Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 331/6402/15Головуючий у 1-й інстанції Жукова О.Є.

Пр. № 22-ц/778/1606/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Ващенко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2018 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства - фірми «Дарьял», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна служба інтелектуальної власності України про встановлення факту порушення прав за патентом, припинення порушення прав власника патенту та стягнення суми та за зустрічним позовом Приватного підприємства - фірми «Дарьял» до ОСОБА_2 про визнання патенту недійсним

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 2), який у подальшому змінив (т.с. 1 а.с. 127-129) та в якому просив:

- встановити факт використання ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 патенту НОМЕР_1 з порушенням виключного права ОСОБА_2 за патентом НОМЕР_2:

- визнати патент НОМЕР_1. власниками якого є ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 залежним від патенту НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2:

- зобов'язати Відповідача-1 припинити використання у будь-який спосіб корисну модель «Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу», яка належить Позивачу і охороняється патентом України НОМЕР_2:

- заборонити Відповідачу-1 здійснювати використання у будь-який спосіб корисної моделі «Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу», яка належить Позивачу і охороняється патентом України НОМЕР_2:

- у разі встановлення факту порушення виключного права за патентом НОМЕР_2 зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати відомості про порушення прав за патентом НОМЕР_2 та зміст судового рішення в офіційному бюлетені «Промислова власність»; зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 укласти ліцензійну угоду з ОСОБА_2 на право використання корисної моделі НОМЕР_1 без порушення прав на корисну модель раніше виданого патенту НОМЕР_2:

- стягнути з Відповідачів разову компенсацію за недоотриману вигоду (стягнення доходу) від прав на корисну модель за патентом НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1218000 (Один мільйон двісті вісімнадцять тисяч) грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2015 року (т.с. 1 а.с. 41) провадження у цій справі за позовом позивача відкрито.

В свою чергу у вересні 2015 року ПП - фірма «Дарьял» звернулась із вищезазначеним зустрічним позовом (т.с. 1 а.с. 47-48), в якому просило визнати недійсним патент на корисну модель № НОМЕР_2 «Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу», який був прийнятий судом першої інстанції до розгляду у цій справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2018 року (т. с. 4 а.с. 18-20) провадження у цій справі закрито.

Всі особи, які беруть участь у цій справі, із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції погодились, останню в апеляційному порядку не оскаржували, окрім позивача ОСОБА_2

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 4 а.с. 33-38) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати.

З 15.12.2017 року набрав законної сили ЦПК України в новій редакції, його нормами апеляційний суд має керуватись при апеляційному перегляді цієї справи.

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою позивача відкрито (т.с. 4 а.с. 41), справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 4 а.с. 43).

Відповідач ПП - фірма «Дарьял» подав відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача (т.с. 4 а.с. 72-85).

У судове засідання 12 квітня 2018 року належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи, у тому числі сторони у цій справі - через своїх представників, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, позивач ОСОБА_2, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та представник третьої особи - Державної служби інтелектуальної власності України не з'явились, про причини своєї неявки та неявки своїх представників апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки всіх вищезазначених нез'явившихся осіб, які беруть участь у цій справі, і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника позивача ОСОБА_2 за договором та ордером - адвоката (т.с. 4 а.с. 88-89) ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_3, представника відповідачів ПП - фірма «Дарьял», ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за довіреностями (т.с. 1 а.с. 145-146, т.с. 4 а.с. 80) ОСОБА_8 та представника відповідача ОСОБА_5 за довіреністю (т. с. 2 а.с. 5) ОСОБА_9, хоча доказів того, що останні є адвокатами, матеріали цієї справи не містять, однак вони були допущені до участі у цій справі ще судом першої інстанції, а тому в силу вимог перехідних положень Конституції України мають право приймати участь у цій справі в апеляційному суді.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення всіх з'явившихся осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у цій справі, керувався п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 200 , п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, та виходив із того, що клопотання ПП - фірми «Дарьял» є обґрунтованим, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, спір пов'язаний із захистом прав інтелектуальної власності.

Згідно із п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В силу вимог ч. 2 ст.20 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування; справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси; справи про визнання торговельної марки добре відомою; справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами; справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії; справи у спорах, які виникають із відносин, пов'язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

Згідно із п.1 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ч. 2 ст. 20 ГПК України в частині визначення юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності вводиться в дію з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності у газеті «Голос України» повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності. У відповідності до п. 15 Перехідних положень ГПК України Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті «Голос України» повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

У відповідності до п. 16 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_2 до ПП - фірми «Дарьял», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна служба інтелектуальної власності України про встановлення факту порушення прав за патентом, припинення порушення прав власника патенту та стягнення суми, зустрічна позовна вимога ПП -фірми «Дарьял» до ОСОБА_2 про визнання патенту недійсним заявлені щодо захисту прав інтелектуальної власності, то вони повинні розглядатися за правилами ГПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 на підставі п. 16 Перехідних положень ГПК України.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Так, дійсно, в силу вимог ст. 255 ч. 1 п. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом п. 2 ч.2 ст. 200 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Однак, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача - фізичної особи ОСОБА_2 було відкрито у цій справі ще ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2015 року (т.с. 1 а.с. 41), тобто за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, як загального суду, відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

Тобто, з 16 вересня 2015 року і до 15.12.2017 року (до набрання чинності новою редакцією ЦПК України) дана справа підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства, враховуючи суб'єктний склад її сторін, а, відповідно, й підлягає подальшому розгляду Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, як загальним судом, і після 15.12.2017 року на теперішній час саме в силу вимог п. 16 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

За змістом якого дійсно «до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу», але «судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу».

Але яку відповідач ПП - фірма «Дарьял» та суд першої інстанції чомусь трактують неправильно, на свій розсуд.

Додатковим підтвердженням тому є той факт, що саме Прикінцеві та перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, не містять норм про те, що загальні суди, у провадженні яких перебувають справи даної категорії, мають закрити в останній провадження чи передати їх на розгляд до господарських судів, а, навпаки, містять положення п. 9, за змістом якого: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються лише за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

«Правила розгляду справи» та «правила юрисдикції (підвідомчості, підсудності) справи» не є тотожними за своїм змістом поняттями.

В силу вимог ст. 4 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав; жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

При вищевикладених обставинах, доводи позивача ОСОБА_2, як особи, яка подала апеляційну скаргу, ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.

Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, в силу вимог ст. 379 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також встановлено, що позивачем ОСОБА_2 при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду було сплачено судовий збір у сумі 352,40 грн. (т.с. 4 а.с. 32).

Проте, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 200, 255, 367, 372, 374, 379, 381-384, п.п. 8,9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2018 року цій справі скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 13 квітня 2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.