АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-478 2008 року Категорія: ст. 286ч.2 КК України

Головуючий у першій інстанції Кішковський З.А.

Доповідач апеляційного суду Значок І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого Хоміка І.М.

суддів Тимошевського В.П., Значок І.С.

при секретарі Гарусенко Л.М.

за участю прокурора Кириленка Є.В.

засудженого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

"29" липня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 30 травня 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, - засуджено:

за ст. 286ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспорту строком на 3 роки.

На підставі ст. .75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, та покладенням обов'язку не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50000грн. на відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 26 січня 2008р., близько 4:00 год., в порушення п.п.2.3(б), 2.9(a), 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху та дорожніх знаків 3.29, 1.1, керуючи в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом марки ВАЗ 21011 з державним номерним знаком НОМЕР_1, в темну частину доби, на слизькій асфальтованій проїзній частині 14км автодороги Т-1505 (Снігурівка-Антонівка) у напрямку м. Снігурівка Миколаївської області, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не контролював руху транспортного засобу, не обрав небезпечної швидкості, перевищивши встановлене обмеження максимальної швидкості руху, і, як наслідок, не справився з керуванням, допустив з'їзд автомобіля в кювет з перекиданням транспортного засобу. При цьому потерпілому пасажиру ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови з переломами кісток зводу і основи черепу, крововиливи над і під тверду мозкову оболонку, забій головного мозку, від яких він помер на місці дорожньо-транспортної пригоди.

В апеляції потерпіла просить скасувати вирок в частині призначення основного виду покарання, та назначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі мотивуючи тим, що після проголошення вироку зі сторони підсудного була пропозиція про часткову виплату призначеної судом суми на відшкодування моральної шкоди за умови її згоди з призначеним судом покаранням.

Засуджений в своїй апеляції, не оспорюючи своєї вини в скоєнні злочину, кваліфікації його дій та призначеного покарання, просить змінити вирок в частині цивільного позову, та зменшити належну до відшкодування потерпілій суму за спричинення моральної шкоди. При цьому просить врахувати, що він вчинив необережний злочин, розкаюється у вчиненому, відшкодував матеріальну шкоду, пов'язану з похованням ОСОБА_3 , та матеріальний стан його сімї, посилається на те, що в нього є постійне місце роботи, однак, на утриманні -дружина з малолітнім сином.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, потерпілу, яка підтримала апеляцію та просила її задовольнити, засудженого на підтримку його апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із вироку, суд за згодою учасників процесу не досліджував докази стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, окрім пояснень підсудного та потерпілої.

Однак, як вказано в протоколі судового засідання, суд фактично сам, в порушення вимог СТ. .299КПК України, без належного обговорення обмежив дослідження змісту та розміру цивільного позову.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при розгляді цивільного позову було допущено істотне порушення кримінально процесуального закону, а тому вирок в цій частині підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду підтримала свою апеляцію. Просила призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі, мотивуючи відмовою останнього у відшкодуванні їй завданої моральної шкоди.

Згідно вироку, покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. .65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості та обставин вчинення злочину, даних про особу засудженого, та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підстав для зміни вироку в цій частині не вбачається.

Керуючись ст. .365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 30.05.2008р.відносно ОСОБА_1 в частині задоволення цивільного позову скасувати і справу в цій частині повернути на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.