ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 921/247/17-г/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представники учасників справи:

позивача - Жук Р.С.,

відповідача-1 - не з'явився,

відповідача-2 - Макєєв Є.Ю.,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2017

(головуючий - Якімець Г.Г., судді - Бойко С.М., Матущак О.І.)

у справі № 921/247/17-г/16 Господарського суду Тернопільської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок",

2. Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт"

про припинення договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 07 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" (далі - ПАТ "ВіЕс Банк") звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок" (далі - ТОВ Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок"), Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (далі - ТОВ "Укргазбанк") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" (далі - ТОВ "Стар Софт") про визнання припиненим договору іпотеки від 30.12.2005, укладеного ПАТ "Укргазбанк" та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок".

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що основне зобов'язання за кредитним договором є припиненим, що є підставою для припинення іпотеки за договором іпотеки. При цьому, позивач зазначає, що наявність обтяження іпотекою майна згідно з договором іпотеки від 30.12.2005, укладеним ПАТ "Укргазбанк" та ТОВ Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок", унеможливлює виконання рішення суду від 17.12.2012, реалізацію предмета іпотеки та задоволення вимог ПАТ "ВіЕс Банк".

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. ПАТ "ВіЕс Банк" є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк", яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Фольксбанк", яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Електрон Банк".

2.2. 30.12.2005 ВАТ "Укргазбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки без оформлення заставної, згідно з п. 1.1 якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя як кредитора за умовами кредитного договору № 9 від 22.03.2005 зі всіма змінами та доповненнями, який укладений іпотекодержателем та ТОВ "Стар Софт" (позичальником). Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 р. 2 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - приміщення загальною площею 601,60 м2, що знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вул. Качали, 1.

2.3. 28.08.2007 ВАТ "Електрон Банк" (банк) та ТОВ "Стар Софт" (позичальник) укладено кредитний договір №КР23568, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 990 000 доларів США строком на 6 років.

2.4. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору від 28.08.2007 виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується іпотекою, зокрема, нежитловими приміщеннями за адресою: м. Тернопіль, вул. Качали, 1, які належать майновому поручителю - ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок".

2.5. У листі №04/12-661 від 28.08.2007 Тернопільською філією ВАТ АБ "Укргазбанк" надано згоду на передачу ВАТ "Електрон Банк" в наступну іпотеку приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул. Качали, 1, яке виступає забезпеченням за кредитним договором №9 від 22.03.2005 відповідно до договору іпотеки від 30.12.2005.

2.6. 31.08.2007 ВАТ "Електрон Банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок" (іпотекодавець - майновий поручитель) укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, а саме: п. 2 з метою повного та своєчасного виконання основного зобов'язання (за кредитним договором №КР23568 від 28.08.2007) іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно разом з усіма його приналежностями (предмет іпотеки), що знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вул. Качали, 1.

2.7. У п. 9 іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодержатель серед іншого має право у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, договору про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 16 іпотечного договору).

2.8. Відповідно до п. 33 іпотечного договору на момент укладання цього договору предмет іпотеки не перебуває під забороною (крім заборони відчуження, накладеної на підставі договору іпотеки, укладеного 30.12.2005 ВАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок").

2.9. 17.12.2012 Господарським судом Тернопільської області прийнято рішення у справі №7/91-1669, звернуто стягнення на користь ПАТ "Фольксбанк" заборгованість ТОВ "Стар Софт" за кредитним договором №КР235668 від 28.08.2007 в сумі 1 273 659,98 дол. США (що еквівалентно 9 711 912,08 грн) на предмет іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2007, шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством "Фольксбанк" згідно з договором купівлі-продажу з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству "Фольксбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з початковою ціною реалізації 4 046 000 грн.

09 січня 2013 року на виконання зазначеного рішення Господарським судом Тернопільської області видано накази.

2.10. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010 у справі №4/10-144 за первісним позовом ПАТ "Укргазбанк" до ТОВ "Стар Софт" про стягнення 107 550,39 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2009 складає 856 638,86 грн) та 42 273,13 грн пені; за зустрічним позовом ТОВ "Стар Софт" до ПАТ "Укргазбанк" про визнання недійсними: кредитного договору № 9 від 22.03.2005 та додаткових угод до нього, договорів іпотеки: реєстровий №770 від 25.03.2005, реєстровий номер №4243 від 30.12.2005, реєстровий номер №3973 від 16.10.2006, реєстровий номер №1677 від 15.05.2006, реєстровий №2440 від 22.06.2006; первісний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Стар Софт" на користь ПАТ "Укргазбанк" 92 000 дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2009 складало 732 780 грн.) заборгованості за основною сумою боргу; 1 132,99 дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2009 складало 9 024,27 грн нарахованих відсотків, 14 417,40 дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2009 складало 114 834,59 грн.) несплачених процентів за кредитом, 42 273,13 грн пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, 1 075,51 дол. США та 422,74 грн державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволені зустрічного позову відмовлено.

На виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010 по справі №4/10-144 18 серпня 2010 року видано наказ.

2.11. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.11.2011 року у справі №4/10-144 змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010 шляхом звернення стягнення 92 000 дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2009 складало 732 780 грн) заборгованості за основною сумою боргу на майно, що належить ТОВ "Стар Софт" відповідно до договору іпотеки.

2.12. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2015 у справі №4/10-144 задоволено скаргу ТОВ "Стар Софт". Визнано незаконною бездіяльність ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Тернопільській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2010 у справі №4/10-144; зобов'язано ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Тернопільській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню вказаного наказу та встановлено, що внаслідок проведених виконавчих дій з реалізації предмета іпотеки відбулось повне погашення заборгованості в сумі 899 570,73 грн по виконанню наказу в рамках виконавчого провадження №21080710, що є підставою для винесення постанови ДВС про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним погашенням боргу відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження"; предмет іпотеки реалізовано на загальну суму 920 746 грн (42 217,36 грн. з яких перераховано стягувачу згідно з платіжним дорученням №152 від 17.03.2015 в межах виконання наказу №4/10-144), відбулось повне погашення заборгованості в сумі 899 570,73 грн по виконанню наказу господарського суду №4/10-144 від 18.08.2010 в рамках виконавчого провадження №21080710.

2.13. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2012 у справі №1/42/5022-549/2012 за позовом ПАТ "Укргазбанк" до ТОВ "Стар Софт" про стягнення 107 550,39 доларів США (що за офіційним курсом НБУ складає 856 638,86 грн.) та 42 273,13 грн пені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ТОВ "Стар Софт" перед ПАТ "Укргазбанк", яка складається із: суми боргу за кредитом - 106923,77 дол. США, що становить 851 647,83 грн (оскільки позивач зменшив позовні вимоги на суму 626,62 дол. США, так як дана сума стягнута в процесі виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2010 у справі №4/10-144 і зарахована в погашення прострочених процентів); 42 273,13 грн пені, 17 873,49 грн судових витрат, звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: а) однокімнатну квартиру загальною площею 137,5 м2, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Валова, буд. 16, кв. 1, передане в іпотеку АБ "Укргазбанк" на підставі договору іпотеки від 16.10.2006 за реєстровим № 3973; б) приміщення офісу №6, загальною площею 137,5 м2, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Валова, буд. 5, передане в іпотеку АБ "Укргазбанк" на підставі договору іпотеки від 25.03.2005 за реєстровим №770.

2.14. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2015 у справі №921/1271/13-г/5 за позовом ПАТ "Укргазбанк" до ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок" та до ТОВ "Тернопіль Онлайн"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-1, 2: ТОВ "Стар Софт" про стягнення 123 460,81 дол. США та 51 886,91 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; та за зустрічним позовом ТОВ "Тернопіль Онлайн" до ПАТ "Укргазбанк", ТОВ "Стар Софт"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок" про визнання недійсним кредитного договору №9 від 22.03.2005 зі змінами та доповненнями без застосування наслідків недійсності, в задоволенні первісного та зустрічного позовів - відмовлено.

2.15. Зазначеним рішенням встановлено, що ПАТ "Укргазбанк" скористався своїм правом щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором №9 від 22.03.2005 як шляхом стягнення з позичальника коштів (рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010 у справі №4/10-144) так і шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за відповідними іпотечними договорами (рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2012 у справі №1/42/5022-549/2012).

2.16. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2015 у справі №4/10-144 встановлено, що відбулося повне погашення заборгованості по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області №4/10-144 від 18.08.2010, який виданий на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010 у справі №4/10-144 в рамках виконавчого провадження №21080710.

2.17. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2015 у справі №921/1271/13-г/5 встановлено, що заборгованість по кредиту в сумі 92 000,00 дол. США за кредитним договором №9 від 22.03.2005 повністю погашена, чим спростовуються твердження позивача про наявність заборгованості за даним кредитним договором по поверненню кредиту в сумі 45 688,43 дол. США, а відтак, відсутні підстави для задоволення позову про звернення стягнення даної суми боргу на предмет іпотеки. З поданих позивачем виписок по рахунку позичальника вбачається, що за останнім рахується заборгованість по прострочених відсотках в сумі 11 110,60 доларів США за період з 01.01.2010 по 31.10.2010. Разом з тим, судом встановлено, що права позивача по кредитному договору були порушені 10 січня 2010 року, а з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ "Укргазбанк" звернулося до суду 23 грудня 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності і про застосування позовної давності заявлено відповідачем у справі, відтак, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по прострочених процентах в розмірі 11 110,60 доларів США за період з 01.01.2010 по 31.10.2010 відмовлено.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 19 червня 2017 року рішенням Господарського суду Тернопільської області у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив, зокрема, з такого.

3.2.1. Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" не виконано в повному обсязі основного зобов'язання за кредитним договором №9 від 22.03.2005, в забезпечення якого укладено договір іпотеки (без оформлення заставної) від 30.12.2005.

3.2.2. Позивачем по справі не надано належних доказів на підтвердження звернення ПАТ "ВiЕс Банк" до нотаріуса із заявою про укладення договору купівлі-продажу (на виконання рішення суду).

3.2.3. Позивачем також не подано копій претензій (вимог) до відповідача-2, що свідчить про відсутність спору між позивачем та відповідачем-2.

3.2.4. У ПАТ "Укргазбанк" існує пріоритет на задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку майна.

3.2.4. Законом України "Про іпотеку" не передбачено такої підстави для припинення іпотеки як сплив позовної давності для звернення до суду з позовом до позичальника про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки, з огляду на що дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення договору іпотеки.

3.3. 02 жовтня 2017 року постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано припиненим договір іпотеки від 30.12.2005, укладений ВАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок", посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. та зареєстрований у реєстрі за №4243. Здійснено розподіл судового збору.

3.4. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з такого.

3.4.1. ПАТ "Укргазбанк" повністю реалізувало своє право на задоволення вимог кредитора за кредитним договором №9 від 22.03.2005 за рахунок предмета іпотеки за договором іпотеки від 30.12.2005, укладеним ПАТ "Укргазбанк" та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок".

3.4.2. У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про припинення основного зобов'язання за кредитним договором №9 від 22.03.2005 (зважаючи на повне погашення основного боргу та відмову в задоволенні позову щодо стягнення відсотків у зв'язку з спливом позовної давності) та, відповідно, про можливість припинення іпотеки за договором іпотеки від 30.12.2005, укладеним ПАТ "Укргазбанк" та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок", яким забезпечувалось виконання зазначеного вище кредитного договору.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 23 жовтня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2017, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2017 залишити без змін.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

4.2.1. Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.2.2. Згідно з ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

4.2.3. ТОВ "Стар Софт" не погасило в повному обсязі заборгованість перед ПАТ "Укргазбанк" за кредитним договором, що свідчить про відсутність підстав для припинення договору іпотеки.

4.2.4. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 13.03.2017 у постанові №6-224цс17, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання, що вважається виконаним згідно з ст. 599 ЦК України.

4.2.5. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові №6-1840цс16 від 05.07.2017, за загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України). Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов'язання" розділу І книги п'ятої "Зобов'язальне право" ЦК України, норми якої передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).

Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 "Припинення зобов'язання" ЦК України не передбачають.

Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.

Отже, зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється.

У зв'язку з викладеним, на думку скаржника, господарським судом апеляційної інстанцій під час вирішення спору в порушення вимог ст. 11128 ГПК України не враховано наведені висновки Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладені у його постановах, тоді як такі висновки є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правових акт, що містить відповідну норму права.

4.3. Відзиви від учасників справи до Верховного Суду не надходили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується визнання припиненим договору іпотеки, укладеного ПАТ "Укргазбанк" та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок" від 30.12.2005.

5.2.2. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, яка кореспондується з вимогами ст. 202 ГК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання, що вважається виконаним згідно з статтею 599 ЦК України.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" не виконано основного зобов'язання за кредитним договором №9 від 22.03.2005, адже як встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2015 у справі № 921/1271/13-г/5 за ТОВ "Стар Софт" рахувалася заборгованість по прострочених процентах в сумі 11 110,60 доларів США за період з 01.01.2010 по 31.10.2010, а також ця обставина підтверджується банківською випискою/особовий рахунок з 01.06.2008 по 08.06.2017, яка надана відповідачем-2 до матеріалів цієї справи (по рахунку 206810163207.840 USD) сума заборгованості по нарахованих процентах за період з 01.01.2010 30.09.2010 становить 9 977,61 доларів США.

Наведені обставини не спростовані іншими учасниками справи, а також судом апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що аргументи скаржника у касаційній скарзі про те, що ТОВ "Стар Софт" не погасило в повному обсязі заборгованість перед ПАТ "Укргазбанк" за кредитним договором, що свідчить про відсутність підстав для припинення договору іпотеки, є такими, що не спростовані матеріалами справи.

5.2.3. Також Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача-2 про те, що зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється, з огляду на таке.

Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов'язання" розділу І книги п'ятої "Зобов'язальне право" ЦК України, норми якої передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).

Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 "Припинення зобов'язання" ЦК України не передбачають.

При цьому відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.

Згідно з приписами цієї статті особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.

У зобов'язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб'єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов'язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов'язку. Так само й боржник зі спливом позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов'язку.

Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя цієї статті). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята цієї статті). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша цієї статті), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Отже, Цивільний кодекс України не визнає сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язання. Виконання боржником зобов'язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов'язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

Таким чином, зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється.

5.2.4. Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України "Про іпотеку"). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і за загальним правилом є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 цього Закону).

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Зміст цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Так, згідно з абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання. Натомість такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов'язанням, цей Закон не передбачає.

Якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, отже, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Отже, у цій справі, суд першої інстанції, встановивши наявність заборгованості за ТОВ "Стар Софт" по процентам за кредитом, правильно застосував зазначені норми матеріального права та на підставі заявлених позовних вимог дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт відмови судом у задоволенні позову ПАТ "Укргазбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки внаслідок пропущення строку позовної давності не є підставою для припинення іпотеки в розумінні ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

5.2.5. Враховуючи, що договір іпотеки (без оформлення заставної) від 30.12.2005 не припинив своєї дії, як і не припинилась і сама іпотека, оскільки Законом України "Про іпотеку" не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності для звернення до суду з позовом до позичальника про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки, а ПАТ "Укргазбанк" як попередній іпотекодержатель за договором іпотеки від 30.12.2005 має пріоритет над наступними іпотеками, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

5.2.6. При цьому, Верховний Суд вважає, що висновки господарського суду першої інстанції про те, що позивач до подання позову у цій справі не звертався з претензією до відповідача-2, що свідчить про відсутність між ними спору, а також про те, що позивач не подав доказів на підтвердження звернення ПАТ "ВiЕс Банк" до нотаріуса із заявою про можливість укладення договору купівлі-продажу (на виконання рішення суду) та відмову нотаріуса у посвідченні такого договору в зв'язку із наявністю попередньої іпотеки, є такими, що не мають правового значення для вирішення цього спору.

Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене, позивач у справі може реалізувати своє право шляхом подачі відповідного позову до суду. Отже, не звернення позивача з відповідною претензією до відповідача-2 не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

5.2.7. Таким чином, враховуючи встановлений господарським судом першої інстанції факт не виконання в повному обсязі ТОВ "Стар Софт" основного зобов'язання за кредитним договором №9 від 22.03.2005, в забезпечення якого було укладено договір іпотеки (без оформлення заставної) від 30.12.2005, саме наведені обставини є першочерговою підставою для відмови у задоволенні позову.

Відтак, висновок апеляційного господарського суду про припинення основного зобов'язання за кредитним договором №9 від 22.03.2005 (зважаючи на повне погашення основного боргу та відмову в задоволенні позову щодо стягнення відсотків у зв'язку з спливом позовної давності) та відповідно про можливість припинення іпотеки за договором іпотеки від 30.12.2005, яким забезпечувалось виконання цього кредитного договору, є помилковим та прямо порушує як норми ст.ст. 509, 598, 599 ЦК України, ст. 202 ГК України так і ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтованим. У зв'язку з викладеним, доводи скаржника у касаційній скарзі про відсутність підстав вважати припиненою іпотеку за договором іпотеки від 30.12.2005 є такими, що заслуговують на увагу.

6.2. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного господарського суду зі справи та залишення в силі рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7. Судові витрати

7.1. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги (стаття 129 ГПК України) покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 у справі №921/247/17-г/16 скасувати.

3. Рішення господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017 у справі №921/247/17-г/16 залишити в силі.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" (79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11, і.к. 19358632) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (01004, м. Київ, вул. Єреванська, 1, і.к. 23697280) 1920,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити господарському суду Тернопільської області видати відповідний наказ.

6. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: О. Мамалуй

Л. Стратієнко