2
Справа № 2-441/07
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2007 року Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.
при секретарі Карпенко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську
цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 30300 грн. за
договорам позики посилаючись на те, що 22.03.2000 року ОСОБА_2 передав
відповідачу 1600 доларів США до 22.03.2001 року, про що позичальник надав йому
розписку. 26.04.2000 року ОСОБА_1 передав відповідачу 4800 доларів США до
26.04.2001 року. 05.09.2000 року відповідач повернув в рахунок першого боргу
400 доларів США. У зазначений в розписках термін відповідач свої зобов'язання
не виконав, грошові кошти позивачам не повернув. Позивачі просили поновити їм
строк позовної давності, оскільки вони спочатку бажаючи вирішити спір мирним
шляхом та не зверталися до суду. потім мати відповідача повідомила, що він
знаходиться за кордоном і з ним немає зв'язку. Крім того, гроші, які були
позичені відповідачу, належали батькові ОСОБА_2 і тому оригінали розписок
знаходилися у нього. Тільки після смерті батька позивач випадково знайшов
оригінали розписок і звернувся до суду. Позивач просили стягнути з відповідача
суму боргу за розписками та судові витрати.
Позивач ОСОБА_2 від свого імені та за довіреністю від імені
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив
задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що йому у березні 2000
року терміново потрібні були гроші і він за рекомендацією своєї матері
звернувся до ОСОБА_2 22.03.2000 року він позичив у ОСОБА_2 1000
доларів США, а в розписці зазначив суму 1600 доларів з урахуванням 5%
щомісячно. 26.04.2000 року він позичив у ОСОБА_2 500 доларів США, а в
розписці зазначив, що взяв у борг у ОСОБА_1 4800 доларів США. До
22.06.2000 року повернув ОСОБА_2 400 доларів США як відсотки в рахунок
першої та другої розписки. Запропонував ОСОБА_2 повернути йому залишок
фактично отриманих грошей у розмірі 1100 доларів США та розірвати угоду, на що
останній відмовився. Просив у задоволенні позову відмовити та застосувати строк
позовної давності.
Суд, заслухавши сторони, показання свідка, вивчивши матеріали справи, вважає,
що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 22 березня 2000 року передав
відповідачеві згідно з письмовою розпискою 1600 доларів США, який зобов'язався
їх повернути у строк до 22.03.2001 року. Частково відповідач виконав свої
зобов'язання та повернув позивачу у вересні 2000 року 400 доларів США. Залишок
суми за розпискою відповідач не повернув. 26.04.2000 року Вергун Юрій
Олександрович передав від імені свого сина ОСОБА_1
відповідачеві 4800 доларів США на строк до 26.04.2001 року, про що останній
власноруч написав розписку. Однак своїх зобов'язань відповідач не виконав.
Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.
Пояснення відповідача щодо зазначення в розписці ним не тих сум, які він
насправді брав у борг суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідач писав
обидві розписки добровільно, на нього не здійснювався тиск, до органів міліції
із заявою про примушення його написати боргову розписку у сумі , яка не
відповідає дійсності, він не звертався, до суду з позовною заявою про визнання
недійсним договорів позики відповідач також не звертався, при розгляді даної
цивільної справи зустрічну позовну заяву не подавав. Свідок ОСОБА_4, яка
була присутня при написанні обох розписок, підтвердила, що при їх складанні
непорозумінь між сторонами не виникало.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики, який
згідно зі ст. 1047 ЦК України був укладений представленою позивачем письмовою
розпискою, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні
(позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути
позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними
причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При судовому розгляді справи знайшло підтвердження поважності причин пропуску
позивачами строку позовної давності. Так, допитана у судовому засіданні як
свідок ОСОБА_4 - колишня співробітниці ОСОБА_2
показала. Що ОСОБА_2 неодноразово звертався до матері відповідача - ОСОБА_5 з проханням зустрітися з її сином та вирішити питання щодо
повернення боргу мирним шляхом. Мати відповідача відповідала, що її син працює
за кордоном і вона не має з ним ніякого зв'язку. За словами позивача, оригінали
розписок знаходилися у його батька, оскільки гроші належали саме йому. Після
смерті батька, який згідно Свідоцтва про смерть помер у листопаді 2005 року,
позивач випадково знайшов оригінали розписок, що і дало змогу звернутися з
позовом до суду.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги
законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню. З відповідача необхідно
стягнути на користь позивачів суму боргу згідно розписок від 22.03.2000 року та
26.04.2002 року.
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з
відповідача понесені позивачами та документально підтверджені судові витрати у
розмірі 333 грн.(303 грн. - сплачений судовий збір, 30 грн. - сплачені витрати
на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 267, 1046, 1047 ЦК України, ст.
ст. 27, 31, 60, 88, 209, 210, 213, 214, 224 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк
позовної давності для звернення з даним позовом до суду.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2
суму боргу у розмірі 6060 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму
боргу у розмірі 24240 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2,
ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 333 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Індустріальний
районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня
проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
С.Г. Зосименко
- Номер:
- Опис: про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-441/07
- Суд: Сумський районний суд Сумської області
- Суддя: Зосименко С.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.05.2007
- Дата етапу: 08.05.2007