Справа №701/1088/17-ц

Номер провадження2/701/34/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого-судді - І.Д.Калієвського

за участю секретаря - Е.М.Киряхно

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» та Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» публічного акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На підставу своїх вимог спирається на те, що відповідно до контракту від 11.04.2014 №165, укладеного між позивачем та ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», позивач був призначений на посаду директора ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 11.04.2014 року до 11.04.2019 року. Комісією ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 14.08.2017 по 30.09.2017 проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року. За результатами проведеної перевірки складена довідка перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 12.10.2017 року. З вказаної Довідки вбачається, що проведеною перевіркою нібито встановлені численні порушення вимог чинного законодавства директором підприємства ОСОБА_1 У зв’язку з викладеним, наказом відповідача від 24.10.2017 №176-ВК, 25.10.2017 року був достроково розірваний контракт від 11.04.2014 року №165, укладений між позивачем та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а позивача звільнено із займаної посади з 25.10.2017 року за невиконання умов контракту - з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України).

Позивач вважає, що висновки комісії ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», викладені у Довідці є формальними і безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, в тому числі і внутрішнім розпорядчим документам ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Позивач зазначає, що не порушував вимоги чинного законодавства та умови контракту від 04.2014 року №165, в тому числі і положення п. 23 контракту який регулює підстави звільнення і розірвання контракту, а відтак підстав для його розірвання та звільнення позивача із займаної посади взагалі не було. Проте, такі обставини керівництвом ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» були повністю проігноровані. Більш того, у відповідності до п. 22 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року №170, у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні. Однак, позивач не був взагалі повідомлений, попереджений у будь-який спосіб про дострокове розірвання контракту і дізнався про його розірвання з наказу від 24.10.2017 року №176-ВК. Такі обставини є самостійною підставою для визнання наказу від 24.10.2017 року №176-ВК незаконним, оскільки відповідач позбавив позивача права бути повідомленим заздалегідь (за два тижні) про розірвання контракту і про своє звільнення позивач дізнався в день отримання наказу. За таких обставин, наказ ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 24.10.2017 року №176-ВК, яким був достроково розірваний контракт від 11.04.2014 року №165, укладений між позивачем та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» має бути визнаний незаконним, а оскільки позивача звільнено із займаної посади з 25.10.2017 року, позивач вважає, що має бути поновленим на посаді директора дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 25.10.2017 року. Також, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Таким чином, на позивач вважає, що на його користь також має бути стягнуто з дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 25.10.2017 року по дату ухвалення рішення суду, в звязку з чим позивач і змушений був звернутися до суду з даним позовом..

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів - Публічного акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» та Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» публічного акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до контракту від 11.04.2014 №165, укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», позивач був призначений на посаду директора дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 11.04.2014 року до 11.04.2019 року. Комісією ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 14.08.2017 по 30.09.2017 проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року.

За результатами проведеної перевірки складена довідка перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 12.10.2017 року. З вказаної Довідки вбачається, що проведеною перевіркою нібито встановлені численні порушення вимог чинного законодавства директором підприємства ОСОБА_1 У зв’язку з викладеним, наказом відповідача від 24.10.2017 №176-ВК, 25.10.2017 року був достроково розірваний контракт від 11.04.2014 року №165, укладений між позивачем та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а його звільнено із займаної посади з 25.10.2017 року за невиконання умов контракту - з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України).

Позивач вважає, що висновки комісії ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», суперечать фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, в тому числі і внутрішнім розпорядчим документам ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», оскільки перевіркою були встановлені порушення, а саме:

Фінансовий результат від операційної діяльності у 2016 році є збиток у сумі 1648 тис. грн., у 1-півріччі 2017 року фінансовий результат від операційної діяльності також збиток у сумі 193 тис. грн. В обох періодах збиткова операційна діяльність покращена за рахунок інших доходів, а саме амортизаційних нарахувань основних засобів, отриманих по цільовому, за рахунок бюджету, фінансуванню (1301 тис. грн. - у 2016 року, та 597 тис. грн. - у 1 півріччі 2017 року). Таким чином, відображений фінансовий результат (чистий прибуток в сумі 161 тис. грн. у 2016 року, чистий прибуток у сумі 384 тис. грн. у 1 півріччі 2017 року) у періоді, що перевірявся не є ознакою прибуткової діяльності підприємства, а навпаки характеризує неефективність використання майна, що надано безоплатно підприємству Державою, проте позивач зазначає, що наведені доводи є безпідставними, оскільки відповідно до пунктів 16, 17 П(С)БО 15 «Дохід», цільове фінансування не визнається доходом, доки немає підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування. Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування. Таким чином, підприємство цілком обґрунтовано віднесло бюджетне фінансування до отриманого доходу, одержаного за результатами діяльності підприємства та відобразило такі відомості у відповідних звітних документах. Крім того, позивач зауважує, що фінансові показники діяльності підприємства, зазначені у «Консолідованому балансі» (звіт про фінансовий стан) за ф. №1 і «Консолідованому звіті про фінансові результати» за 2016 року і 1-півріччя 2017 року були обраховані підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства України, що власне і не було спростовано за результатами перевірки, а відтак такі обставини є безспірними. Посилання ж на те, що діяльність підприємства є збитковою не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки показники наведеної вище звітності (показники якої є безспірними) не заперечуються і в довідці. В той же час, твердження про збитковість підприємства ґрунтуються лише на показниках його діяльності без врахування частини отриманого підприємством доходу (бюджетне фінансування), що є недопустимим та спотворює фактичні показники роботи підприємства. Отже, вказані вище висновки суперечать положенням чинного законодавства та створені штучно, шляхом безпідставного заниження розміру отриманого підприємством доходу.

В ході перевірки аналізом сплати податків та зборів за період з року по 30.06.2017 року встановлено вкрай критичне зростання заборгованості по сплаті: ПДВ на 5400,0 тис. грн. (з 4880,0 тис. грн. до 10280,0 тис. грн. або в 2,1 рази); ресурсних платежів на 22,0 тис. грн. (з 17,0 тис. грн. до 39,0 тис. грн. або в 2,3 рази); інших податках на 528,0 тис. грн. (з 1108,0 тис. грн. до 1636,0 тис. грн., або в 1,5 рази); штрафів і пені на 285,0 тис. грн. (з 541,0 тис. грн. до 826,0 тис. грн., або в 1,5 рази). Проведеним аналізом стану розрахунків за податками та внесками до бюджету встановлено, що протягом 2016 року при надходженні на розрахункові рахунки підприємства коштів в сумі 237,75 млн. грн. за виконання робіт та надання послуг, із належних до оплати податків та зборів в загальній сумі 27,1 млн. грн., фактично внесено лише 14,9 млн. грн., або 6,3% від загальної суми отриманих коштів та 55% від загальних податкових зобов’язань. Подібно, протягом 1-го півріччя 2017 року при надходженні на розрахункові рахунки підприємства коштів в сумі 111,97 млн. грн. за виконання робіт та надання послуг, із належних до оплати податків та зборів в загальній сумі 24,79 млн. грн., фактично внесено лише 12,72 млн. грн., або 11,4% від загальної суми отриманих коштів та 51% від загальних податкових зобов’язань.». Вказані вище обставини, в тому числі і показники зростання боргових зобов’язань підприємства по сплаті обов’язкових податків і зборів зумовлені об’єктивними факторами та не залежать від діяльності керівництва підприємства. Зокрема, зростання заборгованості по сплаті ПДВ та інших податків і зборів виникло внаслідок значного збільшення обсягів виконаних робіт, які проведені підприємством за період, який перевірявся, а відтак і збільшення обсягу податкового навантаження у зв’язку з отриманням доходу підприємством і подальшими розрахунками з контрагентами. В той же час, як вбачається з самої довідки, зростання заборгованості по сплаті податків та інших платежів виникло у 2016 році з наведених вище причин. Однак, з початку 2017 року загальна сума заборгованості зменшилась на 346 тис. грн., а розмір заборгованості з ПДВ зменшився на 1509 тис. грн., що навпаки свідчить про позитивну динаміку стану розрахунків з бюджетом. Посилання ж на те, що підприємство у періоді перевірки отримувало кошти за виконання робіт та надання послуг (у 2016 році - 237,75 млн. грн., у 2017 році - 111,97 млн. грн.) та мало змогу сплатити податкові зобов’язання в повному обсязі є непереконливими та свідчать про відсутність об’єктивної оцінки стану роботи підприємства. Так, підприємство дійсно мало змогу погасити наявну заборгованість по сплаті податків та зборів упродовж періоду перевірки в повному обсязі, однак сплата таких зобов’язань призвела б до зменшення обсягу фактично виконаних робіт підприємством та невиконання обов’язків, покладених на нього, що є неприйнятним. Сплата податкових зобов’язань в повному обсязі упродовж 2016-2017 років призвела б до утворення заборгованості на суму сплачених податкових зобов’язань перед контрагентами підприємства, які є приватними юридичними особами, що спричинило б стягнення такої заборгованості в судовому порядку на користь приватних юридичних осіб, в тому числі і стягнення штрафних санкцій. Таким чином, повна сплата заборгованості підприємства з податкових зобов’язань за рахунок його доходу протягом 2016-2017 років, за умови збереження обсягу виконаних робіт, призвела б до стягнення суми грошових коштів, пропорційної сплаченим податкам, на користь приватних юридичних осіб, а штрафні санкції, сплачені Підприємством на користь держави були б сплачені на користь приватних юридичних осіб. Також позивач зазначає, що аналізом показників сплати податкових зобов’язань підприємством за період, який перевірявся, встановлено, що підприємством податкові зобов’язання в цілому сплачуються і керівництво підприємства вживає дієвих заходів щодо їх зменшення. Однак, сплата податкових зобов’язань здійснюється з порушенням строків їх сплати, що зумовлено об’єктивними факторами - станом розрахунків з контрагентами, надходженням субвенцій з державного бюджету тощо.

ДП «Черкаський облавтодор» було подано позови до Служби автомобільних доріг у Черкаській області з вимогами про стягнення коштів за виконані роботи протягом 2013 року, які були задоволені повністю. Разом з тим, вимоги про стягнення 3% річних - 1,12 млн. грн. та інфляційних - 5,05 млн. грн., а усього 6,17 млн. гривень Підприємством - не заявлялись, відповідно до інформаційного листа ВГСУ 17.07.2012 року №01-06/928/2012, згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.99 року «Про деякі питання, пов’язані з застосування індексу інфляції». Тому позивач вважає, що вказані доводи є такими, що не свідчать про наявність порушень вимог закону та підзаконних нормативно-правових актів з огляду на наступне. Так, правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення. Разом із тим, главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність. Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов’язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України). Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов’язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов’язання до моменту його усунення. Аналогічна позиція і Верховного Суду України, викладена у постанові від 26.04.2017 року у справі №3-1522гс16. За таких обставин, підприємство на даний час, з урахуванням трирічного строку позовної давності, не позбавлено можливості звернутись до суду з вимогами про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які виникли у зв’язку з невиконанням Службою автомобільних доріг у Черкаській області взятих на себе зобов’язань.

Перевіркою встановлено, що на момент перевірки є три цивільно-правові договори, укладені між підприємством та фізичними особами: Договір №1 від 03.01.2017 року між ДП «Черкаський облавтодор» та ОСОБА_2, на надання послуг з прибирання службових приміщень; Договір №17 від 31.03.2017 року між ДП «Черкаський облавтодор» та ОСОБА_3, на надання послуг з нагляду за об’єктами та іншим майном Замовника, за адресою бульвар Шевченка, буд. 389. Договір №3 від 03.01.2017 року між ДП «Черкаський облавтодор» та ОСОБА_4, на надання послуг з медичного огляду водіїв апарату управління ДП «Черкаський облавтодор». Проаналізувавши вказані цивільно-правові договори комісія дійшла висновку, що вони укладені не в належний спосіб і по своїй формі і суті не відповідають нормам чинного законодавства, які пред’являються до цій категорії договорів, оскільки є договорами, що по своїй суті і розумінню відносяться до договорів ст. 21 КЗпП України - трудового договору, оскільки: По-перше: у тексті договору сторони не в повному обсязі погодили його істотні умови, а саме: строк виконання зобов’язань за договором; По-друге: оплата послуг за договором у тексті договору стоїть фіксована, що каже про її незмінність; По-третє: предмет послуг у договорі зазначений один і той самий, що вказує на його системність протягом усього часу дії договору. Підприємством не враховані методичні рекомендації щодо ЦПД, що розробив юридичний відділ ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України. Це підтверджується аналізом ЦПД апарату управління та вибірковою перевіркою наступних цивільно-правових договорів у філіях, але з вказаними доводами позивач не погоджується, оскільки відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. З системного аналізу вказаної норми вбачається, що ознаки трудового договору, що дозволяють відмежувати його від цивільно-правового договору, пов'язаного з працею є чітко окресленими та вичерпними. Зокрема за трудовим договором працівник виконує трудову функцію, тобто працює з конкретної спеціальності, кваліфікації, посади, а за цивільно-правовим договором, пов'язаному з працею, виконавець (він є підрядником або виконавцем, але не працівником) виконує індивідуальне завдання, при якому обмовляється кінцевий результат праці. Трудовий договір має особистий характер в силу того, що виконання трудової функції можливо тільки особисто працівником, оскільки трудовою здатністю може розпорядитися її володар. У процесі виконання трудової функції працівник зобов'язаний підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку. У разі порушення правил роботодавець може застосувати до нього дисциплінарне стягнення аж до звільнення. У цивільно-правових договорах у разі невиконання умов настає цивільно-правова відповідальність. У трудовому договорі обов'язок забезпечувати необхідні умови праці лежить на роботодавця. У цивільно-правових договорах підрядник або виконавець організовує роботу сам, виконує її на свій ризик. Існує також і специфіка винагороди за працю. Так, у трудовому договорі винагорода виплачується у формі заробітної плати за заздалегідь встановленим нормам і не нижче мінімального розміру оплати праці. Таким чином, наведені вище обставини виключають можливість трактування вказаних правочинів у якості трудових договорів, так як вони не містять ознак трудового договору, а тому доводи, викладені у довідці є надуманими. Аналогічна ситуація і з відповідними договорами, укладеними Філіями Підприємства (а.с.28-29) Відповідно до частини 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тобто, саме до компетенції Держпраці України та її територіальних управлінь, віднесено вирішення питань кваліфікації укладених Підприємством договорів з фізичними особами як трудових, так і цивільно-правових. Поряд з цим, у період з 10.10.2017 року по 11.10.2017 року на підприємстві була проведена перевірка Управлінням Держпраці у Черкаській області з питань додержання законодавства про працю та загальнообов’язкового державного соціального страхування. За результатами перевірки контролюючим органом не встановлено жодних порушень вимог чинного законодавства про працю, в тому числі і щодо порядку та форми укладення трудових і цивільно-правових договорів.

Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи з виконавцем протягом 200 календарних днів після підписання «Актів приймання виконаних будівельних робіт». При наявності дефіциту оборотних коштів, відстрочка в оплаті 200 календарних днів є завідомо обтяжливою нормою, що закладена не в інтересах підприємства. У договорах постачання, максимальна відстрочка платежу становить 60 днів, а для основного Замовника робіт дозволяється 200 . Ця норма призведе до втрати можливості стягнення з замовника 3% річних та інфляційних за 200 днів, а також до втрати джерела вчасної виплати заробітної плати та інших обов’язкових платежів. Тобто, працівники підприємства мають чекати 200 днів (6,7 місяці) на виплату заробітної плати, а бюджет податків. Укладання директором ДП «Черкаський облавтодор» договору з Замовником з такими обтяжливими нормами суперечить інтересам підприємства, створює умови для поглиблення його кризового стану у зв’язку з недоотриманням обігових коштів, неможливістю вчасної виплати заробітної плати, податків, а також створює ризики понесення економічних та фінансових втрат у вигляді штрафів та пені.». Відстрочення оплати вартості виконаних робіт на строк 200 календарних днів не являється порушенням вимог чинного законодавства, а відтак і не може вважатись порушенням будь-яких норм закону, так як відноситься до господарсько-правових взаємовідносин та визначається сторонами відповідного правочину. Крім того, вказаний договір був укладений підприємством із Службою автомобільних доріг у Черкаській області за результатами застосування тендерних процедур закупівлі. Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов, є обов’язковим елементом тендерної документації. Саме проект договору який був частиною тендерної документації містив умови, які передбачали безальтернативний строк оплати виконаних робіт протягом 200 календарних днів. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації, є підставою для відхилення тендерної пропозиції. За таких обставин, підприємство могло або погодитися на запропоновані Службою автомобільних доріг у Черкаській області умови, або не брати участі в тендері по наданню послуг з експлуатаційного утримання доріг. Неучасть в тендері, та відповідно, не укладення вказаного договору, призвело б до критичного зменшення обсягів робіт, що виконуються підприємством, та суттєвого погіршення його фінансового становища.

Також перевіркою встановлено, що директором підприємства ОСОБА_1, не вжито достатніх заходів для усунення та/або оскарження порушень виявлених за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» за період 01.07.2012 року по 31.08.2016 року, зокрема, не забезпечено прозорий і ефективний управлінський контроль на багатьох етапах виконання покладених функцій тощо, що суперечить вимогам п. 8 Контракту в частині забезпечення високого рівня виконавської дисципліни та створення умов для ефективного внутрішнього контролю, такі твердження на думку позивача є безпідставними та спростовуються відомостями самої ж довідки. Так, в довідці наявна таблиця, яка містить інформацію щодо виявлених ревізією порушень та стан їх усунення/оскарження. З наведеної таблиці вбачається, що керівництвом підприємства та іншими працівниками вжиті вичерпні заходи щодо усунення виявлених порушень та оскарження висновків ревізії в частині, у якій підприємство не погоджується з такими висновками. При цьому, твердження про те, що керівництвом підприємства не забезпечено прозорий і ефективний управлінський контроль на багатьох етапах виконання покладених функцій взагалі необґрунтовані, оскільки навіть в описовій частині довідки відсутні будь-які посилання на конкретні заходи управлінського контролю, які на думку комісії мало б вжити керівництво підприємства.

Перевіркою встановлено, що підприємству за 7 місяців 2017 року Замовником (Службою автомобільних доріг у Черкаський області) було надано план-завдань на загальну суму 112,1 млн. грн., а прийнято до сплати - на суму 101,1 млн. грн. (різниця - 11млн. грн.). Крім того при план-завданнях на загальну суму 112,2 млн. грн. виконання дорожніх робіт Підприємством за 7 місяців 2017 року складає 122,2 млн. грн. (різниця - 10,1 млн. грн.). Таким чином облавтодором порушено п.1.4. Договору на експлуатаційне утримання доріг загального користування укладеного зі Службою автомобільних доріг у Черкаській області, згідно якого послуги надаються Виконавцем (облавтодор) згідно щомісячних план-завдань, затверджених Замовником. Наслідком всіх вищевказаних дій є наявність невідшкодованих фактичних витрат в сумі 20,1 млн. грн. (рядок 1102 балансу станом на 30.06.2017 року), що були понесені при виконанні дорожніх робіт, які Замовником не прийняті (25,5 млн. грн.).». Такі твердження також необґрунтовані, оскільки неприйняття Замовником (Службою автомобільних доріг у Черкаський області) виконаних підприємством робіт на суму 11 млн. грн. станом на 30.06.2017 року не виключає їх прийняття в подальшому, а маніпулювання фактами неприйняття частини виконаних робіт саме на час проведення перевірки, а не у межах законодавчо встановлених строків з урахуванням об’єктивних обставин, свідчать про поверхову та упереджену перевірку. Щодо виконання дорожніх робіт у більших обсягах ніж це передбачено письмовими план-завданнями за необхідне вказати, що відповідно до п.1.7 договору № 24/1-02 на надання послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них у Черкаській області, укладеного між Службою автомобільних доріг у Черкаській області та ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», підприємство у повній мірі відповідає за належний ремонт та утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність перед учасниками дорожнього руху за заподіяну шкоду, яка спричинена незадовільним експлуатаційним утриманням автомобільних доріг. Згідно окремого доручення ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від №5 керівників дочірніх підприємств було зобов’язано до 01.06.2017 року забезпечити ліквідацію ямковості на автомобільних дорогах загального користування. На виконання вищезазначених вимог, листів Служби автомобільних доріг у Черкаській області, приписів Національної поліції, звернень місцевих райдержадміністрацій, ДП «Черкаський облавтодор» було виконано роботи з експлуатаційного утримання (аварійні роботи) мережі автодоріг області. Станом на 30.09.2017 року обсяг виконаних робіт з початку року власними силами становить 116 427,2 тис. грн., а не прийнятих 19,178 млн. грн., а станом на 23.10.2017 обсяг неприйнятих робіт становить 16.3 млн. грн. позивач зазначає, що практика виконання робіт, понад обсяг визначений письмовим планом - завданням, не є унікальною для підприємства та характерна для майже всіх дочірніх підприємств Компанії. Така ситуація в першу чергу пов’язана з обмеженим фінансуванням з однієї сторони та необхідністю забезпечити належне утримання автомобільних доріг з іншої.

Згідно висновку в довідці зазначено, що залучення субпідрядних підприємством суттєво погіршило стан Підприємства у наслідок неефективного використання наявних ресурсів. Неефективною господарською діяльністю створюються умови для недоотримання доходів та неможливості сплати податків, а це суперечить вимогам п. 14.1.36 ПКУ, згідно з якого господарська діяльність пов’язана з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг має бути спрямована на отримання доходу. Крім того, відповідно до п. 14.1.231 ПКУ така діяльність має мати розумну економічну причину (ділову мету). Вищезазначені управлінські дії директора ДП «Черкаський облавтодор» ОСОБА_1, що зменшують доходи підприємства, є фактом незабезпечення керівником підприємства його високопродуктивної діяльності, а тому є порушенням п. 1 Контракту, але позивач зауважує, що залучення субпідрядних організацій відповідними філіями підприємства зумовлене неможливістю виконання відповідних замовлень у строк та з дотриманням якісних показників силами самого підприємства. Тобто, необхідність залучення субпідрядних організацій є об’єктивною. В той же час, відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положень філій підприємства, які є аналогічними за своїм змістом передбачено, що філія є відокремленим підрозділом підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства, цього положення та внутрішніх документів підприємства. Філія здійснює свою діяльність на принципах внутрішнього господарського розрахунку, підпорядкованості та підзвітності органам управління підприємства, а її керівник несе матеріальну та дисциплінарну відповідальність за стан фінансово-господарської діяльності і внутрішній облік цього підрозділу. Пунктами 5.1 та 5.8 Положень філій Підприємства встановлено, що філія самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань та у порядку, встановлених підприємством. Відносини філії з іншими суб’єктами підприємницької діяльності будуються на підставі договорів, що укладаються підприємством, або договорів, що укладаються філією від імені та за дорученням підприємства, або у порядку, встановленому дорученням підприємства. За наявності об’єктивної необхідності керівники філій мають право та зобов’язані забезпечити виконання покладених на підприємство зобов’язань, шляхом залучення до виконання робіт відповідних субпідрядних організацій. При цьому, відповідно до укладених договорів зі Службою автомобільних доріг у Черкаській області ДП «Черкаський облавтодор» організовує свою роботу згідно доведених планів-завдань на місяць. Так, за перше півріччя, як 2016 року, так і 2017 року, філії були задіяні на ямковому ремонті автомобільних доріг державного значення: по Золотоніському району - а/д Н-08 Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя км 81+300-169+117, Р-09 Миронівка - Канів - Софіївка. Згідно Окремих доручень Укравтодору встановлений граничний термін виконання робіт до 01.07. На вказаних ремонтах були задіяні усі філії підприємства із сусідніх районів. Аналогічно ситуація склалася і по Уманському району, де проходять авто дороги М-05 Київ-Одеса та М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка. Залучення сусідніх філій до проведення робіт на дорогах державного значення (М,Н,Р) обмежило можливості філій по виконанню робіт за рахунок коштів місцевих бюджетів своїх районів. Так, за погодженням голів Золотоніської, Чорнобаївської, Канівської, Драбівської районних державних адміністрацій, по яких було виділено найбільше коштів, до виконання робіт на умовах субпідряду були допущені інші суб’єкти господарювання. Значні обсяги робіт були передані субпідрядним організаціям (ТОВ «Трансстроймеханізація», ПП «Дорстрой», ТОВ «Уманьрембуд») через неспроможність підприємства виконати замовлені роботи по суцільному вирівнюванню (зняття напливів, усунення колійності) та в обмежені терміни (був ускладнений рух на зазначених ділянках). Для виконання робіт на автодорозі М-05 Київ-Одеса залучалась субпідрядна організація ТОВ «Уніпром» для проведення робіт струменевою машиною. У зв'язку із відсутністю спеціалізованих бригад на ремонти мостів залучались ТОВ «Мостдевеорпмент» та ТОВ «Будівельна компанія «Мости та дороги», які мають відповідні ліцензії. Однією з причин залучення субпідрядних підприємств та виконання робіт за рахунок коштів місцевих бюджетів в 2017 році в Золотоніському, Драбівському, Чорнобаївському районах стало обмеження руху по мосту через річку Дніпро (залучались філії Черкаська ДЕД, Черкаський РАД, надавали техніку Звенигородська ДЕД, Смілянська ДЕД). Таким чином, залучення інших суб’єктів господарювання до виконання робіт на умовах субпідряду викликане об’єктивною необхідністю, а відтак не може кваліфікуватись як порушення вимог законодавства або положень контракту.

Також при перевірці зазначено, що в предметі договорів є посилання на специфікації, які є невід’ємними частинами договору, але ці специфікації складені пізніше, ніж підписаний договір тобто в зазначених вище договорах сторони при підписанні не погодили їх істотні умови, чим порушили ч. 3, 4 ст. 180 ГК України і до прибуття Товару Покупець не знав ні його кількість, ні ціну по якій він поставляється. В договорах в розділі «Ціна договору». Підприємство завдання держави не виконує, а отже видатки не отримує, тому пункт щодо їх зменшення є невірним. У договорах не врегульоване питання протяжності (маршрут) та вартості перевезення товару. Зокрема вартість перевезень ППМ за окремими договорами (наприклад з ТОВ «Техно-Петроль», додаток №1 до довідки) коливається від 0,5 грн. за 1т-км до 5,8 грн. за 1т-км. Відстань перевезення ПММ (за договором з ТОВ БК «Тандем») коливається від 154 км до 447 км., позивач вважає наведені зауваження безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях. Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Ч. 1 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно вимог ч. ч. 1-4 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягай згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Таким чином, специфікації до договорів є їх невід’ємними частинами (що вказано і в самих договорах), а відтак мають розглядатись саме як частина відповідних договорів, які разом складають єдине ціле, тобто як єдиний документ. У зв’язку з цим моментом укладення відповідних договорів є час підписання відповідних специфікацій до них, оскільки саме в цей момент відбувається погодження всіх істотних умов договорів їх сторонами відповідно до положень ст. 638 ЦК України та ст.ст. 180, 181 ГК України. У разі ж якщо сторонами не були б погодженні істотні умови у відповідних специфікаціях, то договори в цілому не вважалися б укладеними (такими, що відбулись), що в свою чергу виключає нанесення будь-якої шкоди інтересам підприємства у зв’язку з підписанням договорів із специфікаціями. За таких обставин, в даному випадку відсутні порушення вимог ст. 180 ГК України, оскільки сторони вказаних вище правочинів діяли у межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством України. Посилання на не врегулювання у відповідних договорах протяжності маршрутів та вартості перевезення товару і, як наслідок, виникнення можливостей для корупційних проявів (на думку комісії) ґрунтується на припущеннях, оскільки жодних обґрунтованих фактів корупційних проявів перевіркою не встановлено.

Перевіркою встановлено, що протягом 2016 року з постачальником ТОВ «НАФТО-ТРАНСОІЛ» укладено 27 договорів постачання бітуму дорожнього, паливо-мастильних матеріалів та пічного палива на загальну суму 29,2 млн. грн., та 19 договорів з постачальником ТОВ «Кулон-Груп» на постачання нафтопродуктів, пічного палива, бітумної емульсії на загальну суму 15,98 млн. грн. При цьому, в ході перевірки встановлено, що жоден з вищевказаних договорів поставки з ТОВ «НАФТО-ТРАНСОІЛ» та ТОВ «Кулон-Груп» не завізовано, ні юридичною службою ні головним бухгалтером ДП «Черкаський облавтодор», що суперечить п. 2.4. Положення про порядок ведення договірної роботи, затвердженого наказом Підприємства № 2/1 від 04.01.2016 року та Положення «Про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», затвердженого Наказом №127 від 11.07.2012 року, та свідчить про невиконання директором підприємства ОСОБА_1, п. 8 Контракту щодо забезпечення високого рівня виконавської дисципліни в частині виконання наказів і доручень Компанії, але вказані вище обставини не відповідають дійсності, оскільки Положення про договірну роботу Компанії та наказ Підприємства №2/1 від 04.01.2016 року не місять жодних вимог щодо необхідності візування господарських правочинів юридичною службою та/або головним бухгалтером Підприємства. Зокрема, відповідно до вимог п. 2.4. Положення про договірну роботу Компанії після складання проекту договору або отримання проекту договору від контрагента, він візується виконавцем, начальником відділу виконавця та підлягає обов’язковому погодженню причетними відділами підприємства. Усі договори, що укладаються підприємством в будь-якому випадку погоджуються з юридичною службою та бухгалтерією (головним бухгалтером) дочірнього підприємства. Візування здійснюється на одному примірнику проекту договору із зазначенням посади та прізвища. Таким чином, господарські договори підприємства мають бути погоджені в обов’язковому порядку юридичною службою та бухгалтерією (головним бухгалтером), а візування таких документів вказаними підрозділами (особами) підприємства не передбачено нормами Положення про договірну роботу Компанії. Слід зауважити, що порядок і спосіб погодження договорів юридичною службою та бухгалтерією (головним бухгалтером) підприємства існуючими внутрішніми (локальними) нормативно-розпорядчими документами не встановлені, а відтак мають здійснюватись у довільній формі.

Перевіркою також встановлено порушення відповідних стандартів та норм щодо технології виконання робіт з улаштування та ремонту дорожнього покриття, системи контролю якості робіт, використання засобів вимірювальної техніки, техніки безпеки тощо, які викладені на стор. 46-47, 48-53 Довідки також не знаходять свого підтвердження. Так, в ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» діє належна організація контролю якості робіт, яка постійно вдосконалюється з метою покращення якості роботи та своєчасного виявлення дефектів і вжиття заходів щодо їх попередження. Контроль за якістю будівництва в ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» полягає у відповідності перевірки будівельно-монтажних робіт, а також будівельних матеріалів та виробів, від яких залежить якість будівельної продукції, нормативним вимогам. Так, відповідно до п. 4.5 СОУ 45.2-00018112:028 Організація контролю якості будівництва і ремонту автомобільних доріг контроль якості в ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» складається з трьох обов'язкових видів: вхідного, операційного (технологічного) і приймального контролю. Згідно п. 4.6 Вхідний контроль - це контроль матеріалів, виробів, конструкцій, що поступають на об’єкти будівництва і документації. Контроль здійснюється за сертифікатами, накладними, паспортами тощо, а за необхідності - методом випробування. Даний вид контролю здійснюється на підприємстві постійно. В кожній філії ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та на лабораторії підприємства ведеться вхідний контроль усіх матеріалів (бітум, щебенева продукція тощо). Результати випробування відображаються у журналах, які ведуться на філіях та центральній лабораторії. Крім того, звертаємо увагу, що зразки бітуму також передаються до ДП «ДерждорНДІ» для проведення випробування, що підтверджено вихідними документами. Відповідно до п. 4.7 Операційний контроль - це контроль, що виконується в процесі виконання робіт або безпосередньо після їх завершення. Здійснюється переважно інструментальним методом або технічним оглядом. Операційний контроль проводиться працівниками філій безпосередньо під час виконання робіт. Результати операційного контролю в ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» фіксуються в загальних журналах робіт. Крім того, з метою належного контролю за якістю виконання робіт представники центральної лабораторії ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» здійснюють постійні виїзди на об’єкти виконання робіт та проводять відповідні замірювання та огляд виконання робіт, що відображено у відповідних документах. Також в ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» здійснюється приймальний контроль зі сторони Служби автомобільних доріг у Черкаській області. Згідно 4.8 вищевказаного СОУ Приймальний контроль - це контроль, що виконується після завершення будівництва, реконструкції, ремонту об'єкта, або його окремих елементів, а також завершених етапів і робіт, що приховані. За його результатами приймається рішення про придатність об'єкта контролю до експлуатації або виконання наступних робіт. Службою автомобільних доріг у Черкаській області усі роботи, які виконані ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» приймаються та оплачуються, що свідчить про належну організацію якості робіт в результаті чого роботи виконуються якісно та у відповідності до діючих стандартів та нормативних документів. Таким чином, твердження у довідці про те, що не здійснюється операційний контроль, на думку позивача є безпідставним, не відповідає дійсності та не підтверджено жодними первинними документами. В довідці зазначено про відсутність контролю за температурним режимом виготовлення та укладання асфальтобетонних сумішей. Під час виготовлення а/б та його укладання постійно ведеться контроль за температурним режимом, що підтверджено відповідними записами у журналах випуску продукції та журналах виконання робіт. Також позивач зазначає, що жодного документу щодо підтвердження вимірювання температури асфальтобетону, який використовувався філіями для виконання робіт комісією не складено, що ставить під сумнів факт даного недоліку та достовірність температурних даних у довідці. Варто зазначити, що будь-які вимірювання чи інструментальні методи повинні здійснюватись обладнанням, яке пройшло метрологічний нагляд у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», проте комісією вимірювання температури проводилось невідомо якими приладами, що також у свою чергу ставить під сумнів їх достовірність. Повірка обладнання на підприємстві перебуває на постійному контролі, про що свідчать щорічні графіки повірки засобів вимірювальної техніки, які підписані та затверджені відповідальними працівниками філій. На постійній основі робота всього обладнання перевіряється при атестації виробництва, в тому числі і за результатами перевірки складових та продукції в цілому. Основна частина обладнання, яке використовується у діяльності підприємства пройшла повірку, у відповідності до затверджених графіків. Решта обладнання, яке використовується не на постійній основі повірку пройшла, про що свідчать укладені договори, проте внаслідок відсутності необхідної кількості коштів роботи по повірці не оплачені. В результаті чого не отримано відповідні документи. Позивач зазначає також, що обладнання на яке відсутні документи про повірку, не використовується у виробничій діяльності, що не призвело і не могло призвести до викривлення будь-якої інформації тощо. Крім того для забезпечення якості при виконанні дорожніх робіт на об’єкті обов’язково перебуває виконавець робіт та провідний інженер техконтролю Служби автомобільних доріг в Черкаській області. Присутність цих працівників забезпечує необхідний рівень якості і гарантійний строк служби 3 роки як по технічним та вартісними експлуатаційними властивостями. Факти, викладені у звіті, щодо порушення технологічних вимог з влаштування поверхневих обробок не відповідають дійсності, оскільки: усі роботи з влаштування поверхневих обробок прийняті Службою автомобільних доріг у повному обсязі та оплачені. Таким чином, підприємству збитки не нанесені, що і відображено у довідці; під час виконання робіт з поверхневої обробки використовуються адгезійні добавки (рекомендовані ДП «Держдор НДІ»), що покращує якість матеріалів та супроводжує належну якість робіт; матеріали під час виконання робіт з поверхневої обробки списані у відповідності до затверджених норм та підтверджені первинними документами; постійний контроль Служби автомобільних доріг у Черкаській області за виконаними роботами (під час виконання робіт з поверхневої обробки на об’єктів перебував провідний інженер відділу технічного контролю). Відсутність недоліків в роботі підтверджує відсутність записів у журналі виконання робіт, як зі сторони Служби, так і інших представників, що здійснюють інспекційний контроль. Навчання та інструктаж з питань охорони праці має проводиться з усіма працівниками під час їх трудової діяльності незалежно від форми власності і видів діяльності підприємства. Крім того, наказом Держгірпромнагляду від 23.12 1993 року №196 затверджений Перелік робіт з підвищеною небезпекою, який передбачає спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше одного разу на рік. На підприємстві на основі Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці (Наказ Держгірпромнагляду від 04.04.1994 року №30) з урахуванням специфіки виробництва розроблені і затверджені відповідні положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, формують плани-графіки проведення цієї роботи, з якими повинні бути ознайомлені всі працівники. Перед перевіркою знань з охорони праці на підприємстві проводять заняття, лекції, семінари та консультації. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці, погоджує служба охорони праці та затверджує керівник підприємства. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві, не здійснюється. Відповідальність за організацію навчання та перевірку знань з охорони праці на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах— на керівників цих підрозділів. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладено ці обов'язки керівником (правлінням) підприємства. За характером і часом проведення інструктажів з питань охорони праці підрозділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктаж проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів, стажування та допуск до роботи особи, яка, проводила інструктаж, робить запис у журналі. При цьому обов'язковими є підписи того, кого інструктували, і того, хто інструктував. Журнали інструктажів пронумеровані, прошиті та засвідчені печаткою. Так, на підприємстві та філіях складені графіки навчань та інструктажів з техніки безпеки. Працівники підприємства постійно ознайомлюються з інструктажами по техніці безпеки. Відповідні працівники відправляються на навчання. Крім того, ДП «Черкаський облавтодор» постійно перевіряють сторонні профільні підприємства з вищевказаних питань. Відповідно до Посібника №2 до ДБН В. 2.3-4:2007 операційний контроль виконання технологічної операції входить до функції її виконавця. При виконанні будівельних робіт функція контролю входить у обов’язків виконавця робіт (майстра). Відповідальним за виконання операційного контролю будівельних робіт є начальник дільниці (виконроб, майстер). Тому він також повинен періодично проводити операційний контроль виконаних робіт. Нормативними документами не заборонено здійснення відбору проб іншими працівниками підприємства. Інженерно-технічний склад працівників філій постійно проходить навчання, підвищення кваліфікації та має достатній рівень знань та навичок щодо відбору проб. Правила відбору проб дотримуються на усіх рівнях та проби завжди супроводжуються відповідними документами, які підписані уповноваженими на це працівниками філії. Лабораторія ДП «Черкаський облавтодор» не має можливості забезпечити свою присутність в 20-ти районах області на мережі доріг в 6000 км., тому об’єктивно є необхідність у використанні всієї потужності технічного персоналу облавтодору для виконання робіт належної якості. ДП «Черкаський облавтодор» не являється спеціальною інспекційною установою, а підрядною організацією, вхідний та операційний контроль якої полягає у забезпеченні потрібної якості і надійності об’єктів шляхом здійснення комплексу технічних, економічних і організаційних заходів з ефективного управління якістю на всіх стадіях створення будівельної продукції, які повинні включати сукупність методів і засобів, що спрямовані на забезпечення відповідності якості будівельних робіт вимогам нормативних документів та затвердженої проектної документації. За результатами перевірки не було виявлено та доведено жодного факту заподіяння матеріальної шкоди підприємству або інших негативних наслідків. Підприємство не має фінансової можливості розширити штатну чисельність випробувальної лабораторії. Слід зазначити, що випробувальна лабораторія ДП «Черкаський облавтодор» виконує в повному обсязі основні завдання, які покладені на неї, а саме: здійснює постійний контроль якості матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються при виконанні дорожньо-будівельних робіт, вивчення причин виникнення дефектів і розробка заходів щодо усунення причин виникнення дефектів. Випробувальна лабораторія атестована на право проведення вимірювань відповідним органом Держспоживстандарту України. Також випробувальна лабораторія укомплектована кваліфікованим персоналом, оснащена видами обладнання і нормативно-технічної документації, що необхідні для правильного проведення випробувань та вимірювань. Обладнання та прилади випробувальної лабораторії повірені відповідними органами. Крім того, відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положень філій підприємства, які є аналогічними за своїм змістом передбачено, що філія є відокремленим підрозділом Підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства, цього положення та внутрішніх документів Підприємства. Філія здійснює свою діяльність на принципах внутрішнього господарського розрахунку, підпорядкованості та підзвітності органам управління підприємства, а її керівник несе матеріальну та дисциплінарну відповідальність за стан фінансово-господарської діяльності і внутрішній облік цього підрозділу. Пунктами 5.1 та 5.8 Положень філій підприємства встановлено, що філія самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань та у порядку, встановлених підприємством. Згідно пунктів 3.1, 3.5 та 3.9 посадових інструкцій начальників філій підприємства, які є аналогічними за своїм змістом, начальник філії організовує роботу і несе відповідальність за діяльність філії. Здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю, яка повинна бути направлена на виконання робіт по будівництву, ремонту та експлуатаційному утриманню доріг. Забезпечує збереження державного майна і матеріалів та найбільш ефективне їх використання, забезпечує дотримання фінансової дисципліни, недопущення безгосподарності і марнотратства. Забезпечує технічно правильну експлуатацію електрообладнання, тепло установок та газових систем, котлів, посудин, кранів, механізмів, устаткування та інших основних засобів виконання графіків планово-попереджувальних ремонтів, а також безпечні умови праці. За таких обставин, відповідальність за виявлені порушення, у разі якщо такі порушення дійсно мали місце, покладається на начальників відповідних філій і не може бути застосована до керівництва підприємства за наявності керівників філій, які несуть персональну відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства та внутрішніх розпорядчо-правових документів підприємства.

Згідно довідки на момент перевірки, станом на 28 вересня поточного року, за даними ДП “Черкаський облавтодор”, до роботи в осінньо-зимовий період підготовлені виробничі будівлі та споруди (11 пунктів обігріву, 18 лінійних виробничих будівель, 23 адміністративних будівель), котельні (25 одиниць), 4 стаціонарних та 35 тимчасових майданчиків для складування протиожеледних матеріалів, 1 залізничний «тупик». Зазначенні вище показники відповідають 100% заготівлі згідно затвердженого плану заходів крім пунктів обігріву і лінійних виробничих будівель, що складає відповідно 79% та 67 % від планових показників. Термін завершення таких робіт згідно наказу Компанії від 23.05.2017 №97 - 1 жовтня 2017 року. Темпи підготовки виробничих будівель та споруд є повільними. На думку позивача дане твердження щодо повільних темпів підготовки виробничих будівель та споруд безпідставне та спростовується даними самої ж Довідки. Так, перевіркою встановлено, що станом на 31.07.2017 року (дата завершення перевірки) підприємство підготовлене до роботи в осінньо-зимовий період на 100%, за виключенням підготовки пунктів обігріву і лінійних виробничих будівель, які підготовленні на 79% та 67 % відповідно. В той же час, як вказує комісія у своїй Довідці, термін завершення таких підготовчих робіт установлено на 01.10.2017 року. Тобто, за два місяці до закінчення терміну, встановленого наказом Компанії від №97, підприємство було практично готове до робіт в осінньо-зимовий період на 100% за винятком підготовки пунктів обігріву і лінійних виробничих будівель, які були підготовлені більш ніж на 50%. Вказане стосується і темпів заготівель асфальтобетонних сумішей, фрикційних матеріалів, комплектів одягу тощо. Отже, висновки перевірки з цього приводу вкрай суб’єктивні і необґрунтовані, а відтак і твердження щодо вини керівництва підприємства, яке начебто не вжило достатніх заходів для виконання наказу Компанії від 23.05.2017 року №97 не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Так, між ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ПП «Ковалівська Аграрно-будівельна компанія» (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №30 від 04.05.2017, відповідно до умов якого Підприємство передає в оренду майно, що обліковується на балансі філії «Драбівський райавтодор», а саме: площадку для вигрузки кам’яних матеріалів; сховище для вигрузки в’яжучих матеріалів. Згідно п. 4.10. Договору протягом місяця після підписання договору Орендар зобов’язаний застрахувати орендоване майно, а саме до 04.06.2017 року. Майно було застраховано 02.08.2017 року. Протягом 3-х місяців ПП «Ковалівська Аграрно-будівельна компанія» діяльності пов’язаної з використанням орендованого майна не проводила, відтак загроза його втрати була мінімальною. Крім того, висновок про загрозу втрати майна, у разі відсутності його страхування, є нічим не обґрунтованим та безпідставним. Не може бути сам факт відсутності страхування, загрозою для втрати майна. Договори оренди нежитлових приміщень №10/5 від 10.01.2005 року (філія «Маньківський райавтодор», орендар ТОВ «Автодор») та від 03.01.2013 року б/н. (філія «Золотоніська ДЕД», орендар - відділення ДАІ з обслуговування адміністративних територій м. Золотоноша і Золотоніського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС) укладені філіями у період, коли позивач не перебував на посаді директора підприємства. На даний час договір з відділенням ДАІ достроково розірваний, а по філії «Маньківський райавтодор» розпочато роботу по оформленню документів, необхідних для отримання дозволу на передачу нерухомого майна в оренду відповідно до діючої інструкції. Зокрема, укладено договір №0817он-17 від 17.10.2017 року на проведення оцінки ринкової вартості нежитлових приміщень, які перебувають у користуванні ТОВ «Автодор». Крім того, філією «Маньківський райавтодор» нараховано індексацію за користування майном орендареві - ТОВ «Автодор», яка платіжним дорученням від №1602 оплачена у розмірі 2019,92 грн. Виявлені перевіркою порушення вимог чинного законодавства у сфері охорони праці, пожежної безпеки, які допущені, як вбачається з Довідки, керівниками філій підприємства не можуть бути кваліфіковані як порушення вчинені керівництвом підприємства. Так, відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положень філій підприємства, які є аналогічними за своїм змістом передбачено, що філія є відокремленим підрозділом підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства, цього положення та внутрішніх документів підприємства. Філія здійснює свою діяльність на принципах внутрішнього господарського розрахунку, підпорядкованості та підзвітності органам управління підприємства, а її керівник несе матеріальну та дисциплінарну відповідальність за стан фінансово-господарської діяльності і внутрішній облік цього підрозділу. Пунктами 5.1 та 5.8 Положень філій підприємства встановлено, що філія самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань та у порядку, встановлених підприємством. Згідно пунктів 3.1, 3.5 та 3.9 посадових інструкцій начальників філій підприємства, які є аналогічними за своїм змістом, начальник філії організовує роботу і несе відповідальність за діяльність філії. Здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю, яка повинна бути направлена на виконання робіт по будівництву, ремонту та експлуатаційному утриманню доріг. Забезпечує збереження державного майна і матеріалів та найбільш ефективне їх використання, забезпечує дотримання фінансової дисципліни, недопущення безгосподарності і марнотратства. Забезпечує технічно правильну експлуатацію електрообладнання, тепло установок та газових систем, котлів, посудин, кранів, механізмів, устаткування та інших основних засобів виконання графіків планово-попереджувальних ремонтів, а також безпечні умови праці. За таких обставин, відповідальність за виявлені порушення покладається на начальників відповідних філій і не може бути застосована до керівництва підприємства за наявності керівників філій, які несуть персональну відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства та внутрішніх розпорядчо-правових документів підприємства. Крім того, як зазначено у довідці, організацію роботи з охорони праці, пожежної безпеки, в підприємстві покладено на службу охорони праці, яку очолює провідний інженер підприємства, організацію роботи з забезпечення безпеки руху на відомчому транспорті покладено на головного механіка. Отже, перекладання вини за допущені порушення на керівництво підприємства, в той час як на підприємстві створена служба охорони праці, на працівників якої і покладенні обов’язки щодо організації роботи та контролю за дотриманням законодавства про працю, є необґрунтованим та фактично створює умови уникнення від відповідальності працівниками Підприємства, оскільки така відповідальність за доводами комісії може покладатись виключно на керівництво підприємства. Більш того, вказані недоліки виявлені під час перевірки стану охорони праці у філії «Уманська ДЕД» наразі усунуті, а саме: вирішено питання по відшкодуванню підприємством коштів за проходження попереднього медичного огляду знов прийнятим працівникам; на проходження періодичного медичного огляду працівників взято рахунок на оплату; розроблена програма навчань з охорони праці по конкретним професіям. Недоліки, виявлені під час перевірки стану охорони праці у філії «Жашківський РАД» усунуті, шляхом доукомплектування пожежних щитів та в повному обсязі прибрано усі виробничі та непридатні деталі, вузли.

Також перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року незавершене виробництво збільшилося на 17366,0 тис. грн., або в 7,2 рази, поточні зобов’язання також збільшились в цілому на 23576,0 тис. грн. або в 1,4 рази, в т.ч. за рахунок збільшення кредиторській заборгованості за товари, роботи на суму 13613,0 тис. грн., або 1,6 рази, розрахунках з бюджетом на суму 5950,0 тис. грн. або в 2 рази; по розрахунках з оплати праці на 2602,0 тис. грн. (в 1,7 рази), по поточній кредиторській заборгованості із внутрішніх розрахунків на 160,0 тис. грн., що свідчить про порушення керівником підприємства ОСОБА_1, вимог п. 1, п. 8 Контракту в частині забезпечення високопродуктивної діяльності підприємства та ефективного використання його коштів. Проте таке твердження, на думку позивача, є необ’єктивними, оскільки зростання незавершеного будівництва і, як наслідок зростання показників поточних зобов’язань, розрахунків з бюджетом та оплати праці виникли внаслідок об’єктивних обставин, які не залежали від волі працівників підприємства. Так, зростання вказаних показників обумовлене значним збільшенням обсягу виконуваних підприємством робіт щодо будівництва, реконструкції, ремонту автомобільних доріг. За результатами проведеної перевірки навпаки було встановлено значну ефективність діяльності працівників підприємства, оскільки збільшення незавершеного виробництва (будівництво, реконструкція, ремонт доріг) у 7,2 рази, тобто збільшення кількості об’єктів будівництва (реконструкції, ремонту) мало б потягнути за собою і пропорційне збільшення поточних зобов’язань підприємства. Однак, поточні зобов’язання підприємства збільшились лише в 1,4 рази, що підтверджується відомостями довідки. Таким чином, об’єктивне зростання кількості незавершеного виробництва і непропорційне збільшення витрат підприємства, які є значно нижчими від можливих очікуваних результатів, свідчить лише про ефективну діяльність керівництва підприємства.

Відповідно до довідки вбачається, що згідно наданих Компанії «Звітів з праці» на підприємстві була системна заборгованість з виплати заробітної плати, а саме: станом на 01.01.2016 року - в сумі 1505,6 тис. грн.; станом на 01.02.2016 року - в сумі 3780,4 тис. грн.; станом на 01.03.2016 року - в сумі 4199,5 тис. грн.; станом на 01.04.2016 року - в сумі 6,1 тис. грн.; станом на 01.05.2016 року - в сумі 1329,8 тис. грн.; станом на 01.08.2016 року - в сумі 1723,8 тис. грн.; станом на 01.09.2016 року - в сумі 2031,8 тис. грн.; станом на 01.10.2016 року - в сумі 1494 тис. грн.; станом на 01.11.2016 року - в сумі 2101,5 тис. грн.; станом на 01.12.2016 року - в сумі 2143,3 тис. грн.; станом на 01.01.2017 року - в сумі 2483,5 тис. грн.; станом на 01.07.2017 року - в сумі 2782,9 тис. грн.; станом на 01.08.2017 року - в сумі 2685,9 тис. грн.. Позивач відносно цього зазначає, що з вказаних відомостей вбачається, що на ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відсутня заборгованість по виплаті заробітної плати. Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ч. 1 ст. 115 КЗпП України, які є повністю аналогічними за своїм змістом, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічні положення щодо строку виплати заробітної плати містяться і у колективному договорі ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». За таких обставин, заробітна плата має виплачуватись працівникам ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» у строк до семи календарних днів у місяці наступному за розрахунковим, а відтак розрахунок начебто наявної заборгованості станом на перше число відповідного місяця є безпідставним, оскільки законодавчо встановлений строк виплати заробітної плати становить сім днів. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до п. 5.6. та п. 5.7. Положень про філії підприємства (які за своїм змістом є аналогічними), на підставі положення про оплату праці, затвердженого підприємством і погодженого з об’єднаним профспілковим комітетом, колективного договору, галузевої угоди Філія здійснює оплату праці своїх працівників і надання їм трудових і соціальних пільг з врахуванням внутрішніх документів підприємства та компанії. Розрахунки Філії, включаючи виплату заробітної плати, провадяться бухгалтерією Філії з врахуванням пропозицій підприємства. Таким чином, працівники бухгалтерій філій підприємства несуть відповідальність за повноту та своєчасність виплати заробітної плати, а відтак віднесення порушень чинного законодавства щодо несвоєчасної сплати заробітної плати (у разі їх наявності) до вини директора підприємства за наявності осіб, персонально відповідальних за своєчасне та повне нарахування та виплату заробітної плати, є недопустимим та фактично призводить до уникнення від відповідальності працівниками філій підприємства.

Також, позивач зазначає, що вибірково, було перевірено та проаналізовано договори поставки, укладені ДП «Черкаський облавтодор» з ТОВ «БК Тандем» (№39 від 31.03.2017 року, ціна договору 5 млн. грн.) та ТОВ «СК КОМПЛЕКТ» (№32/460 від 03.05.2017 року, ціна договору 3 млн. 727 тис. грн.) з метою перевірки їх на відповідність нормам чинного законодавства і локальним актам та встановлено наступне: текст договору в редакції запропонованій Компанією; відповідно до п.2.4. Положення про договірну роботу - погоджений усіма причетними спеціалістами підприємства; пройшов процедуру АРS-тендер. розрахунки за поставлений Товар проводяться протягом 60 календарних днів після отримання Товару. В п.7.3.5. в якості додаткової гарантії якості Товару, зазначене зобов’язання Покупця сплатити Постачальнику 10% штрафу від ціни Товару за постачання Товару неналежної якості, але при цьому п.2.1 Договору не розкриває достатнього розуміння якості поставленого за цим договором, відсутність посилання на конкретний пункт ДСТУ або ТУ створює умови для маніпуляцій Постачальниками в питаннях вимог щодо якості, а Покупець при цьому втрачає можливість пред’явлення обґрунтованих вимог щодо якості товару.». Вказані висновки щодо втрати можливості пред’явлення обґрунтованих вимог щодо якості товару є безпідставними та необґрунтованими. Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Згідно ст. 15 ГК України у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови. Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов'язковим для: суб'єктів господарювання, якщо обов’язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами; учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики; виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні. Отже, застосування технічних регламентів, стандартів, кодексів усталеної практики та технічних умов в даному випадку є обов’язковим для сторін договору, а відтак і посилання у договорі на вимоги ДСТУ або ТУ, а тим більше на конкретні норми відповідних державних стандартів та технічних умов є недоцільним (хоча посилання на ДСТУ та ТУ містяться у таких договорах).

В довідці зазначено також, що порушення в договорах укладених Підприємством є спільними з порушеннями в договорах, укладених Філією. Це такі договори як: договір поставки №21-0000055 від 18.04.2017р. між ПАТ «Мало-Бузуківський гранітний кар’єр» та філією «Черкаська ДЕД» на суму 200,0 тис. грн.; договір поставки №57-23/02/17 від 23.02.2017 року між ТОВ «Термінал-МК» та філією «Черкаська ДЕД» на суму 1,0 млн. гривень. Крім усього, цей договір має наступні недоліки. Договір укладений з філією «(Черкаський ДЕД» ДП «Черкаський облавтодор» в особі начальника філії ОСОБА_5, на підставі довіреності №2031/10 від 30.12.2016, в якій зазначено, що ДП «Черкаський облавтодор» уповноважує начальника філії ОСОБА_5, від імені підприємства укладати господарські договори, договори закупівлі товарів, послуг на суму до 200,0 тис. грн., по виконанню робіт - на суму до 300,0 тис. гривень. При цьому, згідно ст.64 ГК України та ст.95 ЦК України філія є відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи. Вона наділяється майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення. В свою чергу, керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Вищий Арбітражний суд України 30.03.1995 року №02-5/220 (зі змінами станом на 24.11.2014 року.), яке наразі чинне, надав наступне роз’яснення - «За наявності належно оформлених повноважень юридичної особи керівники її відособлених підрозділів (філій, представництв, відділень) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих повноважень». Отже, з викладеного вбачається перевищення меж встановлених (дозволених) для укладання договорів, що є перевищенням повноважень з боку начальника філії «Черкаська ДЕД» ОСОБА_5, і відповідно, відсутність належного контролю зі сторони ДП «Черкаський облавтодор, але на думку позивача такі твердження є також безпідставні, оскільки дії начальника філії «Черкаська ДЕД» ОСОБА_5, та працівників підприємства цілком відповідають вимогам чинного законодавства. Так, відповідно до вимог ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. У пункті 3.4. Постанови Пленуму від 29.05.2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» Вищий господарський суд України роз’яснив, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину. Якщо керівник відособленого підрозділу юридичної особи мав відповідні повноваження, але у правочині помилково відсутні вказівки на те, що її укладено від імені юридичної особи, то ця обставина також не може бути підставою для визнання правочину недійсним. У таких випадках правочин слід вважати вчиненим від імені юридичної особи. Отже, враховуючи те, що підприємство фактично схвалило (не вчиняло жодних дій щодо оскарження такого правочину, у особі своєї філії прийняло правочин до виконання та виконало його умови) договір, укладений начальником філії «Черкаська ДЕД» ОСОБА_5, такий договір є дійсним та не суперечить вимогам цивільного та господарського законодавства, а також положенням підзаконних нормативно-правових актів та внутрішніх документів підприємства. Крім того, перевіркою, як вбачається з довідки, не встановлено обставин, які б вказували на недоцільність укладеного договору, що лише підтверджує законність та обґрунтованість подальшого його схвалення підприємством.

Комісією під час перевірки також детально був розглянутий договір №25/1-02 між ДП та Службою автомобільних доріг у Черкаській області, на надання послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Черкаській області від 29.07.2016 року в якому були виявлені наступні порушення: п. 1.7 Договору на період дії договору та протягом гарантійного періоду, Виконавець відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про автомобільні дороги України» та глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належний ремонт та утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо ДТП сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання та ремонту, допущених з вини виконавця. У разі заподіяння збитків користувачам автомобільних доріг, внаслідок пошкодження (знищення) складових автомобільних доріг, виконавець зобов’язаний забезпечити оперативне надання замовнику інформації та документів, необхідних для відшкодування збитків з винних осіб. Щодо відповідальності виконавця перед учасниками дорожнього руху, - комісія вважає, що викладене у тексті Договору не відповідає наступним нормам чинного законодавства України. Ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», ст. 10 Закону України «Про автомобільні дороги». ч. 1 ст.13 цього ж закону ст. 24 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.1 Положення «Про службу автомобільних доріг у Черкаський області» П.3.2 цього ж Положення, оскільки, всі без винятку автомобільні дороги Черкаської області, знаходяться у віданні Служби автомобільних доріг у Черкаській області. Та беручи до уваги викладені норми чинного законодавства, вірним є відшкодування збитків (та інше) учасникам дорожнього руху, саме - Службою, але не ДП. Проте, Замовник має право спробувати в порядку регресу, у судовому порядку повернути сплачені кошти цим особам, шляхом подання позовної заяви до ДП в порядку регресу. Проте з наведеними доводами позивач не погоджується в повній мірі, оскільки відповідно до п. 4.7. Стандарту СОУ 45.2-00018112-006:2006 «Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг», затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) від 01.03.2006 року №76 завершена реконструкцією або капітальним ремонтом ділянка дороги підлягає невідкладній передачі організації, що утримує цю дорогу, згідно з установленим ордером порядком, про що складається відповідний акт. До підписання акта передачі ділянки дороги до експлуатаційного утримання, відповідальність за забезпечення безпеки руху на ділянці дороги несе виконроб підприємства, яке виконувало роботи. Отже, обов’язок забезпечення безпеки дорожнього руху несе виконроб підприємства, яке виконувало роботи, тобто в даному випадку таку відповідальність мало б нести саме підприємство в особі своїх працівників, що і було передбачено вказаним договором. З огляду на викладене, проведеною перевіркою не встановлено жодних порушень вимог чинного законодавства України директором підприємства, які б підтверджувались відповідними доказами або були хоча б обґрунтовані, а наявні недоліки допущені іншими працівниками Підприємства є формальними та такими, що не призвели до значних втрат і можуть бути усунені без настання негативних наслідків.

На спростування доводів позивача сторона відповідачів посилається на те, що у зв'язку з порушенням позивачем покладених на нього обов'язків, завдань згідно умов контракту його було звільнено за посади директора відповідно до наказу від 24.10.2017 року №176-ВК за невиконання умов контракту - з підстав передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України).

Представники відповідачів зазначають, що довідка перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України» є належним доказом існування підстав до розірвання контракту з позивачем та його звільнення. Висновки перевірки з питань фінансово-господарської діяльності підприємства не спростовані твердженнями позивача, сама діяльність підприємства є неефективною не являється високоприбутковою, що є порушенням обов'язків, визначених контрактом із позивачем та підставою для його розірвання. Висновки перевірки з питання зростання заборгованості перед бюджетом, не спростовані, з огляду на те, що висновки перевірки з питань зростання боргових зобов’язань підприємства по сплаті обов'язкових податків і зборів зумовлені об'єктивними факторами та залежать від діяльності керівництва ДП. Таким чином, сторона відповідачів вважає, що позивач визнає, що дійсно мала місце заборгованість підприємства перед бюджетом, і що справді відбулось її зростання протягом періоду, що перевірявся. Проте позивач на їх думку безпідставно вважає, що відсутність у такому випадку умисних дій керівника є підставою для неприйняття рішення про розірвання контракту. Адже розірвання контракту згідно передбачених у ньому підстав (наявність податкового боргу, не є дисциплінарним звільненням і абсолютно не має значення вина керівника у такому порушенні, достатньо довести сам факт порушення, тобто саму наявність заборгованості перед бюджетом. Водночас під час перевірки: встановили, що керівник на сплату податків витрачав лише близько 15% отриманих коштів і сплачував лише 50% власно задекларованих податкових зобов'язань. Позивач на засідання правління під час розгляду перевірки не заперечував вказаного і в обґрунтування відсутності власної вини при вчиненні таких порушень зазначив, що змушений був платити постачальникам і виконавчий збір в ДВС, а лише потім податки, бо якщо б йому заблокували діяльність, то він не зміг би виконувати роботи. Згідно з п. 8 Контракту позивача. від 11.04.2014 року, керівник дочірнього підприємства зобов’язується забезпечувати своєчасне і повне внесення платежів до Пенсійного фонду згідно з установленим порядком та недопущення заборгованості з виплат заробітної платні, проте на думку сторони відповідачів позивач безпідставно стверджує, що порушення строків сплати податків зумовлено об’єктивними причинами. ДП «Черкаський облавтодор» значно збільшило поточні зобов'язання, що свідчить про неефективне використання майна позивачем., та відповідно підтверджує факт невиконання умов контракту позивачем, а саме п.п.1 п.1 щодо забезпечення високоприбуткової діяльності підприємства, ефективного використання і збереження майна переданого підприємству в господарське відання. Доказом наявності податкового боргу за період, що перевірявся (період діяльності позивача як керівника підприємства), на думку сторони відповідачів, є наявність судових справ за позовами органу ДФС до ДП "Черкаський облавтодор" про стягнення податкового боргу. Відповідно до п. 8. Контракту, керівник зобов'язаний забезпечити своєчасне і повне внесення платежів до бюджету та недопущення заборгованості, що зроблено не було та є підставою для розірвання контракту згідно п. 23 підпункту в. За таких обставин, розірвання контракту відповідає його вимогам і вимогам чинного законодавства, є законним і обґрунтованим. Крім того, сторона відповідачів вважає, що керівником також не вживалися ефективні заходи не тільки щодо сплати податкового боргу, але й до його розстрочення. Згідно з п.п.1 п.1 контракту, укладеного з ОСОБА_1, на керівника покладений обов'язок забезпечити високоприбуткову діяльність підприємства, який внаслідок невжиття позивачем необхідних та достатніх заходів для стягнення коштів на користь ДП «Черкаський облавтодор» був грубо порушений. Високоприбуткова діяльність підприємства включає в себе не тільки не допущення виникнення збитків, здійснення всіх можливих дій, для зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства, тощо, а й проведення заходів з метою отримання коштів, які в подальшому можуть бути використані у господарській діяльності підприємства, зокрема відшкодування інфляційних втрат. При наявності податкової заборгованості у розмірі приблизно 20 млн., позивач не здійснював всіх можливих заходів щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат з Службовими автомобільних доріг Черкаської області, у зв'язку з чим в тому числі втрачав джерело вчасної виплати заробітної плати та інших обов'язкових платежів. Тому в матеріалах перевірки це порушення, яке полягає у неподанні позову до Служби автомобільних доріг, об'єктивно розглядається як бездіяльність позивача, що призвела до недоотримання доходів в ситуації критичного фінансового становища підприємства, а порушення норм законодавства. Не пред'явлення позовів до Служби автомобільних доріг у Черкаській області з вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних (у справах №925/518/16, №925/517/17, №925/562/16 та №925/1455/16) призвели до недоотримання підприємством доходу більш ніж 7 млн. грн., а враховуючи що кошти фактично отримані 12.06.2017 року, то з кожним днем інфляційні втрати, які могло б отримати підприємство для перекривання власних збитків зменшуються. Такі дії керівника по незабезпеченню високоприбуткової діяльності підприємства фактично є доведенням до банкрутства та порушенням п.7 Контракту укладеного з позивачем. Стосовно висновків перевірки з питань укладання цивільно-правових договорів ДП "Черкаський облавтодор" то сторона відповідачів зазначає, що посилання позивача на результати перевірки Управління держпраці у Черкаській області яка проведена на протязі 10-11 жовтня 2017 року,. щодо відсутності жодного порушення вимог чинного законодавства про працю, у тому числі і щодо порядку та форми укладання трудових цивільно-правових договорів є спробою надати суду недостовірну інформацію. Відповідно до п. 8 Контракту позивача, від 11.04.2014 року, керівник дочірнього підприємства зобов'язується забезпечувати своєчасне і повне внесення платежів до бюджету внесків до Пенсійного фонду згідно з установленим порядком та недопущення заборгованості виплат заробітної платні. Укладання цивільно-правових договорів, які за своєю суттю є трудовими договорами в розумінні ст. 21 КЗпП України, створює ризик настання відповідальності у вигляді накладання штрафних санкцій відповідно до ст. 265 КЗпП України, що є порушенням директором ДП "Черкаський облавтодор" позивачем., п.п. 8 Контракту.. Щодо незаконності висновків перевірки з питань укладання директором ДП "Черкаський облавтодор" договорів з обтяжливими нормами, що суперечать інтересам підприємства, зазначають, що при наявності заборгованості по сплаті платежів до бюджету, дефіциту оборотних коштів, ДП "Черкаський облавтоор" укладено договір від 29.07.2016 №25/1-02 зі Службою автомобільних доріг у Черкаській області, на надання послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Черкаській області, умови якого щодо надання відстрочення платежу на 200 календарних днів завідомо суперечили інтересам підприємства, створюють ризики для господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор», та свідчать про недотримання позивачем вимог п.1 Контракту. Так, відстрочка платежу у 200 днів не є порушенням закону, але не є ефективним управлінським рішенням.

За результатами ревізії Держаудитслужбою складено акт від 16.12.2016 року №06-16/35, який був підписаний підприємством з запереченнями. Загальна сума порушення відповідно акту складає 5092,0 тис.грн., з них на момент закінчення ревізії не усунутими залишились порушення на загальну суму 4524,0 тис. гривень. В подальшому Держаудитслужбою на адресу підприємства висунуті вимоги щодо усунення порушень законодавства, надіслані листом від 30.12.2016 року №23-06/37-1439, які до сих пір не усунуті.

Виходячи з вищенаведеного та за результатами перевірки стану усунення порушень сторона відповідачів вважає, що директором підприємства ОСОБА_1, не вжито достатніх заходів до усунення та/або оскарження порушень виявлених за результатами ревізії фінансово господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» за період 01.07.2012 по З1.08.2016 року зокрема, не забезпечено прозорий і ефективний управлінський контроль на багатьох етапах виконання покладених функцій тощо, що суперечить вимогам п. 8 Контракту в частині забезпечення високого рівня виконавської дисципліни та створення умов для ефективного внутрішнього контролю.

Сторона відповідачів стверджує, що дії позивача щодо виконання робіт без письмового замовлення не відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору, можуть мати для підприємства значні збитки та є не ефективними управлінськими рішеннями, адже ризик їх не оплати залишається, а в судовому порядку навіть підтвердження факту виконання робіт без завдання замовника є безумовною підставою для відмови у задоволенні такого позову.

З огляду на наведене, твердження позивача, що ситуація про виконання робіт без замовлення , на думку сторони відповідачів, не виняток, а характерна для всіх підприємств не спростовує факт порушення позивачем, а лише підтверджує його та є безумовною підставою для розірвання контракту згідно умов самого контракту. Своїми твердженнями позивачем не спростовано порушення пункту 1.4. Договору на експлуатаційне утримання доріг загального користування укладеного зі Службою автомобільних доріг у Черкаські області, згідно якого послуги надаються ДП згідно щомісячних план-завдань, затверджених Службою. Отже, внаслідок таких дій наявні не відшкодовані фактичні витрати на момент здійснення перевірки в сумі 20,1 млн. грн., які є допущеними позивачем збитками, що були понесенні при виконанні дорожніх робіт, які не прийняті замовником. Саме виконання робіт без замовлення або їх не своєчасне прийняття або не вчасна оплата стали причиною збиткової операційної діяльності підприємства, недоотримання доходу та колосальних втрат, що постійно висвітлювалось на засіданнях балансової комісії за участю позивача, та таке порушення не усунуте останнім під час виконання повноважень керівника підприємства.

Залучення субпідрядних підприємством суттєво погіршило стан підприємства внаслідок неефективного використання наявних ресурсів. Неефективною господарською діяльністю створені умови для недоотримання доходів та неможливості сплати податків, а це суперечить вимогам п. 14.1.36 ПКУ, згідно з якого господарська діяльність пов'язана з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг має бути спрямована на отримання доходу. Крім того, відповідно до п. 14.1.231 ПКУ така діяльність має мати розумну економічну причини (ділову мету). Вищезазначені управлінські дії ОСОБА_1, що зменшують доходи підприємства, є фактом незабезпечення керівником підприємства його високопродуктивної діяльності, а тому, на думку сторони відповідачів, це є порушенням п.1 Контракту.

Сторона відповідачів зазначає, що позивачем не спростовано факт порушення «Положення про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", затвердженого наазом ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України від 11.07.2012 року № 127» у 2016 році. (Копія додається), відповідно до п. 1.2. якого, керівники та інші посадові особи дочірніх підприємств зобов’язані забезпечити належне ведення договірної роботи у відповідності до законодавства України та цього положення. Водночас, у п. 6.9 статуту ДП "Черкаський облавтодор" передбачено, що директор укладає угоди, договори, контракти (у т.ч. трудові), відповідно до порядку встановленого Законодавством, тобто відповідно до вказаного порядку, але сам позивач такого порядку не дотримувався. Жоден з 46-ти договорів поставки з ТОВ "НАФТО-ТРАНСОІЛ" та ТОВ «Кулон-Груп» не завізовано, ні юридичною службою ні головним бухгалтером ДП "Черкаський облавтодор", що суперечить п. 2.4. Положення про порядок ведення договірної роботи підприємств та положення про договірну роботу Компанії, що свідчить про невиконання директором підприємства ОСОБА_1, п.8 Контракту щодо забезпечення високого рівня виконавської дисципліни в частині виконання наказів і доручень Компанії; - жоден з 27-ми укладених протягом 2016 року договорів з ТОВ "НАФТО-ТРАНСОІЛ" не зареєстрований в журналі реєстрації договорів ДП "Черкаський облавтодор", що є порушенням п. 5.2. Положення про порядок ведення договірної роботи підприємства та положення про договірну роботу компанії, що свідчить про невиконання директором підприємства ОСОБА_1, п. 8 Контракту щодо забезпечення високого рівня виконавської дисципліни в частині виконання наказів і доручень компанії.

Сторона відповідачів зазначає, що в ході перевірки було виявлено порушення, які відображені у довідці, а саме: 1) Контроль за дотриманням технологічних вимог чинних нормативно-правових актів при виконанні дорожньо-будівельних робіт: - на об'єкті поточного дрібного ремонту на а/д Шрамківка - ст.Драбів виконувались роботи філією «Драбівський райавтодор». При перевірці виявлено відсутність термометра у начальника філії, що свідчить про відсутність контролю температурного режиму при укладанні гарячої асфальтобетонної суміші. Ущільнення суміші відбувалось легким катком, що не забезпечить якісне ущільнення та призведе до передчасного руйнування влаштованого шару покриття (порушення вимог ДСТУ Б В.2.7-119 та П-Г1-218-113); - на об'єкті влаштування поверхневої обробки на а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань філія «Черкаська ДЕД» н доущільнила ділянку шириною до 40 см. та завдовжки до 60 м., внаслідок чого відбувається відшарування кам'яних матеріалів, що може призвести до матеріальної шкоди користувачам доріг. Також, на початку та в кінці ділянки наявне не приживлення кам'яних матеріалів внаслідок недостатнього розливу в'яжучого на стиках між захватками або несправних форсунок на гудронаторі. На інших ділянка наявне виступання в’яжучого на поверхню в місцях ямкового ремонту, що може призвести до необхідності підсипання кам’яних матеріалів та додаткових витрат (порушення вимог ДСТУ-Н Б В.2.3-38); - на об'єкті на а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань філія «Звенигородська ДЕД» виконувала влаштування поверхневої обробки захваткою 500 м на бітумі. При перевірці виявленро завищення норми розливу в'яжучого внаслідок чого виникла необхідність додаткового розсипання кам'яних матеріалів. Також, технологічна схема виконання робіт складена на відповідність НД, який втратив чинність 01.04.2017. Журнали виконання робіт, розливу в'яжучого та ущільнення заповнюються. На місці виконання робіт був присутній інженер з якості САД у Черкаській області зауваження щодо якості робіт в неї відсутні. Контроль температури бітуму не проводився. (порушення вимог ДСТУ-Н Б В.2.3-38); - на об'єкті на а/д 0-241701 /Н-16/-Хацьки-Степанки-Хутори, бригада філії «Черкаська ДЕД» виконувала ямковий ремонт покриття в с. Хацьки. При перевірці виявлено порушення температурного режиму суміші, а саме температура суміші в кузові автомобіля склала 202 °С.; - на АБЗ філії «Золотоніський райавтодор» при перевірці виявлено порушення вимог табл. 12 ДСТУ Б В.2.7 - 119 щодо температурного режиму суміші при виході зі змішувача, яка при вимірюванні становила 183 °С при допустимих 145-160 °С. (порушення вимог ДСТУ Б В.2.7-119); - на АБЗ філії «Черкаська ДЕД» виявлено відсутність повірки вагових дозаторів та ваг атомобільних. (порушення вимог ЗУ «Про метрологію та метрологічне діяльність», ДСТУ Б В.2.7 - 119); - при вимірюванні температури суміші гарячої асфальтобетонної на виході зі змішувача на АБЗ філії «Черкаська ДЕД» температура склала 183,6 °С при гранично допустимих 160 °С, що можливо є причиною перевищення норми витрати природного газу для приготування суміші; - на АБЗ філії «Шполянський райавтодор» виявлено відсутність повірки вагових дозаторів та відсутність протоколу підбору складу суміші (порушення вимог ЗУ «Про метрологію та матрологічне діяльність», ДСТУ Б В.2.7-119). 2) Контроль за виконанням вимог охорони праці та організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт: -на об'єкті поточного дрібного ремонту на а/д Шрамківка-ст. Драбів де виконувались роботи філією «Драбівський райавтодор» була відсутня схема ОДР, технічні засоби ОДР суперечили місцю дислокації бригади, що є порушенням вимог СОУ 45.2-00018112-006, робітники не були забезпечені в повному обсязі спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно з НПАОП 63.21-1.01 та НПАОП 63.21-3.03; - на об'єкті на а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань філія «Звенигородська ДЕД» виконувала влаштування поверхневої обробки захваткою 500 м. В ході перевірки виявлено невіповідність схеми ОДР (типова схема А-17) умовам руху користувачів, не достатня кількість технічних засобів ОДР, що є порушенням вимог СОУ 45.2-00018112-006 робітники не були забезпечені в повному обсязі спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно з НПАОП63.21-1.01 та НПАОП 63.21-3.03; - на об'єкті на а/д О-241701/Н-16/-Хацьки-Степанки-Хутори, бригада філії «Черкаська ДЕД» виконуючи ямковий ремонт не встановила попереджуючі дорожні знаки що є порушенням вимог СОУ 45.2-00018112-006, також, на місці виконання робіт була відсутня схема ОДР. 3) Контроль за належним виконанням вхідного контролю дорожньо-будівельних матеріалів та кострукцій та подальшого лабораторного супроводу на всіх етапах дорожньо-будівельних робіт. Вхідний контроль ДБМ проводиться виключно із матеріалів, що доставляються у лабораторію філіями. Представники лабораторій не здійснюють самостійний відбір проб матеріалів, що ставить під сумнів походження зразків продукції, що випробовується. У лабораторії не проводиться актування відбору проб та їх ідентифікації, що унеможливлює відстежити походження зразка. Номери проб, що надходять до лабораторії не співпадають із протоколами випробувань. У зв'язку із обмеженою матеріально-технічною базою лабораторії, випробування проводиться не по всім фізико-механічним показникам, які регламентуються чинними НД на матеріали. Співробітники лабораторії не виїжджають на об'єкти виконання робіт, як того вимагають схеми операційного контролю. У 2017 році не було проведено жодного випробування бітумних емульсій, які використовувались при ліквідації дефектів покриття струменевим методом та влаштуванні поверхневих обробок. Також, лабораторія не спроможна дослідити лакофарбові матеріали, які широко використовуються в експлуатаційному утриманні. У лабораторії відсутня можливість актуалізації НД, що призводить до порушення методик випробувань та викривлення їх результатів. 4) Аналіз ефективного використанням грошових коштів, спрямованих на покращення якості робіт. Відповідно до наказу Укравтодору від 21.01.2015 року №7 необхідно проводити галузеву атестацію АБЗ та машин для ремонту покриття струменевим методом. В ході аналізу договорів на атестацію було виявлено договори між філією «Шполянський райавтодор» та ТОВ НВП «Укрдор» про розроблення технологічного регламенту на приготування асфальтобетонних сумішей та обстеження виробництва з наданням висновків на загальну суму 24 000,00 грн..; 5) Стан справ по влаштуванню горизонтальної розмітки у 2016 році ДП«Черкаський облавтодор» фарбою ПП «Наша фарба» відображені в довідці, на думку сторони відповідачів, свідчать про неефективні управлінські рішення керівника ДП «Черкаський облавтодор» щодо вирішення питання з постачальником фарби ПП «Наша фарба» стосовно матеріалів, що є порушенням п. 8 Контракту.

Також стороною відповідачів зазначається, що на перевірених АБЗ виявлені випадки використання засобів вимірювальної техніки (вагові дозатори, ваги автомобільні тощо), що не проходили метрологічний нагляд, та фактично заборонені до використання, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

За таких обставин, порушення з питань організації виконання робіт, котрі виявлені під час перевірки не спростовані позивачем, а його намагання перекласти відповідальність на начальників філій які не є окремими юридичними особами і безпосередньо контрі координуються керівником підприємства — свідчить про ще одне порушення - організацію роботи керівників структурним підрозділів керівником підприємства.

Також сторона відповідачів вважає, що порушення обов'язків керівника підприємства передбачених чинним законодавством (оплата праці, охорона праці, пожежна безпека, сплата податків, організація бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, тощо), статутом ДП "Черкаський облавтодор" (повна відповідальність за стан і діяльність підприємства, дотримання фінансової та договірної дисципліни, у т. ч. порядку договірної роботи, ін.), Контрактом (п. 8 у редакції додаткової угоди №З від 24.07.2017 року є невиконанням умов контракту та підставою для його розірвання і звільнення керівника за п. 8 спи 36 КЗпП. Виявлені в ході перевірки недоліки вказують на низький рівень ефективності управлінських рішень, не налагоджений контроль з боку позивача за організацією та ходом виконання дорожніх робіт. Відповідно до укладеного з позивачем контракту позивач добровільно взяв на себе зобов'язання безпосередньо і через апарат управління дочірнього підприємства здійснювати точне керівництво підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження переданого в господарське відання підприємству майна.

Отже, на думку сторони відповідачів законодавство не регулює конкретні підстави та порядок звільнення з підстав, передбачених контрактом, що визначається самими сторонами в укладеному контракті. В той же час наявністі порушення позивачем укладеного контракту, що одночасно є підставами для його розірвання, які передбачені контрактом.

Вислухавши пояснення учасників процесу, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст.. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України суд повинен керуватися при вирішенні справи Конституцією України, цим Кодексу, Законом України "Про міжнародне приватне право", законами України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Наказом т.в.о. голови правління ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_6 від 24.10.2017 року №176-ВК, 25.10.2017 року був достроково розірваний контракт від 11.04.2014 року №165, укладений між позивачем та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а позивача звільнено із займаної посади з 25.10.2017 року за невиконання умов контракту, а саме незабезпечення високоприбуткової діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», порушенням вимог статуту підприємства, невиконанням підприємством зобов’язань перед бюджетом та з виплати заробітної плати працівникам, недотриманням положень чинного законодавства з питань охорони праці, незабезпеченням високого рівня виконавської дисципліни та неналежним виконанням наказів і доручень компанії.(а.с.78,т.1)

Згідно п.1 розділу1 контракту від 11.04.2014 року №165 Керівник зобов'язується безпосередньо і через апарат управління дочірнього підприємства здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження переданого в господарське відання підприємству майна, а Компанія зобов'язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 24 липня 2017 р. до контракту від 11 квітня 2014 року № 165 (а.с.86-87, т.1) пункт 8 розділу 2 «Права та обов'язки сторін» викладено в наступній редакції:

«8. Керівник зобов'язаний:

- своєчасно в повному обсязі і належним чином виконувати накази і доручення Компанії та Укравтодору як вищого органу управління Компанії, а також забезпечувати ефективне використання коштів підприємства;

- дотримуватись положень чинного законодавства України та забезпечити високий рівень виконавської дисципліни, у т. ч. щодо виконання наказів і доручень Компанії та Укравтодору як вищого органу управління Компанії, надання повної та достовірної інформації щодо здійсненої фінансово-господарської діяльності підприємства та прийняття кадрових рішень, створення умов для ефективного внутрішнього контролю;

- забезпечити дотримання вимог податкового законодавства, своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, внесків до Пенсійного фонду згідно з установленим порядком та недопущення заборгованості з виплати заробітної плати, а також цільове використання бюджетних та інших коштів, що мають цільове призначення;

- забезпечити належну організацію бухгалтерського обліку, неухильне виконання вимог Положення про облікову політику Компанії, своєчасне складання первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства та суті господарських операцій, повноту та достовірність фінансової звітності дочірнього підприємства;

- забезпечити здійснення всіх можливих заходів щодо мінімізації непродуктивних витрат, економічних втрат, фактів можливого нанесення матеріальної шкоди дочірньому, підприємству, а також сприяти створенню системи протидії шахрайству і корупції відповідно до вимог чинного законодавства та внутрішніх (локальних) документів Компанії;

- при прийнятті/неприйнятті управлінських рішень не допускати матеріальних втрат та негативних наслідків для підприємства;

- при укладенні договорів неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства, статутних документів, внутрішніх (локальних) документів Компанії, зокрема порядку ведення договірної роботи, порядку здійснення закупівельної діяльності, порядку укладення договорів оренди нерухомого майна тощо;

- при формуванні цін на матеріально-технічні ресурси тощо дотримуватись вимог чинного законодавства, статутних документів, вимог стандартів бухгалтерського обліку, інших норм і правил визначення вартості товарів, робіт, послуг та вимог внутрішніх (локальних) документів Компанії;

- відповідно до Закону України "Про державну таємницю" виконувати встановлені чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами України вимоги режиму секретності. Згоден на обмеження свободи інформаційної діяльності, що випливають із Законів України "Про інформацію» та "Про державну таємницю";

- забезпечувати збереження і захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації; - забезпечувати безпечну експлуатацію транспортних засобів, механізмів, обладнання дочірнього підприємства та виконання вимог з питань охорони праці на підприємстві; - забезпечувати проведення на підприємстві профілактичної роботи з метою запобігання правопорушень та злочинів згідно чинного законодавства;

- забезпечувати розробку і виконання заходів поліпшення нормування праці на підприємстві, впровадження технічно обґрунтованих норм;

- забезпечувати планування і організацію мобілізаційної підготовки та виконання покладених на підприємство мобілізаційних завдань;

- постійно підвищувати свій професійний рівень, підвищувати кваліфікацію та/або здійснювати перепідготовку протягом терміну дії контракту (але не рідше одного разу на три роки) та/або здійснювати перепідготовку з метою отримання нового освітньо-кваліфікаційного рівня та проходити в установленому порядку навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки;

- забезпечити виконання додаткових угод, якщо такі угоди укладались до контракту;

- діяти виключно в інтересах Підприємства, у т. ч. забезпечити для останнього необхідний обсяг робіт з метою ефективної фінансово - господарської діяльності;

- у кожному випадку виявлення несвоєчасного та/або неповного чи неналежного виконання наказів і доручень Компанії та Укравтодору як вищого органу управління Компанії, інформувати Компанію;

- ознайомлюватись, знати, застосовувати і неухильно виконувати всі чинні внутрішні (локальні) документи Компанії (накази, інструкції, положення, порядки, доручення тощо), незалежно від дати їх прийняття чи інших обставин».

Відповідно до вимог пп. «в» п. 22 контракту від 11.04.2014 року №165 цей контракт припиняється до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 23 і 24 цього контракту. Пунктом 23 контракту від 11.04.2014 року №165 передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Компанії, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії: а) у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього цим контрактом; б) у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов’язків, передбачених контрактом, в результаті чого для дочірнього підприємства настали значні негативні наслідки/понесені збитки, виплачено штрафи і т.п.; в) у разі невиконання дочірнім підприємством зобов’язань перед бюджетом та пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, а також невиконання дочірнім підприємством зобов’язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати; г) у разі неподання на затвердження Компанії річного фінансового плану дочірнього підприємства; д) у разі несплати реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців при наявності вини керівника; е) за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог чинного законодавства з питань охорони праці; є) у разі порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті; ж) у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості; з) у разі коли у трьох звітних кварталах протягом календарного року має місце зростання обсягів дебіторської заборгованості дочірнього підприємства до рівня на початок року, що не супроводжується відповідним зростанням обсягу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) дочірнім підприємством за той же період; і) у разі неподання Компанії квартальної та річної звітності; к) у разі не проходження ним навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки або незадовільних знань з цих питань; л) за порушення порядку укладення договорів оренди нерухомого майна, переданого в господарське відання дочірньому підприємству та за невжиття заходів щодо погашення заборгованості з орендної плати; м) у разі неефективного використання та збереження майна, переданого в господарське відання дочірньому підприємству; н) у випадку порушення, неповного, несвоєчасного та неналежного виконання обов’язків керівника, передбачених цим контрактом; о) з інших підстав згідно з чинним законодавством.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Посилання позивача на п. 22 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року № 170 відносно того, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні, суд приймає до уваги, враховуючи, що згідно умов даного контракту у випадку невиконання чи неналежного виконання обов’язків передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством та контрактом.

Відповідно до п. 21 вищевказаного Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року № 170 у разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом. Як зазначає в судовому засіданні сторона позивача, що позивач не був взагалі повідомлений, попереджений у будь-який спосіб про дострокове розірвання контракту і дізнався про його розірвання з наказу від 24.10.2017 року №176-ВК, і суд враховуючи наведене вважає, що такі обставини є самостійною підставою для визнання наказу від 24.10.2017 року №176-ВК незаконним, оскільки відповідач позбавив позивача права бути повідомленим заздалегідь (за два тижні) про розірвання контракту.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

За правилами п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом. Отже, при укладенні контракту закон надає право сторонам установлювати підвищену відповідальність особи й додаткові підстави для розірвання трудового договору - контракту.

Із роз'яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», вбачається, що вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Згідно роз'яснень даних в п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року №12-рп/98 щодо офіційного тлумачення ч.3 ст. 21 КЗпП України акцентовано увагу на те, що незважаючи на ці (які містить ст. 9 КЗпП України) та інші застереження, що містяться у Кодексі законів про працю України та інших актах трудового законодавства України і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це як правило тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

Крім того, даючи аналіз  обставинам звільнення позивача, суд враховує детальний аналіз порушень, які були підставою дострокового розірвання контракту здійснений під час судового розгляду сторонами справи і приходить до висновку, що довідка про перевірку, в частині виявлених порушень, які стали підставою звільнення і дострокового розірвання контракту, суперечить обставинам справи встановленим в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає, що наказ ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 24.10.2017 року №176-ВК, яким був достроково розірваний контракт від 11.04.2014 року №165, укладений між позивачем та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є незаконним, а оскільки позивача звільнено із займаної посади з 25.10.2017 року, позивач підлягає поновленню на посаді директора дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 25.10.2017 року.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Таким чином, враховуючи довідку про доходи позивача (а.с.33), беручи до уваги дохід за повні два попередні місяці, що передували звільненню, а саме: серпень 2017 – 18824,04 грн.; вересень 2017 – 18700 грн., середньоденний заробіток за робочий день складає 872,65 грн. та враховуючи кількість робочих днів з моменту звільнення до моменту винесення рішення, на користь позивача підлягає стягненню з дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 94246 грн. 20 коп. з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.

Судові витрати у відповідності до ст..141 ЦПК України покласти на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 77, 78, 81, 133-141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 21, 36, 235 КЗпП України, ст. ст.82, 241, 526, 599, 611, 625, 638, 640 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати наказ Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від 24.10.2017 №176-ВК, яким був достроково розірваний контракт від 11.04.2014 року №165, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - незаконним.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП:НОМЕР_1, зареєстрованого вул. Благодатна (Куйбишева) 2, кв.47, смт. Маньківка, Маньківський район,Черкаська область), на посаді директора Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з 25.10.2017 року.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31141625, бульвар Шевченка, 389, м.Черкаси, 18006) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП:НОМЕР_1, зареєстрованого вул. Благодатна (Куйбишева) 2, кв.47, смт. Маньківка, Маньківський район,Черкаська область) середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по дату поновлення на роботі, а саме з 25.10.2017 року по 28.03.2018 року, в розмірі 94246 грн. 20 коп. з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» ( код ЄДРПОУ 31899285, вул. Антоновича 51, м.Київ, 03680) та Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31141625, бульвар Шевченка, 389, м.Черкаси, 18006) на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. в рівних частинах.

Допустити у відповідності до п.4 ч.1 ст. 430 ЦПК України негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя І.Д.Калієвський