Справа № 2-966/07р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 р. Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
в складі: головуючого судді: Слюсар Л.П.
при секретарі : Олексенко М.В.
за участю адвоката : ОСОБА_10
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровську
цивільну справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2,
ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 про визначення порядку користування квартирами, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 в інтересах
неповнолітнього ОСОБА_9 про визначення порядку користування
квартирами НОМЕР_1,НОМЕР_2 АДРЕСА_1.
Просили визначити порядок користування виділивши ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 двокімнатну квартиру НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1, залишивши в
користуванні відповідачів трикімнатну квартиру НОМЕР_2 в будинкуАДРЕСА_1 та стягнути солідарно із позивачів на користь відповідачів грошову компенсацію в сумі 2411 грн. 81 коп.В судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги.
Відповідачі позовні вимоги визнали . Не заперечували щодо запропонованого
порядку користування квартирами та отримання грошової компенсації.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні
вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до ордеру НОМЕР_3 серія 01 від 27 липня 1990
року виданого виконавчим комітетом Індустріального району м. Дніпропетровськ
ОСОБА_1 та членам його сім'ї в складі 8 чоловік надано право
на заняття квартир НОМЕР_1,НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1. Згідно до свідоцтва про право власності на житло від 19 січня 1998 року квартири НОМЕР_1-НОМЕР_2 вАДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. Кожному в рівних частках належить 1/9 частина квартир НОМЕР_1 і НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1( а.с.14).
Квартири розташовані на сьомому поверсі десятиповерхового будинку і
складаються із двокімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 46,7 кв.м. і
жилої площі 28,2 кв.м.: житлові кімнати площею 17,4 кв.м. , 10,8 кв.м.,
кухня площею 7,9 кв.м., ванна кімната площею 2,0 кв.м., туалет площею 1,2 кв.
м., коридор -4,8 кв.м. , комора- 0,3 кв.м.., лоджа і трикімнатної квартири
НОМЕР_2, загальною площею 71,8 кв.м. і жилою площею 49,0 кв.м. : житлові
кімнати площею 17,4 кв.м. , 18,5 кв.м., 13,1 кв.м., кухня площею 10,0 кв.м.,
ванна кімната площею 2,0 кв.м., туалет площею 1,2 кв.м., коридор -6,0 кв.м.
, комора- 0,5 кв.м.., лоджа і балкон ( а.с.15,16,17). Загальна вартість
вказаних квартир складає 39750 грн.
Згідно довідки КЖЕП №53 від 07.02.2007 року в квартирах НОМЕР_1,НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_1,ОСОБА_2 ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ( а.с.20). Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 12 грудня 2000 року.
Як показали позивачі, встановився такий порядок користування квартирами:
позивачі займають квартиру НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 46,7 кв.м. а відповідачі займають квартиру НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею
71,8 кв.м. і відповідно до встановленого порядку і просять визначити порядок
користування квартирами, про визначення такого порядку не заперечували і
відповідачі.
Згідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній
власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено
домовленістю між ними.
Як встановлено в судовому засіданні така домовленість існує між сторонами.
Так, позивачі проживають в двокімнатній квартирі НОМЕР_1. Відповідачі
проживають в трикімнатній квартирі НОМЕР_2. Однак площа квартири яку займають
позивачі перевищує їх частку на 7,19 кв.м. Вартість одного квадратного метра
спірних квартир складає 335 грн. 44 коп. Відповідачі не заперечували щодо
отримання грошової компенсації за надлишок житлової площі в сумі 2411 грн.81
коп.
Площа житлових квартир, їх ізольоване один від одного розташування, а також
відповідність санітарно-технічним нормам свідчить про можливість використання
для проживання в них двох сімей.
Таким чином, оцінюючи всі докази, які були досліджені судом при розгляді
справи, у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги позивачів найшли своє
підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369,370 ЦК України,
ст.ст. 11, 15, 31, 60, 212 - 215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Визначити порядок користування квартирами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, виділити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 двокімнатну квартиру НОМЕР_1 в будинкуАДРЕСА_1.
Залишити в користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9 трикімнатну квартиру НОМЕР_2 в будинкуАДРЕСА_1.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 грошову компенсацію в сумі 2411 грн. 81 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області
через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня
проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне
оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня
проголошення рішення.
Суддя:
Л.П.Слюсар