Дата документу 10.04.2018 Справа № 554/1521/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

10 квітня 2018 року                                                                                             м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Микитенка В.М., з участю секретаря Різник А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти БПП Управління патрульної поліції у м. Полтаві Сасько Вікторії Вікторівни про визнання дій протиправними та скасування постанови серії БР №651112 від 02.03.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.,

в с т а н о в и в:

12.03.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до  інспектора роти БПП батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтаві ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови серії БР № 651112 від 02.03.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів правопорушення, свою провину категорично заперечив. Зазначив, що 02.03.2018 року він рухався вулицею ОСОБА_3 з кутовим рухом біля залізничного вокзалу «Полтава-Київська». У зв’язку зі складними погодними умовами, що склалися в місті на той момент був вимушений на деякий час зупинитись щоб оцінити дорожню обстановку та впевнитись у відсутності пішоходів, адже в тому місці знаходився знак «Пішохідний перехід». В цей час поблизу нього зупинились ще кілька автомобілів. Після чого його автомобіль загруз у снігу і заглох, бо дорога не була належним чином прочищена від снігу. У цей час до нього під’їхав екіпаж патрульної поліції та відповідачка склала щодо нього постанову на наклала адміністративне стягнення. Просив розглянути справу без його участі в письмовому провадженні.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилась,  надала суду письмові заперечення проти позову та просила відмовити у його задоволенні за безпідставністю. Справу просила розглянути без її участі.

Представник третьої особи також надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

У відповідності до постанови БР №651112 від 02.03.2018 року ОСОБА_1  притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що він 02.03.2018 року  о 20.55 годин у місті Полтава по вул. Кондратенка, 14, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку другим рядом на проїзній частині, чим порушив п.15.4 ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.2).

Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, в тому числі за порушення правил зупинки.

Згідно з п.15.4 Правил дорожнього руху України транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.

Виходячи з вимог ч.2 ст.77 КАС України: «У адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вирішенні спору суд також виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч.2 ст.62 Конституції України).

З огляду на те, що позивачем оскаржується рішення відповідача, має бути перевірено, в тому числі, чи прийнято воно обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Під час судового розгляду установлено, що цих вимог відповідачем дотримано не було, тому протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що позивач з правопорушенням передбаченим ч. 1  ст. 122 КУпАП  не погодився.

Згідно зі  статтею 280 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно  ст. 251 КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами в розумінні  ст. 251 КУпАП України  є, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

Враховуючи незгоду позивача з вчиненим адміністративним правопорушенням відповідач мав навести докази в підтвердження факту порушення позивачем ч. 1  ст. 122 КУпАП.

Суду надано відеозапис зупинки позивача патрульною поліцією міста Полтави від 02.03.2018 року, згідно якого убачається, що екіпаж патрульної поліції, виявивши автомобіль НОМЕР_1, який стояв на засніженій вулиці неподалік залізничного вокзалу «Полтава-Київська», одразу перекрив йому дорогу та відповідачка підійшла до вказаного автомобіля. В автомобілі знаходився водій ОСОБА_1 і заперечував порушення ним правил дорожнього руху мотивуючи, що він пропускав пішоходів, однак відповідач притягнула його до адміністративної відповідальності. На момент блокування руху автомобіля позивача відповідачем, поряд та позаду також стояли інші автомобілі.

Можливість продовження руху автомобіля позивача через складні погодні умови та необхідність оцінки дорожньої обстановки, з огляду на перешкоду для руху у виді автомобіля, що зупинився ліворуч з невеликим інтервалом, а також вірогідної наявності пішоходів, відповідач не перевіряв.

Водночас, із вказаного відеозапису не вбачається тривалість зупинки позивача, чи був у нього увімкнутий двигун і чи не застряг він у снігу, з огляду на складні погодні умови та не належним чином розчищену ділянку дороги.

При цьому ракурс відеозйомки не дозволяє повністю виключити можливу небезпеку для руху позивача з боку пішоходів (оскільки він перебував у зоні дії знаку пішохідного переходу) та його блокування снігом.

Інші докази суду не надані.

При цьому суд також виходить із вимог пункту 2.3. «б», «д» Правил дорожнього руху України, згідно яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Крім того, згідно пунктів 2.12 «г», 2.14 «е» Правил дорожнього руху власник транспортного засобу має право на безпечні та зручні умови для руху і відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Водночас, виходячи з пунктів 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, а у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Оцінюючи вказані докази та аналізуючи відповідні нормативно-правові акти, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано пояснень позивача та не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на основоположні засади справедливого розгляду та поваги до прав позивача.

Суд зазначає, що зупинка у невстановлених для цього місцях не є протиправним діянням, у випадках надання переваги в русі іншим учасникам дорожнього руху або дії непереборної сили.

Згідно з  ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, в тому числі, скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутності в діянні позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 2,6,77, 134, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії інспектора роти БПП Управління патрульної поліції в м. Полтаві ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Постанову БР №651112 від 02.03.2018 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів.

Суддя                                                                                В.М.Микитенко