справа № 2-4426/09

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2008 року Гірницький районний суд м.  Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді     Кульбакова І.В.,

при секретарі     Тураєвої Г.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Макіївка Донецької області справу за позовом ОСОБА_1,  що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Макіївської міської ради про визначення часток в спільній сумісній власності та встановлення факту сумісного помешкання,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2008 року до Гірницького районного суду м.  Макіївки надійшла позовна заява ОСОБА_1,  яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Макіївської територіальної громади,  третя особа Макіївська міська рада про визначення часток в спільній сумісній власності та встановлення факту прийняття спадщини.

У судовому засіданні представник позивача уточнивши свої позовні вимоги пояснила,  що рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради вона призначена піклувальником неповнолітнього ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі свідоцтва про право власності на житло виданого 10 серпня 1993 року комісією з приватизації житлового фонду ВО «Макіїввугілля»,  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_1. Ідеальні частки вказаних осіб у свідоцтві не були вказані,  але між ними,  як співвласниками не виникало суперечок з приводу користування квартирою та вони вважали,  що кожному з них належить по 1/2 частині кожному в квартирі АДРЕСА_2. 16 серпня 2001 року ОСОБА_3 - помер. Після його смерті відкрилася спадщина,  яка складається з 1/2 частини вищезазначеної квартири. Вказана майно померлий заповідав ОСОБА_2. 16 грудня 2002 ОСОБА_4 - померла. Після її смерті відкрилася спадщина,  яка складається з Уг частини зазначеної квартири. Спадкоємцем на вказане майно за законом,  відповідно до ЦК України (в редакції 1963 року) була онучка померлої - ОСОБА_5,  оскільки на час відкриття спадщини не був живий її батько,  та відповідно син ОСОБА_4 - ОСОБА_6,  який помер 04 липня 1985 року. Спадщина ОСОБА_5,  після померлої бабки,  була фактично прийнята,  але юридично не оформлена. ОСОБА_7 сумісно постійно мешкала разом із ОСОБА_4 Є.П.3 1990 року та день її смерті. 17 лютого 2008 року ОСОБА_5,  яка постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_3 - померла. Оскільки вона,  тобто ОСОБА_5,  після померлої ОСОБА_4 фактично спадщину на частину її квартири прийняла,  але юридично не оформила,  то після смерті ОСОБА_5,  відкривається спадщина на вказану частину квартири та спадкоємцем за законом на майно ОСОБА_5 є її неповнолітній син ОСОБА_2,  в силу  ст.  1261 ЦК України (в редакції 2004 року).

Представник позивача зазначила,  що на теперішній час вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом,  в інтересах неповнолітнього підопічного,  на майно ОСОБА_3,  оскільки його частка у спільному майні не визначена,  а на майно ОСОБА_4,  - оскільки документально не може підтвердити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 ОСОБА_5 Після померлого ОСОБА_3,  спадщина,  яка була заповідана неповнолітньому ОСОБА_2,  було прийняте матір'ю її підопічного - ОСОБА_5,  яка сумісно мешкала разом зі своїм сином за вищевказаною адресою: м.  Макіївка-26,  вул.  Раздольна,  6.7,  кв. 1,  сумісно із спадкодавцем ОСОБА_3,  але не була зареєстрована в неї. Прохала суд визначити частки в майні,  що є у спільні сумісній власності та встановити факт сумісного помешкання.

Представник Макіївської міської ради - відповідач по справі,  у судове засідання не з'явився,  до суду надійшов лист,  відповідно до якого,  Макіївська міська рада не заперечувала проти позову ОСОБА_1,  що

діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,  та просили справу розглядати у відсутність представника Макіївської міської ради.

Суд,  вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти,  користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до вимог  ст.  316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до  ст.  328 ЦК України право власності набувається на підставах,  що не заборонені законом,  зокрема із правочинів.

Стаття 345 ЦК України визначає,  що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна,  що є в комунальній власності.

У силу  ст.  355 ЦК України майно,  що є у власності двох або більше осіб (співвласників),  належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Стаття 357 ЦК України визначає,  що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними,  якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.  Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом,  він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення,  спорудження) майна.

У відповідності до  ст.  256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів,  від яких залежить виникнення,  зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

14 березня 1955 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9.(а.с 9)

Судом встановлено,  що 10 серпня 1993 року комісією з приватизації житлового фонду ВО «Макіїввугілля» на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було видано свідоцтво №3558 про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_4,  де частки співвласників не вказані,  (а.с. 8)

11 липня 1995 року за реєстровим номером 1-1892 державним нотаріусом П'ятої Макіївської нотаріальної контори був посвідчений заповіт,  відповідно до якого ОСОБА_3 заповідав усе належне йому майно ОСОБА_2.

16 серпня 2001 року ОСОБА_3 - помер,  (а.с.  10)

16     грудня 2002 року ОСОБА_4 - померла,  (а.с.  11)

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  встановлено,  що його матір'ю зазначена ОСОБА_9,  (а.с.  12)

Зі свідоцтва про народження 16 лютого 1966 року ОСОБА_10,  встановлено,  що в графі «батько» зазначений ОСОБА_6,  (а.с.  15)

04 червня 1985 року ОСОБА_6 - помер,  (а.с.  14)

25 лютого 1984 року у міському відділі РАГС було зареєстровано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_10,  (а.с.  16)

10 березня 1992 року у відділі РАГС Гірницького РУЮ м.  Макіївки зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_5,  (а.с.  17)

Зі свідоцтва про народження 15 березня 1991 року ОСОБА_2,  встановлено,  що в графі «мати» зазначена ОСОБА_5.(а.с.  19)

17     лютого 2008 року ОСОБА_5 - померла,  (а.с.  18)

З довідки міського противотуберкульозного диспансері встановлено,  що ОСОБА_5 перебувала на обліку в ММПТД з 19 травня 1999 року,  17 лютого 2008 року померла в 4 відділенні ММПТД. ОСОБА_5 мешкала за адресою: АДРЕСА_5 та разом з нею проживав її син ОСОБА_2

З наряду № 142 а Макіївської міської СЕС,  на остаточну дезінфекцію,  встановлено,  що за адресою: АДРЕСА_5,  де мешкала ОСОБА_5,  21 лютого 2008 року у присутності ОСОБА_2 було проведено дезінфекцію вказаної квартири.

З амбулаторної карти ОСОБА_2 встановлено місце проживання останнього: АДРЕСА_5.

З листа Макіївської загальноосвітньої школи № 86,  встановлено,  що ОСОБА_2,  1991 року був зареєстрований за адресою: м.  Макіївка-26,  пр.-т ОСОБА_12АДРЕСА_6,  а фактично проживав з матір'ю за адресою: АДРЕСА_5.

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради від 11 червня 2008 року ОСОБА_1 була призначена піклувальником неповнолітнього ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

З листа завідуючої П'ятої Макіївської державної нотаріальної контори встановлено,  що після померлого 16.08.2001 р. ОСОБА_3,  померлої 16.12.2002 р. ОСОБА_4,  померлої 16.02.2008 р. ОСОБА_5 спадкові справи не заводились.

Свідок ОСОБА_13  показала суду,  що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_7. На протязі тривалого часу вона була знайома з ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  оскільки мешкала разом з ними по сусідству за адресою: АДРЕСА_5. За вказаною адресою разом із подружжям ОСОБА_4,  з 1990 року,  мешкала рідна онучка ОСОБА_4 - ОСОБА_5,  а 1991 року за вказаною адресою також проживає правнук ОСОБА_4,  та відповідно син ОСОБА_5,  -ОСОБА_2 У серпні 2001 року помер ОСОБА_3 після його смерті за вказаною адресою залишилися проживати його дружина - ОСОБА_4,  ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 займалися організацією поховання померлого ОСОБА_3 16 грудня 2002 року померла ОСОБА_4,  що постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_5. На момент її смерті за вказаною адресою залишилися проживати її онучка - ОСОБА_5 із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_14 У лютому 2008 року від туберкульозу померла ОСОБА_5 Після її смерті за вказаною адресою залишився проживати неповнолітній син ОСОБА_5 - ОСОБА_2,  який до теперішнього часу мешкає в цій квартирі. Після смерті його матері ОСОБА_2 був призначений піклувальник ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_15 надала суду аналогічні пояснення.

Таким чином,  аналіз приведених доказів доводить суд до того,  що ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом не може реалізувати свої права,  як спадкоємця,  оскільки в свідоцтві про право власності на житло не вказані частки співвласників,  а тому його позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню. Крім цього,  судом був встановлений факт сумісного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_3,  померлим 16.08.2001 року та ОСОБА_4,  померлою 16.12.2002 року з 1990 року та по день їх смерті,  а тому ці позовні вимоги також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  256 ЦПК України,   ст.  41 Конституції України,   ст.   ст.  316,  328,  345,  355,  357 ЦК України,   ст.   ст.  10,  11, 15,  57,  214-215,  ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визначення часток в спільній сумісній власності та встановлення факту сумісного помешкання - задовольнити.

Визначити ідеально частки із майна,  що є у спільній власності - квартирі АДРЕСА_8,  та встановити що розмір частки ОСОБА_3 становить х/г частки,  ОСОБА_4 становить 1/2 частки.

Встановити факт сумісного помешкання ОСОБА_5 з ОСОБА_3,  померлим 16.08.2001 р. та ОСОБА_4,  померлою 16.12.2002 р. з 1990 року та подень їх смерті.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.