, яке  в даний час він оцінює в 1 мільйон гривень, 32 десятини

надільної землі і 10 десятин орендної землі, які він оцінює в 1 мільйон

гривень, коней 10 штук, яків він оцінює в 1 мільйон гривень, корів 8 штук, які

він оцінює в 75000 гривень, молотила вартістю 500000 гривень і весь

сільгоспінвентар , який ним оцінено в 500000 гривень, загальна вартість 

конфіскованого майна склала 4075000 гривень.  Його сім'я таємно  із Сибіру

повернулася на Донбас, але в роки війни його батько, два брати  та позивач  в

1943 році попали в концтабір.  Батько ОСОБА_3, 1875 року

народження,  помер в концтаборі. В кінці війни обманний шляхом він та його

брати були вивезені на  роботу  у Великобританію. Брати  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 

померли у Великобританії, його матір ОСОБА_4 померла в 60-х роках на Україні.

Через деякий час із Великобританії він переїхав до Франції, а в 2004 році

повернувся на Україну.  Після повернення на Україну ОСОБА_2 в 2005 році

звернувся до комісії  з питань поновлення прав реабілітованих громадян

Синельниківської районної ради Дніпро ОСОБА_6 вської області. 

Рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих громадян

Синельниківської районної ради ДніпроОСОБА_6вської області  від 25 вересня 2005

року  реабілітовано ОСОБА_3 та члена його родини ОСОБА_2 та видана ОСОБА_2 довідка про реабілітацію ( а.с.12). В виплаті

грошової компенсації, поверненні майна або відшкодування його вартості у зв'

язку з тим, що відсутні документи про вилучення, реалізацію майна, відмовлено (

а.с.11). 

Відповідно до п.10 Положення  про порядок виплати грошової компенсації,

повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або

їхнім спадкоємцям, затвердженого Постановою КМ УРСР від 24.06.1991 року №48 ( в

редакції постанови КМ України від 18.02.1993 року №112), комісії  визначають

склад майна, яке підлягає поверненню реабілітованому, і встановлюють його

вартість на підставі документів про вилучення і реалізацію майна, одержуваних з

архівів та інших установ.  Спадкоємцям реабілітованих повертається майно або

відшкодовується його вартість при поданні свідоцтва про право на спадщину.

 Відповідно до довідки Державного  архіву ДніпроОСОБА_6вської області від

НОМЕР_2  відомостей  про вилучене майно під час розкуркулення

ОСОБА_3, а також про точну дату висилки і місце заслання ( спец

поселення) в архіві не має ( а.с.5).  

Згідно до довідки Служби Безпеки України №55/10/ІІІ/34  ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 був вивезений в 1943 році до Німеччини,

відомостей щодо репресій ОСОБА_2  в 1933 році немає. 

Суд не може прийняти до уваги малюнок позивача ( а.с.31) та  твердженням

позивача  про те, що будинком його батька  в  даний час є  житловий будинок  в

АДРЕСА_1,  оскільки відповідно до довідки 

Новоолександрівської сільської ради НОМЕР_3  будинок АДРЕСА_1 ніколи не був у власності виконкому

Новоолександрівської  сільської ради  ( а.с.45).    Крім того, як показав

представник відповідача позивач,   ОСОБА_2 не надав документа, 

підтверджуючого належність його до кола спадкоємців та комісією не отримано

доказів того, що майно у громадянина ОСОБА_3   вилучалося.

З огляду на викладене , суд не знаходить підстав  для задоволення позовної

заяви.

Керуючись ст. 5 Закону України “ Про реабілітацію жертв політичних репресій в

Україні” , ст. 10 “ Положення про порядок виплати  грошової компенсації,

повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або

їхнім  спадкоємцям”  затвердженого Постановою КМ УРСР від 24.06.1991 року №48 (

в редакції постанови КМ України від 18.02.1993 року №112),     ст. ст.9, 10,

11, 158-163 КАС  України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 У задоволенні позову   ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова може   бути оскаржена до апеляційного суду ДніпроОСОБА_6вської області

через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня

проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього

протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії  до апеляційної

інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі

апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення .

  Суддя:                                                                        

                     Л.П. Слюсар