Справа № 22ц -3914/2008

Головуючий у 1-й інстанції - Фісунов А.Л.

Категорія-5

Доповідач - Петренко І.О.

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2008 року

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.,

суддів - Осіяна М. О., Волошина Н.П.,

при секретарі - Шило С. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом Ленінської районної в м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_2, третя особа КЖЕП №25 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин, зобов'язати КЖЕП №25 здійснити виписку ОСОБА_2 з зазначеної квартири.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів ЗО червня 1995 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (основний квартиронаймач) видано ордер №000763 на вище вказану квартиру , де 04 липня 1995 року була зареєстрована вона , її син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, а в подальшому і син ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження. У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 ( бабусі позивача) ІНФОРМАЦІЯ_4 вона була виписана з даної квартири. З 2004 року ОСОБА_2 проживає разом зі своєю матір'ю за адресою ж/м АДРЕСА_2, а тому з цього часу в квартирі АДРЕСА_1 він не проживав, не відвідував, не сплачував комунальні послуги, в порушення ч. 1 ст. 172 СК України самоусунувся від надання допомоги та догляду за батьком. Всі обов'язки, що випливали з договору найму житлового приміщення були покладені на ОСОБА_4, який ІНФОРМАЦІЯ_5 помер.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2007 року позовні вимоги Ленінської районної в м. Дніпропетровську ради задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаного рішення суду.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія судів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін за наступними підставами.

Відповідно до ст. . 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Так , постановлюючи оскаржуване рішення суд виходив із того , що позивачем надано достатньо доказів того , що відповідач втратив право користування спірною квартирою , оскільки строком більш ніж шість місяців не мешкає в ній.

Доказами для вище викладеного висновку стали матеріали перевірки , яка проводилась прокуратурою Ленінського району м. Дніпропетровська по факту смерті ОСОБА_4 1965 року народження і , в зв"язку з проведенням якої були опитані мешканці АДРЕСА_3 )ар. сп. 19-21), які пояснювали про те , що ОСОБА_4 мешкав спірній квартирі один і про членів його сім"ї або родичів їм не відомо.

Сам відповідач ОСОБА_2 у своїх поясненнях ( ар. сп. 23) вказував на те , що останні 3-4 роки він після розлучення батьків мешкає з матір"ю за адресою жм АДРЕСА_2.

Ніяких доказів свого проживання в спірній квартирі відповідач не надав , з вимогами про усунення перешкод в проживанні в спірній квартирі не звертався, хоча відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна із сторін по справі забов"язана надавати докази в підтвердження своїх вимог та заперечень на позовні вимоги.

Посилання в апеляційній скарзі на те , що відповідач не мав можливості проживати зі своїм батьком , який вів антиморальний спосіб життя самі по собі суттєвого правового значення не мають, а копії квітанцій , які були надані до апеляційної скарги у доказ сплати сум за комунальні послуги не можна розглядати як участь в утриманні спірної квартири , оскільки данні суми були сплачені вже після звернення позивача до суду з даним позовом.

Решта посилань в апеляційній скарзі суттєвого значення не має, а тому колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін , оскільки для скасування рішення підстави вказані в ст. ст. 309, 311 ЦПК України відсутні, а доводи наведені в апеляційній скарзі не мають ознак неправильного застосування судом норм матеріального або процесуального права , які призвели , або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст. . ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .