ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Копія :
08 грудня 2009р. Справа № 2а - 9539/09/2270/15
м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Майстер П.М.,
При секретарі судового засідання: Ковальчук О.А.,
За участю представників сторін:
позивача : представника за довіреністю ОСОБА_1,
відповідача : представника ДПІ м. Хмельницького Біляк Н. П., Семенюк Н.П. - за довіреністю,
розглянувши матеріали справи у выдкритому судовому засіданні,
за позовом: приватного підприємця ОСОБА_4,
до: ДПІ м. Хмельницького ,
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень ДПІ у м. Хмельницькому № 0003711702/0/8520 від 30.10.09р., № 0003711702/0/8521 від 30.10.09р., № 0003711702/0/8522 від 30.10.09р.,-
ВСТАНОВИВ :
09 листопада 2009 року фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 заявлено позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень ДПІ у м. Хмельницькому № 0003711702/0/8520 від 30.10.09р., № 0003711702/0/8521 від 30.10.09р., № 0003711702/0/8522 від 30.10.09р.
Представник позивача на судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі позовні вимоги не визнали.
Позов мотивовано наступним .
В позовній заяві позивач вказав, що перевіркою, яку проведено ДПІ м. Хмельницького, ПП ОСОБА_4 встановлено, що наймані працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали заяви про надання пільги, а пізніше зареєструвались, як суб’єкти підприємницької діяльності, що її , як працедавця не повідомили.
Відповідно до п.п.6.3.5 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», визначено , в яких випадках працедавець несе відповідальність. Тому вважаю, що нарахування проведено безпідставно.
В акті перевірки зроблено неправомірний висновок, на підставі якого винесені податкові повідомлення – рішення , № 0003711702/0/8521 від 30.10.09р., № 0003711702/0/8522 від 30.10.09р., що в другому кварталі 2007 року ПП ОСОБА_4 отримала дохід від здійснення господарської діяльності в сумі 973496,70грн., чим перевищила граничну суму доходу , на яку поширюється спрощена система оподаткування та норми Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Позивач вважає, кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_4, по договору дорученню за надання брокерських послуг є транзитними, без права її власності на ці кошти, тому при визначенні суми виручки, вони не включаються до бази оподаткування, а включається лише сума отриманої комісійної винагороди.
На думку позивача, платник єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», не є платником, в тому числі податку на додану вартість, тому застосування п.9.3 ст.9 п.п.3.1.1 п.3.1.ст.3, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 «Податку на додану вартість» , а також штрафних санкцій, є неправомірним.
Відповідачі проти позовних вимог заперечували, та надали суду заперечення в якому вказали, що під час перевірки ПП ОСОБА_4 встановлено, що в другому кварталі 2007 року вона отримала виручку від здійснення господарської діяльності, яка перевищила 500 тис. гривень за календарний рік, і тому зобов’язана була перейти на загальну систему оподаткування, та зареєструватись як платник податку на додану вартість.
ДПІ м. Хмельницького в ході проведення перевірки визначила валовий дохід, валові витрати та чистий дохід з 01.07.09р. по 30.06.09р., а також податкові зобов’язання та податковий кредит з податку на додану вартість при перевищенні ПП ОСОБА_4 протягом останніх 12 календарних місяців загальної суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) сукупно 300000 гривень ( без врахування податку на додану вартість) ,та застосували штрафні санкції.
ПП ОСОБА_4 під час використання праці найманих працівників, з якими укладено договори про трудові відносини, надано соціальну пільгу по податку з доходів фізичних осіб. Наймані працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зареєстровані як приватні підприємці і не мали права на отримання податкової пільги з моменту реєстрації до звільнення.
Тому відповідач просить суд в задоволенні позову приватному підприємцю ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині , з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію В02 №739270, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 14.01.2003 року, як фізична особа – підприємець.
Відповідно до свідоцтв про сплату єдиного податку суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_4 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності , який перебуває на спрощеній системі оподаткування - єдиному податку на протязі 2007,2008,2009 років.
Працівниками ДПІ у м. Хмельницькому відповідно до направлень від 29.09.09р. №1755 та плану – графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання з 30.09.09 р. по 13.10.09 року була проведена планова виїзна документальна перевірка фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.06р. по 30.06.09р.
За результатами перевірки було складено акт від 16.10.09 р. № 10269/17-1/НОМЕР_1, яким встановлено порушення п.9.3, п.9.4 ст.9, п.п 3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз. «є» п.п 6.3.3 п.6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 13,14 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.17.1.3, п. 17.1.9 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На підставі акту перевірки керівником ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкові повідомлення - рішення № 0003711702/0/8520 від 30.10.09р., № 0003711702/0/8521 від 30.10.09р., № 0003711702/0/8522 від 30.10.09р.
В судовому засіданні знайшов підтвердження факт встановлений під час перевірки ДПІ у м. Хмельницькому, надходження коштів, як виручки від реалізації товару в день здійснення торгівлі, з 01.07.2006р. по 30.06.2009року, згідно книги обліку доходів і витрат – суб’єктів підприємницької діяльності № 2708/1 на розрахунковий рахунок № 260087280 в АППБ «Аваль» та в касу , фізичній особі підприємцю ОСОБА_4, яка перебувала на спрощеній системі оподаткування, в сумі 10364760,18 грн.
Судом також встановлено, що фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4, в другому кварталі 2007року було допущено перевищення максимально допустимого рівня (500000,00грн.) обсягу виручки від реалізації продукції (товарів , робіт, послуг), встановленого для платників єдиного податку – фізичних осіб відповідно ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», «фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень, де виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)». Як підтвердження, суду надано належним чином завірену копію книги обліку доходів та витрат ОСОБА_4
Суд приходить до висновку, що сума коштів, яка отримана, відповідно до книги обліку доходів і витрат – суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4, вважається виручкою від реалізації продукції (товарів , робіт, послуг), і відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», тому вона не могла перебувати на спрощеній системі оподаткування, а зобов’язана була перейти на загальну систему оподаткування та зареєструватись як платник податку на додану вартість в наступному кварталі після перевищення суми виручки 500тис.грн.
Податковим органом правомірно застосовано нарахування податкових зобов’язань та застосовано штрафні (фінансові) санкції до приватного підприємця ОСОБА_4
Відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість). П.9.4 ст.9 Закону зобов’язує таку особу надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів , наступних за звітним податковим періодом , в якому перевищено обсяг продажу в 3000000 грн.
Перевищення граничної суми обсягів продажу продукції, робіт, послуг відбулося у другому кварталі 2007року, тому перейти на загальну систему оподаткування необхідно було в третьому кварталі 2007року.
Як наслідок перевірки, контролюючий орган , ДПІ у м. Хмельницькому відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», самостійно визначила суму податкового зобов’язання фізичній особі – підприємцю ОСОБА_4, та застосувала штрафні санкції податковим повідомленням – рішенням № 0003711702/0/8522 від 30.10.09р. про нарахування податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 279909,00 грн. в тому числі по основному платежу на суму 186606,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 93303,00грн., відповідно до діючого законодавства, що знайшло підтвердження в матеріалах справи, та поясненнях як відповідача так і позивача.
Згідно з актом перевірки та наведеними розрахунками за період з 01.07.07р. по 30.06.09р. сума валового доходу (без податку на додану вартість) по звітних періодах складає 933030,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, в яких відображено отримання коштів за надані послуги на розрахунковий рахунок, прибутковими касовими ордерами та Книгою «Обліку доходів і витрат громадян – суб’єктів підприємницької діяльності форми № 10».
На судовому засіданні встановлено, що під час перевірки в Акті зафіксовано порушення фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4, вимог ст.13, ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян» № 13-92 від 26.12.92р.
Відповідно до розрахунків, наведених в акті перевірки, визначення суми сукупного чистого доходу, встановлено дохід за період з 01.07.07р. по 30.06.09р. у розмірі 886379,00грн., а також податкове зобов’язання в сумі 132957,00грн.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовий дохід є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності , отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або не матеріальній формах.
В ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян» № 13-92 від 26.12.92р. зазначено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Суд вважає дії ДПІ у м. Хмельницькому правомірними, яка за наслідками перевірки, відповідно до пп.17.1.5 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за встановленим порушенням, відповідно ст.13. ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян» № 13-92 від 26.12.92р. самостійно визначила суму податкового зобов’язання фізичній особі – підприємцю ОСОБА_4, податковим повідомленням – рішенням № 0003711702/0/8521 від 30.10.09р. про нарахування податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб визначено податкове зобов’язання в сумі 84963,00грн.
Суд не може погодитись з рішенням ДПІ м. Хмельницького, яка у відповідності до абз. «є» п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», на підставі податкового повідомлення - рішення № 0003711702/0/8520 від 30.10.09р., визначила суму 2163,00 грн. недоотриманого податку з доходів найманих працівників, яких використовувала в підприємницькій діяльності ОСОБА_4, оскільки, відповідно до п.п. 6.3.5. п.6.3 ст.6 Закону працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.
Вказані в законі факти змови та такі, коли платник податку є пов’язаними особами, як під час перевірки, так і під час судового засідання не встановлено.
Тому, суд вважає, що ДПІ у м. Хмельницькому неправомірно донарахувала податкові зобов’язання та застосувала штрафні (фінансові) санкції на суму 2163,00 грн. на підставі податкового повідомлення - рішення № 0003711702/0/8520 від 30.10.09р., до приватного підприємця ОСОБА_4, і в цій частині позов слід задовольнити, а податкове повідомлення- рішення скасувати.
Враховуючи вище зазначене, наявні підстави для задоволення позову приватного підприємця ОСОБА_4 в частині.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницького № 0003711702/0/8520 від 30.10.09р., яким нараховано приватному підприємцю ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за основним платежем 721.00грн.(сімсот двадцять одна гривня) та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1442,00 грн.(одна тисяча чотириста сорок дві гривни), в іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 14.12.09р.
Суддя підпис
З оригіналом згідно
Суддя Майстер П.М.