Справа № 2-а-242/2009р.

    ПОСТАНОВА

                                                              ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ                                  

        19 листопада 2009 року                                                                                    смт.Чорнобай        

        Чорнобаївський районний суд  в складі: головуючого судді -  Синецької Л.А.,                                                    

                                                                             при секретарі - Чекалі В.М.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в залі суду  смт. Чорнобай адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУМВС України в Черкаській області про скасування постанови № 0076157 по справі про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2009 року, -

                                                                      в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовною заявою до  управління ДАІ ГУМВС України в Черкаській області про скасування постанови № 0076157 по справі про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2009 року,  мотивуючи тим,  що 01 квітня 2009 року інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Черкаси УМВС України в Черкаській області Дутком Валерієм Романовичем відносно позивача була винесена постанова про адміністративне правопорушення мною ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно якої інспектор ДАІ встановив, що позивач, 01.04.2009 року о 11 год. 30 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, проїхав перехрестя вулиць Смілянська-Благовісна в м. Черкаси на заборонений жест регулювальника, в зв'язку з чим наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді 425,00 грн. штрафу.

    З зазначеною постановою ОСОБА_1 не згідний, так як вона не відповідає дійсним обставинам справи, не є обгрунтованою та не підтверджується доказами, встановленими ст. 251 КУпАП.    

    А тому, для захисту своїх прав позивач змушений звернутись до суду з позовною заявою про скасування постанови № 0076157 по справі про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2009 року.

     В судове засідання позивач не з»явився, надіслав заяву про слухання справи без його участі, в зв”язку з зайнятістю на роботі, позов підтримує. Представник управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Черкаській області не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові розписки про отримання рекомендованих листів.

    Судом встановлені слідуючі обставини справи та належні їм  правовідносини.

    Згідно постанови № 0076157 по справі про адміністративне правопорушення від 01 квітня  2009 року, складеної  інспектором ДПС ВДАІ  по обслуговуванню адміністративної території м. Черкаси УМВС України в Черкаській області Дутком Валерієм Романовичем, 01 квітня 2009 року о 11 год. 50 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-21099 д.н.з. НОМЕР_1, проїхав перехрестя вулиць Смілянська-Благовісна в м. Черкаси на заборонений жест регулювальника, скоївши адміністративне правопорушення передбачене ч. 2  ст. 122 КУпАП та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.    

    Суд вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису.

    Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на її користь.

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Відповідно до п. 8.10 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп - лінія), дорожнім знаком 5.62 “Місце зупинки”, якщо їх немає - не ближче 10 м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

    Але в даній дорожній ситуації в момент подання регулювальником сигналу, що забороняв позивачу подальший рух його автомобілем він вже перетнув дорожню розмітку, світлофор і перехрещувану проїзну частину , і виїхав безпосередньо на перехрестя вулиць Смілянська - Благовісна, де і був поданий сигнал регулювальника, що забороняв йому рух. Оскільки сигнал регулювальник подав ОСОБА_1, коли він вже був на перехресті, при цьому він мав змогу без створення небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, завершити маневр проїзду зазначеного перехрестя, то він продовжив рух на сигнал регулювальника і закінчив маневр проїзду перехрестя, де і був зупинений працівником міліції.

    При цьому п. 8.11 ПДР України передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору (рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено в усіх напрямках) не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

    Така ситуація склалася і з позивачем в даній дорожній ситуації. Перехрестя ОСОБА_1 розпочав проїжджати на дозвільний сигнал регулювальника, а заборонний сигнал регулювальника  застав його вже безпосередньо на перехресті, при своєму подальшому русі на цей сигнал регулювальника він не створив ніякої небезпеки дорожнього руху іншим учасникам дорожнього руху.

    При бесіді з працівником міліції на цю тему, після того як він  зупинив позивача, ОСОБА_1 вказав працівнику міліції на неспроможність пред”явлених йому звинувачень, але працівник міліції не зважав на його пояснення, вимагав від нього сплати на місці штрафу за це, як він вважає, порушення. Після того, як позивач відмовився сплачувати штраф на місці, працівник ДАІ відпусти його, а 17 жовтня 2009 року по пошті до позивача надійшов лист з ДВС Чорнобаївського РУЮ з якого слідувало, що за дане порушення він має сплатити штраф в розмірі 850,00 гривень.

    Крім того, незважаючи на те, що ОСОБА_1 був зупинений працівником міліції, на нього не був складений протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП.  Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

    Оскільки працівник міліції, зупинивши позивача не склав протокол про адміністративне правопорушення, то дана постанова є незаконною, оскільки не підтверджується доказами передбаченими Кодексом України про адміністративні правопорушення, а отже підлягає до скасування. Пунктом 2.1 ч. 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджено наказом МВС України 22.02.2001 року № 185, зареєстровано в Мінюсті України 21.03.2001 року за № 272/5463) також передбачено обов”язкове складання протоколу про адміністративне правопорушення, у випадку його вчинення, уповноваженими на те посадовими особами транспортних органів та підрозділів внутрішніх справ.

Також пунктом 2.8 ч. 2 наказу МВС України № 77 від 26.02.2009 року «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (зареєстровано в Мінюсті України 24 квітня 2009 р. за N 374/16390) передбачено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.  Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Якщо при складанні протоколу порушника не було повідомлено про місце і час розгляду справи, йому за місцем проживання (роботи) надсилається рекомендованим листом повідомлення про запрошення до підрозділу Державтоінспекції. Оскільки, на місці інспектор ВДАІ не складав протокол і не повідомив позивача про місце і час розгляду справи, не направив йому рекомендованого листа з повідомленням про запрошення до підрозділу Державтоінспекції, а як наслідок його справу було розглянуто у його відсутність, то в будь-якому разі зазначена постанова є незаконною і підлягає до скасування.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

    Про існування зазначеної постанови ОСОБА_1 стало відомо 17 жовтня 2009 року з поштового відправлення направленого йому з відділу ДВС Чорнобаївського РУЮ, що підтверджується штемпелем на конверті.  В цей же день на звернення звернення позивача до ДВС Чорнобаївського РУЮ йому було надано копію зазначеної оскаржуваної постанови. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила.

    Факт того, що дана постанова не була вислана позивачу працівником ДАІ м. Черкаси є і та обставина, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та відповідні матеріали надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови, про що у постанові робиться відповідна відмітка. Факт того, що дана постанова не була  вислана позивачу працівником ДАІ м. Черкаси до цього часу є і та обставина, що у постанові, яка оскаржується відсутня помітка про направлення ОСОБА_1 копії постанови поштою.  Згідно п. 4 ч. 2.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджено наказом МВС України 22.02.2001 року № 185, зареєстровано в Мінюсті України 21.03.2001 року за № 272/5463) якщо копія постанови висилається правопорушнику, то про це в постанові робиться відповідна помітка і вказується дата направлення копії постанови. Цих відомостей у наданій позивачу постанові немає.

    У складеній постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено   посилання на пункт та підпункт нормативного акту , який на думку працівника ДПС порушив  ОСОБА_1

    Керуючись ст. ст.  158, 159, 160  КАС України, суд-

                                                                п о с т а н о в и в :

    Позов  ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУМВС України в Черкаській області про скасування постанови № 0076157 по справі про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2009 року- задоволити повністю.

    Поновити пропущений строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, перебіг якого розпочати з 17 жовтня 2009 року.

    Скасувати  постанову   № 0076157   по справі про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2009 року , яку склав інспектор ДПС ВДАІ  по обслуговуванню адміністративної території м. Черкаси УМВС України в Черкаській області Дутком Валерієм Романовичем, згідно якої на    ОСОБА_1   накладено штраф в сумі 425,00 грн.

    Провадження по  справі закрити, в зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.    

    Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

    Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

  Суддя Чорнобаївського

  районного суду                                                                               Л.А. Синецька