Справа № 11-500 /2009 Головуючий 1 інстанції: Білокур В.І.
Категорія – ст. 115 ч.1 КК України Доповідач: Мельниченко Ю.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого: Баглая І.П .
суддів: Мельниченка Ю.В., Карнауха А.С.
за участю прокурора: Щербака О.І.
адвоката: ОСОБА_1
захисника: ОСОБА_2
засудженої: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_3 на вирок Прилуцького міськрайонного суду від 23 липня 2009 року.
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка с. Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1, освіта загальна середня, вдова, має неповнолітніх дітей, не працююча, раніше не судима, -
Засуджена за ст. 115 ч.1 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 162 грн. 26 коп. в рахунок відшкодування вартості експертизи проведеної НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області.
Судом ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за те, що ІНФОРМАЦІЯ_2, остання, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання в житловому будинку АДРЕСА_1, під час сварки на ґрунті виниклих неприязних відносин, скоїла умисне вбивство свого чоловіка ОСОБА_4 шляхом нанесення йому удару ножем в область грудної клітки з пошкодженням серцевої сорочки та правого шлуночку, внаслідок чого останній помер на місці скоєного злочину.
В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 просить вирок Прилуцького міськрайонного суду від 23 липня 2009 року змінити, перекваліфікувавши її дії зі ст. 115 ч.1 КК України на ст. 119 КК України та призначити покарання в межах санкції даної статті. Свої вимоги аргументує тим, що в матеріалах справи достатньо доказів того, що ОСОБА_3 скоїла вбивство через необережність.
В апеляції засуджена ОСОБА_3, не оспорюючи кваліфікації, просить вирок Прилуцького міськрайонного суду від 23 липня 2009 року змінити, застосувавши відносно неї ст. 69 КК України. Звертає увагу на визнання нею своєї вини, щире каяття та сприяння у розкритті злочину. Просить призначити більш м’яке покарання, взявши до уваги те, що на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, позицію потерпілого, який просив суворо не карати, те, що раніше не притягувалась до кримінальної або адміністративної відповідальності.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляції захисника та засудженої безпідставними, засуджену, яка підтримала доводи своєї апеляції, адвоката, який підтримав свою апеляцію та апеляцію засудженої, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, яким суд дав належну юридичну оцінку.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст.115 ч.1 КК України підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які показали про конкретні обставини скоєного ОСОБА_3 вбивства свого чоловіка, свідками якого вони були, але не бачили сам момент заподіяння смертельного ножового поранення та пояснили, що вони всі разом розпивали спиртне на ганку будинку подружжя ОСОБА_3, що чоловік забороняв дружині вживати спиртне, і, коли на короткий час подружжя ОСОБА_3 зайшли в будинок там і відбулося смертельне ножове поранення із настанням смерті ОСОБА_4. Також вказали, що окрім засудженої ОСОБА_3 ніхто інший не міг заподіяти потерпілому смертельного ножового поранення, а причиною вбивства вважають нетверезий стан ОСОБА_3 та неврівноваженість її поведінки у такому стані.
Крім показань свідків вина ОСОБА_3 підтверджується також наявними матеріалами справи, а саме:
- протоколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідної фото таблиці до нього про виявлення трупу ОСОБА_4 в будинку та відсутність в приміщенні будинку слідів боротьби (а.с. 7-10);
- висновком судово-медичної експертизи № 424 відповідно до якого, смерть потерпілого ОСОБА_4 настала внаслідок удару ножем в область грудної клітки з пошкодженням серцевої сорочки та н/3 правого шлуночку, внаслідок чого останній помер на місці скоєного злочину (а.с. 138-142);
- протоколом відтворення обстановки та обставин скоєння злочину від 06 квітня 2009 року за участю ОСОБА_3, який підтверджує дії засудженої, що направлені на приховування слідів злочину (її наміри спалити ніж), оскільки було виявлено та вилучено знаряддя злочину – обгоріле металеве лезо від ножа з котла опалювання будинку (а.с. 81-95);
- протоколом від 07 квітня 2009 року, згідно якого металеве лезо ножа визнане знаряддям вчиненого злочину (а.с. 68);
- висновком судової імунологічної експертизи № 112, яким підтверджується походження крові потерпілого ОСОБА_4 на спортивних брюках засудженої ОСОБА_3 в яких остання перебувала на момент скоєння злочину (а.с. 169-172);
- протоколом явки з повинною від 06 квітня 2009 року, в якому ОСОБА_3 підтвердила обставини скоєння злочину (а.с.53);
- висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 223/2666 від 03 червня 2009 року, яка встановила, що у ОСОБА_3 в момент скоєння інкримінованого їй діяння і на цей час мають місце клінічні ознаки емоційно-нестійкого розладу особистості, але судово-психіатричних даних про наявність у останньої на час скоєння злочину клінічних ознак тимчасового розгляду психічної діяльності не виявлено, а також не виявлено ознак фізіологічного афекту.
Таким чином, увесь комплекс наявних в справі доказів беззаперечно свідчить про те, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що дії ОСОБА_3, які мали місце ІНФОРМАЦІЯ_2, коли вона завдала удар ножем чоловіку ОСОБА_4 у життєво-важливий орган – характеризуються непрямим умислом, оскільки ОСОБА_3 хоча і не бажала настання смерті іншій людині, але свідомо припускала її настання.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особи засудженої, врахував, що вчинений злочин відноситься до особливо тяжких, посередню характеристику засудженої, той факт, що на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей і вперше притягується до кримінальної відповідальності, явку з повинною, дані обставини судом враховані як пом’якшуючі покарання, врахував позицію потерпілого ОСОБА_4, факт вчинення засудженою злочину у стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною яка обтяжує покарання і за сукупністю всіх вищенаведених даних по даній справі, місцевий суд дійшов вірного висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої їй статті, але наближеної до мінімальної межі.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, щоб потягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляції адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_3 та засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 липня 2009 року щодо засудженої ОСОБА_3 – без змін.
СУДДІ:
Баглай І.П. Мельниченко Ю.В. Карнаух А.С.