ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"03" квітня 2018 р.                                Справа № 914/1881/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача                                                             ОСОБА_1

суддів                                                                       Скрипчук О.С.                                                                                                       Хабіб М.І.,

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2- адвокат;

відповідача: ОСОБА_3 - адвокат;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Львівська залізниця” ПАТ “Українська залізниця”, вих № НЮ-2152 від 20.12.2017

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2017 (суддя Мороз Н.В., повний текст складено 05.12.2017)

у справі № 914/1881/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Львівська залізниця” ПАТ “Українська залізниця”, м. Львів

до відповідача: Державного підприємства “Бродівське лісове господарство”, м. Броди Львівської області

про стягнення штрафу у розмірі 51 587, 10 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивачем подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2017 у справі № 914/1958/17.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження та ухвалою суду від 19.02.2018 призначено справу до розгляду.

Рух справи відображено в ухвалах апеляційного господарського суду.

В процесі розгляду даної справи, відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу та заявлено клопотання про закриття апеляційного провадження у зв’язку з тим, що подана апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Львівська залізниця” підписана не адвокатами.

В процесі розгляду даної справи апелянтом/позивачем подано відповідь на відзив, клопотання про долучення до матеріалів справи копій: постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 по справі № 914/1345/17, постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 по справі № 906/817/17 та довіреності № Ц/3-04/43-18 від 25.01.2018 виданої ПАТ “Українська залізниця” на ім’я ОСОБА_2.

В судове засідання 03.04.2018 представник відповідача прибув та пояснив, що правова позиція, яка викладена у постанові ОСОБА_4 Палати ВС в повному обсязі підтверджує позицію відповідача про відсутність повноважень у посадових осіб Регіональної філії “Львівська залізниця” на підписання апеляційної скарги від імені ПАТ “Українська залізниця”, просить взяти до уваги правову позицію викладену у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду по справі № 910/22324/16 від 14.03.2018 та закрити апеляційне провадження у даній справі, так як апеляційна скарга скаржника по даній справі підписана від імені ПАТ “Українська залізниця” не уповноваженими посадовими особами.

Від апелянта/позивача в судове засідання представник прибув, просить клопотання відповідача щодо закриття апеляційного провадження залишити без задоволення, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2017 у справі № 914/1881/17 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залізниці задоволити.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За приписами частин першої-четвертої статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачали можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи за довіреністю.

В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Разом з тим у пункті 6 рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

30 вересня 2016 року набрав чинності ОСОБА_5 України “Про внесення змін до ОСОБА_6 України (щодо правосуддя)”, яким внесено зміни до ОСОБА_6 України та доповнено ОСОБА_5 окремими статтями.

За статтею 59 ОСОБА_6 України (в редакції цього Закону) кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Також ОСОБА_6 України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, третьою та четвертою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV “Перехідні положення” ОСОБА_6 України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї ОСОБА_6 виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до ОСОБА_6 України (щодо правосуддя)”, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу господарський суд вирішує господарські спори на підставі ОСОБА_6 України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_6 України ОСОБА_6 має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_6 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_6 України є нормами прямої дії.

Судові рішення мають ґрунтуватися на ОСОБА_6 України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує ОСОБА_6 України, якщо зі змісту норм ОСОБА_6 не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію ОСОБА_6 чи прийнятий після цього, суперечить їй. Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на ОСОБА_6 і не суперечить їй.

За змістом статті 131-2 ОСОБА_6 України необхідність її додаткової регламентації законом передбачена частиною четвертою цієї статті щодо встановлення винятків представництва в суді адвокатами, зокрема, визначення поняття малозначних спорів.

Натомість частини перша та третя статті 131-2 ОСОБА_6 України не вимагають необхідності їх додаткової законодавчої регламентації, а чинні до введення в дію статті 131-2 ОСОБА_6 України положення частини третьої статті 28 Господарського процесуального кодексу України щодо представництва юридичних осіб не відповідають зміненим конституційним нормам.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Львівська залізниця”, підписана заступником директора регіональної філії з фінансово-економічних питань регіональної філії (ОСОБА_7) та начальником юридичної служби регіональної філії (ОСОБА_8), тобто неналежними представниками у розумінні вищевказаних вимог закону.

Слід зазначити, що чітка та передбачувана вимога статті 131-2 ОСОБА_6 України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 ОСОБА_6 України праву на професійну правничу допомогу.

В даному випадку, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Львівська залізниця” підписана особами, які не мають права її підписувати.

Згідно пункту 2 частини статті 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Аналогічну правову позицію відображено у Постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 910/22324/16.

Керуючись ст. ст. 234, п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Львівська залізниця” ПАТ “Українська залізниця”, вих № НЮ-2152 від 20.12.2017 на рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2017 у справі № 914/1881/17 - закрити.

2. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Суддя-доповідач                                                                       ОСОБА_1

Суддя                                                                                          Скрипчук О.С.

Суддя                                                                                          Хабіб М.І.