справа №2-5210-2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2008 року , Артемівський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Мальованого Ю.М. ,
при секретарі Великородно!' М. О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивачки ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3
ОСОБА_4
відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3, до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання договору обміну автомобіля на частку квартири дійсним та визнання права власності на 8/12 часток у зв'язку з збільшенням вартості чужого будинку за рахунок відновлювального ремонту, про розподіл та припинення права спільної часткової власності. -
встановив:
28.05.08. до суду надійшов зазначений позов, в якому позивачі вказали, що
відповідач по справі - ОСОБА_5, будучи власником квартири № 47 у домі № 46 по
вул. Ювілейній в м. Артемівську Донецької області, здійснив обмін цієї квартири на 3/4
частки будинку № 92 по вул. Сибірцева в м. Артемівську Донецької області.
Співвласником цього дому є співвідповідач по справі - ОСОБА_6, якому належить 1/4
частка спірного будинку. Цей договір ОСОБА_5 уклав 17.06.02. з ОСОБА_7,
сестрою ОСОБА_6, яка після смерті їхніх батьків успадкувала 3/4 спірного дому. Вказаний
будинок у 2000 р. горів і тому потребував капітального ремонту. Незважаючи на такий
стан будинку, позивачі запевнили ОСОБА_5 у тому, що допоможуть його
відремонтувати, рекомендуючи здійснити цей обмін. ОСОБА_5 бачив
зацікавленість позивачів ( своєї матері та рідного брата) жити у цьому будинку і
запропонував їм відремонтувати його та переходити в нього жити. Позивачі на це
погодилися, в свою чергу ОСОБА_2 пустила ОСОБА_5 жити до свого
будинку № 2 по вул. Центральній в м. Артемівську, де той і став проживати. Для ремонту
спірного будинку позивачами були витрачено значні кошти у сумі 40 000 грн. Згідно
договору обміну вартість дому з земельною ділянкою складала 16 019 грн. Вартість
будинку у зв'язку з ремонтом і відновлювальними роботами виросла на 40 000
грн. і складає 56 019 грн. у зв'язку з тим, що позивачі підключили його до води, до газу, до електроенергії, зробили ремонт і будинок із нежилого став жилим. При цьому позивачі вважають, що співвідношення між старою ціною і ціною відремонтованого будинку дає можливість виявити яка частка має бути у кожного у заново відбудованій вартості будинку у грошовому еквіваленті або у натурі в ідеальному вигляді. На погляд позивачів ОСОБА_6 повинен мати 1/12 частку, що в грошовому вигляді складає 4 668 грн. 25 коп., ОСОБА_5 повинен мати 3/12 частки, або 14 004 грн. 75 коп., позивачу ОСОБА_2 повинно належати 3/12 часток, або 14 004 грн. 75 коп., а позивачу ОСОБА_1 -5/12 часток, або 23 341 грн. 25 коп. Позивачі зазначають, що розуміють те, що користуються чужою власністю, яка на 3/4 належить ОСОБА_5, а на 1/4 - ОСОБА_6, але вони вважають, що вклавши великі гроші в ремонт будинку, вони також мають право на свої частки відповідно до зробленого вкладу. Вважають, що спільну сумісну власність можна припинити, розділивши її на частки, при цьому частку у спільній сумісній власності ОСОБА_6 як власника замалої її частини, можна взагалі припинити, виплативши йому грошову компенсацію. ОСОБА_5 є власником 3\4 часток, вартість яких на момент вчинення обміну, зважаючи на нежилий стан цього будинку, у грошовому вимірі була реально невеликою. За усною домовленістю з ОСОБА_1 він обміняв свою частку у спірному будинку на автомобіль ВАЗ - 2103, що належав ОСОБА_8, гроші за який власнику заплатив ОСОБА_1 У позові просили винести рішення, яким встановити що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нарівні з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є співвласниками дому № 92 по вул. Сибірцева у м. Артемівську, оскільки позивачі шляхом ремонту та перебудови з дозволу власників створили істотно новий будинок, вартість якого перевищує його вартість у первинному вигляді. Просили припинити право спільної сумісної власності, розділивши її між співвласниками наступним чином: визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/12 частку, за ОСОБА_5 на 3/12.частки, за ОСОБА_2 на 3/12 частки, за ОСОБА_1 на 5/12 часток. Крім того, визнати, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 навесні 2003 р. фактично відбувся обмін автомобіля ВАЗ 2103 на його частку у спірному домі, припинивши право власності ОСОБА_5 у спільній частковій власності на цей будинок. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 має свій власний будинок, а його частка у будинку № 92 по вул. Сибірцева у м. Артемівську є замала, просили припинити право сумісної часткової власності шляхом виплати йому компенсації, визнавши за позивачами право власності на частки будинку і на частки земельної ділянки у розмірах - за ОСОБА_2 3/12 частки будинку і земельної ділянки, або 1/4 частки, а за ОСОБА_1 - 9/12 частки будинку і земельної ділянки, або 3/4 частки.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 підтримали заявлені позовні вимоги.
Відповідачі проти позову заперечували, просили у його задоволенні відмовити. Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні вказаного позову слід відмовити у повному обсязі.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідач по справі ОСОБА_5 суду пояснив, що 17.06.02. він здійснив обмін належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 на 3/4 частини будинку № 92 по вул. Сибірцева в м. Артемівську, що належали ОСОБА_7 Співвласником цього будинку є брат ОСОБА_7 - ОСОБА_6, якому належить 1/4 частка цього будинку. Цей обмін він здійснив на пропозицію своєї матері - ОСОБА_2 , яка пообіцяла переоформити на нього належний їй будинок по вул. Центральній, 2 в м. Артемівську. Будинок № 92 по вул. Сибірцева у 2000 р. горів, тому потребував відновлювального ремонту, крім того, він був відключений від газу, води та електрики. За свій власний кошт він купував шифер для заміни даху на спірному будинку, придбавав інші будівельні матеріали, брав участь у ремонті своєю фізичною працею, витратився на підключення будинку до газу, води та електрики, щомісяця віддаючи свою заробітну плату матері на потреби ремонту. Зважаючи на бажання матері та брата, позивачів по справі, жити в цьому будинку, він проти цього не заперечував. Оскільки у них була домовленість про те, що на нього перепишуть будинок № 2 по вул. Центральній в м. Артемівську, він допомагав коштами на ремонт свого будинку, крім того ремонтував і будинок в якому проживав. Відносини у сім'ї зіпсувалися після того, як він став проживати цивільним шлюбом з ОСОБА_9 і перестав матері віддавати свою заробітну плату. ОСОБА_2 поставила питання про виселення з будинку № 2 по вул. Центральній ОСОБА_9, що і було зроблено у
судовому порядку, внаслідок чого на теперішній час вони змушені знімати собі житло. Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання укладеного між ними договору міни автомобіля ВАЗ 2103 на належні ОСОБА_5 3/4 частки у спірному будинку, він ці вимоги також не визнає, оскільки у 2000 р. за свій власний кошт купив ОСОБА_1 на його бажання цей автомобіль, яким той керував на підставі генеральної довіреності. У 2003 р. на прохання колишнього власника автомобіля - ОСОБА_8, ОСОБА_5 переоформив його на себе, при цьому ніякої домовленості про обмін автомобіля на належну частку у спірному будинку між ним та ОСОБА_1 не булу, договір про це не складався.
Аналогічні пояснення дала свідок ОСОБА_9
Відповідач ОСОБА_6 суду пояснив, що після смерті його батьків залишалася спадщина у вигляді будинку № 92 по вул. Сибірцева у м. Артемівську, в якому йому належить 1/4 частка. Власником інших 3/4 частин цього будинку була його сестра -ОСОБА_7, яка обміняла їх на квартиру, що належала ОСОБА_5 ОСОБА_10 він проживає поруч з батьківським домом і увесь відновлювальний ремонт цього будинку проходив на його очах, а інколи і з його допомогою. ОСОБА_5 брав безпосередню участь у ремонті цього будинку, купував шифер на кришу, інші будівельні матеріали, підключав будинок до газопостачання, водопостачання та електрики. ОСОБА_6 на грошову компенсацію своєї частки у будинку не погодився, просив у позові відмовити.
Аналогічні пояснення дала свідок ОСОБА_10
До матеріалів справи залучено договір міни квартири на будинок, укладений 17.07.02. між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, який було посвідчено в нотаріальному порядку. Відповідно до цього договору ОСОБА_7 передала у власність ОСОБА_5 3/4 частки належного їй на праві приватної власності будинку, отримавши квартиру АДРЕСА_2, що на праві власності належала ОСОБА_5
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 на підставі договору міни володіє спільною частковою власністю у розмірі 3/4 будинку № 92 по вул. Сибірцева.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.06.01. ОСОБА_6 після смерті свого батька - ОСОБА_11 успадкував 1/4 частину будинку № 92 по вул. Сибірцева в м. Артемівську з надворними спорудами та прибудовами.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив той факт, що права власності на спірний будинок у нього і співпозивачки ОСОБА_2 ніколи не було. На його думку воно виникло у цього після обміну частки спірного будинку, що належала ОСОБА_5 на автомобіль ВАЗ - 2103, який належав ОСОБА_1, про що між ними було укладено договір в усній формі. Автомобіль він купив за кошти, що йому дала мати -ОСОБА_2 , володів та розпорядився ним на підставі генеральної довіреності, після домовленості з ОСОБА_5 про обмін, він переоформив цей автомобіль на відповідача.
Вирішуючи цей спір по суті, суд керується положеннями ч. 4 ст. 41 Конституції України, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. У ч.2 ст. 321 ЦК України зазначено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне вимоги позивачів про визнання їх співвласниками спірного будинку нарівні з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що ними був проведений відновлювальний ремонт цього будинку, такими, що не ґрунтуються на законі.
Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання такою, що фактично відбулася угода між ним та ОСОБА_5 про обмін автомобіля ВАЗ 2103 на частку спірного дому, що
належить ОСОБА_5, суд керується положеннями ч. 4 ст. 334 ЦК України, відповідно до якої якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що позивачі не мають законних підстав для визнання за ними права на спільну часткову власність у будинку № 92 по вул. Сибірцева у м. Артемівську.
Беручи до уваги викладене, керуючись ч. 4 ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 328 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3, до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання договору обміну автомобіля на частку квартири дійсним та визнання права власності на 8/12 часток у зв'язку з збільшенням вартості чужого будинку за рахунок відновлювального ремонту, про розподіл та припинення права спільної часткової власності - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті^ одному примірнику.