Справа № 2а-1002/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Гарбуз О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Новоукраїнка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області про зобов?язання нарахувати і виплатити підвищення пенсії, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся з позовом до відповідача посилаючись на те, що він має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Згідно ст. 6 цього Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно рішення Кіровградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2008 року відповідачем проведено донарахування за 2007,2008 роки, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, але в добровільному порядку за 2009 рік відмовляються виплачувати.
Керуючись ст. 28 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та виходячи з розміру встановленого на 2009 рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач визначив, що відповідач не виплатив йому у період з 01 січня 2009 року по листопад 2009 року підвищення пенсії у розмірі 996 грн. Позивач просить суд зобов?язати відповідача здійснити нарахування та виплатити підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по грудень 2009 року, а також зобов’язати відповідача виконати в повному обсязі статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на увесь термін дії данного Закону, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач подав письмові заперечення на позов в яких послався на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» підвищення до пенсії дітям війни передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» громадянам, що визнані інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року. Законодавством не визначено мінімальної пенсії за віком, як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте ч. 3 тієї ж статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, що унеможливлює реалізацію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підтверджено листом Міністерства юстиції України. З 01 січня 2008 року позивачу встановлено та виплачується підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року – 48,10 грн., з 01 липня 2008 року – 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року – 49,80 грн. Відповідач не уповноважений проводити перерахунки пенсій окремим категоріям громадян без відповідних розпоряджень Пенсійного фонду України. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача надав письмові заперечення та клопотання про розгляд справи у відсутність представника.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надіслала клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника із якого також вбачається, що позовні вимоги вважають необґрунтованими.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно відомостей належного позивачу паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 виданого Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградської області 30 жовтня 1997 року (а.с. 6), він народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на позивача поширюється дія цього Закону.
Наявність у позивача статусу «дитини війни» також підтверджується відбитком відповідного штампу в належному йому посвідченні пенсіонера (а.с.7).
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 1 Прикінцевих положень Закону він набирає чинності з 01 січня 2006 року. Дія норм цього Закону поширюється на позивача, як особу котра має підтверджений у встановленому порядку статус дитини війни.
Позивач не являється інвалідом, а тому з 01 січня 2007 року підвищення пенсії йому, як дитині війни, відповідачем в добровільному порядку не нараховувалося і не виплачувалося.
На підставі рішення Кіровградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2008 рокуна користь позивача відповідачем проведено донарахування та виплату за 2007,2008 роки, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, але в добровільному порядку за 2009 рік відмовляються виплачувати.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) серед інших і положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України та ст. 73 ч. 2 Закону України «Про Конституційний суд України» закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. З часу втрати чинності п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», 09 липня 2007 року, застосування цих норм Закону є протиправним, а тому перестали існувати підстави зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 5 вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв?язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» ст.. 54 встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідачем вказане підвищення позивачеві з 01 січня 2009 року виплачувались не в повному обсязі і на час розгляду справи продовжує виплачуватись в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача виконати в повному обсязі статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на весь термін дії данного Закону не підлягають задоволенню, оскільки, в разі зміни в подальшому діючого законодавства, яке регулює пенсійне забезпечення осіб, віднесених до категорії «діти війни», право позивача на збільшення розміру пенсії може бути порушеним, в той час, як суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 162 КАС України приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише на час винесення рішення та закінчення Бюджетного року -31 грудня 2009 року.
Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог так, як саме на органи Пенсійного фонду України , який здійснює свої повноваження через відповідні управління, покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищенням.
З цих же підстав суд не може переймати на себе обов?язки суб'єктів владних повноважень, покладених на них законом, і здійснювати перерахунок підвищення пенсії, а тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача нарахувати певну суму підвищення пенсії.
Керуючись ст. 11 ч. 2 КАС України, з метою захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов?язати відповідача провести виплату донарахованих сум.
Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (а.с. 2).
Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 11 ч. 2, ст.ст. 94, 98, 100 ч. 2, ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов?язати Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області провести нарахування підвищення пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та провести виплату невиплачених сум, з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Виплатити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. відшкодування судових витрат.
Постанову може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : О.А. Гарбуз