АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

09 грудня 2009 року                         м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Кучевського П. В.,

суддів: Морозовського В. І., Камзалова В. В.,

при секретарі: Пшеничній Л. В.,

за участю представника позивача Верещака В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за матеріалами позовної заяви відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Вінницької філії до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопментська компанія – Центр комерційної нерухомості» про стягнення заборгованості за договором кредиту,

за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Вінницької філії на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2009 року, –

встановила:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2009 року у відкритті провадження у справі за позовом ВАТ ВТБ Банк в особі Вінницької філії до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача – ТОВ «Девелопментська компанія – Центр комерційної нерухомості» про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на її невідповідність нормам матеріального і процесуального права і просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ ВТБ Банк в особі Вінницької філії звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача – ТОВ «Девелопментська компанія – Центр комерційної нерухомості» про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позов подано згідно ЦПК України, про що свідчать посилання позивача в позовній заяві на норми зазначеного кодексу.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанцій в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2009 року – скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі є, за визначенням позивача, фізична особа ОСОБА_2, але з матеріалів позову вбачається, що зазначена особа діяла в інтересах ТОВ «Девелопментська компанія – Центр комерційної нерухомості»як директор на підставі статуту, тому спір виник між юридичними особами, а отже заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може.

Колегія суддів встановила, що 01 серпня 2008 року між ВАТ ВТБ Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 08.48/08-ДПЗ, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 поручається перед банком за виконання позичальником в особі ТОВ «Девелопментська компанія – Центр комерційної нерухомості» зобовязань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються договором про відкриття кредитної лінії № 08.48/08-КЛ від 01 серпня 2008 року та додатковими угодами до нього (а. с. 34).

Відповідно до ст. ст. 1, 12 ГПК України спори за участю юридичних осіб і громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, в тому числі спори, які виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів з інших підстав, відносяться до компетенції господарських судів.

Згідно ч. 6 ст. 3 ГК України господарськими відносинами є відносини, які виникають між суб’єктами господарювання при здійсненні господарської діяльності.

Договір поруки, укладений між ОСОБА_2 і ВАТ ВТБ Банк не є господарським договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України, учасниками цивільних відносин є фізичні і юридичні особи.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

Відповідно ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем в цивільному процесі можуть бути фізичні і юридичні особи.

Таким чином спір виник між ВТБ Банком в особі Вінницької філії та фізичною особою ОСОБА_2 у зв’язку з невиконанням поручителем ОСОБА_2 свого обов’язку за договором поруки.

Суд першої інстанції допустив неправильне тлумачення положень ст. 122 ЦПК України, порушивши порядок вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Враховуючи наведене та керуючись 15, 30, 122, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –

ухвалила:

Апеляційну скаргу ВТБ Банк в особі Вінницької філії – задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2009 року – скасувати, матеріали позовної заяви передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/                     П. В. Кучевський

Судді: /підписи/                         В. І. Морозовський

В. В. Камзалов

З оригіналом вірно: