КОПІЯ Справа № 2-374/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10 квітня 2009 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого – судді Сидоренка Ю.В.,
при секретарі - Кійченко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів по депозитному договору, третя особа Миргородське відділення ЗАТ КБ «Приватбанк»
В С Т А Н О В И В:
17 лютого 2008 року позивач звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до ЗАТ КБ «Приватбанк», в якій просить суд стягнути з відповідача 30000 грн., мотивуючи це тим, що він 15 жовтня 2008 року уклав з відповідачем в його Миргородському відділенні договір банківського вкладу № SAMDN 47000704488866 в сумі 30000 грн. на строк 12 місяців.
Згідно п.6 договору передбачено право сторін достроково розірвати угоду, письмово повідомивши відповідача за два банківські дні до дати розірвання договору.
27 січня 2009 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору та повернення вкладу на що отримав відмову, що на думку позивача порушує його права та умови договору. На цій підставі просив стягнути з відповідача грошову суму 30000 грн. та понесені ним судові витрати.
Позивач та його представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення відповідно до позовної заяви та просили її задовольнити.
Відповідач та третя особа в судове засідання своїх представників не направили, причину неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача направив до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до абзацу 5 пункту 2 постанови Національного банку України від 05.12.2008 року № 413 «Про окремі питання діяльності банків» банки України зобов’язані уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками. Таким чином, банкам заборонено робити дострокове повернення депозитів, що підтверджено й додатковими роз’ясненнями Національного банку України у листі від 06.12.2008 року за № 22-310/946-17250. На цій підставі просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач та його представник не заперечували проти заочного розгляду справи. Відповідно до правил ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних доказів, постановивши заочне рішення.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що 15 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем в його Миргородському відділенні був укладений депозитний договір № SAMDN 47000704488866 строкового банківського вкладу на суму 30000 грн. (а.с. 7-9, 10).
Відповідно до п.6 договору позивач 27 січня 2009 року звернувся до відповідача з вимогою (а.с.6) про розірвання договору та повернення вкладу в сумі 30000 грн., але письмової відповіді на свою заяву не отримав, і вклад йому до цього часу не повернутий.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Згідно ст.56 Закону України «Про Національний банк», Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організації та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам.
Цивільний Кодекс України після Конституції України є другим по юридичній силі актом, який стосується спірних відносин, тому суд при вирішенні даного спору вважає за необхідне дотримуватися норм ЦК України, зокрема ст.ст. 526, 1060, оскільки вони не скасовані і не змінені законодавчим органом.
Аналізуючи добуті у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає, що позивач свої вимоги довів, оскільки нормативна база, на яку посилається відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, не може бути підставою для відмови у поверненні вкладу, тому позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст.88 підлягають стягненню судові витрати сплачені позивачем при розгляді справи в розмірі 1830 грн.
Керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 213, 215, 218, 224-233, 294 ЦПК України, ст.526, 1059, 1060 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за депозитним договором № SAMDN47000704488866 від 15.10.2008р. та 1830,00 грн. (одну тисячу вісімсот тридцять гривень 00 коп.) у відшкодування судових витрат
Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви через Миргородський міськрайонний суд до апеляційного суду Полтавської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: (підпис)
Вірно: Суддя Миргородського міськрайонного суду Ю.В.Сидоренко