Справа № 11-605/2009                      Головуючий 1 інстанції: Семенченко О.М.

Категорія – ст. 121 ч.1 КК України     Доповідач: Мельниченко Ю.В.  

У  Х  В  А  Л  А  

І  М  Е Н Е  М      У  К  Р  А Ї  Н  И  

10 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого:                 Навозенко Л.С.

суддів:     Мельниченка Ю.В., Миронцова В.М.

за участю прокурора:  Гапеєвої Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок Варвинського районного суду від 17 вересня 2009 року.

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1, одружений, освіта середня, непрацюючий, інвалід 2 групи, раніше не судимий, -

Засуджений за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покладено обов’язки періодично з’являтись для реєстрації в органами кримінально-виконавчої системи.

Судом  засуджений визнаний винним в тому, що 28 квітня 2009 року, близько 23 години, на АДРЕСА_2 біля подвір’я індивідуального будинку № 15, де мешкає сім’я ОСОБА_4, на ґрунті ревнощів та особистих неприязних стосунків вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_5 та ОСОБА_1, в ході якої навмисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень наніс один удар ножем в живіт ОСОБА_1, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження: проникаюче ножове поранення живота з пошкодженням печінки, жовчного міхура (холицистекомія), тонкого кишківника, сальника, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Своїми умисними діями, що виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечного в момент заподіяння ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 121 ч.1 КК України.

В апеляції потерпілий ОСОБА_1 просить вирок суду від 17 вересня 2009 року скасувати, а справу направити для організації проведення додаткового слідства. Вказує, що судом невірно зазначено про те, що засуджений раніше не був судимий. Також ставить під сумнів результати медичної експертизи про стан його здоров’я. Зазначає, що ОСОБА_2 заздалегідь готувався до вчинення злочину, оскільки раніше погрожував його та його сину.  Вважає, що в суду не було підстав застосовувати відносно засудженого ст. 75 КК України, а також вирок винесено з порушенням таємниці наради суддів.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію потерпілого ОСОБА_1 безпідставною, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.

Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2  у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, яким суд дав належну юридичну оцінку.

    У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами подій злочину, дії засудженого ОСОБА_2  правильно кваліфіковані за ст. 121 ч. 1 КК України.

    Твердження потерпілого ОСОБА_1 про те, що судом неправомірно вказано про те, що ОСОБА_2 раніше не засуджувався є необґрунтоване, оскільки відповідно до ст. 89 КК України попередня судимість ОСОБА_2 погашена і він є таким, що не має судимості.

    Також безпідставною є позиція потерпілого про те, що судом було порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки як вбачається з матеріалів справи, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 призначена до розгляду на 16 вересня 2009 року, при цьому вирок проголошено на наступний день 17 вересня 2009 року, що відповідно до ст. 322 ч.1 КПК України не є порушенням, так як з настанням нічного часу суд вправі перервати нараду для відпочинку.

    Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_2 , суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу засудженого, врахував те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому, є інвалідом другої групи, страждає на тяжку невиліковну хворобу, а тому дійшов вірного висновку про необхідність призначення покарання у межах інкримінованої йому статті з застосуванням ст. 75 КК України.

Призначене засудженому покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, щоб потягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 17 вересня 2009 року відносно ОСОБА_2 – без змін.

СУДДІ:

Навозенко Л.С.            Мельниченко Ю.В.         Миронцов В.М.