копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2-а-13515/09/0470
категорія статобліку-6.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Халатур Р.В.
за участю:
представника позивача Кузів Л.Б.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до громадянки ОСОБА_2 про видворення за межі України,-
ВСТАНОВИВ:
14 жовтня 2009 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до громадянки ОСОБА_2 з позовними вимогами про примусове видворення за межі України громадянки Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позов мотивовано наступним.
Громадянка Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка республіки Узбекистан м. Урганч Тумані, постійно проживає в Узбекистану, паспорт серії НОМЕР_1 виданий МВС республіки Узбекистану 19.03.2008 року дійсний до 27.09.2019 року, згідно якого остання прибула до України 18.11.2008 року через КПП Державної прикордонної служби України «Козача Лопань». Постійного місця проживання та родичів на території України ОСОБА_2 не має, проживає на території України разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
25.06.2009 року Самарським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за проживання без реєстрації відносно громадянки ОСОБА_2 було прийнято рішення про видворення з території України з подальшою забороною в'їзду терміном на шість місяців. Термін перебування в Україні був обмежений до 10.07.2009 року. Але громадянка ОСОБА_2, продовжуючи нехтувати законодавством України, умисно ухиляючись від виїзду за межі території України, територію України не покинула, законних підстав, відповідно до Закону України «Про імміграцію» для подальшого перебування на території України не надала, рішення ОВС про її видворення в суді не оскаржила та продовжувала безпідставно мешкати на території України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд видворити відповідача за межі України в примусовому порядку.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі та пояснила, що 18.11.2008 р. разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, прибула до України через КПП Державної прикордонної служби України «Козача Лопань» з метою працевлаштування. Перебувала у своїх знайомих в м. Дніпропетровську, існувала за рахунок випадкових заробітків. Працевлаштуватися офіційно не змогла через відсутність реєстрації. На теперішній час постійного місця проживання не має, залишити територію України добровільно не може через відсутність коштів. Просить позов задовольнити та повернути її на територію Узбекистану.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи осіб, які беруть участь у справі, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що громадянка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є уродженкою Узбекистану, про що свідчить її національний паспорт серії НОМЕР_1, виданий МВС республіки Узбекистану 19.03.2008 року. 18.11.2008 р. разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач прибула до України через КПП Державної прикордонної служби України «Козача Лопань»
Термін перебування в Україні відповідачу був обмежений до 11.03.2009 року з проставленням в її національному паспорті штампу «термін перебування на території України обмежено до 11.03.2009». Однак, остання у встановлений термін з України не виїхала.
Громадянка ОСОБА_2 проживає на території України разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 25.06.2009 року Самарським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за проживання без реєстрації відносно громадянки ОСОБА_2 було прийнято рішення про видворення з території України з подальшою забороною в'їзду терміном на шість місяців, з проставленням в її національному паспорті штампу «Заборонено в'їзд на територію Україну терміном на 6 місяців до 10.07.2009 року». Але громадянка ОСОБА_2, продовжуючи нехтувати законодавством України, умисно ухиляючись від виїзду за межі території України, територію України не покинула, законних підстав для подальшого перебування на території України не надала, рішення ОВС про її видворення в суді не оскаржила та продовжувала безпідставно мешкати на території України. Відповідач та її неповнолітній син територію України не залишили, перейшли на нелегальне становище.
Судом під час судового розгляду справи також встановлено відсутність підстав щодо вирішення питання стосовно відповідача про надання їй статусу біженця відповідно до чинного законодавства.
Суд при вирішенні спору по суті позовних вимог встановив, що згідно зі ст. 3 Закону України «Про статус іноземців і осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання. Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання та вирішення інших питань, пов’язаних з імміграцією іноземців та осіб без громадянства, визначається Законом України про імміграцію. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов’язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування. Якщо іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, змінюють місце проживання, вони зобов’язані повідомити про це органи внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх паспортні документи.
Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 №1074.
Відповідно до п.19 цієї постанови іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами. Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з країн з візовим порядком в’їзду на період дії візи, але не більш як 6 місяців, для іноземців та осіб без громадянства з країн з безвізовим порядком в'їзду - на 90 днів, якщо інший термін не визначено в міжнародних угодах. Іноземці та особи без громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на підставі відповідного міжнародного договору України на умовах взаємності.
Пунктом 27 Правил передбачено, що продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які не зазначені у пунктах 20 і 21 цих Правил і прибули на тривале перебування з метою навчання, працевлаштування, у приватних справах тощо, здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому МВС. Відповідні документи оформляються на підставі письмових звернень іноземця та особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніше ніж за 3 робочих дні до закінчення дії реєстрації. У продовженні терміну може бути відмовлено у разі відсутності для цього підстав та коштів для покриття витрат, пов’язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем не дотримано правила перебування на території України, встановлені чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про статус іноземців і осіб без громадянства» за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.32 зазначеного Закону, іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Частинами 3, 4 цієї ж статті передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Частиною 5 статті 32 вищезазначеного Закону встановлено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
З урахуванням сукупності викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області задовольнити.
Видворити в примусовому порядку за межі України громадянку Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі України.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.М.Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя Олійник В.М.