Справа № 2-280/07р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     

 

02 березня 2007 р.                         Індустріальний районний суд м.

Дніпропетровська

 

в складі:   головуючого судді: Слюсар Л.П.

                  при секретарі :   Олексенко М.В.

 

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровську

цивільну справу за позовом   ОСОБА_1,ОСОБА_2, а також ОСОБА_2  в інтересах

неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення порядку

користування житлом, зустрічній позовній заяві  ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про визначення порядку володіння та користування частковою

власністю суд -

 

ВСТАНОВИВ:

Позивачі  звернулися із позовною заявою в своїх інтересах та в інтересах

неповнолітніх  ОСОБА_3, ОСОБА_4  до відповідача  ОСОБА_5 про встановлення

порядку користування житлом  квартирою АДРЕСА_1. Та просили  встановити порядок користування жилим приміщенням АДРЕСА_1, виділивши  для ОСОБА_1,ОСОБА_2 та

ОСОБА_3  в користування житлові кімнати 17,5 кв.м.

та 10,7 кв.м.   Відповідачці  ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_4  виділити кімнату площею 17,4 кв.м.   Кухню, ванну кімнату, туалет  і коридор, комору  залишити в спільному користуванні.  В зустрічній  позовній заяві просили відмовити.

Відповідачка  позовні вимоги  не визнала . Подала зустрічну позовну заяву.  В

якій і в ході судового розгляду  просила визначити наступний порядок володіння

та користування спільною частковою власністю квартирою АДРЕСА_1. ОСОБА_1 та

неповнолітній ОСОБА_4 визначити кімнату №5 площею 17,5 кв. м.. ОСОБА_5 визначити кімнату №6 площею 10,7 кв. м.. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кімнату №4 площею 17,4 кв. м.   Приміщення : кухню, площею 6,1 кв.м., ванну кімнату, площею 3,2 кв. м., коридор, площею 6,6 кв. м., вбудовану шафу, площею 0,7 кв.м. залишити в спільному користуванні.  Суд, вислухавши сторони,     дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги    по основному позову підлягають задоволенню,  а зустрічна позовна

заява задоволенню не підлягає   з наступних підстав.

Судом встановлено, що  згідно до свідоцтва про право  власності на житло від 12

лютого 1998 року  квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

      Спірна квартира  трикімнатна, житлові  кімнати площею 17,5 кв.м. , 

17,4 кв.м.,  10,7  кв.м., кухня площею 6,1 кв.м., ванна кімната площею 3, 2 кв.

м.,  коридор  -6,6 кв.м. , комора- 0,7 кв.м.. Загальна площа квартири  62,2  кв.

м. , жила площа 45,6 кв.м. ( а.с. 11, 18).   Квартира розташована на першому

поверсі п'яти поверхового будинку. Балконів та і лоджії не має.

Згідно довідки КЖЕП №26 від 10.10.2006 року  в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_6,  син - ОСОБА_2,  жінка сина - ОСОБА_5,  онук - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, онука - ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2  ( а.с.9).   Шлюб  між   ОСОБА_5  та ОСОБА_2    розірвано  рішенням Індустріального районного суду 26 липня 2006 року.

  Як показала позивачка  ОСОБА_6 в спірній квартирі

встановився порядок користування кімнатами і відповідно до встановленого

порядку і просить визначити порядок користування кімнатами. Неповнолітня онука

знаходиться в інтернаті  і тільки  на вихідні приїжджає додому і проживає із

матір'ю в кімнаті  площею 17,4 кв.м.  Варіант визначення порядку користування

квартирою, який запропонувала відповідачка не відповідає встановленому порядку

користування . Також не згодна проживати з онукою в одній кімнаті, тому що

дитина повинна проживати із матір'ю. 

Відповідачка  ОСОБА_5 вказала на те, що її запропонований варіант є чисто формальним. Просто вона хоче окрему кімнату площею 10,7 кв.м.  А діти будуть проживати в одній кімнаті. 

Згідно до ст. 369 ЦК України  співвласники майна, що є  у спільній сумісній

власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено

домовленістю між ними.

Як встановлено в судовому засіданні  така домовленість існує між сторонами. 

Так відповідачка із донькою проживають в кімнаті  площею 17,4 кв.м.   в 

дверях  вставлено замок і в даній кімнаті знаходяться їх речі.  Позивачі  та

неповнолітній син користуються   кімнатами  площею 10,7 кв.м. і 17,5 кв.м.  В

дверях кімнат вставлено замки.  Кухня, ванна кімната, вбиральня, коридор,

комора знаходяться в сумісному користуванні. 

   Таким чином, оцінюючи всі докази, які були досліджені судом при розгляді

справи, у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1,

ОСОБА_2  найшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають

задоволенню, зустрічна позовна заява ОСОБА_5 задоволенню не підлягає. .

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  369,370 ЦК  України,

ст.ст. 11, 15, 31, 60,  212 - 215 ЦПК України, -

 

ВИРІШИВ :

 

 Позовну заяву   ОСОБА_1 , ОСОБА_2, а також ОСОБА_2  в інтересах неповнолітніх

ОСОБА_3, ОСОБА_4  - задовольнити.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_5 - відмовити.

 Визначити порядок користування  житловим приміщенням кв. АДРЕСА_1 виділити ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3  житлові кімнати 5  площею 17,5 кв.м. та 6 площею 10,7 кв.м.

Виділити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 житлову  кімнату 4 площею 17,4 кв.м.

Підсобні та інші допоміжні приміщення а саме:   кухню  - 3 , санвузол -2, 

коридор - 1 , комору-7   залишити в спільному користуванні.  

 Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області

через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня

проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього

протягом 20-ти днів апеляційної скарги,   або без подання заяви про апеляційне

оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня

проголошення рішення.

 

 

  

 

 

Суддя:                                                                          

Л.П.Слюсар