ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/808/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув в письмовому провадженні касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2017 (суддя Чистякова І. О.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 (головуючий суддя - Крестьянінов О. О., судді Фоміна В. О., Шевель О. В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин", Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод" про стягнення 8791414,46 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подання позову складає 233125762 грн. та 51562147,40 грн.,

Короткий зміст рішення по суті спору

1. 28.11.2016 Господарський суд Харківської області вирішив позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ" (далі - Відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - Позивач) заборгованість за кредитною лінією (тіло кредиту) в розмірі 7857000,00 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 14.03.2016 - 204438833,57 грн., з процентів за користування кредитною лінією, нарахованих за період з 22.02.2015 по 13.03.2016 в розмірі 934414,42 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 14.03.2016 - 24313426,70 грн., з пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією в сумі 46456670,74 грн., з пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією в розмірі 5105476,64 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 206700,00 грн. Вказане рішення залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2017.

2. 28.02.2017 року на виконання рішення Господарський суд Харківської області видав відповідний наказ.

Короткий зміст скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби

3. 19.04.2017 Відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Орган виконавчої служби), в якій просив визнати незаконними дії головного державного виконавця Органу виконавчої служби Рубель І. В. щодо накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках Відповідача № 26041561563000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, № 26007561563000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 та № 26040013020566 в АТ "Сбербанк", МФО 320627; зняти арешт з рахунку Відповідача № 26007561563000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 (з урахуванням додаткових пояснень від 30.05.2017).

Скарга мотивована тим, що 05.04.2017 державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках Відповідача, в тому числі на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривалися останнім для виплати заробітної плати, лікарняних, податків і зборів, що було неодноразово підтверджено ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.2016 у справі № 922/2710/15, ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.2016 у справі № 922/720/15, ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2016 у справі № 922/3258/2016. Разом з цим відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" на рахунки із спеціальним режимом використання державний виконавець не має права накладати арешт. Відповідач звертався до державного виконавця Органу виконавчої служби із заявою про зняття арешту з вказаних рахунків на підставі пункту 1 частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", однак станом на час звернення із скаргою арешт не знятий, жодної відповіді від Органу виконавчої служби не надійшло.

Короткий зміст рішень судів І та апеляційної інстанцій

4. 30.05.2017 Господарський суд Харківської області ухвалив скаргу Відповідача на дії Органу виконавчої служби задовольнити. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Органу виконавчої служи Рубель І. В. щодо накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках Відповідача № 26041561563000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, № 26007561563000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 та № 26040013020566 в АТ "Сбербанк", МФО 320627. Зняти арешт з коштів на рахунку Відповідача за № 26007561563000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, що був накладений постановою головного державного виконавця Органу виконавчої служби Рубель І. В. від 05.04.2017 про арешт коштів боржника у ВП № 53635882. Вказана ухвала залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2017.

Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що зазначені рахунки відкривалися для виплати заробітної плати, лікарняних, податків та зборів, отже є рахунками із спеціальним режимом, які використовуються виключно як зарплатні проекти та для розрахунків за лікарняні. Державному виконавцю 14.04.2017 стало відомо про те, що вказані рахунки мають спеціальний режим використання, а звернення стягнення на кошти, які знаходяться на них заборонено законом, проте лише 10.05.2017 виніс постанову по ВП № 53635882 про зняття арешту з коштів, що містяться на рахунках № 26041561563000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 та № 26040013020566 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627. Однак, встановлено, що на час розгляду справи Органом виконавчої служби не знято арешт з коштів, що містяться на рахунку № 26007561563000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, що є рахунком із спеціальним режимом, який використовується виключно як зарплатні проекти. З огляду на вказані обставини, враховуючи вимоги пункту 7 частини 3 статті 18, пункту 1 частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", суди дійшли висновку про те, що державний виконавець не мав правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників боржника, для сплати яких використовуються вказані рахунки, а, отримавши заяву Відповідача з документальним підтвердженням, що ці рахунки мають спеціальний режим використання, мав зняти арешт з коштів, розміщених на цих рахунках.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 10.11.2017 Орган виконавчої служби (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.05.2017, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

6. 15.03.2016 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.05.2017 без змін, касаційну скаргу залишити без задоволення.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено ненакладення арештів на кошти на рахунках боржника у зв'язку з тим, що з рахунків здійснюється сплата заробітної плати працівників юридичної особи-боржника, а жодним нормативно-правовим актом не передбачено заборони накладення арешту на рахунки, відкриті для виплати заробітної плати.

8. Інформація про наявність відкритих рахунків із спеціальним режимом використання від боржника або установ банків на момент винесення оскаржуваної постанови про арешт коштів, в порядку частини 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", до Органу виконавчої служби не надходила, у виконавчому провадженні відсутня.

9. Дії Органу виконавчої служби щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 05.04.2017 є законними і такими, що відповідають нормам законодавства.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

10. Судовими рішеннями неодноразово встановлено, що вказані рахунки Відповідача є рахунками із спеціальним режимом використання, про що повідомлялось Органу виконавчої служби.

11. Органом виконавчої служби неправомірно накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання та на які за Законом не може бути звернуто стягнення.

12. Державним виконавцем не було зауважено на частину 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Позиція Верховного Суду

Щодо накладення арешту на рахунки, призначені для виплати заробітної плати, лікарняних

13. Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, визначено право клієнта - юридичної особи для здійснення деяких видів виплат, зокрема і заробітної плати, відкрити поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. У разі неукладення такого договору використовується звичайний поточний рахунок юридичної особи. Для здійснення виплат заробітної плати з будь-якого рахунку юридичної особи фізичній особі банк відкриває спеціальний рахунок (підпункти 6.7, 6.9). Судами встановлено, що рахунки № 26041561563000, № 26007561563000 в АТ "УкрСиббанк" та № 26040013020566 в АТ "Сбербанк" відкриті Відповідачем (Боржником) для виплати заробітної плати, лікарняних, податків та зборів, тобто є рахунками із спеціальним режимом, які використовуються виключно як зарплатні проекти та для розрахунків за лікарняні. Водночас, за приписами статей 8, 9, 43 Конституції України, відповідно до частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятись від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Згідно з частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці. При цьому частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Таким чином право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю гарантовано та захищається державною, своєчасність та розмір якої не може бути поставлений в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. З огляду на наведене Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 7) про те, що заборона накладення арешту на рахунки, відкриті для виплати заробітної плати не передбачено жодним нормативним актом.

Щодо повноважень державного виконавця з накладення арешту на рахунки боржника

14. Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Разом з цим згідно з частиною 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безперешкодний доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За наведеними нормами державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження не має права накладати арешт на рахунки із спеціальним режимом використання, якими також можуть бути рахунки для зарахування страхових виплат, заробітної плати та інших виплат на карткові рахунки співробітників клієнта, з метою забезпечення дотримання наведеного положення державному виконавцю відповідно до статті 18 Закону надано безперешкодний доступ до інформації про боржника, в тому числі конфіденційної, що є необхідною для вчинення виконавчих дій відповідно до меж повноважень та в порядку, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням інших нормативно-правових актів. При цьому Суд не приймає до уваги посилання Скаржника (пункт 8) на порушення судами попередніх інстанцій частини 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", через те що нібито жодної інформації про наявність відкритих рахунків із спеціальним режимом використання від банківських установ не надходило, з огляду на таке. Так, згідно з приписами вказаної норми не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Разом з цим саме на державного виконавця покладено обов'язок щодо вчинення дій із забезпечення виконання судового рішення відповідно до приписів та в порядку, встановленому Законом, а недотримання банківськими установами вимог щодо повідомлення виконавця про призначення рахунку та, відповідно, повернення постанови без виконання, не позбавляли державного виконавця можливості самостійно з'ясувати інформацію про наявність рахунків Боржника, а також статус цих рахунків, враховуючи приписи частини 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". Судами також встановлено та враховано обставини, встановлені у справі № 922/720/15, щодо того, що рахунки № 26041561563000, № 26007561563000 в АТ "УкрСиббанк" та № 26040013020566 в АТ "Сбербанк" відкривалися для виплати заробітної плати, лікарняних, податків та зборів, тобто є рахунками із спеціальним режимом, які використовуються виключно як зарплатні проекти та для розрахунків за лікарняні. Враховуючи викладене висновки судів попередніх інстанцій про те, що у державного виконавця були можливість та повноваження самостійно з'ясувати інформацію щодо вказаних рахунків та їх статусу, а також про обов'язок з'ясування цих відомостей, мотивовані та ґрунтуються на нормах Закону.

15. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Як встановлено судами, Боржник звернувся до Органу виконавчої служби з заявою про зняття арешту з коштів, що містяться на рахунках, до якої було додано відповідні копії договорів та судових рішень на підтвердження обставин щодо використання вказаних рахунків для виплати заробітної плати, лікарняних, податків та зборів. Втім Орган виконавчої служби виніс постанову про зняття арешту лише з двох з трьох рахунків Боржника зі спеціальним режимом. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про неправомірність дій Органу виконавчої служби з накладення арешту на грошові кошти, що містяться на вказаних рахунках, та, відповідно, наявності правових підстав для задоволення скарги Боржника щодо зняття арешту з рахунку № 26007561563000 в АТ "УкрСиббанк", що спростовує відповідні заперечення Скаржника (пункт 10).

16. За таких обставин подана касаційна скарга задоволенню не підлягає, а підстави для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень у даній справі відсутні.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак