Справа № 2-160

                                                                                           2009 рік

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 листопада 2009 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді – Козирєвої Г.М.

 при секретарі               Мікуліні Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного підприємства «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, Малороганської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права користування житлом, вселення та виселення відповідача,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права користування житлом, вселення його в це житло та виселення відповідача ОСОБА_3 без надання іншого жилого приміщення.

Свої позовні вимоги  ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з 30.01.1996 року він працював трактористом в дослідному господарстві ім.Чапаєва Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, яке спочатку з 08.10.2003 року переіменоване в державне госпрозрахункове дослідне господарство ім.Чапаєва, а в даний час переіменовано в Державне підприємство «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту тваринництва Української академії аграрних наук».

З жовтня 1997 року, як потребуючий житла, на правах наймача, він одержав за місцем роботи однокімнатну ізольовану квартиру житловою площею 15,2 кв.м, загальною площею 29,5 кв.м в двоповерховому житловому 8-ми квартирному будинку без комунальних вигод за адресою: Харківська область, Харківський район, дослідне господарство ім.Чапаєва, 2-е відділення, адреса якого в подальшому змінилася на АДРЕСА_1, а потім змінилася ще раз нумерація квартири і в даний час – це АДРЕСА_2 та області.

Житловий будинок належав до відомчого житлового фонду, знаходився на балансі дослідного господарства Інституту. Він оселився і був прописаний в цій квартирі, оплачував квартирну плату та за електричну енергію.

18.11.1999 року в результаті нещасного випадку на виробництві він одержав виробничу травму, був переведений спочатку на другу групу інвалідності, а з 28.03.2001 року – на третю групу інвалідності за трудовим каліцтвом. З 01.04.2001 року був звільнений з роботи в зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності.

В зв’язку з виробничою травмою і ампутацією стопи він періодично проходив курси лікування, реабілітації, інколи був відсутній в квартирі і фактично не проживав у ній з 2002 року.

В 2004 році він дізнався, що в його квартиру адміністрацією відповідача вселена громадянка ОСОБА_3. Він неодноразово звертався до адміністрації дослідного господарства про незаконне вселення до його квартири. Також звертався до Малороганської ради. Але питання про виселення ОСОБА_3 та його вселення в квартиру не вирішене до даного часу. Тому він просить визнати його право користування цією квартирою, вселити його в це житло та виселити з нього відповідача ОСОБА_3

Представник відповідача - державного підприємства «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту тваринництва Української академії аграрних наук до суду не з’явився,   надав письмове заперечення проти позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_1 за вказаною в позовній заяві адресою не проживає з початку 2001 року і знятий з реєстраційного обліку 23 вересня 2002 року. Звернень до адміністрації ДПДГ ім.Чапаєва про незаконне вселення в його квартиру не було. За період відсутності ОСОБА_1 в квартирі, до вселення в неї ОСОБА_3,  квартира знаходилась у аварійному стані: були відсутні електропостачання, прилади водяного опалення, вибиті шибки. З моменту звільнення ОСОБА_1 втратив зв’язок з господарством. Оплату за квартиру не проводив з лютого 2001 року, вибув у невизначеному напрямку. В своїй позовній заяві не надав аргументованих доказів про поважні причини його відсутності, про які було б повідомлене господарство заздалегідь. Житло виділено багатодітній матері, яка виховує дітей-інвалідів дитинства.

Відповідачі Малороганської сільська рада та ОСОБА_3 до суду не з’явилися, належним чином рекомендованою кореспонденцією з повідомленням повідомлені про день та час слухання справи. Малороганської сільська рада просить слухати справу у відсутності її представника. В зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності зазначених осіб.

Вислухавши пояснення позивача, його представника у судовому засіданні, дослідивши письмові докази по справі, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст.61 ЖК України, право користування жилими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду виникає на підставі договору найму жилого приміщення, укладеного на підставі ордера на жиле приміщення.

За статтею 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім”ї, були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.

Квартира.  щодо якої ставить питання про вселення позивач, до березня 2002 року знаходилася на балансі дослідного господарства ім.Чапаєва Інституту тваринництва.  За наказом Інституту тваринництва №9/В від 05 березня 2002 року передана безкоштовно до комунальної власності Мало-Роганської сільської ради (а.с.12,18, 46, 48, 49).

Однак, як встановлено в судовому засіданні, хоча позивач ОСОБА_1 проживав з 1997 по 2001 рік в квартирі АДРЕСА_3 (колишня адреса: Харківська область, Харківський район, дослідне господарство ім.Чапаєва, 2-е відділення, кв.№3), яка належала відповідачеві - дослідному господарству ім.Чапаєва Інституту тваринництва Української академії аграрних наук,   переіменованому спочатку в державне госпрозрахункове дослідне господарство ім.Чапаєва, а в даний час - в Державне підприємство «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту тваринництва Української академії аграрних наук», однак не надав суду жодних доказів укладення з ним договору найму на законних підставах, тобто на підставі ордеру на жиле приміщення.

Крім того, як вбачається з пояснень самого позивача, письмового пояснення відповідача, і що підтверджується Актами   від 11.05.2001 року (а.с.33),  від 03.03.2007 року (а.с.24). ОСОБА_1 з початку 2001 року фактично не мешкав у цій квартирі і втратив з нею зв’язок.  Наказом №21-к від 02.04.2001 року по дослідному господарству ім.Чапаєва позивача звільнено з роботи в зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності (а.с.34). З 2002 року, як сам він пояснив у судовому засіданні, він уклав шлюб і проживав зі своєю сім’єю в Борівському районі Харківської області, де проживає і до даного часу. За квартиру не сплачував з січня 2001 року, про що свідчить надана відповідачем інформація (а.с.32).  З реєстрації по спірній квартирі позивач знятий з 23 вересня 2002 року, про що свідчить письмове заперечення відповідача (а.с.28), лист Малороганської сільської ради від 09.09.2008 року № 02-13/347, де зазначено, що інформація про прописку є лише в його паспорті, будь-які дані про прописку позивача за цією адресою по Малороганської сільській раді відсутні.  Будь-які докази про наміри вселитися до квартири до пред’явлення позову у 2007 році позивачем не надано. Сам по собі факт наявності інвалідності третьої групи не є підставою вважати поважною відсутність за місцем свого проживання на протязі 2001-2007 років.

За ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин у суда немає підстав ні для визнання позивача користувачем спірної квартири, ні для продовження йому 6-ти місячного строку відсутності та  вселення його у цю квартиру.

В наслідок цього відсутні і підстави для вирішення питання про виселення зі спірної квартири відповідача ОСОБА_3 Тому в цілому в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 210, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.61, 71 Житлового Кодексу України,  суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного підприємства «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, Малороганської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права користування житлом, вселення та виселення відповідача – відмовити.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подано заяву про оскарження, після чого протягом 20 днів може бути подано апеляційну скаргу через Харківський районний суд до Апеляційного суду Харківської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: