Справа № 11- 571/2009 Головуючий 1 інстанції: Гумен В.М.
Категорія – ст. 187 ч.2 КК України Доповідач: Мельниченко Ю.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2009 року м. Чернігів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого: Щербакова О.С.
суддів: Мельниченка Ю.В., Карнауха А.С.
за участю прокурора: Хамазюка О.В.
адвоката: ОСОБА_1
засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду від 14 вересня 2009 року.
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з незакінченою вищою освітою, студент Національного Аграрного Університету м. Київ, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, -
Засуджений за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 1481 грн. 11 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 250 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на оплату судово-товарознавчої експертизи по справі.
Судом засуджений визнаний винним в тому, що 22 вересня 2007 року, близько 23 год. ОСОБА_2, разом з особою, матеріали відносно якої в ході досудового слідства виділені в окреме провадження, за попередньою змовою між собою, біля Іванівської церкви, розташованої по вул. Київська в м. Прилуки, умисно, з метою заволодіння чужим майном, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_3, в ході якого нанесли останньому декілька ударів в область голови та обличчя, заподіяли таким чином легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я та заволоділи мобільним телефоном марки «Соні Еріксон W-8101» вартістю з врахуванням відсотку зношування 1296 грн. 99 коп., портативними динаміками до мобільного телефону вартістю 119 грн. 99 коп., стартовим пакетом «Life», який під час вчинення нападу знаходився в мобільному телефоні та на рахунку якого знаходилося 12 коп., вартість якого з урахуванням відсотку зношування становить 25 грн. та грошима в сумі 40 грн., а всього заволоділи належним потерпілому майном і грошима на суму 1481 грн. 11 коп., після чого зникли з місця вчинення злочину.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду від 14 вересня 2009 року скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Не погоджується з вироком суду в повному обсязі, а саме щодо доведеності його вини у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.2 КК України, так як під час досудового та судового слідства була допущена однобічність та неповнота слідства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду від 14 вересня 2009 року скасувати, а справу повернути до Прилуцького МВ УМВС на додаткове розслідування. Свої вимоги аргументує недоведеністю вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.2 КК України. Звертає увагу на те, що під час досудового слідства допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які не були усунуті під час судового слідства, які виключають можливість постановлення законного вироку.
До початку розгляду справи до апеляційного суду від адвоката ОСОБА_5 надійшли доповнення до апеляції на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2009 року. Адвокат ОСОБА_5 не брав участі у розгляді справи та не був автором жодної апеляції. Засуджений ОСОБА_2 пояснив, що ініціювала виготовлення даних доповнень до апеляції його мати і їх не треба брати до уваги при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які змінили вимоги в своїх апеляціях та просять застосувати до засудженого ст. 75 КК України, звільнивши засудженого від покарання з випробуванням, думку прокурора, який вважає вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, , перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів приходить до висновку, що змінені апеляції засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, підставно визнані судом доведеними та ґрунтуються на сукупності зібраних, належно оцінених доказах та є правильними.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом”якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи підсудному реальну міру покарання у виді позбавлення волі, суд не навів переконливих доказів того, що для перевиховання і виправлення засудженого необхідна ізоляція його від суспільства.
Як видно з вироку, крім обставин, що пом’якшують покарання засудженого обставин, а саме , що ОСОБА_2 ніколи не притягувавсь до кримінальної та адміністративної відповідальності, має молодий вік, успішно навчається на четвертому курсі Національного Аграрного Університеті, де також не допускає будь-яких порушень, суд вказав на відсутність обставин, які обтяжують покарання. При призначенні покарання судом враховані позитивні характеристики ОСОБА_2
Колегія суддів вважає, що суд вірно врахував обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, врахував дані про його особу та те, що потерпілому в ході вчинення злочину завдані незначні тілесні ушкодження та незначний розмір завданої шкоди, яка за вироком суду зменшена поверненням мобільного телефону потерпілому і дійшов вірного висновку про застосування ст.69 КК України, призначивши більш м”яке покарання ніж передбачено законом.
В судовому засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, готовий в повному обсязі відшкодувати завдані злочином збитки потерпілому. Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень самого засудженого причиною його злочинних дій стало те, що проводжаючи додому дівчину, з якою на той час зустрічавсь ОСОБА_2, їй на телефон двічі дзвонив потерпілий, який прагнув зустрічі з нею, це роздратувало засудженого і він вирішив розібратись з потерпілим.
Доводи засудженого та його адвоката про суворість призначеного покарання з посиланням на ряд обставин, які можуть бути враховані судом для застосування ст.75 КК України, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи суд неповно врахував дані про особу винного та інші обставини справи, які свідчать про можливість призначення йому покарання з випробуванням.
Так у справі наявні виключно позитивні характеристики з місця навчання та місця проживання ОСОБА_2С.(т.1 а.с.207, 260), відповідно до довідки №572 Національного Аграрного Університету ОСОБА_2 є студентом факультету енергетики та автоматики денної форми навчання (т.1 а.с.204), засуджений в повному обсязі визнав вину та щиро кається у скоєному, готовий в повному обсязі відшкодувати потерпілому завдані злочином збитки, внаслідок злочину потерпілому завдані незначні тілесні ушкодження, суд враховує також конкретні обставини справи.
Зазначені вище дані свідчать про те, що вони можуть бути враховані для вирішення питання про застосування щодо ОСОБА_2 ст.75 КК України.
Таким чином колегія суддів вважає, що вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2009 року в частині призначення покарання підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2009 року щодо ОСОБА_2 змінити.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного йому покарання за ст.ст. 187 ч.2, 69 КК України з випробуванням та іспитовим строком 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2,3 ст. 76 КК України, а саме: не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, а також повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В іншій частині вирок залишити без змін.
СУДДІ:
Щербаков О.С. Мельниченко Ю.В. Карнаух А.С.