Справа № 2- 27/07 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
у складі: головуючого судді:
Слюсар Л.П.
при секретарі
: Гасінбергер М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на
частину домоволодіння, в порядку спадкування за законом, про поділ
домоволодіння в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою, за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,
третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод в
користуванні домоволодінням та вселенні, зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку
спадкування за заповітом, про поділ домоволодіння в натурі, визнання реєстрації
гаражу недійсним і відшкодування частини грошей, суд -
ВСТАНОВИВ:
14.04.1999 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до
ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку
спадкування за законом, про поділ домоволодіння в натурі, про визначення
порядку користування земельною ділянкою (т.1 а.с. 2-3).
20.07.2000 року ОСОБА_1 доповнив позов вимогами до ОСОБА_3 про
усунення перешкод у користуванні домоволодінням та про вселення (т.1 а.с.
138-138 ).
ОСОБА_3 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про
визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за
заповітом, про поділ домоволодіння в натурі, визнання реєстрації гаражу
недійсною і відшкодування частини грошей (т.1 а.с. 130 ).
Рішенням Індустріального районного суду від 05.11.2003 року позовні вимоги
ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволені, зустрічна позовна заява
ОСОБА_3 задоволена частково.
Ухвалою колегії суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду
Дніпропетровської області від 11.02.2004 року рішення Індустріального
районного суду від 05.11.2003 року скасовано і справу направлено на новий
розгляд .
В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла їх мати ОСОБА_4. Після її смерті
відкрилася спадщина на 8/10 частин домоволодіння АДРЕСА_1, що належали померлій на підставі рішення народного суду Амур-
Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 27.09.1976 року, та на 1/10
частину цього ж домоволодіння, що належала їй як дружині. На 8/10 частин
домоволодіння мати лишила заповіт від 19.04.1998 року, відповідно до якого
заповіла ОСОБА_1 1/10 частину домоволодіння, а ОСОБА_2 і відповідачу
ОСОБА_3 - 7/10 частин домоволодіння в рівних частках. На підставі
зазначеного заповіту ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину
за заповітом на 2/20 частини домоволодіння, ОСОБА_2 - на 7/20 частин
домоволодіння і ОСОБА_3 - на 7/20 частин домоволодіння. Належні ОСОБА_2
7/20 частин домоволодіння вона подарувала ОСОБА_1 На 1/10 частину
домоволодіння заповіт відсутній. Зазначена частина домоволодіння належала
матері, як половина спільної сумісної власності подружжя, оскільки 11.12.1986
року під час перебування в шлюбі з ОСОБА_3 вони на спільні кошти згідно
договору купівлі-продажу придбали 2/10 частини спірного домоволодіння. Тому що
після смерті матері залишилося три спадкоємця першої черги за законом, то
позивачі просили визнати за кожним із спадкоємців право власності на 1/30
частина домоволодіння. У шлюбі мати і відповідач ОСОБА_3 також побудували
гараж літ „В”, половина якого належала матері, як частина спільного сумісного
майна подружжя, тому просили визнати право власності на 1/6 частину гаражу за
кожним із трьох спадкоємців. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили провести поділ
спірного домоволодіння відповідно до додатку. № 3 висновку судової будівельно-
технічної експертизи № 978 від 21.02.2006 року, виділивши їм разом на належні
їм 31/60 частину домоволодіння квартиру № 2, ганок літ. „а”, вбиральню літ.
„Е”, літню кухню літ. „Б-1”, сарай літ. „Г”, 31/60 частку водоколонки та
мостіння, а відповідачу ОСОБА_3 - квартиру № 2, ганок літ. „а”, гараж літ.
„В”, вбиральню літ. „Д”, тамбур літ. „а-1”, а також визначити порядок
користування земельною ділянкою відповідно до їх часток у домоволодінні.
ОСОБА_1 також просив вселити його у виділену частину домоволодіння, тому
що відповідач ОСОБА_3 перешкоджає йому в користуванні домоволодінням.
В обґрунтування своїх зустрічних вимог ОСОБА_3 зазначив, що 2/10 частини
домоволодіння не є спільним сумісним майном подружжя, оскільки придбані ним на
особисто належного йому кошти, отримані від продажу належного йому в порядку
спадкування будинку по АДРЕСА_1. Гараж
також не є спільним сумісним майном подружжя, тому що, хоча і побудований у
шлюбі, але його особисто працею і на його кошти, які він заробив. Крім того,
1/10 частину будинку він за домовленістю з ОСОБА_1 обміняв на належний
йому автомобіль ВАЗ-2106. Під час шлюбу з ОСОБА_4 витрачав кошти на
виховання та утримання її дітей, які вони зобов'язані йому повернути. Просив
також провести поділ домоволодіння з урахуванням того, що він переобладнав під
час проживання в домоволодінні, і визначити порядок користування земельною
ділянкою. У зв'язку з тим, що реєстрація гаражу рішенням виконкому № 322/2 від
28.08.1998 року зроблена після смерті ОСОБА_4 на її ім'я, просив визнати
реєстрацію гаражу недійсною.
В судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали з
вищевикладених підстав та просили позови задовольнити, зустрічний позов
визнали частково, у частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/30
частину домоволодіння і на 2/3 частини гаражу, пояснили також, що 2/10 частини
домоволодіння мати і ОСОБА_4 придбали на спільні заощадження за договором
купівлі-продажу в 1988 році, а недобудований будинок, отриманий у спадщину,
ОСОБА_3 продав у 1990 році, виплатив 1/3 частину його вартості колишній
дружині, решту грошей поклав на ощадну книжку, тому матері належала 1/10
частина домоволодіння. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на
зазначену частину домоволодіння нотаріус їм відмовив, тому що договір купівлі-
продажу оформлено на ім'я відповідача, тому вони змушені звернутися до суду.
Гараж будували мати і ОСОБА_3 у шлюбі на спільні заощадження та спільною
працею. Обміну 1/10 частини домоволодіння на автомобіль не було, автомобіль був
подарований при житті матері 28.02.1995 року в несправному стані в зв'язку з
відсутністю коштів на його ремонт. Просили розділити будинок по вказаному
експертом варіанту, тому що за договором купівлі-продажу від 21.12.1988 року
згідно існуючого порядку користування мати і ОСОБА_3 придбали квартиру № 1,
після смерті матері ОСОБА_3 саме цією квартирою користувався, здаючи її в
найом стороннім особам, а сам в будинку не мешкає, живе в співмешканки Трегуб Є.
С. Ремонт будинку проводився за життя матері, на спільні кошти та спільною
працею. Позов про визнання реєстрацію гаражу недійсною не визнають, тому що
рішенням Індустріального виконкому № 1167 від 21.12.2001 року узаконення гаражу
за матір'ю було скасовано і рішенням виконкому № 410 від 20.06.2003 року гараж
узаконено без вказівки власника для визначення права власності на нього в
судовому порядку. Вони не заперечують, щоб за ОСОБА_3 було визнане право
власності на 1/2 частину гаражу, як за чоловіком і на 1/6 частину, як за
спадкоємцем за законом. Ніяких грошей вони йому не повинні повертати.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, зустрічний позов підтримав і
пояснив, що 2/10 частини домоволодіння належать особисто йому, тому що він
придбав їх на гроші, отримані від продажу будинку по АДРЕСА_1, гараж також належить особисто йому, тому що він сам на
свої кошти його будував. Позивач ОСОБА_1 повинен повернути йому
автомобіль, мотоцикл і 18500 грн., витрачених на його навчання і виховання, а
ОСОБА_2 - 20 500 грн., витрачених на її навчання і виховання, а також на
весілля. З запропонованим варіантом поділу будинку він не згоден, тому що
порушуються його інтереси. Він хоче, щоб будинок був розділений по
запропонованому ним варіанту, але оплачувати проведення додаткової експертизи
відмовляється.
Вислухавши представника позивачів, свідка, вивчивши матеріали справи, суд
вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права
власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, про поділ
домоволодіння в натурі і позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у
користуванні домоволодінням і про вселення підлягають задоволенню, зустрічні
позовні вимоги відповідача ОСОБА_3 в межах заявлених ним позовних вимог
про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за
заповітом, про поділ домоволодіння в натурі, визнання реєстрації гаражу
недійсною і стягнення сум підлягають частковому задоволенню, позовні вимоги
сторін про визначення порядку користування земельною ділянкою задоволенню не
підлягають з таких підстав:
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно -
правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до п.1 « Прикінцевих
положень» Сімейного Кодексу України та п.п.1,4 « Прикінцевих положень» ЦК
України в редакції 2003 року при винесенні рішення суд застосовує норми КпШС
України та Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.
У відповідності зі ст. 22, 28 КпШС України майно, набуте подружжям під час
шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. У разі поділу цього майна їх частки
визнаються рівними.
У судовому засіданні встановлено, що 10.11.1976 року ОСОБА_4. і відповідач
ОСОБА_3 одружилися, зареєструвавши шлюб у відділі РАГС Амур-
Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (т.1 а.с. 19 ).
Під час перебування в шлюбі за спільні заощадження вони придбали за договором
купівлі-продажу від 21.12.1988 року 2/10 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 8-9 ). Договір купівлі-продажу
був оформлений на ім'я відповідача ОСОБА_3, але 1/10 частина домоволодіння
належала ОСОБА_4 як дружині.
У 1985 році на вказаній земельній ділянці був побудований гараж літ. „В”.
Рішенням виконкому № 410 від 20.06.2003 року (т.2 а.с. 117) зазначений гараж
був узаконений для визначення права власності на нього в судовому порядку.
Оскільки гараж побудовано під час перебування в шлюбі на спільні кошти подружжя
Шаруди та за рахунок їх спільної праці суд приходить до висновку, що він є
спільною сумісною власністю подружжя, тому 1/2 частина його належить
відповідачу ОСОБА_3, а 1/2 частина - дружині ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4. померла (т.1 а.с. 7 ). Після її смерті відкрилася
спадщина на 8/10 частин домоволодіння, на які було складено заповіт від
19.04.1988 року (т.1 а.с. 25 ), і на 1/10 частину домоволодіння і ? частину
гаража літ. «В» в порядку спадкування за законом.
Після її смерті залишилося три спадкоємці першої черги за законом - чоловік
ОСОБА_3, син ОСОБА_1 і дочка ОСОБА_2 Всі вони прийняли спадщину
після смерті ОСОБА_4., отримавши в нотаріальній конторі свідоцтва про право
на спадщину за заповітом - ОСОБА_1 на 2/20 частини спірного
домоволодіння, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - на 7/20 частин спірного домоволодіння
кожний (т.1 а.с. 10, 21 ).
Отже, за кожним із них на підставі ст. 529 ЦК України 1963 року повинно бути
визнане право власності за законом на 1/3 частину спадкового майна, на яке не
було заповіту, або 1/30 частину спірного домоволодіння і 1/6 частину гаражу за
кожним.
Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що 2/10 частини домоволодіння і гараж
є його особистим майном, тому що частина будинку придбана за належного йому
особисто кошти, виручені від продажу будинку на АДРЕСА_1, а гараж побудовано особисто ним на зароблені ним кошти, судом
не можуть бути прийняті до уваги, тому що договір купівлі-продажу 2/10 частин
домоволодіння було укладено 21.12.1988 року, а домоволодіння по вул.
Чернігівській, 192-а було продано відповідачем 27.12.1990 року, при цьому 1/3
частина вказаного домоволодіння належала колишній дружині ОСОБА_3 ( т.1 а.
с. 135-136 ). Гараж будувався в 1985 році під час перебування в шлюбі, як
очевидно з листа ОСОБА_3 в них був спільний бюджет, а його дружина також
брала участь у будівництві гаража особистою працею (т.2 а.с. 62,63). Крім того,
на майно, що було придбане під час перебування у шлюбі, але було його особистим
майном (автомобіль) відповідач при житті дружини отримав від неї розписку на
підтвердження цього (т.1 а.с. 79 ), гараж до розписки не включено.
Твердження відповідача ОСОБА_3 про те, що 1/10 частину домоволодіння, що
належить позивачу ОСОБА_1, він обміняв на автомобіль, спростовується
договором дарування автомобіля від 28.02.1995 року (т.1 а.с. 103), який був
подарований відповідачем при житті дружини, задовго до відкриття спадщини.
Вирішуючи позов про поділ домоволодіння по АДРЕСА_1 в натурі, суд виходить із того, що відповідно до ст. 115 ЦК
України в редакції 1963 року кожен із учасників спільної часткової власності
може вимагати виділу своєї частки з спільного майна. Якщо домовленості про
спосіб поділу не досягнуто, то за позовом будь-якого учасника майно ділитися в
натурі в судовому порядку, якщо це можливо без шкоди для його господарського
призначення..
Судовим розглядом встановлено, що позивачам ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на
підставі договору дарування від 10.09.1998 року (т.1 а.с. 4 ), свідоцтва про
право на спадщину за заповітом від 21.05.1997 року (т.1 а.с. 10 ) та в порядку
спадкування за законом, згідно прийнятого рішення суду, належить 31/60 частина
спірного домоволодіння і 1/3 частина гаражу літ.”В”. Відповідачу ОСОБА_3 -
на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.1988 року (т.1 а.с. 8-10 ) та в
порядку спадкування за законом на підставі цього рішення суду - 29/60 частин
спірного домоволодіння і 2/3 частини гаражу літ. „В”. Позивачі просять
виділити належну їм частину домоволодіння спільно.
Відповідно до висновку № 489 від 18.06.1999 року судової будівельно-технічної
експертизи (т.1 а.с. 43-61 ) та висновку № 1517 від 28.10.2003 року додаткової
судової будівельно-технічної експертизи (т.2 а.с. 94-108 ) суду надано один
варіант поділу домоволодіння та один варіант визначення порядку користування
земельною ділянкою, з яким відповідач ОСОБА_3 не згоден.
ОСОБА_3 запропоновано інші варіанти поділу домоволодіння. В зв'язку з чим
за клопотанням відповідача в судовому засіданні була призначена повторна
судова будівельно-технічна експертиза, від оплати якої він відмовився, оплата
проведення повторної експертизи на пропозицію суду проведена позивачем.
Згідно висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи № 978 від
21.02. 2006 року (т.3 а.с.30-53) запропоновано два варіанти виділу в натурі
домоволодіння згідно розміру часток, належним сторонам (29/60 та 31/60 частки),
зроблено висновок про неможливість поділу домоволодіння по варіанту,
запропонованому відповідачем ОСОБА_3, в зв'язку з невідповідністю його
вимогам ДБН 2.2-15-2005 „Житлові будинки. Основні положення”, які набули
чинності з 01.01.2006 року, відносно розмірів кухні та жилої кімнат, та
зроблено висновок про неможливість встановлення порядку користування земельною
ділянкою в зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою не
відповідає розмірам земельної ділянки, яка виділена співвласникам в
користування, а встановити розміщення самовільно захопленої земельної ділянки
площею 14 кв.м. неможливо.
Суд вважає за необхідне провести поділ домоволодіння відповідно до першого
варіанту поділу згідно часток 29/60 і 31/60, запропонованого експертом
(додаток № 3 до висновку № 978 - т.3 а.с.52; описова частина - т.3 а.с.41-42).
Відповідно до вказаного варіанту поділу ОСОБА_1 і
ОСОБА_2 спільно на 31/60 частину домоволодіння та 1/3
частина гаражу літ. „В”, виділяється квартира № 2 площею 34,2 кв.м вартістю 16
443 грн. з наступними приміщеннями:
в жилому будинку літ.”А-1”:
жиле приміщення площею 16,0 кв.м: частина приміщення 1-2 (10,3 кв.м), частина
приміщення 1-3 (4,6 м х 1,24 м = 5,7 кв.м);
допоміжні: коридор - частина приміщення 1-1 (2,1 м х 1,5 м = 3,2 кв.м);
частина приміщення 2-2 (2,15 м х 2,0 м = 4,3 кв.м);
кухня площею 7,0 кв.м - приміщення 1-5 (5,4 кв.м), частина приміщення 1-1
(2,1 м х 1,5 м = 1,1 кв.м), частина приміщення 1-2 (0,2 м х 2,5 м = 0,5 кв.м);
санвузол - приміщення 1-4 площею 3,7 кв.м;
будівлі: ганок літ. „а”, вартістю 183 грн.;
літня кухня літ. „Б”, вартістю 12 927 грн.;
сарай літ. „Г”, вартістю 521 грн.;
вбиральня літ. „Е”, вартістю 526 грн.;
31/60 частина мостіння літ. ”І”, вартістю 517 грн.;
31/60 частина інших споруд літ. „№ 1-3, 5” вартістю 1122 грн.
31/60 частина водоколонки літ. „№4”, вартістю 352 грн., а усього на 32
591 грн., що відповідає 517/1000 частинам і на 12 грн. більше належної
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частці.
Відповідачу ОСОБА_3 на 29/60 частин домоволодіння та
2/3 частини гаражу літ. „ В” виділяється: квартира № 1 площею 30,3 кв.м.
вартістю 14 568 грн. з наступними приміщеннями:
в жилому будинку літ.”А-1”:
жиле приміщення площею 17,8 кв.м.: частина приміщення 1-3 (4,6 м х 3,86 м =
17,8 кв.м.);
допоміжні: коридор - частина приміщення 2-3 (2,0 кв.м.), частина приміщення
2-1 (1,4 кв.м.);
кухня площею 9,1 кв.м. - частина приміщення 2-1 (5,4 кв.м.), частина
приміщення 2-2 (2,15 м х 1,7 м = 3,7 кв.м.);
будівлі: ганок літ. „а?”, вартістю 458 грн.;
тамбур літ. „а-1”, вартістю 549 грн.;
гараж літ. „Г”, вартістю 12 078 грн.;
вбиральня літ. „Д”, вартістю 952 грн.;
29/60 частин мостіння літ. ”І”, вартістю 483 грн.;
29/60 частин інших споруд літ. „№ 1-3, 5” вартістю 1048 грн.;
29/60 частин водоколонки літ. „№4”, вартістю 328 грн., а усього
на 30 465 грн., що відповідає 483/1000 частинам і на 12 грн. менше належної
ОСОБА_3 частці.
Ідеальні частки при такому поділі будуть складати - 517/1000 частки ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з яких 33/1000 частки належить ОСОБА_2 та 484/1000
частки ОСОБА_1, та 483/1000 часки ОСОБА_3, в зв'язку з чим суд
вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову
компенсацію в сумі 12 грн., збільшивши тим самим ідеальну частку ОСОБА_1
і зменшивши частку ОСОБА_3, провівши перерозподіл ідеальних часток між
співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Для здійснення поділу жилого будинку літ. „А-1” необхідно зробити такі
переобладнання - перегородки приміщень 1-1, 1-5 та 1-1, 1-2 та 1-3 розібрати;
встановити перегородки в кв. № 2 в приміщеннях 1-1, 1-2, 1-3, 1-5; дверний
пройом між приміщеннями 1-4 та 1-5 закласти; в стіні приміщення 1-4 та 2-2
пробити дверний пройом та встановити дверний блок; перегородку приміщень 2-2 та
2-1, частину перегородки 2-1 та 2-3 розібрати.
Обов'язок по встановленню перегородки в приміщенні 1-2 для збільшення
приміщення 1-3 покладається на позивача ОСОБА_1, встановлення решти
перегородок та розібрання існуючих, як і встановлення дверних блоків та
закладка існуючих покладається на кожного із співвласників в виділених їм
квартирах. Устаткуванню системи водопостачання в квартирі №1 суд вважає за
можливе покласти на сторони з рівними витратами. У випадку відмови однієї зі
сторін у виконанні переустаткування, надати іншій стороні право виконати
зазначені переустаткування зі стягненням з іншої сторони половини понесених
витрат.
Системи опалення та електропостачання в кожній квартирі самостійні, тому
переобладнання не вимагають.
Проведення вказаних переобладнань та перепланувань узгоджено
з відповідними службами і виконкомом Індустріальної районної у м.
Дніпропетровську ради (т.3 а.с.65-67).
У відповідності зі ст. 150 ЖК України, громадяни, що мають в особистій
власності житловий будинок, користуються ним для особистого проживання. У
випадку порушення їх права, вони можуть вимагати захисту цього права в судовому
порядку. Позивач ОСОБА_1 бажає мешкати в належної йому частині будинку,
проте не може здійснити цього права через перешкоди, які чинить відповідач
ОСОБА_3 Суд вважає за необхідне усунути позивачу перешкоди в користуванні
домоволодінням, вселивши його у виділену йому квартиру № 2 зобов'язавши
Шаруду Валентина Прокоповича не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні
зазначеною квартирою в жилому будинку та надвірними будівлями літньою кухнею Б,
сараєм Г, убиральнею Е і іншими спорудами 1-5.
Позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення сум, понесених ним на виховання та
навчання позивачів, не конкретні, не обґрунтовані та не відповідають вимогам
закону, тому не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання реєстрації гаражу 28.08.1998 року №
332/2 за ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, тому що рішенням виконкому
Індустріальної районної Ради № 1167 від 21.12.2001 року (а.с. 73 т. 2) рішення
від 28.08.1990 року № 332/ 2 скасоване, отже, відсутній предмет спору.
Позовні вимоги сторін про визначення порядку користування земельною ділянкою
згідно розміру часток в домоволодінні задоволенню не підлягають в зв'язку з
невідповідністю розміру ділянки, яка знаходиться в фактичному користуванні, та
розміру земельної ділянки, відведеної в користування згідно рішення
райвиконкому.
ОСОБА_1 за проведення експертизи оплачено 323 грн. 43
коп. ( т.1 а.с. 63 ), 353 грн. 69 коп. (т.2 а.с. 115 ), 717,44 грн. (т.3 а.с.
68), 20 грн. за оформлення висновку відділу по справах будівництва й
архітектури (а.с. 62 т.1), 39 грн. за оформлення гаражу (а.с. 113 т.2), 105,60
грн. ( т.3 а.с. 69-70) за узгодження варіанту поділу з ВАТ “Дніпрогаз”, а
всього 1559 грн. 16 коп..
У зв'язку з тим, що позовні вимоги про виділ в натурі належних їм
часток домоволодіння були заявлені всіма сторонами і задоволені ОСОБА_1
і ОСОБА_2 цілком, а ОСОБА_3 - частково, суд на підставі ст. 88 ЦПК
України вважає за необхідне розподілити понесені витрати між усіма сторонами в
рівних частках по 519,72 грн. кожному і стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на
користь ОСОБА_1 по 519 грн. 72 коп..
З урахуванням задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на підставі ст. 88 ЦПК
України стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті
юридичної помочі в сумі 500 грн. (т.2 а.с. 114 ).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділена частина домоволодіння вартістю 32 591
грн., ОСОБА_3 - 30 465 грн. Судовий збір, який підлягає оплаті в дохід
держави за позовом про поділ домоволодіння складає 1% від зазначених сум, отже,
необхідно оплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 325 грн. 91 коп. , ОСОБА_3 - 304 грн. 65 коп. По вимогам без ціни позову ОСОБА_1 про вселення і
визначення порядку користування земельною ділянкою і ОСОБА_3 про визнання
реєстрації гаражу недійсної і визначенні порядку користування земельною
ділянкою - по 8 грн. 50 коп. за кожну вимогу. Отже, із ОСОБА_1 підлягає
стягненню судовий збір разом з ОСОБА_2 - 325 грн. 91 коп. та окремо з
ОСОБА_1 - 17 грн., із ОСОБА_3 - 321 грн. 65 коп. Суд вважає, що
витрати по сплаті судового збору кожна зі сторони зобов'язана нести самостійно.
При виконанні рішення суду на підставі ст. 217 ЦК України 1963 року необхідно
зробити залік суми, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у розмірі 12 грн. і суми, що підлягає стягненню із ОСОБА_3 на користь
ОСОБА_1, у розмірі 1019,72 грн. і стягнути із ОСОБА_3 на користь
ОСОБА_1 різницю в стягнених сумах 1002 грн. .
Керуючись ст. ст. 115,217,529,549,562 Цивільного Кодексу України в редакції
1963 року , ст. 22,28 КпШС , ст. 150 ЖК України , ст. 48 Закону « Про
власність», ст. 11,15, 60, 88, 212 -215 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2до
ОСОБА_3 про визнання права власності на частину
домоволодіння, в порядку спадкування, реальному виділі в натурі, визначення
порядку володіння земельною ділянкою задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод в
користуванні домоволодінням і вселенні - задовольнити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права
власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, про
поділ домоволодіння в натурі, визнання реєстрації гаражу недійсним і
відшкодування частини грошей - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за
законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
року, право власності на 1/30 частину домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з жилого будинку „А-1”, жилою площею 42,3
кв.м, та надвірних будівель - літньої кухні літ. „Б-1”, сараю літ. „Г”,
вбиралень літ. „Е” та „Д”, огорожі, водоколонки № 1-5, мостіння І, а також
на 1/6 частина гаражу літ. „В”.
Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після
смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право
власності на 1/30 або 30/1000 домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з жилого будинку „А-1”, жилою площею 42,3 кв.
м, та надвірних будівель - літньої кухні літ. „Б-1”, сараю літ. „Г”,
вбиралень літ. „Е” та „Д”, огорож, водоколонки № 1-5, мостіння І, а також на
1/6 частина гаражу літ. „В”.
Визнати за ОСОБА_3 замість права власності на 2/10
частини домоволодіння АДРЕСА_1, що
належали йому відповідно до договору купівлі-продажу від 21.12.1988 року,
посвідченого шостою дніпропетровською держнотконторою, право власності на 2/20
частки, як за чоловіком, і на 1/30 частину в порядку спадкування за законом
після смерті дружини ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а
усього на 4/30 частки домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з жилого будинку „А-1”, жилою площею 42,3 кв.
м, та надвірних будівель - літньої кухні літ. „Б-1”, сараю літ. „Г”,
вбиралень літ. „Е” та „Д”, огорож, водоколонки № 1-5, мостіння І, а також на
1/6 частина гаражу літ. „В”.
Поділити в натурі домоволодіння АДРЕСА_1, виділивши спільно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на належні їм 31/60 частки квартиру № 2 площею 34,3 кв.м
вартістю 16 443 грн. з наступними приміщеннями:
в жилому будинку літ.”А-1”:
жиле приміщення площею 16,0 кв.м.: частина приміщення 1-2 (10,3 кв.м), частина
приміщення 1-3 (4,6 м х 1,24 м = 5,7 кв.м.);
допоміжні: коридор - частина приміщення 1-1 (2,1 м. х 1,5 м = 3,2 кв.м.);
частина приміщення 2-2 (2,15 м х 2,0 м = 4,3 кв.м.);
кухня площею 7,0 кв.м. - приміщення 1-5 (5,4 кв.м.), частина приміщення 1-1
(2,1 м х 1,5 м = 1,1 кв.м.), частина приміщення 1-2 (0,2 м х 2,5 м = 0,5 кв.м.);
санвузол - приміщення 1-4 площею 3,7 кв.м;
будівлі: ганок літ. „а”, вартістю 183 грн.;
літня кухня літ. „Б”, вартістю 12 927 грн.;
сарай літ. „Г”, вартістю 521 грн.;
вбиральня літ. „Е”, вартістю 526 грн;
31/60 частина мостіння літ. ”І”, вартістю 517 грн.;
31/60 частина інших споруд літ. „№ 1-3, 5” вартістю 1122 грн.;
31/60 частина водоколонки літ. „№4”, вартістю 352 грн., а усього на 32
591 грн., що відповідає 517/1000 частинам і на 12 грн. більше належної
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частці.
Відповідачу ОСОБА_3 на належні йому 29/60 частки
виділити квартиру № 1 площею 30,3 кв.м. вартістю 14 568 грн. з наступними
приміщеннями:
в жилому будинку літ.”А-1”:
жиле приміщення площею 17,8 кв.м.: частина приміщення 1-3 (4,6 м х 3,86 м =
17,8 кв.м.);
допоміжні: коридор - частина приміщення 2-3 (2,0 кв.м.), частина приміщення
2-1 (1,4 кв.м.);
кухня площею 9,1 кв.м. - частина приміщення 2-1 (5,4 кв.м.), частина
приміщення 2-2 (2,15 м х 1,7 м = 3,7 кв.м.);
будівлі: ганок літ. „а?”, вартістю 458 грн.;
тамбур літ. „а-1”, вартістю 549 грн.;
гараж літ. „Г”, вартістю 12 079 грн.;
вбиральня літ. „Д”, вартістю 952 грн.;
29/60 частин мостіння літ. ”І”, вартістю 483 грн.;
29/60 частин інших споруд літ. „№ 1-3, 5” вартістю 1048 грн.;
29/60 частин водоколонки літ. „№4”, вартістю 328 грн., а усього на 30
465 грн., що відповідає 483/1000 часткам та на 12 грн. менше належної Шаруді
Валентину Прокоповичу частці, визнавши за ним право власності на вказані
приміщення та споруди.
Для здійснення поділу житлового будинку літ. „А-1” зобов'язати позивача
ОСОБА_1 встановити перегородку в приміщенні 1-2 для збільшення
приміщення 1-3, обов'язок розібрати перегородки в приміщеннях 1-1, 1-5 та 1-1,
1-2, 1-3 та встановити перегородки в приміщеннях 1-1, 1-2, 1-3, 1-5, дверний
пройом між приміщеннями 1-4 та 1-5 закласти, в стіні приміщення 1-4 та 2-2
пробити дверний пройом та встановити дверний блок покласти на ОСОБА_1,
розібрати перегородки в приміщенні 2-1, частину перегородки в приміщенні 2-1
та 2-3 - на ОСОБА_3
Покласти на сторони устаткування системи водопостачання в квартирі № 1 з
рівними витратами. У випадку відмови однієї зі сторін у виконанні
переустаткування, надати іншій стороні право виконати зазначені
переустаткування зі стягненням з іншої сторони половини понесених витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 12 грн. - різницю у вартості
належних ОСОБА_1 і ОСОБА_3. ідеальних часток та ідеальних часток,
виділених їм у натурі при поділі спадкового майна.
Перерозподілити ідеальні частки в праві власності на домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 і ОСОБА_3,
визнавши за ОСОБА_1 право власності на 484/1000
частки цього домоволодіння, за ОСОБА_2 - на 30/1000 частки,
за ОСОБА_3 - на 483/1000 частки вказаного домоволодіння
згідно виділених в натурі приміщень, будівель та споруд.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користування
виділеної йому в натурі частиною домоволодіння АДРЕСА_1, вселивши його в квартиру № 2 жилого будинку А-, зобов'язавши
Шаруду Валентина Прокоповича не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні
зазначеною квартирою в жилому будинку та надвірними будівлями літньою кухнею Б,
сараєм Г, убиральнею Е и іншими спорудами 1-5.
В позові про визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 згідно розміру часток в домоволодінні
відмовити, залишивши земельну ділянку площею 534 кв.м. в загальному
користуванні співвласників.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 519 грн. 72 коп. у рахунок відшкодування витрат по оплаті
проведення експертиз й узаконення гаражу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 519 грн. 72 коп. - відшкодування витрат по оплаті проведення
експертиз й узаконення гаражу та 500 грн. витрати по оплаті юридичної допомоги,
а всього 1119 грн. 72 коп.
Зробити взаємозалік стягнених сум між ОСОБА_1 і
ОСОБА_3 і стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю
стягнених сум у розмірі 1002 грн.
Стягнути на користь держави судовий збір з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 в сумі 325 грн. 91 коп. з
ОСОБА_1 17 грн., з ОСОБА_3 - 321
грн. 65 коп.
У іншій частині позовних вимог ОСОБА_3
відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської
області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк,
з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після
цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про
апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з
дня проголошення рішення.
Суддя Л.П. Слюсар