11а-48-2008
ухвала
Іменем України
16 вересня 2008 року. м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі: головуючого полковника юстиції ГОВОРУХИ В.І.,
суддів: підполковника юстиції ТКАЧУКА О.С. ,
полковника юстиції ПАЛЕНИКА І.Г.,
при секретарі ГРАБОВІЙ А.В.
за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції БУДОВОГО СМ. , старшого помічника військового прокурора Луцького гарнізону старшого лейтенанта юстиції СОЛОШЕКНКА Ю.І. та засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок військового місцевого суду Рівненського гарнізону від 26 червня 2008 року, за яким військовослужбовець військової частини 9971 рядовий ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Бережанка, Горохівського району Волинської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, не судимий, призваний на військову службу за контрактом у липні 2006 року, проживає за адресою : АДРЕСА_1 -
та колишній військовослужбовець військової частини 9971 рядовий запасу
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Козин, Рожищенського району Волинської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодружений, не судимий, звільнений з військової служби за контрактом у лютому 2008 року, проживає за місцем народження в АДРЕСА_2
засуджені, кожен окремо, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України до обмеження волі строком на один рік.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7, кожен окремо, звільнений від відбування призначеного основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням за умови, що кожен з них, протягом іспитового строку в один рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Крім того, судом повністю задоволено цивільний позов військового прокурора Луцького гарнізону та постановлено стягнути із засуджених на користь Горохівської центральної районної лікарні Волинської області 440 грн. 29 коп. - витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_10
Судом також частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 та постановлено стягнути на його користь із засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в солідарному порядку, - 217 грн. 75 коп. - на відшкодування матеріальних збитків і 2000 грн. - на відшкодування моральної шкоди, заподіяних злочином.
За вироком місцевого суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнані винними у тому, що близько 00 годин в ніч з 9 на 10 грудня 2007 року, діючи разом в приміщенні магазину, розташованого на автобусній зупинці с. Шклинь Горохівського району Волинської області, в присутності інших громадян, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Так, ОСОБА_6, обурившись відмовою продавця магазину ОСОБА_11 обслужити його, затіяв з нею сварку, вживаючи нецензурні слова. Такими ж діями його підтримав і ОСОБА_7. З метою припинення цих хуліганських дій ОСОБА_10 попросив їх з повагою ставитись до ОСОБА_11. Після чого виникла словесна суперечка між ОСОБА_10 і ОСОБА_7, під час якої останній правим кулаком наніс удар в обличчя ОСОБА_10, від якого останній впав, а ОСОБА_7 наніс йому ще декілька ударів руками і ногами по тілу, незважаючи на спроби дружини потерпілого - ОСОБА_12 перешкодити побиттю її чоловіка.
Підтримуючи дії ОСОБА_7 ОСОБА_6 також наніс декілька ударів ногами та руками потерпілому ОСОБА_12, та близько трьох ударів правим кулаком по голові ОСОБА_11, яка намагалась перешкодити йому в побитті потерпілого ОСОБА_12.
Внаслідок вказаних хуліганських дій з боку засуджених кожному з потерпілих було спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді струсу головного мозку та перелому кісток носа. Крім того, ОСОБА_12 було завдано ушкодження у вигляді синця, рани верхньої губи справа, забою першого пальця правої руки.
Не погоджуючись з вироком суду гарнізону засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в своїй апеляції , зокрема, заперечуючи свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, даючи оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, посилаючись на однобічність, упередженість та неповноту слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи; відсутність у вироку мотивації чому обвинувальні докази суд кладе в основу вироку, а інші, які виправдовують їх, відхиляє або не мотивує чому залишає їх поза увагою; - просять скасувати даний вирок і постановити свій вирок.
При цьому в апеляції вказується, і на те, що обвинувачення суду ґрунтуються лише на непослідовних і суперечливих показах як потерпілих так і свідків, які суд критично не оцінив.
Заслухавши, доповідача, виступи кожного із засуджених на підтримку доводів апеляційної скарги, прокурорів, щодо залишення вироку суду гарнізону без змін а апеляцій без задоволення, обговоривши на підставі доказів справи доводи апеляцій та заперечення державного обвинувача на апеляційну скаргу, колегія судців апеляційного суду регіону приходить до висновку, що наведені в апеляції підстави не вбачаються достатніми для скасування вироку суду гарнізону виходячи із наступного.
Всупереч доводам апеляції, із матеріалів кримінальної справи вбачається, що висновки суду про доведеність винності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні хуліганства та кваліфікація їхніх дій за ч. 2 ст. 296 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на зібраних у справі доказах. Зокрема, вони підтверджені показаннями під час досудового і судового слідства потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_10, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та інших (у котрих, як свідчать матеріали справи, не було підстав для обмови засуджених), висновками судово-медичних експертиз, даними протоколів слідчих дій, іншими доказами.
Суди першої інстанції ретельно перевірив доводи засуджених про безпідставність їх звинувачення, та дійшов висновку, що вони не відповідають матеріалам справи. Прискіпливо судом перевірялись та оцінювались розбіжності в показах свідків, як на досудовому так і судовому слідствах, на які звертається увага і в апеляції і які суд визнав дрібними та неістотними. Такі висновки суду є вірними і сумніву не викликають.
Не встановлено процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків щодо винності засуджених, правильності кваліфікації їхніх дій.
Призначене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, оскільки суд урахував тяжкість вчиненого злочину, особи винних та інші обставини справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377, 379 КПК України, військовий апеляційний суд регіону, -
ухвалив:
Вирок військового місцевого суду Рівненського гарнізону від 26 червня 2008 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без змін, а їхню апеляцію - без задоволення.