Справа № 2-а-225/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2009 року смт.Чорнобай
Чорнобаївський районний суд в складі: головуючого судді - Синецької Л.А.,
при секретарі - Чекалі В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чорнобай адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУМВС України в Львівській області про скасування постанови серії ВС № 020425 по справі про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2009 року, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до управління ДАІ ГУМВС України в Львівській області про скасування постанови серії ВС № 020425 по справі про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2009 року, мотивуючи тим, що 19 вересня 2009 року інспектором дорожньої патрульної служби відділення ДАІ Мостиського району при ГУМВС України в Львівській області старшим лейтенантом міліції Загірним Тарасом Григоровичем відносно позивача була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВС № 020425, в якій працівник міліції відмітив, що ОСОБА_1, 19.09.2009 року о 10.54 годин в м. Мостиська Львівської області по вул. Гайдамацька, керуючи автомобілем «Шкода» д.н. знак НОМЕР_1, здійснив зупинку і стояв в зоні дії знаку 3.34 (зупинку заборонено), чим на його думку порушив вимоги Правил дорожнього руху України. На підставі цього інспектором ДПС ВДАІ Мостиського району при ГУМВС України в Львівській області старшим лейтенантом міліції Загірним Тарасом Григоровичем на позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень штрафу.
З зазначеною постановою ОСОБА_1 категорично не згідний, так як вона не відповідає дійсним обставинам справи, не є обгрунтованою та не підтверджується доказами, встановленими ст. 251 КУпАП. Вона винесена без урахування об”єктивних даних, які послужили підставою для зупинки транспортного засобу позивача, та без врахування спеціально передбаченого Правилами дорожнього руху України випадку, коли така зупинка в заборонених місцях дозволяється, а також без його участі, а тому дана постанова в будь-якому випадку підлягає до скасування.
А тому, для захисту своїх прав позивач змушений звернутись до суду з позовною заявою про скасування постанови серії ВС № 020425 по справі про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2009 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує. Представник управління ДАІ ГУМВС України в Львівській області не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові розписки про отримання рекомендованих листів.
Судом встановлені слідуючі обставини справи та належні їм правовідносини.
Пунктом 15.9 ПДР України та заборонним знаком 3.34 дійсно передбачено випадки, коли зупинка транспортних засобів, у певно визначених місцях заборонена. Поряд з цим, інспектор ДПС ВДАІ при винесенні постанови не врахував положення п. 15.14 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, згідно якого у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил.
Підпунктом 13 п. 1.10 ПДР України дане визначення вимушеної зупинки - це припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія або пасажира, або перешкодою на дорозі.
В даному випадку позивач дійсно був вимушений здійснити саме вимушену зупинку, через погіршення його стану здоров'я. Оскільки під час руху автомобілем ОСОБА_1 стало зле, то він вимушений був зупинитися якнайближче до правого краю проїзної частини дороги, в якнайкоротші терміни, щоб бува через незадовільний стан здоров'я не створити аварійної обстановки на даній дільниці дороги. При цьому, змушений будучи здійснити вимушену зупинку в місці де така зупинка заборонена, позивач тим не менше прийняв всі міри направлені на дотримання вимог Правил дорожнього руху, а саме поставив транспортний засіб якнайближче до правого краю проїзної частини дороги, щоб він не заважав руху інших транспортних засобів. Після того, як ОСОБА_1 випив води і відкривши скло в дверцятах автомобіля вдихнув свіжого повітря йому стало легше і він розпочав подальший рух своїм транспортним засобом. При цьому така вимушена зупинка тривала не більше 2-3 хвилин у зоні дії заборонного знаку, але працівник ДАІ чомусь уваги на дані обставини не звернув, і визнав його винним у порушенні ПДР України.
Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративній відповідальності. Статтею 18 КУпАП встановлено, що не є адміністративним правопорушенням дія, хоча і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Суд вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При виявленні зазначеного правопорушення, інспектором ВДАІ всупереч вимогам Закону при винесенні постанови не був складений протокол про адміністративне правопорушення мною вимог ст. 122 ч. 1 КУпАП, якщо таке мало місце. Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено один випадок, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- кінозйомки, відеозапису. В даній ситуації, як видно з ФОТО інспектора ВДАІ Загірним Тарасом Григоровичем, спеціальний технічний засіб, що має функції фотозйомки не працював у автоматичному режимі , оскільки контролювався самим інспектором ДАІ Загірним Тарасом Григоровичем, а тому він мав змогу і можливість скласти на позивача протокол і вислухавши його доводи, про які він вказав вище не накладати на його адміністративного стягнення, через відсутність його вини у порушенні вимог ПДР України. Отже зі змісту статті 258 КУпАП слідує, що виявивши те чи інше порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, інспектор ДАІ Загірним Тарасом Григоровичем зобов'язаний був скласти протокол, оскільки позивач оспорював і оспорюю дане правопорушення. Оскільки працівник міліції не склав протокол на особу, яка на його думку порушила вимоги ПДР України, то таким чином дана постанова є незаконною, оскільки не підтверджується доказами передбаченими Кодексом України про адміністративні правопорушення, а отже підлягає до скасування.
Винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення не містять
доказів вчинення адміністративного правопорушення. З наданого в матеріали ФОТО не зрозуміло чи дійсно в даному місці стоїть саме автомобіль позивача, чи можливо це інший автомобіль, а з безпосереднього ФОТО зблизька
автомобіля ОСОБА_1 не можливо судити чи в цьому місці був сфотографований його автомобіль чи в якомусь іншому.
Інших даних, які б спростовували мої пояснення, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП (моїх пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснень свідків) працівником міліції не надано, в зв'язку з чим зазначена постанова підлягає до скасування.
Крім того, в матеріалах, які послугували підставою для винесення відносно позивача зазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення відсутній сертифікат відповідності цього приладу, який було застосовано, як і відсутні докази того, що він відповідно до вимог закону пройшов щорічну повірку на відповідність точного зняття технічних даних.
Пунктом 2.8 ч. 2 Наказу МВС України № 77 від 26.02.2009 року «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (зареєстровано в Мінюсті України 24 квітня 2009 р. за N 374/16390) передбачено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім випадків фіксації правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В ідповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Про існування зазначеної постанови позивачу стало відомо 30.09.2009 року з отриманого по пошті листа з зазначеною оскаржуваною постановою, що підтверджується копією конверта, який ОСОБА_1 додав до даної скарги, з відміткою про дату відправлення з Львівської області та відміткою надходження листа в смт. Чорнобай Черкаської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила.
Факт того, що дана постанова не була мені вислана працівником дорожньої патрульної служби відділення ДАІ Мостиського району при ГУМВС України в Львівській області старшим лейтенантом міліції Загірним Тарасом Григоровичем у встановлений Законом 3-х денний термін з моменту її винесення є і та обставина, що у постанові, яка оскаржується відсутня помітка про направлення мені копії постанови поштою.
Керуючись ст. ст. 158, 159, 160 КАС України, суд-
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВС України в Львівській області про скасування постанови серії ВС № 020425 по справі про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2009 року - задоволити повністю.
Визнати поважною причину пропуску строку оскарження постанови серії ВС № 020425 по справі про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2009 року, початок якого розпочати з 30 вересня 2009 року.
Скасувати постанову серії ВС № 020425 по справі про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2009 року, яку склав інспектор дорожньої патрульної служби Мостиського району при ГУМВС України в Львівській області старший лейтенант міліції Загірним Тарасом Григоровичем, згідно якої на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 255,00 грн.
Провадження по справі закрити, в зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чорнобаївського
районного суду Л.А. Синецька