Україна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Категорія статобліку – 2.11
Справа № 2-а-10368/08/0470
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 жовтня 2009 року місто Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук Н.В.
при секретарі – Михалевич І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративну справу за позовом Колективного підприємства «Гірник» до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції, третіх осіб на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення не чинним, -
В С Т А Н О В И В :
13 жовтня 2008 року Колективне підприємства «Гірник» (далі – позивач або КП «Гірник») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання не чинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції (далі –відповідач або Орджонікідзевська ОДПІ) від 19.05.2008 року № 0000222301, треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
14 жовтня 2008 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 29 січня 2009 року.
18 червня 2009 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, на підставі клопотання від 17 червня 2008 року, в якості третіх осіб на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору було залучено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх повністю, а саме визнати рішення Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції від 19.05.2008 року № 0000222301 не чинним та скасувати його.
Представник Відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що перевірку проведено з дотриманням вимог чинного законодавства України, встановлені порушення зафіксовані в акті перевірки правомірно та обґрунтовано, рішення № 0000222301 від 19.05.2008 року було прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України, вважає, що підстав для задоволення позову немає.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 08.04.2008 року № 85/230, виданого Орджонікідзевською ОДПІ головному державному податковому ревізору-інспектору відділу податкового контролю юридичних осіб Соколенко В.О. та заступнику начальника відділу оподаткування фізичних осіб Піхтіній В.О., на підставі частини 1 статті 11 та пункту 6 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990 (далі – Закон України № 509), наказу Орджонікідзевською ОДПІ від 04.04.2008 року № 116 було проведено виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 15.04.2005 року по 14.04.2008 року, у зв’язку з отриманням Орджонікідзевською ОДПІ заяви про заняття підприємства з податкового обліку за ф. 8-ОПП.
В ході перевірки було встановлено порушення пункту 7.43 та пункту 7.10 статті 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі – Положення № 637). Тобто, Колективним підприємством «Гірник» було видано без наявності виправдних документів з каси грошові кошти у розмірі 173 061 грн. 91 коп.
Слід зазначити, що не погоджуючись з рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Орджонікідзевської ОДПІ від 19.05.2008 року № 0000222301, позивачем на адресу Орджонікідзевської ОДПІ була направлена скарга від 28.05.2008 року за № 30.
26 червня 2008 року, позивачем було отримано відповідь Орджонікідзевської ОДПІ на скаргу від 28.05.2008 року за № 30, в якій зазначено, що згідно пункту 16 Порядку подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, скарга підлягає розгляду державною податковою адміністрацією вищого рівня та не підлягає розгляду Орджонікідзевською ОДПІ.
01 липня 2008 року, підприємством на адресу ДПА у Дніпропетровській області була направлена скарга на податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2008 року № 0000222301.
23.07.2008 року на адресу підприємства надійшло рішення про залишення скарги без розгляду (лист ДПА у Дніпропетровській області від 21.07.2008 року №19458/10/25-008) па підставі порушення підприємством пункту 16 Порядку подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями.
Не погоджуючись з висновками ДПА у Дніпропетровській області, підприємством на адресу ДПА України, була направлена скарга від 30.07.2008 року № 32.
11 вересня 2008 року, листом № 8760/6/25-0415 ДПА України залишило рішення ДПА у Дніпропетровській області від 21.07.2008 року №19458/10/25-008 про залишення скарги без розгляду без змін.
Пунктом 3.6 Положення № 637 зазначено, що Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості, а також за наявності довіреності.
Згідно із положеннями Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкування може здійснюватись за законом та на підставі заповіту. Статтею 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке є підставою для оформлення права власності на спадкове майно. Відповідно до пунктів 205 та 206 Наказу Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року «Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», (далі - Наказ № 20/5) на майно, що переходить за правом спадкування до спадкоємців, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщині інших спадкоємців.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що при проведенні перевірки КП «Гірник» не було надано документів які б підтверджували той факт, що особи які отримали грошові виплати є спадкоємцями померлих пайщиків колективного підприємства та прийняли спадщину у відповідності до норм ЦК України.
Стосовно виплат коштів пайщикам колективного підприємства, які знаходились за межами території України на основі телеграм, то слід зазначити наступне, пунктом 3.6 Положення № 637 передбачається можливість видачі готівки виключно особі вказаній у видатковій відомості або за наявності довіреності. Відповідно до пункту 152 Наказу № 20/5 повноваження за нотаріально посвідченими довіреностями можуть бути передані телеграфом. Телеграма-довіреність складається з тексту довіреності та посвідчувального напису з розшифруванням підпису нотаріуса і його печатки.
В свою чергу, телеграми надані перевіряючим як підстава для виплати коштів не відповідають вимогам вказаної наказу та не можуть бути підставами для отримання коштів сторонніми особами.
Також, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, вважає, що треба звернути увагу на отриманням громадянкою ОСОБА_7 85,4 % пайових внесків КП «Гірник».
Так, згідно статті 166 ЦК України член виробничого кооперативу має право на вихід із кооперативу. У цьому разі йому виплачується вартість паю або видається майно пропорційне розміру його паю, а також здійснюються виплати членові кооперативу, що виходить з нього здійснюються у порядку, встановленому статутом кооперативу і законом. Член виробничого кооперативу має право передати свій пай чи його частину Іншому членові кооперативу, якщо інше не встановлено статутом кооперативу і законом. Передання паю (його частини) особі, яка не є членом виробничого кооперативу, допускається лише за згодою кооперативу. У цьому разі інші члени кооперативу користуються переважним правом купівлі такого паю (його частини). Порядок відчуження паю чи його частини іншому членові кооперативу або третій особі встановлюється статутом кооперативу і законом.
Під час проведення перевірки перевіряючим були надані заяви членів кооперативу про передачу своїх часток громадянці ОСОБА_7 при цьому заяви не були посвідчені нотаріально. Відсутні також документи, що підтверджують право власності громадянці ОСОБА_7 на 85,4 % паїв у вказаному колективному підприємстві, та документи, що підтверджували б виплату особам які вийшли з колективного підприємства вартість паю або майно, пропорційне розміру його паю.
Враховуючи наведене, Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність належних підстав, які б дозволяли видавати кошти підприємства.
Отже, відповідно до пункту 7.10 статті 7 Положення № 637 під час перевірки встановлюються наявність у підприємства журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та книги обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей і правильність їх ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків, унесених до касової книги та зазначених в касових ордерах, наявність потрібних виправдних документів, що додаються до касових ордерів (заяви, накладні, рахунки, довідки тощо), і позначок про їх погашення. У касових документах, які викликають сумніви щодо їх справжності, перевіряється достовірність підписів одержувачів коштів і службових осіб, які дають пояснення щодо цього.
Також, згідно із пунктом 7.43 статті 7 Положення № 637 під час проведення перевірки щодо дотримання порядку видачі готівки під звіт на відрядження встановлюється наявність розпорядчих документів (наказу, розпорядження) на службові відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про відрядження, своєчасність звітування за витрачені під час відрядження кошти, правильність відшкодування витрат працівникам тощо.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та статті 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначено, що органи державної влади (органи державної податкової служби України) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, позовні вимоги КП «Гірник» до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції, третіх осіб на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення від 19.05.2008 року № 0000222301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій не чинним та його скасування було прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України, тобто позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 9, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Колективного підприємства Гірник» до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції, третіх осіб на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання не чинним та скасування рішення від 19.05.2008 року № 0000222301 – відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 27.10.2009 року.
Суддя Н.В. Захарчук