Справа№2-14/2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
2 грудня 2009 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Поляниці М.М.
секретаря судового засідання Кондрат В.М.
з участю: позивача-відповідача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача-позивача ОСОБА_3
представника відповідача-позивача адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 «Про усунення перешкод у користуванні власністю» та за позовом ОСОБА_6 до Болехівської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_5 «Про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради за №19 від 6.02.2003 р. «Про введення в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1», скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого на ім’я ОСОБА_8.»
в с т а н о в и в :
ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_6 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є власником житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8 Відповідач по справі, ще за життя спадкодавця ОСОБА_8 почав користуватися господарськими спорудами: гаражем (літера В) та погребом (літера Е). Після оформлення спадщини а його дозволом ОСОБА_6 продовжував користуватися зазначеними спорудами з усно домовленістю між ними про їх звільнення за першою вимогою. Навесні 2008 року відповідач відмовився звільнити займані приміщення вказуючи, що також має право на спадщину. Просить усунути перешкоди у користуванні гаражем та погребом а також стягнути судові витрати по справі.
ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом вказуючи як на підставу своїх вимог те, що рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради від 6.02.2003 року за №19 затверджено акт введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку АДРЕСА_2. На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на домоволодіння за вказаною адресою, в склад якого увійшли: житловий будинок, літня кухня гараж, шопа, стодола, погріб, вбиральня, криниця, ворота, огорожа. Однак посадові особи Болехівської міської ради та члени комісії при визначенні споруд і будівель, які знаходяться біля їхніх будинків неправильно визначили, що всі ці споруди були побудовані покійним ОСОБА_7 Рішенням виконкому Болехівської міської ради від 30.03.1973 року йому була надана земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку поруч з ОСОБА_7, який був його тестем. Під час будівництва власного житлового будинку він спільно з покійним ОСОБА_7 перебудували господарські споруди збудувавши дві літні кухні. Між зазначеними приміщеннями ним було побудовано приміщення для господарських речей, яке після придбання автомобіля було ним переобладнано під гараж. Його домоволодіння було введено в експлуатацію 03.04.1984 року, в склад якого ввійшли житловий будинок, літня кухня, сарай, вбиральня криниця. Просить визнати протиправним рішення виконкому про введення в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_3 та свідоцтво про право власності за ОСОБА_7 а також судові витрати по справі.
В судовому засіданні ОСОБА_5 заявлений позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, зазначивши, що всі господарські споруди, які належать йому на підставі заповіту, були побудовані його батьками, що підтверджується, документами. Спірними приміщеннями ОСОБА_6 користувався з дозволу покійних батьків, а потім і його. На його вимогу ОСОБА_6 відмовляється звільнити гараж і погріб.
Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні подав письмову заяву про збільшення позовних вимог. Просить скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у вигляді домоволодіння по АДРЕСА_1. Заявлений позов підтримує з підстав викладених у позовній заяві одночасно додатково пояснивши, що погріб вони будували з покійним ОСОБА_7, а також спільно ним і користувалися. Претензій до літньої кухні побудованої покійним не має. Між двома літніми кухнями збудував приміщення для інвентаря, а після придбання автомобіля переобладнав його у гараж. Всі роботи оплачував він. Крім того побудував приміщення для утримання свиней, шопу. Гараж не був введений в експлуатацію, оскільки тоді він, ще не був завершений і це було приміщення для інвентаря. Криниця і вбиральня були побудовані ним і ввійшли у склад його будинковолодіння у 1984 році.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12 суду показали, що всі роботи по будівництву господарських споруд проводив ОСОБА_6 який наймав робітників, оплачував їх роботу. Свідок ОСОБА_13 суду показав, що ним на замовлення ОСОБА_6 та за його кошти були виготовлені ворота для гаража.
Допитаний в судовому засіданні спеціаліст інженер Івано-Франківського ОБТІ ОСОБА_14 суду показав, що приміщення гаражу, яке нанесено на плані присадибної ділянки. Напевно не було введено в експлуатацію, а тому не вказано в експлікації будівель та приміщень. Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, давши їм правову оцінку, прийшов до наступного висновку.
Свідок ОСОБА_15 суду показав, що не може пригадати чи був на місці під час складання акту про введення в експлуатацію будинку, однак його підпис не може ставити під сумнів його правильність.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі.
Нормами статті 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що актом про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку від 28 січня 2003 р. прийнято в експлуатацію домоволодіння по АДРЕСА_3, за померлим ОСОБА_7 та яке складається з житлового будинку, літньої кухні, гаражу, шопи, стодоли, погребу, вбиральні, криниці(а.с.28). Рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради від 06.02.2003р. за №19 затверджено зазначений акт та зобов’язано Івано-Франківське ОБТІ зареєструвати домоволодіння за вказаною адресою за померлим ОСОБА_7 (а.с.31). На підставі вказаного рішення Івано-Франківським ОБТІ 13.02.2003 р. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ім’я ОСОБА_7 Зазначене нерухоме майно складається з житлового будинку, літньої кухні гаража, шопи, стодоли, погреба, вбиральні, криниці, воріт, 2-х огорож ( а.с.30). Державним нотаріусом Долинської районної державної нотаріальної контори 29 березня 2003 року видається свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5, який є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_8 дружини ОСОБА_7 (а.с.5) У технічному паспорті від 09.08.2002 р. на домоволодіння по АДРЕСА_1 наявні суттєві суперечності з інвентарною справою на дане домоволодіння (а.с.7-11) З дослідженої в судовому засіданні інвентарної справи №1391 домоволодіння ОСОБА_7 вбачається, що станом на 2 січня 1987 року у домоволодінні не було жодної господарської споруди, що підтверджується актом вартості споруд де вказано тільки житловий будинок вартістю 6192 карбованців (а.с.183). У технічному паспорті зазначено рік побудови літньої кухні, гаража - 1982 рік, погреба - 1981 рік. (а.с.7-11). Внесені у свідоцтво про право власності на ім’я ОСОБА_7 господарські споруди були вписані після проведення обмірів інженером ОБТІ 09.08.2002 року за замовленням позивача ОСОБА_5 (а.с.7-11).
У акті про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку від 28 січня 2003 р. є також суттєві неточності, а саме зазначено, що будинок є двоповерховим, що не відповідає фактичним даним, оскільки, у судовому засіданні встановлено, що будинок є одноповерховим. Суд приходить до висновку, що вказаний акт було виготовлено без фактичного обстеження домоволодіння в натурі на підставі тільки даних інвентарної справи. (а.с.28).
ОСОБА_6 рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради за 60 від 30 березня 1973 року було надано земельну ділянку для будівництва індивідуального будинку за рахунок землекористування ОСОБА_7 (а.с.36). Ним було виготовлено технічну документацію на будівництво (а.с.35). Завершений будівництвом житловий будинок і господарські споруди було введено в експлуатацію 3 квітня 1984 р., що підтверджується актом про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального будинку. Крім житлового будинку в експлуатацію було введено літню кухню, сарай, колодязь вбиральню (а.с.34) Зазначений акт був затверджений рішенням виконкому Болехівської міської ради за №107 від 3 квітня 1984 року (а.с.33) З дослідженої в судовому засіданні інвентарної справи вбачається, за №2157 домоволодіння по вул. Котляревського, 47а в м. Болехові, що належить ОСОБА_6 встановлено, що на плані присадибної ділянки від 6 січня 1984 р. нанесено житловий будинок, сарай, літня кухня, вбиральня, криниця, огорожа. Крім того на план нанесено приміщення, яке примикає до літньої кухні і на думку суду не було завершене будівництвом, а тому не було введено в експлуатацію. Крім того в матеріалах інвентарної справи наявний оціночний акт виготовлений 6 січня 1984 р. з якого вбачається, що ОСОБА_6 побудовано криницю, ворота, огорожа (а.с.186). ОСОБА_6 рішенням ХІІІ сесії ІV скликання від 16 червня 2004 року передано у власність земельну ділянку площею 0.21 га по вул.. Котляревського,47а для обслуговування будинку і ведення селянського господарства. (а.с.76).
За таких обставин суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження ним.
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 підлягає до задоволення частково, а саме в частині усунення перешкод у користуванні погребом. Підставами для такого висновку служить крім пояснень, як самого відповідача ОСОБА_6, в яких він вказав, що погреб будували та користувалися разом з ОСОБА_7 так і матеріалами справи, з яких вбачається, що погреб побудований навпроти житлового будинку, що належить ОСОБА_5, тобто на земельній ділянці, яка передана у власність його покійному батькові.
Позов в частині усунення перешкод у користуванні гаражем не підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_5 не надано суду доказів того, що вказане приміщення побудоване спадкодавцем ОСОБА_7 Надані письмові докази щодо придбання будматеріалів датовані 1969 роком, коли здійснювалось будівництво житлового будинку та не можуть слугувати доказом будівництва гаражу. Також не може слугувати доказом побудови спадкодавцем ОСОБА_7 гаражу, план газифікації домоволодіння від 30.03.1978 р., оскільки виготовлявся виключно для газифікації без зазначення правовстановлюючих документів на будівлі (а.с.128) Надані ОСОБА_5 докази будівництва та належності його батькові гаражу спростовуються матеріалами інвентарної справи, а саме станом на 1 лютого 1987 року за ОСОБА_7 по матеріалах Івано-Франківського ОБТІ не рахувались господарські споруди (а.с.183).
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення
У відповідності до ст. 132 ЦК України (в редакції 1963 р.) господарські будівлі, що знаходяться на земельній ділянці, виділеній для будівництва жилого будинку є приналежністю останнього. Нормами ст. 48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.
Суд приходить до висновку, що скасуванню підлягають:
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13 лютого 2003 року серія САА №929518 видане на ім’я ОСОБА_7 в частині визнання за ним права власності на наступне нерухоме майно: гараж ( літера В), вбиральню (літера Ж), криницю (1), воріт ( №2)
- свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане державним нотаріусом Долинської районної державної нотаріальної контори, Івано-Франківської області 29 березня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за №Д-182, ОСОБА_5 після смерті спадкодавця ОСОБА_8, яка була спадкоємцем ОСОБА_7 в частині наступного спадкового нерухомого майна: гаража ( літера В), вбиральні (літера Ж), криниці (1), воріт ( №2)
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10 квітня 2003 року видане на ім’я ОСОБА_5 в частині визнання за ним права власності на наступне нерухоме майно: гараж ( літера В), вбиральню (літера Ж), криницю (1), воріт ( №2).
Підставами для такого висновку суду служить те, що вбиральня (літера Ж), криниця (1), ворота ( №2) належать на праві власності ОСОБА_6 з 1984 року тобто на час коли спадкодавці позивача ОСОБА_5 були живі і не ставили жодних претензій з приводу зазначеного майна. Одне й те ж нерухоме майно не може одночасно належати двом різним власникам за винятком спільної сумісної власності. Позивачем ОСОБА_5 не надано доказів того, що між його батьками та ОСОБА_6 існувала письмова домовленість про належність спірних будівель на праві спільної власності, чи їх будівництво за спільною домовленістю.
Судом, встановлено, що включення у свідоцтво про право на спадщину за заповітом виданого на ім’я ОСОБА_5 об’єктів, які не належали спадкодавцю ОСОБА_8 на момент її смерті, а отже не могли входити в склад спадкового майна порушує майнові права позивача ОСОБА_6
Гараж (літера В) станом на 6 січня 1984 року не був введений в експлуатацію не зважаючи на те, що приміщення нанесено на план присадибної ділянки ОСОБА_6 (а.с.32). Також спірна господарська споруда не числилась за ОСОБА_7 станом на 2 січня 1987 року (а.с.183). Жодних документів, які б підтверджували правомірність побудови гаража жодною з сторін не надано. Як ствердили допитані в судовому засіданні свідки даний гараж будував ОСОБА_6
Позов ОСОБА_6 в частині визнання незаконним:
? рішення виконкому Болехівської міської ради за №19 від 06.02.2003 р. «Про введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку»,
? свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13 лютого 2003 року серія САА №929518 видане на ім’я ОСОБА_7 в частині визнання за ним права власності на наступне нерухоме майно: житлового будинку, літньої кухні, шопи, стодоли, погреба, 2-х огорож;
? свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане державним нотаріусом Долинської районної державної нотаріальної контори, Івано-Франківської області 29 березня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за №Д-182, ОСОБА_5 після смерті спадкодавця ОСОБА_8, яка була спадкоємцем ОСОБА_7 в частині наступного спадкового нерухомого майна: житлового будинку, літньої кухні, шопи, стодоли, погреба, 2-х огорож;
? свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10 квітня 2003 року видане на ім’я ОСОБА_5 в частині визнання за ним права власності на наступне нерухоме майно: житлового будинку, літньої кухні, шопи, стодоли, погреба, 2-х огорож, не підлягає до задоволення на підставі наступного.
Статтею 31Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до повноважень виконавчих комітетів міських рад, на лежить прийняття в експлуатацію завершених будівництвом житлових будинків. Таким чином виконавчий комітет Болехівської міської ради приймаючи оскаржуване рішення діяв у межах наділених повноважень. Що стосується скасування зазначених вище правовстановлюючих документів (свідоцтв) то останні видані у відповідності до діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства. Належність батькам позивача ОСОБА_5 житлового будинку, літньої кухні, 2-х огорож підтверджується, як матеріалами справи так не оспорюється ОСОБА_6. Що стосується шопи, стодоли, погреба то перші дві споруди не є капітальними, розташовані на земельній ділянці, яка передана у власність ОСОБА_5 Погріб, як зазначив ОСОБА_6 він будував з батьком позивача.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 не пропущено строк на звернення до суду за захистом порушеного права, оскілки, як встановлено у судовому засіданні, про порушення своїх майнових прав дізнався у серпні 2008 року. ОСОБА_5 не надано доказів того, що відповідачу було відомо про видачу свідоцтв про право власності на спірні нерухомі споруди до серпня 2008 року.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладено, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 391 ЦК України, ст. 132 ЦК України ( в редакції 1963 року) ст. 48 Закону України «Про власність», керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, -
р і ш и в :
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 «Про усунення перешкод у користуванні власністю» задоволити частково.
Зобов’язати ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_5 у користуванні погребом (літера Е).
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 16 (шістнадцяти) грн. та 200 (двісті) грн. за надання правової допомоги.
Позов ОСОБА_6 до Болехівської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_5 «Про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради за №19 від 6.02.2003 р. «Про введення в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1», скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого на ім’я ОСОБА_7, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 березня 2003 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 квітня 2003 року виданого на ім’я ОСОБА_5Ф.» задоволити частково.
Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13 лютого 2003 року серія САА №929518 видане на ім’я ОСОБА_7 в частині визнання за ним права власності на наступне нерухоме майно: гараж ( літера В), вбиральню (літера Ж), криницю (1), воріт ( №2)
Скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане державним нотаріусом Долинської районної державної нотаріальної контори, Івано-Франківської області 29 березня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за №Д-182, ОСОБА_5 після смерті спадкодавця ОСОБА_8, яка була спадкоємцем ОСОБА_7 в частині наступного спадкового нерухомого майна: гаража ( літера В), вбиральні (літера Ж), криниці (1), воріт ( №2)
Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10 квітня 2003 року видане на ім’я ОСОБА_5 в частині визнання за ним права власності на наступне нерухоме майно: гараж ( літера В), вбиральню (літера Ж), криницю (1), воріт ( №2).
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 81 (вісімдесят одну) грн. судових витрат та 200 (двісті) грн. витрат за надання юридичної допомоги адвокатом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції.
Суддя М.М.Поляниця